ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТI
 
                               ПОСТАНОВА
 
                             IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     31.10.06 р. Справа № 33/291а
 
     Суддя господарського суду Донецької  області  Новікова  Р.Г.,
при секретарі судового засіданні  Овчинніковій  В.М.,  розглянувши
матеріали
 
     за позовом  Закритого  акціонерного  товариства  "АРК-96"  м.
Донецьк
 
     до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.
Донецька
 
     про визнання недійсним Рішення №158/2  від  02.08.2006р.  про
застосування   фінансових   санкцій   за   донарахування   органом
Пенсійного Фонду України  або  страхувальником  сум  своєчасно  не
обчислених та несплачених страхових внесків
 
     за участю представників:
 
     від позивача: Склярова Л.В. - за дов. від 25.09.2006р.;
 
     Клевжиц Ю.Г. - за дов. від 26.05.2005р.
 
     від  відповідача:  Маджа  Ю.А.  -  за   дов.   №8151/06   від
18.10.2006р.
 
     на підставі статті 150 Кодексу адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
          було  оголошено  перерву  з  19.10.2006р.  по
31.10.2006р.
 
     СУТЬ СПОРУ: Закрите акціонерне товариство "АРК-96" м. Донецьк
звернулось до Управління Пенсійного  Фонду  України  в  Київському
районі  м.  Донецька  із  адміністративним  позовом  про  визнання
недійсним  Рішення  №158/2  від  02.08.2006р.   про   застосування
фінансових  санкцій  за  донарахування  органом  Пенсійного  Фонду
України  або  страхувальником  сум  своєчасно  не  обчислених   та
несплачених страхових внесків.
 
     В  обгрунтування  заявлених  вимог  позивач  посилається   на
наявність в нього статусу платника єдиного податку,  який  сплачує
податок у розмірі 10%. Тому внески на загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування сплачуються позивачем у складі цього  податку
в розмірі 42%.
 
     На підставі акту планової перевірки  №166  від  31.07.2006р.,
відповідач  прийняв  спірне  рішення,  яким  зобов'язав   позивача
сплатити донараховані страхові внески за ставкою 32% за  період  з
01.01.2004р.  по  31.12.2004р.  у   розмірі   80686грн.99коп.   та
застосував фінансові  санкції  за  прострочення  платежу  протягом
2004-2006рр. у розмірі 53622грн.28коп.
 
     Позивач  наполягає  на   тому,   що   Закону   України   "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування"  №1058-IV  від
09.07.2003р. ( 1058-15 ) (1058-15)
         не має пріоритету перед Указом Президента
України "Про спрощену систему оподаткування, обліку  та  звітності
суб'єктів  малого   підприємництва"   №727/98   від   03.07.1998р.
( 727/98 ) (727/98)
        
 
     Ухвалою  від  06.09.2006р.  було   відкрите   провадження   в
адміністративній справі  та  призначене  підготовче  засідання  на
26.09.2006р.
 
     У  підготовчому  засіданні  від  26.09.2006р.   представникам
позивача та відповідача було роз'яснено їх права та  обов'язки  та
повідомлено  про  можливість  примирення  згідно  зі  статтею  113
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        . Позивач
не відмовився від заявлених вимог, а відповідач не визнав заявлені
вимоги.
 
     У   відзиві   №7395/06   від   15.09.2006р.   відповідач   не
погоджуючись із заявленими вимогами наполягав на наступному.
 
     Законом України "Про  загальнообов'язкове  державне  пенсійне
страхування" №1058-IV  від  09.07.2003р.  ( 1058-15 ) (1058-15)
          передбачено
регулювання  відносин,  що  виникають   між   суб'єктами   системи
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших
нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у
випадках,  передбачених  цим  Законом,  або  в  частині,   що   не
суперечить  цьому  Закону.  Виключно  цим   Законом   визначаються
принципи та  структура  системи  загальнообов'язкового  державного
пенсійного    страхування;    коло    осіб,     які     підлягають
загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню;  платники
страхових внесків, їх права  та  обов'язки;  порядок  нарахування,
обчислення та сплати страхових внесків,  стягнення  заборгованості
за цими внесками.
 
     Указ Президента "Про спрощену систему  оподаткування,  обліку
та  звітності  суб'єктів  малого   підприємництва"   №727/98   від
03.07.1998р.  ( 727/98 ) (727/98)
          являє  собою   нормативний   акт,   який
поширюється на податкові відносини.
 
     За  наслідками  підготовчого  провадження  26.09.2006р.  була
постановлена ухвала  про  закінчення  підготовчого  провадження  і
призначення справи до судового розгляду на 11.10.2006р.
 
     В судовому засіданні 11.10.2006р. головуючим були  роз'яснені
процесуальні права та обов'язки позивачу, передбачені статтями 49,
51,  54,  65-68  Кодексу  адміністративного  судочинства   України
( 2747-15 ) (2747-15)
        . Позивач наполягав  на  задоволенні  заявлених  вимог.
Також  представників  позивача  було  повідомлено  про  можливість
примирення  згідно  зі  статтею  113   Кодексу   адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
 
     Внаслідок того, що представник відповідача  у  засідання  від
11.10.2006р. не з'явився,  суд  на  підставі  статей  128  та  150
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
          відклав
судовий розгляд на 19.10.2006р.
 
     У  судовому  засіданні  від  19.10.2006р.   головуючим   були
роз'яснені   процесуальні   права   та   обов'язки    відповідачу,
передбачені статтями 49, 51, 54, 65-68  Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .  Відповідач  не  визнав  заявлені
вимоги.
 
     В  присутності  представників  позивача  та  відповідача   на
підставі статті 150 Кодексу адміністративного судочинства  України
( 2747-15 ) (2747-15)
         було оголошено перерву до  31.10.2006р.  у  зв'язку  з
необхідністю одержання нових доказів.
 
     Під час судового провадження було досліджено: Рішення  №158/2
від  02.08.2006р.   про   застосування   фінансових   санкцій   за
донарахування органом Пенсійного Фонду України або страхувальником
сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків;  акт
№166 від 31.07.2006р. планової перевірки правильності  обчислення,
повноти нарахування та своєчасності сплати  страхових  внесків  на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ЗАТ "АРК-96" (із
додатками); розпорядження №157 від 23.06.2006р.; супровідний  лист
№479 від 11.08.2006р.; апеляція до акту планової перевірки УПФУ  в
Київському районі м. Донецька №479  твід  11.08.2006р.;  свідоцтво
про   право    сплати    єдиного    податку    суб'єктом    малого
підприємництва-юридичною  особою;  платіжні  доручення   №80   від
18.02.2004р.,№115 від 17.03.2004р.,  №118  від  19.03.2004р.,  від
19.04.2004р., № 239 від 18.05.2004р., №307 від 17.06.2004р.,  №380
від 15.07.2004р., №443 від 17.08.2004р.,  №522  від  17.09.2004р.,
№587   від   20.10.2004р.,№660   від   19.11.2004р.,   №709    від
16.12.2004р.,  №20  від  19.01.2005р.;  свідоцтво   про   державну
реєстрацію юридичної особи серія А00 №306504; Статут ЗАТ "АРК-96";
лист №6318  від  31.08.2006р.;  лист  №6320/04  від  01.06.2005р.;
відзив №7395/06 від 15.09.2006р.; лист №6936/06 від  15.08.2006р.;
повідомлення про вручення поштового відправлення від 17.08.2006р.;
Розрахунки сум страхових внесків на  загальнообов'язкове  державне
пенсійне страхування, що підлягають  сплаті  за  січень  2004р.  -
грудень 2004р.; картка особового рахунку страхувальника.
 
     Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у  справі,
ознайомившись з правовою позицією сторін, що  викладена  письмово,
наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:
 
     Працівниками Управління Пенсійного Фонду України в Київському
районі м. Донецьк на підставі розпорядження  керівника  управління
№157   від   23.06.2006р.   була   проведена   планова   перевірка
правильності обчислення повноти нарахування та своєчасності сплати
страхових  внесків  на   загальнообов'язкове   державне   пенсійне
страхування та  з  питань  достовірності  наданих  відомостей  про
фізичних осіб щодо  персоніфікованого  обліку  з  01.06.2001р.  по
01.06.2006р.  Закритого  акціонерного   товариства   "АРК-96"   м.
Донецьк.
 
     За результатами вказаної перевірки  складений  акт  №166  від
31.07.2006р. планової перевірки правильності  обчислення,  повноти
нарахування  та   своєчасності   сплати   страхових   внесків   на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ЗАТ "АРК-96" (із
додатками), де зазначено про порушення підприємством за  період  з
01.01.2004р. по 31.12.2004р. вимог підпункту 6 пункту 2 статті  17
Закону  України   "Про   загальнообов'язкове   державне   пенсійне
страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
         №1058 від 09.07.2003р.  щодо  нарахування
та сплати страхових внесків за ставкою  №32%  (80686грн.99коп.)  з
Фонду оплати праці  своїх  працівників.  Також  в  акті  перевірки
міститься  висновок  про  порушення  вищенаведеної  норми   Закону
України "Про загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування"
( 1058-15 ) (1058-15)
           №1058   від   09.07.2003р.   за    квітень    2006р.
(190грн.59коп.)
 
     Рішенням №158/2 від 02.08.2006р. донараховано страхові внески
у розмірі 80877грн.58коп. та на підставі пункту 4 частини 9 статті
106 Закону  України  "Про  загальнообов'язкове  державне  пенсійне
страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
         №1058 від  09.07.2003р.  до  підприємства
застосовані фінансові санкції у розмірі 53662грн.80коп.
 
     Не погоджуючись із прийнятим рішенням в частині донарахування
страхових внесків за  період  з  01.01.2004р.  по  31.12.2004р.  в
розмірі 80686грн.99коп.  Закрите  акціонерне  товариство  "АРК-96"
звернулось до керівника відповідача із апеляцією на  акт  планової
перевірки (супровідний лист №479  від  11.08.2006р.;  апеляція  до
акту планової перевірки УПФУ в Київському районі м. Донецька  №479
твід 11.08.2006р.)
 
     Листом  №6936/06  від   15.08.2006р.   відповідач   повідомив
позивача  про  свою  незгоду  із  запереченнями  підприємства   та
наполягав на правомірності висновків, викладених в акті  №166  від
31.07.2006р. та рішенні №158/2 від 02.08.2006р.
 
     З урахуванням змісту отриманої відповіді позивач звернувся до
суду  із  позовом  про  визнання  недійсним  Рішення  №158/2   від
02.08.2006р. про застосування фінансових санкцій за  донарахування
органом Пенсійного Фонду України або страхувальником сум своєчасно
не обчислених та несплачених страхових внесків.
 
     Як  вбачається  з  матеріалів   справи   Закрите   акціонерне
товариство "АРК-96" протягом  2004р.-2006р.  є  платником  єдиного
податку.
 
     Платіжними  дорученнями   №80   від   18.02.2004р.,№115   від
17.03.2004р., №118 від 19.03.2004р., від 19.04.2004р., №  239  від
18.05.2004р., №307 від 17.06.2004р., №380 від  15.07.2004р.,  №443
від 17.08.2004р., №522 від 17.09.2004р.,  №587  від  20.10.2004р.,
№660 від 19.11.2004р., №709 від 16.12.2004р., №20 від 19.01.2005р.
позивачем  перераховані  суми  єдиного  податку,  до  складу  яких
входить сума 42% належних Пенсійному Фонду України.
 
     У розрахунках сум страхових  внесків  на  загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування,  що  підлягають  сплаті  за  січень
2004р. - грудень 2004р. позивач визначав лише суму зобов'язання зі
сплати страхових внесків за ставками 1% - 5%.
 
     Відповідачем донараховано  страхові  внески  за  ставкою  32%
(32,3%, 31,8%) за період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р. в  розмірі
80686грн.99коп. та 190грн.59коп. за квітень 2006р.
 
     Пунктом  4  частини  9  статті  106   Закону   України   "Про
загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування"  ( 1058-15 ) (1058-15)
        
№1058 від 09.07.2003р.  за  донарахування  територіальним  органом
Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно  не  обчислених
та не сплачених страхових внесків органам Пенсійного Фонду  надано
право накладати штраф у розмірі  5  відсотків  зазначених  сум  за
кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.
 
     В статті 6 Указу Президента  України  "Про  спрощену  систему
оподаткування,    обліку    та    звітності    суб'єктів    малого
підприємництва" №727/98 від  03.07.1998р.  ( 727/98 ) (727/98)
          встановлено
пільги  для  осіб,  які  обрали  спрощену  систему  оподаткування,
зокрема, звільнення  від  сплати  збору  на  обов'язкове  державне
пенсійне страхування.
 
     З   01.01.2004р.   набрав   чинності   Закон   України   "Про
загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування"  ( 1058-15 ) (1058-15)
        
№1058 від 09.07.2003р.
 
     Цей   Закон   визначає   принципи,   засади    і    механізми
функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного
страхування, призначення, перерахунку і  виплати  пенсій,  надання
соціальних послуг з коштів  Пенсійного  фонду,  що  формуються  за
рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел,
передбачених цим  Законом,  а  також  регулює  порядок  формування
накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок  його
коштів видатків на оплату договорів  страхування  довічних  пенсій
або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та
іншим особам, передбаченим цим Законом.
 
     При цьому, статтею 5 Закону України "Про  загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
         №1058 від  09.07.2003р.
визначено, що виключно  цим  Законом  регулюються  відносини,  які
виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового  державного
пенсійного страхування, визначається  коло  осіб,  які  підлягають
державному пенсійному страхуванню, платники страхових внесків,  їх
права та обов'язки,  порядок  нарахування,  обчислення  та  сплати
страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
 
     Також  статтею  5  Закону  України  "Про  загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
         №1058 від  09.07.2003р.
встановлено,  що  дія   інших   нормативно-правових   актів   може
поширюватися на ці відносини лише  у  випадках,  передбачених  цим
Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
 
     Статтею 15 Закону України "Про  загальнообов'язкове  державне
пенсійне   страхування"   ( 1058-15 ) (1058-15)
           №1058   від   09.07.2003р.
встановлено, що платниками страхових внесків до солідарної системи
є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону.
 
     Згідно   пункту   1   статті   14   Закону    України    "Про
загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування"  ( 1058-15 ) (1058-15)
        
№1058 від 09.07.2003р. страхувальниками, зокрема, - є роботодавці:
підприємства,  установи  і  організації,  створені  відповідно  до
законодавства  України,  незалежно  від  форми   власності,   виду
діяльності та  господарювання,  об'єднання  громадян,  профспілки,
політичні партії (у тому числі філії,  представництва,  відділення
та інші відокремлені підрозділи зазначених  підприємств,  установ,
організацій, об'єднань громадян,  профспілок,  політичних  партій,
які  мають  окремий  баланс  і  самостійно  ведуть  розрахунки  із
застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти  підприємницької
діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних  осіб  -
суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий  спосіб
оподаткування  (фіксований  податок,  єдиний  податок,  фіксований
сільськогосподарський  податок,  придбали   спеціальний   торговий
патент),  які  використовують  працю  фізичних  осіб   на   умовах
трудового договору (контракту) або на інших  умовах,  передбачених
законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру,  -
для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 ст. 11 цього Закону.
 
     Пунктом  6  частини  2  статті   17   Закону   України   "Про
загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування"  ( 1058-15 ) (1058-15)
        
№1058 від  09.07.2003р.  до  обов'язків  страхувальника  віднесено
обов'язок нараховувати, обчислювати  і  сплачувати  в  установлені
строки та в повному обсязі страхові внески.
 
     Частина перша статті 19 вищенаведеного  закону  встановлює  -
страхові  внески   до   солідарної   системи   нараховуються   для
роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці  (грошового
забезпечення)  працівників,  що  включають  витрати   на   виплату
основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних  та
компенсаційних виплат, у  тому  числі  в  натуральній  формі,  які
визначаються  згідно  з  нормативно-правовими  актами,  прийнятими
відповідно до Закону України  "Про  оплату  праці"  ( 108/95-ВР ) (108/95-ВР)
        ,
виплату винагород фізичним особам за виконання робіт  (послуг)  за
угодами цивільно-правового  характеру,  що  підлягають  обкладенню
податком на доходи фізичних осіб, а також на  суми  оплати  перших
п'яти  днів  тимчасової  непрацездатності,  яка  здійснюється   за
рахунок   коштів   роботодавця,   та   допомоги   по    тимчасовій
непрацездатності.
 
     Пункт  6  статті  19  також  передбачає  -  страхові   внески
нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій  цієї
статті, незалежно від  джерел  їх  фінансування,  форми,  порядку,
місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були
зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
 
     Слід  зазначити,  що   статтею   18   Закону   України   "Про
загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування"  ( 1058-15 ) (1058-15)
        
№1058 від 09.07.2003р. визначено, що страхові  внески  є  цільовим
загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території
України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові  внески  не
включаються до складу податків, інших  обов'язкових  платежів,  що
складають систему  оподаткування,  на  ці  внески  не  поширюється
податкове законодавство.
 
     Згідно   частини   6   статті   18   Закону   України    "Про
загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування"  ( 1058-15 ) (1058-15)
        
№1058 від 09.07.2003р. законодавством  не  можуть  встановлюватися
пільги з нарахування та сплати страхових  внесків  або  звільнення
від їх сплати.
 
     Крім того,  пунктом  15  Розділу  XV  "Прикінцеві  положення"
Закону  України   "Про   загальнообов'язкове   державне   пенсійне
страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
         №1058 від 09.07.2003р. встановлено, що до
приведення законодавства України у відповідність  із  цим  Законом
закони України та інші нормативно-правові  акти  застосовуються  в
частині, що не суперечить цьому Закону.
 
     Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         в адміністративних справах про  протиправність
рішень,  дій  чи  бездіяльності   суб'єкта   владних   повноважень
обов'язок щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи
бездіяльності покладається  на  відповідача,  якщо  він  заперечує
проти адміністративного позову.
 
     Відповідач довів суду, що Рішення №158/2 від 02.08.2006р. про
застосування   фінансових   санкцій   за   донарахування   органом
Пенсійного Фонду України  або  страхувальником  сум  своєчасно  не
обчислених  та  несплачених   страхових   внесків   прийняте   ним
обгрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення
для прийняття зазначеного акту; на підставі, у  межах  повноважень
та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
 
     Враховуючи викладене,  суд  дійшов  висновку  про  відмову  у
задоволенні  позовних  вимог  Закритого  акціонерного   товариства
"АРК-96" м. Донецьк  до  Управління  Пенсійного  Фонду  України  в
Київському районі  м.  Донецька  про  визнання  недійсним  Рішення
№158/2 від 02.08.2006р. про  застосування  фінансових  санкцій  за
донарахування органом Пенсійного Фонду України або страхувальником
сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків.
 
     Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті  94
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
 
     Одним  з  видів  судових  витрат  за   статтею   87   Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         є судовий збір.
 
     Згідно з пунктом  3  Розділу  VII  "Прикінцеві  та  Перехідні
положення"   Кодексу   адміністративного    судочинства    України
( 2747-15 ) (2747-15)
         до набрання чинності  законом,  який  регулює  порядок
сплати і розміри судового збору:
 
     1) судовий  збір  при  зверненні  до  адміністративного  суду
сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного
мита;
 
     2) розмір судового збору визначається відповідно до підпункту
"б" пункту 1 статті 3 Декрету  Кабінету  Міністрів  України   "Про
державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
        .
 
     З урахуванням змісту підпункту "б" пункту 1 статті 3  Декрету
Кабінету Міністрів  України  "Про  державне  мито"  ( 7-93 ) (7-93)
          сума
судового збору належного до сплати  становить  3грн.40коп.,  решта
суми, сплаченої платіжним  дорученням  №574  від  19.08.2006р.,  а
саме - 98грн.60коп. підлягає поверненню як надлишково сплачена.
 
     Відповідно до статті 89 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         судовий збір, сплачений  у  більшому  розмірі,
ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за  клопотанням
особи, яка його сплатила.
 
     Крім  того,  платіжним  дорученням  №575   від   19.08.2006р.
позивачем   було   сплачено   118грн.   за   інформаційно-технічне
забезпечення судового  процесу.  Разом  з  тим,  глава  7  "Судові
витрати" Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        
не містить в  собі  в  якості  обов'язкового  платежу  витрати  на
інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу.  За  таких
обставин, платіжне доручення  №575  від  19.08.2006р.  про  сплату
118грн. за  інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу
підлягає поверненню на адресу позивача.
 
     Враховуючи викладене  та  керуючись  нормами  Закону  України
Закону  України   "Про   загальнообов'язкове   державне   пенсійне
страхування" №1058-IV від 09.07.2003р. ( 1058-15 ) (1058-15)
        , статтями 2, 9,
11, 17, 48, 69, 71, 86, 94, 122-154, 160, 162, 163, 167, 185, 186,
254,  пункту  6  Прикінцевих  та   перехідних   положень   Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , суд -
 
     ПОСТАНОВИВ:
 
     У   задоволенні   позовних   вимог   Закритого   акціонерного
товариства  "АРК-96"  м.Донецьк  до  Управління  Пенсійного  Фонду
України в Київському районі м.  Донецька  про  визнання  недійсним
Рішення  №158/2  від  02.08.2006р.  про  застосування   фінансових
санкцій за донарахування  органом  Пенсійного  Фонду  України  або
страхувальником  сум  своєчасно  не  обчислених   та   несплачених
страхових внесків - відмовити.
 
     У судовому засіданні від 31.10.2006р.  оголошено  вступну  та
резолютивну частини постанови
 
     Постанова може бути оскаржена в апеляційному  порядку  шляхом
подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження
постанови суду протягом десяти днів з дня виготовлення  постанови.
Апеляційна скарга на постанову  суду  першої  інстанції  подається
протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне
оскарження.
 
     Постанова суду набирає законної сили після закінчення  строку
подання заяви про апеляційне оскарження.
 
     Повернути  з  Державного   бюджету   на   користь   Закритого
акціонерного товариства "АРК-96" м. Донецьк  надлишково  сплачений
судовий збір (державне мито) у розмірі 98грн.60коп.
 
     Повний текст виготовлено 06.11.2006р.
 
     Додаток: оригінал платіжного доручення №575 від  19.08.2006р.
про сплату 118грн. за інформаційно-технічне забезпечення  судового
процесу на 1 арк. (лише на адресу позивача)
 
     Суддя Новікова Р.Г.
 
     Надруковано 3 примірника: 1 -позивачу; 1 - відповідачу;  1  -
до справи