ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТI
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" листопада 2006 р. Справа № 10/4294
Господарський суд Черкаської області в складі судді Шумка
В.В., при секретарі судового засідання Холодній Л.В., за участю
представників сторін:
позивача -Левченка О.Є. -за довіреністю,
відповідача -Кудрявцевої Л.О., Кравцова В.С. -за
довіреностями,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної
акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Відкритого акціонерного товариства "Азот"
про стягнення 39696753,10 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Подано позов про стягнення з відповідача на користь позивача
36589202,54 грн. боргу за поставлений природний газ, 402437,64
грн. боргу, що виник внаслідок інфляції, 387040,58 грн. -3 %
річних та 2318072,34 грн. пені.
Сторони, звіривши розрахунки, встановили, що борг відповідача
перед позивачем, по оплаті поставленого газу, на день вирішення
спору судом, становить 12589202,54 грн.
Представник позивача позов підтримав на цю суму боргу та в
решті позовних вимог, згідно з позовною заявою.
Відповідач у відзиві на позов, у письмових поясненнях до
відзиву на позов вимоги позивача визнав частково, на суму боргу по
оплаті газу -12589202,54 грн., боргу, що виник внаслідок
інфляції -75038,53 грн., три відсотки річних -72167,00 грн. та
пені -432227,85грн.
Крім того, відповідач надав суду клопотання про зменшення
пені.
Представник позивача підтримав позов в частині основного
боргу по оплаті газу -на суму 12589202,54 грн., а в решті
вимог -згідно з позовною заявою.
Встановивши на підставі поданих суду доказів обставини
справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що
позов підлягає задоволенню частково з таких мотивів.
Згідно з ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх
вимог і заперечень.
Спір між сторонами виник з виконання договору №
1311-211-06/05-1948 на постачання природного газу, укладеного
26.12.2005 р.
Згідно з пунктом 1.2 цього договору відповідачеві мав
постачатися імпортований природний газ, отриманий НАК "Нафтогаз
України" за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на
виконання міжнародних договорів України та переданий позивачеві за
договором купівлі-продажу природного газу, укладеного НАК
"Нафтогаз України" та позивачем.
Відповідно до пункту 5.1 договору, була передбачена ставка
ПДВ -0 %.
25 січня 2006 року між позивачем та відповідачем було
укладено Додаткову угоду № 1 до договору № 1311-211-06/0501948 від
26.12.2005 р., якою передбачено, що в разі нестачі або відсутності
газу, передбаченого пунктом 1.2, за даним договором може
передаватись газ іншого походження. Походження газу, що
передається за даним договором, коригується постачальником в
односторонньому порядку, в залежності від наявності відповідних
ресурсів газу. При цьому, ставка податку на додану вартість
визначається згідно з чинним законодавством України.
Згідно з статтею 8 Закону України "Про державний бюджет
України на 2006 рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
у 2006 році операції з продажу
природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно
до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання
міжнародних договорів України, крім операцій з продажу такого газу
для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є
платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою
податку на додану вартість.
Крім того, пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України №
1729 від 27.12.2001 ( 1729-2001-п ) (1729-2001-п)
р. "Про забезпечення
споживачів природним газом" у редакції постанови КМУ від
02.03.2006 р. № 244 ( 244-2006-п ) (244-2006-п)
, встановлено, що в 2006 р.
природний газ, ввезений на митну територію України за
зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання
міжнародних договорів України, та оформлений митними органами в
режимі випуску у вільний обіг із звільненням від обкладення
податком на додану вартість, реалізується Національною акціонерною
компанією "Нафтогаз України", Дочірньою Компанією "Газ України" та
Дочірнім підприємством "Газ-тепло", а також суб"єктами
господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської
діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом,
із застосуванням нульової ставки податку на додану вартість (крім
постачання населенню, бюджетним установам та іншим споживачам, які
не є платниками зазначеного податку).
В процесі вирішення судом цього спору встановлено, що
заборгованість відповідача перед позивачем за газ, отриманий в
січні-березні 2006 р. за ціною, встановленою п.п. 1.2 п. 1 та п.п.
5.1 п. 5 договору сторін (за ставкою ПДВ -0 %), становила
6822424,06 грн.
Це підтверджено копією вказаного договору, поданим
відповідачем розрахунком.
Однак, за позовною заявою, борг відповідача перед позивачем,
на день подачі позову до суду становив 36589202,54 грн.
При розрахунку цього боргу позивач визначив ціну газу з
врахуванням ставки ПДВ -20 %, внаслідок чого сума боргу
відповідача, за розрахунком позивача, становила 36589202,54грн.
Переконавшись, у процесі вирішення спору, в правильності
розрахунку боргу, зробленого позивачем, відповідач сплатив
позивачеві частину боргу, в сумі 24000000,00 грн., до вирішення
судом спору.
Це підтверджено копіями платіжних доручень, з відміткою банку
про їх виконання, актами звіряння розрахунків сторін та
представниками сторін у засіданні суду.
За викладених обставин зобов"язання відповідача перед
позивачем по оплаті газу, поставленого в січні-березні 2006 р. за
договором № 1311-211-06/05-1948 від 26.12.2005 р., строк виконання
яких настав, становить 12589202,54 грн.
Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов"язання
має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та
цього кодексу, а одностороння відмова від зобов"язання, або
одностороння зміна його умов не допускається, якщо іншого не
встановлено договором або законом.
На підставі викладеного суд вважає, що стягненню з
відповідача на користь позивача підлягає борг в сумі 12589202,54
грн.
Провадження у справі в частині стягнення 24000000,00 грн.
боргу підлягає припиненню згідно п. 1 № ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
за
відсутністю предмету спору.
З посиланням на ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
позивачем
нараховано та заявлено до стягнення з відповідача суми 402437,64
грн., на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів та
387040,58 грн. -3 % річних за час прострочення виконання
відповідачем грошового зобов"язання.
Суд вважає, що ці вимоги підлягають задоволенню частково з
таких мотивів.
Договір № 1311-211-06/05-1948 від 26.12.05 р., з якого виник
спір, є двостороннім цивільно-правовим договором поставки.
Згідно з ст. 629 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
договір є обов"язковим
для виконання сторонами.
Ціна є обов"язковою умовою цього договору. Згідно з ст. 632
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
ціна в договорі встановлюється за
домовленістю сторін, а її зміна після укладення договору
допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором,
або законом.
Згідно з п.п. 1.2 п. 1 договору сторін позивач зобов"язався
поставляти відповідачеві імпортований природний газ, отриманий НАК
"Нафтогаз України" за зовнішньоекономічними контрактами,
укладеними на виконання міжнародних договорів України та переданий
позивачу за договором купівлі-продажу газу, укладеного між НАК
"Нафтогаз України" та позивачем.
Згідно з п.п. 5.1 п. 5 цього договору ціна на газ, поставка
якого є предметом цього договору, встановлена зі ставкою ПДВ -0 %.
Суд встановив, що сторони, встановлюючи ціну на газ за
договором, зі ставкою ПДВ - 0 %, керувались положеннями ст. 8
Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік"
( 3235-15 ) (3235-15)
, та п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1729
від 27.12.2001 ( 1729-2001-п ) (1729-2001-п)
р. (у редакції постанови КМУ від
02.03.2006 р. № 244 ( 244-2006-п ) (244-2006-п)
).
Вказані закон та постанова КМУ є чинними на день вирішення
спору судом.
25.01.2006 р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору
на постачання природного газу № 1311-211-06/05-1948 від 26.12.2005
р., якою доповнили договір п.п. 1.3 такого змісту: "В разі нестачі
або відсутності газу, передбаченого пунктом 1.2, за даним
договором може передаватись газ іншого походження.
Походження газу, що передається за даним договором,
користується Постачальником (позивачем за договором) в
односторонньому порядку в залежності від наявності відповідних
ресурсів газу, та викладено п.п. 51. в такій редакції: "Ціна за
1000,0 кубічних метрів газу на момент укладення даного договору
без врахування вартості транспортування газу територією України
становить -422,10 (чотириста двадцять дві гривні 10 коп.) гривень,
крім того цільова надбавка до тарифу на газ (2%) становить - 8,442
гривень, крім того ПДВ, що визначається згідно з чинним
законодавством України.
Разом до сплати за 1000,0 куб. м. газу -430,542 гривень, крім
того ПДВ на вартість газу, що визначається згідно з чинним
законодавством України".
Законодавство України про встановлення нульової ставки ПДВ на
вартість газу (Закон України "Про державний бюджет України на 2006
рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
), чинне на день укладення сторонами вказаної
додаткової угоди № 1.
За таких обставин суд вважає, що умови договору сторін на
постачання газу, про ціну на газ, вказаною додатковою угодою не
змінювались.
Цією додатковою угодою позивачу надано право, за певних
обставин, постачати відповідачу газ іншого походження, ніж
передбачений договором сторін.
Оскільки наявність чи відсутність цих обставин істотно
впливає на матеріальні інтереси сторін (розмір ставки ПДВ), та
враховуючи те, що позивач у актах приймання-передачі природного
газу від 31.01.06 р., 28.02.06 р. та 31.03.06 р. визначив ціну
газу зі ставкою ПДВ 20 %, а не за нульовою ставкою, відповідач
звернувся до позивача з пропозицією підтвердити наявність обставин
для застосування ставки ПДВ -20 % відповідними документами (лист
відповідача № 120/21-01-46-1026 від 92.03.2006 р.).
Листом № 31/18-3553 від 21.03.2006 р. позивач повідомив
відповідача, на його звернення, що з 01.01.2006 р. імпортований
природний газ НАК "Нафтогаз України" отримує на підставі
зовнішньоекономічних контрактів, які укладені не на виконання
міжнародних договорів. Тому НАК "Нафтогаз України" не має підстав
застосовувати нульову ставку ПДВ при реалізації природного газу ДК
"Газ України", тому позивач не має підстав застосовувати нульову
ставку ПДВ при подальшій реалізації отриманого від НАК "Нафтогаз
України" природного газу споживачам незалежно від статусу платника
податку на додану вартість. Крім того, позивач повідомив, що
відповідно до умов додаткової угоди № 1 до договору на постачання
природного газу в 2006 році передбачено, що за договором може
передаватись газ іншого походження, ніж імпортований, отриманий на
виконання міжнародних договорів України, і походження газу, який
передається, коригується ним в односторонньому порядку, в
залежності від наявності відповідних ресурсів.
Однак, в зазначеному листі позивачем не вказано, газ якого
походження був поставлений відповідачеві за договором №
1311-211-06/05-1948 від 26.12.2005 р.
Відповідно до актів прийому-передачі природного газу від
31.01.2006 р., 28.02.2006 р. та від 31.03.2006 р. у січні-березні
2006 р. ДК "Газ України" на ВАТ "Азот" постачався природний газ
російського та туркменського походження, переданий ДК "Газ
України" за договором купівлі-продажу природного газу між НАК
"Нафтогаз України" та ДК "Газ України" від 03.01.2006 р. №
06/06-4. Проте, зазначені акти не містять інформації чи отриманий
імпортований природний газ на виконання міжнародних договорів
України, тобто інформації про наявність підстав для застосування
ставки ПДВ - 20 % при визначенні вартості газу, позивачем
відповідачу не надано.
Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
підставою
відповідальності за порушення зобов"язання, є наявність вини
особи, яка порушила зобов"язання.
Судом встановлено наявність вини відповідача в несвоєчасному
виконанні зобов"язання перед позивачем в частині сплати вартості
поставленого газу на суму 6822424,06грн.
Згідно з п. 2 ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
боржник, який
прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора
зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого
індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти
річних від простроченої чуми, якщо інший розмір процентів не
встановлений договором або законом.
На підставі цього положення підлягає стягненню з відповідача
на користь позивача 75038,53 грн. заборгованості, яка виникла
внаслідок інфляційних процесів та 72167,60 грн. -три відсотки
річних за час прострочення виконання грошового зобов"язання.
Вимоги позивача в решті сум інфляційних, річних заявлені без
наявності вини відповідача в несвоєчасному виконанні грошового
зобов"язання, тому не підлягають задоволенню судом.
Згідно з п.п. 7.2 п. 7 договору сторін, позивачем нарахована
та заявлена до стягнення пеня в розмірі 2318072,34 грн., виходячи
з суми боргу відповідача 36589202,54 грн.
Однак, суд дійшов висновку, що підстави для нарахування
позивачем пені, виходячи з вказаної суми боргу, відсутні.
Судом встановлена вина відповідача в несвоєчасній сплаті
позивачеві вартості поставленого газу на суму 6822424,06 грн.
Виходячи з цієї суми, розмір пені, за період прострочення
платежів з 11.04.2006 р. по 18.08.2006 р., становить 432227,85
грн.
Відповідач, на день вирішення спору судом, сплатив позивачеві
значну суму заборгованості (24000000,00 грн.).З
Заборгованість відповідача перед позивачем виникла з
об"єктивних причин, зокрема, внаслідок невідшкодування йому з
державного бюджету понад 90 мільйонів гривень податку на додану
вартість.
Втрати позивача у значній мірі компенсуються стягненням з
відповідача інфляційних, річних.
Тому суд, керуючись наданим йому ст. 83 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
правом, вважає за можливе, як виняток, задовольнити клопотання
відповідача про зменшення пені та стягти її з відповідача на
користь позивача в розмірі 43222,79 грн.(10 % нарахованої суми
пені).
Спір виник з вини відповідача, тому згідно з ст. 49 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
судові витрати покладаються на нього.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 80, 82 - 85 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд, -
ВИРIШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягти з Відкритого акціонерного товариства "Азот", м.
Черкаси, вул. Першотравнева, 72, код 00203826, на користь
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії
"Нафтогаз України", м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827,
12589202,54 грн. боргу, 75038,53 грн. заборгованості, що виникла
внаслідок інфляції, 72167,60 грн. -3 % річних за час прострочення
виконання грошового зобов"язання, 43222,79 грн. пені, 25500,00
грн. відшкодування державного мита та 118 грн. відшкодування
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати.
Провадження у справі в частині стягнення 24000000,00 грн.
боргу припинити.
В решті позову відмовити.
Суддя В.В. Шумко
Рішення підписане 24.11.2006 р.