Р I Ш Е Н Н Я
Iменем України
28.03.07 р. Справа № 20/313
Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.
розглянуву відкритому судовому засіданні господарського суду
справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства з
газопостачання та газифікації "Донецькоблгаз", м.Донецьк, в особі
Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації ВАТ
"Донецькоблгаз", м.Слов"янськ
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства
"Словважмаш", м.Слов"янськ
про стягнення 144366,13 грн.
За участю представників:
від позивача: Манукян Р.Я. - дов.
від відповідача: Борозенцев С.В. - дов.
СУТЬ СПОРУ:
До господарського суду Донецької області звернулося Відкрите
акціонерне товариство з газопостачання та газифікації
"Донецькоблгаз", м.Донецьк, в особі Слов'янського управління по
газопостачанню та газифікації ВАТ "Донецькоблгаз", м.Слов"янськ,
із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Словважмаш",
м.Слов"янськ, про стягнення 144366,13 грн., з яких 142498,44
грн. - сума основного боргу, 652,62 грн. - сума інфляції, 1215,07
грн. - сума 3% річних за договором № 09-22/1 (2006)-Пр від
31.12.05 р. на постачання природного газу (далі-Договір).
Під час розгляду справи позивач уточнив розмір позовних вимог
та просив суд в "Уточненнях позовних вимог" від 23.11.06 р. №
1281/04 стягнути з відповідача суму заборгованості за надані
послуги з постачання природного газу в розмірі 106442,53 грн.,
652,62 грн. - суму інфляції, 1215,07 грн. - суму 3% річних.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на
вищезазначений Договір, із протоколом розбіжностей та додатковими
угодами, розрахунки позовних вимог, акти прийому-передачі
природного газу, акти-рахунки, контракт № 14/935-1/04 від 29.07.04
р., податкові накладні, договір № 06-05-2034 від 30.12.05 р.,
постанови НКРЕ України, лист НАК "Нафтогаз України" від 15.03.06
р. № 31/17-3337, акти коригування, а також на приписи Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, Господарського та Цивільного кодексів
України, Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, Законів України "Про державний бюджет України на
2005 р." ( 2285-15 ) (2285-15)
та "Про державний бюджет України на 2006 р.".
Відповідач позову не визнав, посилаючись на необгрунтованість
позовних вимог, а також на умови Договору із додатковими угодами,
листи, акт про припинення подачі газу, процесуальні документи
господарського суду Донецької області, Донецького апеляційного
господарського суду, Вищого господарського суду України по справі
№ 17/111пд.
Позивачем було заявлено клопотання про виклик до судового
засідання представника НАК "Нафтогаз України" та про направлення
запиту до Міністерства юстиції України для отримання відповідей,
зазначених у клопотанні. Клопотання залишено судом без
задоволення.
Судом задоволенні клопотання сторін про продовження строку
вирішення спору.
У судовому засіданні оголошувались перерви з 14.11.06 р. до
24.11.06 р. та з 11.01.07 р. до 25.01.07 р.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення
представників сторін, суд встановив:
31 грудня 2005 р. позивачем (Постачальник) та відповідачем
(Покупець) було укладено Договір, згідно із яким позивач передає,
а відповідач - зобов"язується прийняти та сплатити природний газ
на умовах даного договору.
З боку відповідача Договір підписано з приміткою "З
протоколом розбіжностей".
Протоколом розбіжностей № 1 визначені редакції сторін щодо
пунктів 2.1, 5.1 Договору.
Сторони надали суду письмові пояснення, у яких зазначили, що
позивачем були прийняті пропозиції відповідача щодо спірних умов
договору, при виконанні договору сторони керувались цими умовами,
укладали додаткові угоди до Договору, отже договір вважається
таким, що є укладеним.
Зазначений Договір був об"єктом дослідження господарського
суду Донецької області, Донецького апеляційного господарського
суду, Вищого господарського суду при розгляді справи № 17/111пд за
позовом ВАТ "Донецькоблгаз" до ВАТ "Словважмаш" про внесення змін
до договору в частині умов про нарахування податку на додану
вартість (ПДВ) на вартість природного газу, що постачається за
Договором. Висновків про те, що Договір є неукладеним процесуальні
документи по зазначеній справі не містять.
За даних обставин суд дійшов висновку про те, що Договір є
укладеним сторонами у встановленому законом порядку.
Договір та додаткові угоди до нього не містять умови про
нарахування на вартість природного газу, що постачається за
Договром, ПДВ та обов"язку Покупця сплачувати Постачальнику ПДВ
додатково до ціни газу.
Листом НАК "Нафтогаз України" від 15.03.06 р. № 31/17337
позивач був повідомлений про те, що з 01.01.06 р. імпортований
природний газ НАК "Нафтогаз України" отримує на підставі
зовнішньоекономічних контрактів, які укладені не на виконання
міжнародних договорів.
У даному листі зазначено, що за даних обставин НАК "Нафтогаз
України" не має підстав застосовувати нульову ставку ПДВ при
реалізації природного газу ДК "Газ України", і відповідно ДК "Газ
України" не має підстав застосовувати нульову ставку ПДВ при
подальшій реалізації отриманого від НАК "Нафтогаз України"
природного газу споживачам не залежно від їх статусу платника
податку на додану вартість.
Позивач звертався до господарського суду Донецької області із
позовом до Відкритого акціонерного товариства "Словважмаш" про
внесення змін до Договору шляхом укладення додаткової угоди від
15.03.06 р., якою встановлюється нова ціна на природний газ з
урахуванням ставки ПДВ у розмірі 20%.
Рішенням господарського суду Донецької області від 13.06.06
р. у задоволенні позову відмовлено у зв"язку із недоведеністю
підстав для змін умов договору.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
29.08.06 р. зазначене рішення скасовано, позов задоволено
частково, п.4.1 Договору доповнення реченням "Податок на додану
вартість визначається відповідно до чинного законодавства".
За даних обставин позивач звернувся до господарського суду
Донецької області із даним позовом, у якому, посилаючись на
приписи чинного законодавства України - Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, Господарського та Цивільного кодексів України,
Закону України "Про ПДВ" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, Законів України "Про
державний бюджет України на 2005 р." ( 2285-15 ) (2285-15)
та "Про державний
бюджет на 2006 р." ( 3235-15 ) (3235-15)
, постанов НКРЕ України, просить
суд (з урахуванням уточнення позовних вимог) стягнути з
відповідача 106442,53 грн. - суму заборгованості за надані послуги
з постачання природного газу, 652,62 грн. - суму інфляції, 1215,07
грн. - суму 3%.
При цьому, під заборгованістю за послуги з постачання
природного газу позивач розуміє заборгованість з донарахованого
відповідачеві та несплаченого ним ПДВ.
Відповідач позову не визнав, посилаючись на необгрунтованість
позовних вимог, відсутність свого обов"язку зі сплати на користь
позивача донарахованого ПДВ, надав суду копії процесуальних
документів господарських судів по справі № 17/111пд.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.01.07 р.
по справі № 17/111пд задоволено касаційну скаргу ВАТ "Словважмаш",
постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.08.06
р. скасовано, рішення господарського суду Донецької області від
13.06.06 р. - залишено в силі.
У постанові від 30.01.07 р. Вищий господарський суд України
зазначив, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку
про відсутність підстав для зобов"язання відповідача укласти
спірну додаткову угоду стосовно застосування ставки ПДВ у розмірі
20%, однак скасовуючи рішення місцевого суду суд апеляційної
інстанції не мав правових підстав для виходу за межі позовних
вимог, часткового задоволення позову та внесення в текст Договору
інших, ніж просив позивач, умов.
Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, правосуддя у господарських судах здійснюється
на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом
і судом.
Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у
господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі,
обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтею ст.33 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що кожна сторона повинна довести ті
обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і
заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового
процесу.
Згідно із ст.43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім
переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному
розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,
керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь
встановленої сили.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських
відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним
чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за
відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -
відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання
зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова
від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання
другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно із ст.188 зазначеного кодексу, зміна та розірвання
господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються,
якщо інше не передбачено законом або договором.
За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є
договром поставки.
Відповідно до ст.265 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, за договором поставки одна сторона -
постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені
строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а
покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і
сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ст.180 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
,
господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у
передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх
його істотних умов. Iстотними є умови, визнані такими за законом
чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких
на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у
будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Отже, істотною умовою договору поставки, крім інших, є ціна.
Пунктом 4.1 Договору, умовами додаткових угод до нього не
передбачено застосування до ціни природного газу, що постачається
позивачем відповідачеві, ставки ПДВ в розмірі 20%.
Таким чином, відсутній обов"язок відповідача сплачувати на
користь позивача зазначений ПДВ додатково до ціни природного газу,
визначеної сторонами.
За даних обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в
частині стягнення з відповідача основної заборгованості не є
обгрунтованими та не підлягають задоволенню.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні основної вимоги,
додаткові вимоги щодо стягнення з відповідача сум інфляції та 3%
річних також не підлягають задоволенню.
Клопотання позивача про виклик до судовго засідання
представника НКРЕ України та про направлення до Міністерства
юстиції України запиту з метою отримання відповідей на зазначені у
клопотанні питання суд залишив без задоволення, оскільки відповіді
на поставлені позивачем питання містятьтся в нормативно-правових
актах, на які сам позивач і посилається у своєму позові,
поясненнях та уточненнях позовних вимог.
Отже, у задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33,
43, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ст.ст.180, 188, 193, 265, суд
В И Р I Ш И В:
У задоволенні позову - відмовити.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 28.03.07 р.
Повний текст рішення підписано 02.04.07 р.
Суддя Донець О.Є.
Надруковано 3 примірники:
1- позивачеві;
1 - відповідачеві;
1 - у справу