ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТI
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
РIШЕННЯ
30.10.06
Справа № 17/459-06.
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Сумиобленерго"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
"Сумитеплоенерго"
про стягнення 25 175 грн. 80 коп.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю "Сумитеплоенерго"
до відповідача Відкритого акціонерного товариства
"Сумиобленерго"
про визнання недійсним п.2 додатку №4 до договору про
постачання електричної енергії №СОЕ-5 від 27.09.2005 р.
Суддя Коваленко О.В.
Представники:
Від позивача: Сіренко О.I.
Від відповідача: Бондаренко К.М.
У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко
Н.М.
СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд стягнути з відповідача на
свою користь 25 175 грн. 80 коп., з яких 14 382 грн. 66 коп. пені,
8 525 грн. 12 коп. інфляційних збитків, 2 268 грн. 02 коп. - 3%
річних, нараховані за неналежне виконання відповідачем умов
договору про постачання електричної енергії №СОЕ-5 від 27.09.2005
р., укладеного між сторонами, а також судові витрати по справі.
Відповідач в письмовому відзиві проти задоволення вимог
позивача заперечує, зазначив, що своєчасно і в повному обсязі
(протягом 5 днів з моменту отримання рахунку) здійснював оплату
послуг з електроенергетики, а позивачем проведено розрахунок
збитків від інфляції, пені та 3% річних за несплату авансових
платежів. В судове засідання 25.09.2006 р. відповідач подав
зустрічну позовну заяву про визнання недійсним п.2 додатку №4 до
договору про постачання електричної енергії №СОЕ-5 від 27.09.2005
р., укладеного між сторонами, щодо сплати планових платежів в
розмірі 30% та 70%, посилаючись на те, що даний пункт суперечить
нормам діючого законодавства. Оплата здійснювалася виключно у
відповідності до п. 6.6. Правил користування електричною енергією.
Відповідач за зустрічною позовною заявою подав письмовий
відзив, в якому проти задоволення зустрічного позову заперечує,
оскільки вважає, що спірний договір був укладений з дотриманням
вимог чинного законодавства, а попередня оплата за відпуск енергії
прямо передбачена Господарським кодексом України ( 436-15 ) (436-15)
. Крім
того, вважає, що позивач за зустрічним позовом зобов'язаний був
вносити попередню оплату, оскільки він користується об'єктом
(електроустановками) на підставі договору оренди №УКМ-0047 від
01.08.05 р., укладеного між Сумською міською радою і ТОВ
"Сумитеплоенерго", що прямо передбачено п.6.6. ПКЕЕ.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення
представників сторін, дослідивши наявні докази в матеріалах
справи, суд встановив:
Відповідно до п.1. Договору №СОЕ-5 від 27.09.2005 р. на час
зупинки виробництва електричної енергії відповідачем позивач
зобов'язувався постачати електричну енергію відповідачу для його
власних потреб, а останній був зобов'язаний оплачувати позивачу її
вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього
Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними
частинами.
З п.1 додатку №4 до Договору вбачається, що розрахунковим
вважається період з 01 числа місяця до такого ж числа наступного
місяця.
Відповідно до п.2 Додатку №4 до Договору відповідач повинен
був протягом розрахункового періоду здійснювати 2 планових
платежів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання у
таких співвідношеннях: до 10 дня розрахункового періоду 70% і до
20 дня розрахункового періоду 30%.
Згідно п. 6.6. Правил користування електричною енергією,
затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання
електроенергетики України від 31.07.1996 р., оплата електричної
енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як
правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого
обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий
або плановий період.
Підприємства житлово-комунального господарства та
підприємства, які надають послуги щодо забезпечення
комунально-побутових потреб населення, в межах наданих населенню
послуг, установи та організації, які фінансуються з державного
та/або місцевого бюджету, здійснюють повну оплату вартості обсягу
спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами
засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного
за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або
купівлю-продаж електричної енергії.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні
послуги" ( 1875-15 ) (1875-15)
житлово-комунальні послуги - результат
господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов
проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях,
будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до
нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Зі Статуту ТОВ "Сумитеплоенерго" вбачається, що однією з
цілей діяльності товариства є виробництво, транспортування та
реалізація теплової енергії для забезпечення потреб населення
послугами з опалення та гарячого водопостачання, а отже відповідач
надає послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб
населення.
Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
підставою
недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину
стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною
першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Зі змісту ст. 203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
вбачається, що зміст
правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного
законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка
вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної
дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і
відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на
реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 217 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
недійсність
окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його
частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин
був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Таким чином, під час дослідження п.2 додатку №4 договору про
постачання електричної енергії №СОЕ-5 від 27.09.2005 р., суд
дійшов висновку про те, що зазначений пункт суперечить актам
цивільного законодавства, а отже вимоги позивача по зустрічному
позову є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо первісної позовної заяви про стягнення 25 175 грн. 80
коп., то вимоги позивача є необгрунтованими і задоволенню не
підлягають, виходячи з наступного:
Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідач в порушення
умов договору здійснював оплату за електричну енергію один раз за
фактичними показами засобів обліку на початку періоду, наступного
за розрахунковим, а тому відповідно до п. 4.2.1. відповідач
повинен сплатити йому пеню у розмірі подвійної облікової ставки
НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної
оплати.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не має
заборгованості за спожиту ним електричну енергію, що
підтверджується довідкою нарахувань та оплат по активній
електроенергії по ТОВ "Сумитеплоенерго" (а.с. 23).
У зв'язку з тим, що судом вимоги позивача по зустрічному
позову задоволені в повному обсязі і судом визнано недійсним п.2
додатку №4 до договору про постачання електричної енергії №СОЕ-5
від 27.09.2005 р., укладеного між сторонами, щодо сплати планових
платежів в розмірі 30% та 70%, вимоги позивача по первісному
позову є необгрунтованими і задоволенню не підлягають.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести суду ті
обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та
заперечень, але позивач по первісному позову та відповідач по
зустрічній позовній заяві, з урахуванням всіх обставин справи, не
подав суду належних доказів, які б об'єктивно і у визначеному
законом порядку підтвердили його позицію.
Таким чином первісні вимоги щодо стягнення заборгованості
задоволенню не підлягають, а вимоги по зустрічному позову є
правомірними, обгрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
на позивача
покладаються судові витрати, сплачені позивачем по зустрічному
позову.
Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ВИРIШИВ:
1. В задоволенні первісного позову Відкритого акціонерного
товариства "Сумиобленерго" до Товариства з обмеженою
відповідальністю "Сумитеплоенерго" про стягнення 25 175 грн. 80
коп. відмовити.
2. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю
"Сумитеплоенерго" до Відкритого акціонерного товариства
"Сумиобленерго" про визнання недійсним додатку №4 договору про
постачання електричної енергії №СОЕ-5 від 27.09.2005 р. в частині
п.2 додатку №4 задовольнити повністю.
3. Визнати недійсним п.2 додатку №4 до договору про
постачання електричної енергії №СОЕ-5 від 27.09.2005 р. щодо
сплати планових платежів в розмірі 30% та 70%., укладеного між
Відкритим акціонерним товариством "Сумиобленерго" і Товариством з
обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго".
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства
"Сумиобленерго" (40035, м. Суми, вул. Д. Коротченка, 7, код
23293513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю
"Сумитеплоенерго" (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10, код
33698892) 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118
грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.В. КОВАЛЕНКО