825/318/18 Про визнання протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати особі одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби; скасування рішення, оформлене протоколом засідання Комісії з питань призначення одноразової грошової допомоги Адміністрації Державної прикордонної служби України; зобов`язання Адміністрації Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити зазначену одноразову грошову допомогу - 30.06.2022 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.03.2018 (суддя - Бородавкіна С.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2018 (судді - Бєлова Л.В., Безименна Н.В., Кучма А.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У січні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:

-визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби;

-скасувати рішення відповідача від 10.01.2017 №3, оформлене протоколом засідання Комісії з питань призначення одноразової грошової допомоги Адміністрації Державної прикордонної служби України;

-зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у відповідності до ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі, встановленому Порядком, затвердженим постановою КМУ від 28.05.2008 №499 (499-2008-п) , станом на день встановлення інвалідності.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИН СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в прикордонних військах КДБ СРСР в період з 26.10.1979 по 09.02.1982, під час якої брав участь у бойових діях на території республіки Афганістан та отримав мінно-вибухову контузію з закритою черепно-мозковою травмою.

Відповідно до довідки серії МСЕ-ЧНВ №147903 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності до 01 листопада 2013 року, причина інвалідності - мінно-вибухова контузія з закритою черепно-мозковою травмою, захворювання, пов`язане із виконанням обов`язків військової служби у країнах, де велись бойові дії.

У 2015 році позивач звернувся до військового комісара Чернігівського об`єднаного військового комісаріату про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, документи направлено до Міністерства оборони України.

29.02.2016 листом №248/3/6/990 департамент фінансів Міністерства оборони України повернув документи позивача без реалізації, як такі, що надіслані не за належністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 визнано протиправними дії Чернігівського обласного військового комісаріату щодо направлення заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів до Міністерства оборони України, зобов`язано направити заяву позивача та додані до неї документи до Адміністрації Державної прикордонної служби України.

На виконання зазначеного судового рішення, Чернігівський обласний військовий комісаріат направив до Адміністрації Державної прикордонної служби України заяву позивача про призначення та виплату одноразової грошової допомоги та додані до неї документи.

25.07.2016 Адміністрація Державної прикордонної служби України листом №11/Ж-4442 відмовила у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги з огляду на те, що таке питання має розглядати Міністерство оборони України.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі №750/8279/16-а зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги у розмірі встановленому Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499 (499-2008-п) , станом на день встановлення інвалідності, та прийняти відповідне рішення.

У січні 2017 позивач направив відповідачу документи щодо призначення одноразової грошової допомоги у розмірі, встановленому Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499 (499-2008-п) .

Рішенням комісії з питань призначення одноразової грошової допомоги Адміністрації Державної прикордонної служби України, оформленим протоколом від 10.01.2017, відмовлено ОСОБА_1 у призначенні та виплаті вищевказаної допомоги у зв`язку з відсутністю правових підстав, а саме зазначено, що питання виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 має розглядати Міністерство оборони України.

27.12.2017 листом № 0.11-12116/0/6-17, наданим на адвокатський запит, відповідач направив копію вказаного протоколу.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у виплаті йому одноразової грошової допомоги, вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду з цим позовом.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідач протиправно відмовив йому у призначенні та виплаті вказаної допомоги посилаючись на те, що питання виплати вказаної допомоги має розглядати Міністерство оборони України.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду ві 21.03.2018 позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби.

Визнано протиправним та скасовано рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 10.01.2017 № 3, оформлене протоколом засідання Комісії з питань призначення одноразової грошової допомоги Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у відповідності до статті 16 Закону України ''Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'' у розмірі, встановленому Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 (499-2008-п) , станом на день встановлення інвалідності.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2018 рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу відповідно до ст.. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) у розмірі, встановленому Порядком, затвердженим постановою кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499 (499-2008-п) , станом на день встановлення інвалідності.

Ухвалено в цій частині нове рішення, яким зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України повторно розглянути питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з урахуванням висновків, викладеній у даній постанові.

В решті рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.03.2018 залишено без змін.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, що встановлено постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 у справі №751/8279/16-а, а органом, уповноваженим приймати рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги є Адміністрація Державної прикордонної служби України, що встановлено постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 у справі №825/546/16.

Крім зазначеного, ефективним способом юридичного захисту порушених прав позивача суд першої інстанції визначив зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у відповідності до ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а також щодо того, що органом, Уповноваженим на її виплату є саме відповідач.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу та ухвалюючи в цій частині нове рішення, апеляційний суд виходив з того, вказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обгрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, неповно встановлено обставини справи, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.

Зокрема, посилається на те, що до спірних правовідносин судами застосовано закон, який не підлягає застосуванню, а також надано невірне тлумачення закону.

Посилався на те, що органом, який має право розглядати питання про виплату, зокрема, колишнім воїнам-авганцям прикордонних військ КДБ СРСР (за виключенням Західного прикордонного округу КБД СРСР) покладається саме на Міністерство оборони України.

Просив оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове про відмову у позові.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просив у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Предметом спору у цій справі є правомірність дій та рішення відповідача, щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби.

Так, підставою для відмови позивачу у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги було те, що таке питання має розглядати Міністерство оборони України.

Верховний Суд вже розглядав справи, правовідносини у яких є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.

Зокрема у постановах від 15.01.2020 у справі № 825/987/16, від 06.04.2022 у справі №825/1138/16, Верховний Суд дійшов наступних висновків:

"Законом СРСР від 12.10.1967 №42 "Про загальний військовий обов`язок" у редакції, що діяв на момент проходження позивачем військової служби, визначено, що Прикордонні війська КДБ СРСР були складовою частиною Збройних Сил СРСР.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 24.08.1991 №1431-ХІІ "Про військові формування" (1431-12) підпорядковано всі військові формування, дислоковані на території республіки, Верховній Раді України. Утворено Міністерство оборони України. Уряд України приступив до створення Збройних сил України, республіканської гвардії та підрозділу охорони Верховної ради, Кабінету Міністрів України і Національного банку України.

Статтею 4 Закону України "Про правонаступництво України" від 12.09.1991 №1543-ХІІ передбачено, що органи державної влади і управління, органи прокуратури, суди та арбітражні суди, сформовані на підставі Конституції (основного Закону) Української РСР, діють в Україні до створення органів державної влади і управління, органів прокуратури, судів та арбітражних судів на підставі нової Конституції України (254к/96-ВР) .

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.01.1992 №3 "Питання Державного комітету у справах охорони державного кордону" (3-92-п) установлено, що Державний комітет у справах охорони державного кордону України є правонаступником колишнього Управління військ західного прикордонного округу КДБ СРСР.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №671 (671-2014-п) , Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів України.

Міністерство оборони України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період. Міністерство оборони України є органом військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили.

Отже, оскільки позивач проходив службу у Збройних Силах СРСР, які на той час були підпорядковані та знаходились на фінансовому утриманні Міністерства оборони СРСР, правонаступником якого в подальшому стало МОУ, перебував на обліку в органах цього Міністерства, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що обов`язком Міністерства оборони в даних правовідносинах є призначення і виплата одноразової грошової допомоги, в тому числі особам, які проходили військову службу у Прикордонних військах КДБ СРСР, у разі встановлення їм відповідної групи інвалідності."

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд й у постановах від 18.03.2021 у справі №760/17223/16-а, від 31.03.2021 у справі №520/7122/19, 18.01.2022 у справі №642/3708/17.

Суд не вбачає підстав для відступу від такої правової позиції.

Як встановлено судами попередніх інстанцій у період з 1979 по 1982 роки позивач проходив строкову військову службу у військовій частині 2033, що входила до складу Прикордонних військ КДБ СРСР, які, в свою чергу, були складовою частиною Збройних Сил СРСР.

За таких обставин, враховуючи наведену вище правову позицію Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що відмовляючи позивачу у нарахуванні та призначенні одноразововї допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, відповідач діяв правомірно, оскільки вирішення вказаного питання, в даному випадку, належить до повноважень Міністерства оборони України, як на головного розпорядника коштів.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 345, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України - задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2018 - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.