ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛIКИ КРИМ
РIШЕННЯ
Iменем України
16.11.2006
Справа №2-29/16542-2006
За позовом - Прокурору Центрального району м.Сімферополя
(м.Сімферополь, вул.К.Лібкнехта,2) в інтересах держави в особі
Фонду державного майна України (м.Київ, вул.Кутузова,18/9).
До відповідачів:
1. Відкритого акціонерного товариства "Фотон" НПК ОТ філія
ВАТ "Фотон" (м.Сімферополь, вул.Данілова,43, код ЄДРПОУ 25153153);
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет"
(м.Сімферополь, вул..Репіна,122, код ЄДРПОУ 24029801).
Про визнання недійсним договору купівлі - продажу.
Суддя О.I.Башилашвілі
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача - не з'явився.
Від відповідачів:
1. Харахаді А.У. - представник, довіреність від 14.08.06р.
№900/217.
2. Попович I.Я. - представник, довіреність від 27.10.05р.
№32.
За участю прокурора - Куінджи М.О.
Сутність спору: Прокурор Центрального району м.Сімферополя в
інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся
до господарського суду АРК з позовом до відповідачів - 1. ВАТ
"Фотон" НПК ОТ в особі філії ВАТ "Фотон", 2. ТОВ "Вітмет" про
визнання договору купівлі - продажу майна №42 від 10.11.05р.
недійсним та зобов'язати ТОВ "Вітмет" повернути ВАТ "Фотон" усе
майно, придбане за договором купівлі - продажу №42 від 10.11.05р.
Фонд державного майна України до судового засідання не
з'явився, однак направив до суду клопотання про зупинення
провадження у справі з посиланням на неможливість розгляду даної
справи до розгляду адміністративного спору у справі № 2-а -771/06
за позовом Фонду державного майна України до Фонду майна АР Крим
про зобов'язання вчинити певні дії, яка знаходиться провадженні
Печерського районного суду м. Києва.
Прокурор і відповідачі проти заявленого клопотання
заперечують, вважають що розгляд вказаного адміністративного спору
у справі № 2-а -771/06 не перешкоджає розгляду даного
господарського спору по суті.
Після вивчення доданих до клопотання документів і суті
спірних правовідносин, які виникли між Фондом державного майна
України і Фондом майна АР Крим, суд прийшов до висновку про те, що
клопотання позивача про зупинення провадження по справі
необгрунтовано і задоволенню не підлягає.
Так, зі змісту ухвали Печерського районного суду м. Києва від
06 травня 2006 року у справі № 2-а -771/06 випливає, що між Фондом
державного майна України і Фондом майна АР Крим має місце спір про
приналежність корпоративних прав (питання володіння акціями) щодо
ВАТ "Фотон".
При цьому, суд приймає до уваги, що склад сторін за вказаним
адміністративним спором, незалежно від результатів його розгляду,
не виключає права прокурора на пред'явлення позову за
господарським спором, оскільки обидва суб'єкти владних повноважень
належать до числа органів влади, в інтересах яких відповідно до
ст.35 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
та в ракурсі
приписів рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. №
3-рп/99 ( v003p710-99 ) (v003p710-99)
прокурор здійснює захист порушених
інтересів держави.
Крім того, суд вважає, що визначення власника пакету акцій
ВАТ "Фотон" жодним чином не впливає на правоздатність і
дієздатність юридичної особи в частині відчуження належного
власнику нерухомого майна та не змінює статусу цього майна, а
відповідно, не може бути підставою недійсності угоди, пов'язаної з
відчуженням цього майна або перешкодою, що робить неможливим
розгляд справи по позовом, заявленим прокурором на користь
держави.
До того ж, окрім ухвали Печерського районного суду м. Києва
від 06 травня 2006 року у справі № 2-а -771/06 про відкриття
провадження по справі, позивачем не надано ніяких інших
процесуальних документів, які б вказували про подальший рух справи
та стадію, на якій знаходиться провадження.
Що ж стосується позовних вимог, то прокурор позовні вимоги
підтримав.
Відповідачі згідно відзивів на позовну заяву проти позову
заперечують та вважають вимоги позивача необгрунтованими та не
підлягаючими задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників
прокурора, відповідачів, суд -
ВСТАНОВИВ:
28 березня 1994 року Фондом державного майна України було
видано наказ № 31-ДП "Про прийняття рішення про приватизацію
майна, яке знаходиться в загальнодержавній власності", згідно з
яким до переліку підприємств, стосовно яких було прийнято рішення
про приватизацію, була включена Сімферопольська
виробничо-комерційна фірма "Фотон".
Наказом Фонду державного майна України від 08.04.1994р № 193
повноваження стосовно виконання наказу Фонду державного майна
України від 28 березня 1994 року № 31-ДП в частині підприємств,
які знаходяться на території АР Крим, були передані Фонду майна АР
Крим.
На підставі наказу Фонду майна АР Крим від 09.09.1997р № 1482
на базі державного майна, орендованого організацією орендарів
Сімферопольської виробничо-комерційної фірми "Фотон", відповідно
до Закону України "Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
було створено відкрите акціонерне товариство "Фотон".
06 травня 2002 року Державною комісією з цінних паперах та
фондовому ринку була здійснена реєстрація випуску акцій ВАТ
"Фотон".
05 червня 2002 року Національний депозитарій України включив
акції ВАТ "Фотон" до реєстру кодів цінних паперів на суму
66854950грн.
Як заключний етап приватизації державного майна, на підставі
акту оцінки вартості майна, що знаходиться на балансі ВАТ "Фотон"
станом на 30.11.2001р, між Фондом державного майна України і ВАТ
"Фотон" 29 січня 2003 року був оформлений акт № 32 передачі
державного майна, що передається Фондом держмайна України у
власність відкритого акціонерного товариства "Фотон".
На підставі протоколу про біржові торги від 01.11.2005р,
проведені Кримською універсальною біржею, між ВАТ "Фотон" та ТОВ
"Вітмет" 01.11.2005р був укладений договір купівлі-продажу майна №
39 предметом якого був об'єкт нерухомого майна - частина головного
виробничого корпусу інв. №13780, літер "А", приміщення: частина
30 - площею 69,8 кв.м.; 83 - площею 51,7 кв.м.; 84 - площею 44,1
кв.м.; 85 - площею 38,0 кв.м.; 87 - площею 118,9 кв.м.; 89 -
площею 45,8 кв.м.; 90 - площею 12,1 кв.м.; 91 - площею 78,8 кв.м.;
92 - площею 21,4 кв.м.; 93 - площею 8,9 кв.м.; 94 - площею 17,2
кв.м.; 95 - площею 9,1 кв.м.; 96 - площею 384,3 кв.м.; частина
132 - площею 66,9 кв.м. - всього 967,0 кв.м., які знаходяться за
адресою: м.Сімферополь, вул.Данілова,43.
Згідно з п. 1.4. договору купівлі-продажу від 01.11.2005р №
39 вказане майно було продано за 48582 грн.
Пунктом 2.2. договору купівлі-продажу від 01.11.2005р № 39
було передбачено, що в триденний термін після надання документів,
які підтверджують оплату вартості відчужуваного майна, предмет
купівлі-продажу передається покупцю (ТОВ "Вітмет") за актом
прийому-передачі .
30 листопада 2005 року між сторонами договору купівлі-продажу
від 01.11.2005р № 39 був оформлений акт прийому-передачі, згідно з
яким продавець - ВАТ "Фотон" передав, а покупець - ТОВ "Вітмет"
прийняв у власність нерухоме майно, яке було предметом договору
купівлі-продажу (а.с.7).
Після дослідження матеріалів справи та наданих сторонами
доказів, вислухавши пояснення представників відповідачів, суд
вважає, що позовні вимоги прокурора Центрального району м.
Сімферополь в інтересах держави в особі Фонду державного майна
України не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до статутних документів і організаційно-правової
форми ВАТ "Фотон" згідно зі ст. 1 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
та ст. 113 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
є
господарським товариством - тобто юридичною особою, як суб'єктом
цивільних правовідносин в розумінні ст. 80 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
На підставі ст. 20 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
,
ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
,
ст. ст. 115, 325 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
і статутних документів, ВАТ
"Фотон" є суб'єктом права власності і його майно належить йому, як
юридичній особі, на праві приватної власності.
При цьому, до такого майна, відповідно до приписів цих
Законів, безумовно належав і набутий в результаті приватизації
державного майна об'єкт нерухомості, розташований за адресою: м.
Сімферополь, вул. Данілова, 43, який з'явився предметом договору
купівлі-продажу від 01.11.2005р. №39, що підтверджується актом від
29.01.2003р №32 передачі державного майна у власність ВАТ "Фотон"
і іншими документами, що є наявним в матеріалах справи (а.с.75 -
80).
Таким чином, суд вбачає, що в своєму позові прокурор
помилково вказує на факт відчуження ВАТ "Фотон" за спірною угодою
державного майна, оскільки держава в особі Фонду державного майна
України в обмін на передане до статутного фонду відповідача майно,
придбала 100% акцій господарського товариства на суму 66854950грн,
що повністю відповідає нормам ст. 155 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
згідно зі змістом якої статутний капітал акціонерного товариства
утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок
придбання ними акцій.
Так під правом власності на підставі ст. 2 Закону України
"Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
і ст. 317 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
розуміються врегульовані законом суспільні відносини щодо
володіння, користування і розпорядження майном.
На підставі ст. 4 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
і
ст. 319 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
власник на свій розсуд володіє,
користується і розпоряджається належним йому майном.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що укладення і
виконання спірного договору купівлі-продажу від 01.11.2005р №39 є
слідством реалізації ВАТ "Фотон" своїх повноважень власника щодо
належного йому на праві власності майна шляхом його відчуження, що
не заборонено законом.
Доводи, викладені у позові прокурора про порушення ВАТ
"Фотон" при укладенні спірного договору купівлі-продажу від
01.11.2005р № 39 обмежень, передбачених статутом товариства і ст.
140 Закону України "Про державну програму приватизації"
( 1723-14 ) (1723-14)
в частині отримання згоди державного органу управління
на відчуження майна, вартість якого перевищує 14000 євро, не
приймаються судом до уваги з огляду на таке.
Зі змісту п. 9.3.5. статуту ВАТ "Фотон" в діючій редакції від
22.09.2004р суд вбачає, що товариство зобов'язано погоджувати з
Наглядовою радою тільки дії, які стосуються господарської
діяльності акціонерного товариства, що перевищують 10% балансовій
вартості активів товариства (а.с. 18 - 40).
Як було встановлено судом, статутний фонд ВАТ "Фотон" складає
66854950грн, а відповідно, відчуження майна на суму 48582 грн. за
спірним договором купівлі-продажу від 01.11.2005р № 39 не
передбачає отримання будь-якої згоди або узгодження збоку
Наглядової ради товариства в особі державного органу управління,
і, більш того, дана обставина повністю спростовує доводи
прокурора.
Крім того, як випливає зі ст. 140 Закону України "Про
державну програму приватизації" ( 1723-14 ) (1723-14)
заборона на відчуження
майна (необоротних активів), що належить товариству, та на
здійснення операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями
(факторинг), якщо на дату укладення відповідної угоди балансова
вартість таких активів або зобов'язань перевищує суму,
еквівалентну 14000 EUR за курсом, встановленим Національним банком
України, або перевищує 10 відсотків підсумку балансу ВАТ, діє
тільки до виконання плану приватизації (розміщення акцій) ВАТ,
щодо яких передбачається закріплення у державній власності пакетів
акцій відповідно до розділу VI цієї Програмі, або до розміщення
акцій у кількості, що становить 75 відсотків загальної кількості
акцій ВАТ.
Проте, на порушення ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ані
прокурором, ані позивачем не представлено докази того, що на
момент здійснення спірної угоди мали місце умови, які передбачають
застосування обмежень, обумовлених нормами ст. 140 Закону України
"Про державну програму приватизації" ( 1723-14 ) (1723-14)
.
До того ж, з матеріалів справи судом вбачається і вже було
раніше встановлено, що питання закріплення пакетів акцій ВАТ
"Фотон" в державній власності повністю вирішені - 100% акцій
товариства належать державі і дана обставина підтверджується
фактами реєстрації випуску акцій ВАТ "Фотон" в ДКЦПФР з включенням
Національним депозитарієм України в реєстр кодів цінних паперів на
суму 66854950грн, що повністю відповідає розміру статутного фонду
ВАТ "Фотон".
Більш того, зважаючи на наявну в матеріалах справи довідку ГУ
Нацбанку України в АР Крим "Про курси валют" станом на
01.11.2005р - день здійснення спірної угоди (590,6985грн за 100
ЄВРО), суд вбачає, що навіть ринкова (48582 грн), а не балансова,
вартість відчужуваних активів за даною угодою не перевищує
встановленого ст. 140 Закону України "Про державну програму
приватизації" ( 1723-14 ) (1723-14)
обмеження щодо заборони на відчуження
майна (14000 х 5,906985 = 82697,79грн).
Також, в обгрунтовування своїх позовних вимог прокурор
посилається на норми ст.235 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
щодо удаваності
спірного правочину.
Тим часом, норма вказаної статті визначає, що удаваним є
правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину,
який вони насправді вчинили. При цьому, якщо буде встановлено, що
правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину,
який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються
правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Таким чином, суд вважає, що за суттю наведеної норми закону
визначено, що угода, вчинена сторонами і угода, яку вони насправді
вчинили, повинні бути різними за своєю правовою природою і повинні
істотно відрізнятися одна від одної за підставами виникнення,
припинення або набуття прав і обов'язків.
В даному випадку, в повній відповідності до ст. 655 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
сторони здійснили купівлю-продаж майна, по
суті, відплатний договір, за яким сторони виконали основний
принцип даного виду правочину - продавець передав за плату річ, а
покупець сплатив вартість речі і отримав її у власність.
Проте, в обгрунтовування свого позову прокурор вказує, що
уклавши договір купівлі-продажу майна, сторони вчинили удаваний
правочин, ціллю якого було приховання іншого правочину - також
договору купівлі-продажу, але не вказує при цьому, яку саме
відмінну від договору купівлі-продажу угоду здійснили сторони
спірного договору, що свідчить про неспроможність висновків
прокурора.
Крім того, суд вважає, що прокурор абсолютно помилково вказує
як передбачуваний об'єкт купівлі-продажу за угодою, яку на думку
прокурора насправді здійснили сторони, якийсь цілісний майновий
комплекс, нібито набутий ТОВ "Вітмет" за рядом окремих договорів
купівлі-продажу.
Тим часом, під цілісним майновим комплексом розуміється не
група об'єктів нерухомості, як помилково передбачає прокурор, а
підприємство (або структурний підрозділ), як ЦМК, який
використовується для здійснення підприємницької діяльності (ст.
191 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
).
При цьому, в розумінні вказаної норми закону до складу
підприємства, як цілісного майнового комплексу, входять всі види
майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки,
будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію,
права вимоги, борги, а також право на торгову марку або інше
позначення і інші права, якщо інше не встановлене договором або
законом.
Аналогічне поняття ЦМК наведено в ст. 4 Закону України "Про
оренду державного і комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
- цілісним
майновим комплексом є господарський об'єкт із завершеним циклом
виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною
ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними
комунікаціями, системою енергопостачання.
I нарешті, поняття ЦМК, як активів, сукупність яких
забезпечує ведення окремої підприємницької діяльності на постійній
і регулярній основі, наведено в Законі "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
і сумісному наказі Фонду державного майна,
Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку,
Антимонопольного комітету "Про затвердження Положення про продаж
цілісних майнових комплексів державних підприємств, які по
класифікації об'єктів приватизації віднесені до груп В, Г" від
26.07.2002р № 1336, 222, 226-р.
Крім того, як вбачається судом з матеріалів справи,
відчуження групи об'єктів нерухомості здійснювався ВАТ "Фотон"
шляхом проведення біржових торгів, про що свідчить протокол про
біржові торги від 01.11.2005р, проведені Кримською універсальною
біржею, згідно з яким кожний об'єкт нерухомості було виставлено на
продаж як самостійний лот, в зв'язку з чим, у суду відсутні
підстави вбачати удаваність договору купівлі-продажу від
01.11.2005р № 39.
Не можуть бути підставою недійсності угоди також і доводи
прокурора про обмеження дієздатності ВАТ "Фотон" щодо відчуження
майна, яке було предметом спірного договору купівлі-продажу, з
посиланням на наявність обтяжень на це майна у вигляді арешту,
накладеного постановою державного виконавця Центрального ВДВС
Сімферопольського МУЮ від 20.09.2005р на виконання наказу
Господарського суду АР крим від 18.07.2005р про стягнення з ВАТ
"Фотон" заборгованості в сумі 324311грн.
Проте, знову ж таки, на порушення ст. 33 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ані прокурором, ані позивачем не надано суду доказів
перебування відчужуваного за спірною угодою майна під арештом, за
винятком тверджень про те, що вказаною постановою державного
виконавця арешт був накладений на все майно ВАТ "Фотон", в тому
числі, на об'єкт нерухомого майна - частину головного виробничого
корпусу інв. №13780, літер "А", приміщення: частина 30 - площею
69,8 кв.м.; 83 - площею 51,7 кв.м.; 84 - площею 44,1 кв.м.; 85 -
площею 38,0 кв.м.; 87 - площею 118,9 кв.м.; 89 - площею 45,8
кв.м.; 90 - площею 12,1 кв.м.; 91 - площею 78,8 кв.м.; 92 - площею
21,4 кв.м.; 93 - площею 8,9 кв.м.; 94 - площею 17,2 кв.м.; 95 -
площею 9,1 кв.м.; 96 - площею 384,3 кв.м.; частина 132 - площею
66,9 кв.м. - всього 967,0 кв.м., які знаходяться за адресою:
м.Сімферополь, вул.Данілова,43.
Тим часом, на підставі ст. 55 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
державним виконавцем за постановою про
арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження
може бути накладений арешт лише у межах суми стягнення за
виконавчими документами.
Але, в даному випадку, суд вбачає, що сума стягнення за
виконавчим документом - 324311грн, навіть з урахуванням
виконавчого збору і інших витрат, пов'язаних з проведенням
примусового виконання, значно менше за вартість майна ВАТ "Фотон",
відображену в статутних і інших документах у розмірі 66854950грн,
а отже, дії державного виконавця не можуть вважатися обов'язковими
для виконання в розумінні ст ст. 6, 7 Закону України "Про
виконавче провадження". ( 606-14 ) (606-14)
.
Більш того, зі змісту ст. 55 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, суд вбачає, що при накладенні арешту
державний виконавець обов'язково проводить опис майна боржника та
складає про це акт опису й арешту майна боржника та лише й саме
під час проведення опису й арешту майна боржника державний
виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися арештованим
майном.
Доказів проведення державним виконавцем опису майна, яке
з'явилося предметом спірної угоди, а рівно доказів оголошення
заборони розпоряджатися цим майном, передачі його на зберігання
або влючення інформації про це до відповідних реєстрів обтяжень
нерухомого майна, ані прокурором, ані позивачем - не представлено,
що дає суду право зробити висновок про необгрунтованість позову в
даній частині.
Також, суд не приймає посилання в позові прокурора на норми
ст. 227 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
щодо недійсності спірної угоди, як
угоди, вчиненої відповідачем без відповідного дозволу.
Дана позиція суду грунтується на тому, що за змістом вказаної
норми закону, під відповідним дозволом розуміється ліцензія або
інший спеціальний дозвіл, який дає право учаснику
цивільно-правових відносин на здійснення певних видів діяльності,
але до числа таких видів діяльності жодним актом чинного
законодавства не віднесено право здійснення повноважень власника
щодо відчуження належного йому нерухомого майна на підставі
договорів купівлі-продажу.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що при
здійсненні спірної операції продавець - ВАТ "Фотон", як юридична
особа - власник майна, діяв в межах своєї правоздатності і
дієздатності, а прокурор в позовній заяві не обгрунтував своїх
позовних вимог з посиланням на норми закону, що через ст. ст. 203,
215, 216 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
є підставою для відмови в
задоволенні позову як в частині визнання недійсним договору
купівлі-продажу від 01.11.2005р № 39, так і похідної вимоги про
повернення сторін в первинне майнове становище.
Керуючись ст. 49, 82-84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд, -
В И Р I Ш И В :
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.I.