ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКIВСЬКОЇ ОБЛАСТI
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" листопада 2006 р. Справа № 37/12-06
вх. № 159/4-37
Суддя господарського суду Доленчук Д. О.
при секретарі судового засідання Iвахненко I.Г.
за участю представників сторін:
позивача - Косенко О.А. за довіреністю № 57/1 від 21.06.2005
р. відповідача - Матюшенко Л.А. за довіреністю № 13/01-2761 від
28.04.2006 р. 3-ї особи - Тойки С.С. за довіреністю № 11-02/4276
від 07.11.2006 р.
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю Торговий будинок "Надія", смт. Пісочин
до Магістральної митниці, м. Дергачі 3-я особа на стороні
відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -
Відділення Державного казначейства у Дергачівському районі
м.Харкова, м. Дергачі
про стягнення 317070,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю торговий будинок
"Надія" (позивач) звернулося до господарського суду з позовом щодо
стягнення з відповідача - Магістральної митниці 317 070,00 грн. -
витрат по сплаті штрафних санкцій за невиконання постачання
продукції по договору поставки № 10 від 17.02.2003 року, у зв'язку
з виданням відповідачем талону відмови у пропуску на митну
територію України та митному оформленні товару.
В обгрунтування позову позивач посилається на те, що у
зв'язку з безпідставним виданням відповідачем талону відмови у
пропуску на митну територію України та митному оформленні товару
позивачем було порушено умови договору поставки № 10 від
17.02.2003 року, у зв'язку з чим позивачем було сплачено ППФ
"Техно-Проект" штрафні санкції у розмірі 317 070, 00 грн.
Відповідач, через канцелярію господарського суду 10.02.2006
року за вх. № 4543 надав відзив на позовну заяву, в якому проти
позову заперечує, з підстав викладених у відзиві, а саме:
магістральною митницею 28 і 29 січня 2003 року було відмовлено в
митному оформленні товарів позивача, в зв'язку з чим видано талони
відмови. Відповідач зазначає, що позивачу на дату укладання
договору поставки від 17.02.2003 року № 10 було відомо про те, що
товар не оформлено у митному відношенні і при укладанні вказаного
договору позивач мав можливість повідомити про це Приватне
підприємство фірму "Техно-Проект", що на думку Відповідача
свідчить про наявність вини з боку позивача щодо невиконання умов
договору. Відповідач також зазначає, що вже сплив строк позовної
давності для пред'явлення позову. Враховуючи те, що строк позовної
давності закінчився 30.09.2003 р., позивач втратив право вимагати
від Магістральної митниці повернення суми сплачених 24.05.2005
року штрафних санкцій. Крім того позивач безпідставно сплатив
надлишкові суми штрафних санкцій.
Представник 3-ї особи в судовому засіданні через канцелярію
господарського суду 14.11.2006 р. за вх. № 33488 надав заяву про
залучення до матеріалів справи довіреності на представника, яка
задовольняється судом та надана довіреність залучається до
матеріалів справи.
Представник відповідача в судовому засіданні через канцелярію
господарського суду 14.11.2006 р. за вх. № 33489 надав пояснення,
щодо висновків судово-економічної експертизи № 1944 від 09.06.06
р., яке залучається судом до матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні через канцелярію
господарського суду 14.11.2006 р. за вх. № 33490 надав до суду
заперечення на висновок судово-економічної експертизи № 1944 де
зазначив, що висновки експерта не мають під собою жодного
правового обгрунтування, з підстав, викладених у запереченнях, які
залучаються судом до матеріалів справи.
Ухвалою від 3 жовтня 2006 року суд визнав явку представників
сторін та 3-ї особи в судове засідання обов'язковою.
Беручи до уваги, що відповідно до ст. 33 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
обов'язок доказування і
подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі ст. 75 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
розглядає справу за наявними матеріалами.
Позивач, відповідач та 3-я особа до початку судового
засідання подали клопотання про розгляд справи без застосування
технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не
суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому
приймається судом та підлягає задоволенню.
Суд, розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення
прокурора та відповідача, встановив наступне.
Між ТОВ " ТБ "Надія" та ППФ "Техно-Проект" було укладено
договір поставки № 10 від 17.02.2003 року. Згідно п. 1.1.
зазначеного договору ТОВ " ТБ "Надія" забов"язалось поставляти
профілі для вікон з ПВХ для виробництва метало-пластикових
конструкцій. Відповідно до п. 4.2. Договору строк поставки
продукції встановлювався кожного місяця на протязі 4-х місяців з
березня по червень 2003 року.
Магістральною митницею 28 та 29 січня 2003 року було
відмовлено в митному оформленні товарів ТОВ " ТБ "Надія", в
зв'язку з чим видано талони відмови:
- талон відмови від 28.01.03 р. № 80200/3/000355, ВДМ від
28.01.03.р № 80200/3/000355;
- талон відмови від 29.01.03 р. № 80200/3/000393, ВДМ від
29.01.03.р № 80200/3/000393;
- талон відмови від 28.01.03 р. № 80200/3/000326, ВДМ від
28.01.03.р № 80200/3/000326;
- талон відмови від 28.01.03 р. № 80200/3/000354, ВДМ від
28.01.03.р № 80200/3/000354.
Уповноваженою особою ТОВ " ТБ "Надія" отримані вищевказані
талони відмови у дату їх видачі.
ТОВ " ТБ "Надія" було повідомлено на адресу ППФ
"Техно-Проект", що існують деякі тимчасові труднощі з розмитненням
сировини для виготовлення профілів. Але ППФ "Техно-Проект"
надіслало на адресу ТОВ " ТБ "Надія" претензію вих. № 54 від
25.04.2003 року щодо розірвання договору поставки № 10 від
17.02.2003 року та сплати штрафних санкцій в сумі 317070.00 грн.
за невиконання постачання продукції на суму 5073120,00 грн. по
Договору № 10 від 17.02.2003 року.
В зв'язку з тяжким фінансовим становищем ТОВ " ТБ "Надія" не
в змозі було здійснити оплату відразу і неодноразово зверталося до
ППФ "Техно-Проект" з проханням відстрочити термін оплати штрафних
санкцій.
24. 05.2005 року платіжним дорученням № 41 ТОВ " ТБ "Надія"
оплатило ППФ "Техно-Проект" штрафні санкції за невиконання
постачання продукції згідно листа № 54 від 25.04.2003 року в сумі
317070,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 лютого
2006 року з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження
всіх обставин справи було призначено судово - економічну
експертизу, оскільки установлення документальної обгрунтованості
розміру позовних вимог потребують необхідних знань.
За висновками судово - економічної експертизи № 1944 виходячи
із умов питання поставленого перед експертом, а саме беручи до
уваги, що п. 10.6. не передбачає від чого обраховуються 5% у разі
розірвання договору, розрахунок штрафних санкцій наведений у
претензії № 54 від 25.04.03 року підтверджується в сумі 126 828
грн. Експертизою також встановлено, що згідно наданих документів,
за період з 01.02.03 року по 30.06.03 року в обліку ТОВ " ТБ
"Надія" не нараховувалось достатньої кількості матеріалів, щоб
виконати в повному об'ємі забов"язання по договору № 10 від
17.02.03 року. Крім того, згідно наданих документів за період з
01.04.2003 року по 24.05.2005 року ТОВ " ТБ "Надія" здійснювалися
перерахування та отримання грошових коштів в оплату товарів
(робіт, послуг) та податкових забов"язань, а саме надійшло -
75651901,25 грн, перераховано - 75465407,87 грн.
Судом встановлено, що до правовідносин за договором № 10 від
17.02.03 року застосовуються вимоги закону, що діяв на той час, а
саме - Цивільний кодекс УССР в редакції 1963 року.
Відповідно до специфікації до договору поставки від 17.02.03
року № 10 терміни постачання продукції спливають 31.03.03.;
30.04.03; 31.05.03; 30.06.03. Згідно претензії від 25.04.03 року №
54 договір від 17.02.2003 року № 10 розірвано у квітні 2003 року,
до спливу строку поставки продукції у квітні.
Судом встановлено, що відповідно до умов договору від
17.02.2003 року № 10 п. 10.6. передбачено, що винна сторона у
розірванні договору у односторонньому порядку сплачує 5% від
невиконаної частини договору на момент розірвання. Як вказувалося
вище, на дату розірвання невиконана поставка продукції на суму
1268280,00 грн. Крім того, п. 10.6. вказаного договору не
визначає, що 5% вираховуються з вартості не поставленої продукції.
З викладеного вище вбачається, що на дату укладання договору
поставки від 17.02.03 року № 10 Позивачу було відомо про те, що
товар не оформлено у митному відношенні і при укладанні договору
від 17.02.03 року № 10 позивач мав можливість повідомити про це
ППФ "Техно-Проект". За таких обставин вбачається, що відсутній
причинний зв'язок між діями Відповідача та наслідками що настали.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
підставою господарсько - правової відповідальності
учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у
сфері господарювання. З смислу зазначеної статті випливає, що
склад господарського правопорушення включає: 1. Протиправну
поведінку суб"єкта господарювання; 2. Наявність шкідливих
наслідків; 3. Причинний зв"язок між протиправною поведінкою
правопорушника і шкодою; 4. Вина правопорушника.
За таких обставин суд приходить до висновку, що у позивача
взагалі відсутні підстави для вимог про сплату штрафу згідно п.
10.6. Договору № 10 від 17.02.2003 року, оскільки у порушенні
Позивачем забов"язання за договором поставки № 10 від 17.02.2003
року вбачається тільки його вина, та відсутній причинний зв"язку
між діями Відповідача та наслідками що настали, а тому позовні
вимоги відповідача безпідставні та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 75, 82-85 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
ВИРIШИВ:
В задоволені позову відмовити.
Суддя Доленчук Д. О.