263/13084/16-а Про визнання бездіяльності Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України неправомірною, зобов`язання Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України перерахувати особі пенсії за віком із урахуванням індексації передбаченої чинним законодавством - 30.06.2022 Прийняття

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 (судді - Гайдар А.В., Василенко Л.А., Васильєвої І.А.,)

у справі за його позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя (далі УПФУ в Жовтневому районі м.Маріуполя), в якому просив:

поновити строк звернення до суду з позовною заявою;

визнати неправомірним дії УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя щодо непроведення індексації пенсії у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів бюджету Пенсійного фонду України та необчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення наростаючим підсумком починаючи з 06.12.2015 року виходячи з базового місяця березень 2014 року та індексу споживчих цін за період з квітня 2014 року, а також щодо застосування коефіцієнтів індексації пенсії та розмірів прожиткових мінімумів, які були встановлені у березні 2014 року з 06.12.2015 року;

зобов`язати УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя провести з 06.12.2015 року нарахувати та виплатити суми індексації пенсії наростаючим підсумком, виходячи з базового місяця березень 2014 року з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (1078-2003-п) , з урахуванням фактично виплачених коштів у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного Фонду України.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач не працює та перебуває на обліку в УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) (арк.справи 1-7).

У березні 2016 позивач звернувся до відповідача з заявою про надання довідки про отриману ним суму індексації пенсії та надання роз`яснення щодо причин непроведення індексації, якщо це мало місце.

Листом від 12.05.2016 відповідач повідомив позивача, що він не має права на індексацію, оскільки в складі пенсійної виплати має доплату до прожиткового мінімуму згідно абзацу 1 ч.1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058 від 09.07.2003 року. Індивідуальний коефіцієнт заробітку при призначенні пенсії складав 1,58731. (арк.справи 6)

Вважаючи, що відповідач протиправно з січня 2015 року не проводить індексацію пенсії наростаючим підсумком позивач звернувся до суду з цим позовом.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 20.10.2016 позовні вимоги за період до 16.04.2016 залишено без розгляду у зв?язку з пропуском строку звернення до суду.

Постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 05.01.2017 позов задоволений:

визнано неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області щодо непроведення ОСОБА_1 індексації пенсії у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного Фонду України та не обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення наростаючим підсумком, починаючи з 17 квітня 2016 року, виходячи з базового місяця березень 2014 року та індексу споживчих цін за період з квітня 2014 року, а також щодо застосування коефіцієнтів індексації пенсії та розмірів прожиткових мінімумів, які були встановлені у березні 2014 року з 17 квітня 2016 року;

зобов`язано Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 17 квітня 2016 року суми індексації пенсії наростаючим підсумком після визначення базового місяця березень 2014 року та індексу споживчих цін за період з квітня 2014 року, з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (1078-2003-п) , з урахуванням фактично виплачених коштів у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів бюджету Пенсійного фонду України.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством не встановлено обмежень щодо проведення індексації пенсій, тому проведення індексації пенсії позивача в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів є протиправним.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 скасовано постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 05.01.2017. В задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що індексація пенсії позивача у спірному періоді здійснюється відповідачем відповідно до вимог п. 6 Порядку №1078, який застосовується з 01.12.2015, у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обгрунтування касаційної скарги позивач покликається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам спарви, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Зокрема, покликається на те, що законодавчі підстави для проведення індексації в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік відсутні, тому дії відповідача щодо непроведення індексації наростаючим підсумком є протиправними.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Враховуючи, що позовні вимоги до 16.04.2016 залишено без розгляду і позивачем ухвала з цього приводу не оскаржується, відтак касаційний перегляд здійснюється щодо позовних вимог з 17.04.2016, в задоволенні яких відмовлено рішенням апеляційного суду.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" 03.07.1991р. №1282-XII (далі - Закон №1282-XII (1282-12) , в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, у тому числі пенсії. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до частини 6 статті 5 цього Закону проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Аналогічного змісту положення закріплено в пункті 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078 (1078-2003-п) (далі - Порядок №1078)

Питання застосування частини 6 статті 5 Закону №1282-ХІІ та пункту 6 Порядку №1078 уже було предметом розгляду Верховним Судом.

Зокрема, у постанові від 09.02.2022 у справі №674/620/17, у постанові від 13.01.2022 у справі №265/4520/16-а, у постанові від 29.04.2020 у справі №263/13513/16-а, у постанові від 12.11.2020 у справі №263/11366/16-а Верховний Суд дійшов наступних висновків:

"….28 грудня 2014 року до Закону №1282-XII (1282-12) були внесені зміни, зокрема доповнено статтю 5 частиною шостою такого змісту: "Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.".

Одночасно з цим, пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (80-19) встановлено, що Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на 2015 рік, а норми і положення Закону №1282-XII (1282-12) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на 2015 рік.

Отже, з 1 січня 2015 року проведення індексації наростаючим підсумком та виплата фактично нарахованих сум проводиться виключно у межах бюджетних асигнувань на вказані цілі, встановлених Кабінетом Міністрів України. Діючі на сьогоднішній час обмеження на проведення нарахування та виплату індексації мають застосовуватися Управлінням у чіткій відповідності із розмірами бюджетних асигнувань, оскільки такі норми є чинними та не скасовані в установленому законом порядку, а вимоги пункту 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік" (80-19) не визнані неконституційними.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1078, який застосовується з 1 грудня 2015 року, проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Отже, протягом спірного періоду проведення індексації наростаючим підсумком та виплата фактично нарахованих сум проводиться позивачу виключно у межах бюджетних асигнувань на вказані цілі, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача щодо відсутності повноважень Кабінету Міністрів України щодо звуження переліку об`єктів індексації, оскільки вищевказаними постановами уряду дещо змінено порядок її проведення, починаючи з 2015 року.

Конституційний Суд України у пункті 2.1 рішення №20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У пункті 2.2. вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходи щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту…".

Враховуючи таке правове регулювання спірних відносин, сформовані висновки Верховного Суду та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо правомірності дій відповідача по індексації пенсії позивача наростаючим підсумком та виплатою фактично нарахованих сум виключно у межах бюджетних асигнувань.

За правилами частин 1 та 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки за наслідками касаційного перегляду в межах доводів касаційної скарги встановлено, що при ухваленні рішення суд апеляційної інстанцій порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.