ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТI
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" жовтня 2006 р.
Справа № 15/319-06-8755
Господарський суд Одеської області у складі
Судді Петрова В.С.
При секретарі Стойковій М.Д.
За участю представників сторін
від позивача - Перекопайко Д.В.;
від відповідача - Павленко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Фірми "Одеса-Бласко" малого приватного підприємства до
Акціонерного комерційного банку "Iнвестбанк" про визнання
договорів недійсними та за зустрічним позовом Акціонерного
комерційного банку "Iнвестбанк" до Фірми "Одеса-Бласко" малого
приватного підприємства про стягнення заборгованості за кредитним
договором в сумі 63 618,84 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Фірма "Одеса-Бласко" мале приватне підприємство звернулось до
господарського суду Одеської області з позовною заявою до
Акціонерного комерційного банку "Iнвестбанк" про визнання
розірваними кредитного договору № 70-05 від 15 вересня 2005 року у
зв'язку з його виконанням, договору іпотеки від 20 вересня 2005
року реєстровий № 1464, договору застави від 16 вересня 2005 року
та договору застави майнових прав від 15 серпня 2005 року,
посилаючись на наступне.
15 вересня 2005 року між фірмою "Одеса-Бласко" МПП та
Акціонерним комерційним банком "Iнвестбанк" був укладений
кредитний договір № 70-05, відповідно до умов якого відповідач
зобов'язався надати позивачу кредит у вигляді кредитної лінії в
сумі 900 000 грн. строком користування до 15 серпня 2006 року, а
позивач зобов'язався у встановлений кредитним договором строк
повернути одержану суму кредиту та сплатити відсотки за
користування ним у розмірі 20 % річних, а також сплатити пеню у
випадку порушення умов кредитування.
В забезпечення укладеного кредитного договору позивачем
передано в заставу за договором іпотеки реєстровий № 1464 від
20.09.2005 року цілісний майновий комплекс "Iванівський
вино-консервний завод" заставною вартістю 1 105 925,41 грн.; за
договором застави реєстровий № 18942 від 16,09.2005 року
устаткування Iванівського вино-консервного заводу заставною
вартістю 1 674 982,66 грн., за договором застави майнових прав від
15.09.2005 року майбутні права на виноматеріал, який буде
отриманий Позивачем у результаті переробки винограду, заставна
вартість майнових прав 552 000,00 грн.
Проте, позивач достроково -14.08.2006 року повернув суму
одержаного кредиту в сумі 298 763,00 грн., сплатив пеню та
нараховані відсотки за весь період користування кредитом А
відповідно до п. 9.1. кредитного договору при погашенні кредиту,
виплаті відсотків за користування кредитом та пені, кредитний
договір вважається виконаним та таким, що втратив чинність.
Так, взяті на себе зобов'язання по наданню кредиту в сумі 900
000,00 грн. відповідач на протязі дії договору систематично не
виконував. Фактично кредит наданий позивачу в сумі 298 763,00
грн., чим відповідач порушив ч. 1 ст. 188 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, а
саме: змінив договір в односторонньому порядку.
Не зважаючи на виконання позивачем своїх обов'язків за
кредитним договором, відповідачем протиправно нараховані штраф та
комісійна винагорода, сума яких викладена у розрахунку суми
заявлених вимог відповідача до позивача по кредитному договору,
договору застави від 16.09.2005 р., договору іпотеки від
20.09.2005 р. станом на 15.08.2006 р. та становить загальну суму
35 048,18 грн.
Крім того, листом вих. № 19 від 14 серпня 2006 року позивач у
зв'язку з виконанням своїх зобов'язань по кредитному договору,
тобто сплаті кредиту, нарахованих відсотків та пені, звернувся з
клопотанням до відповідача про виключення заставного майна з
реєстру обтяжень рухомого майна та реєстру заборон відчуження
нерухомості та зазначив необхідність передачі майна в забезпечення
кредиту в іншій банківській установі. Однак, відповідач не
виключив заставне майно з реєстру, чим порушив законне право
позивача на одержання кредиту.
В засіданні суду від 18.09.2006 р. позивач доповнив позов
додатковим обгрунтуванням та просив суд визнати кредитний договір
№ 70-05 від 15.09.2005 р. розірваним у зв'язку з його виконанням,
визнати недійсними договір іпотеки від 20 вересня 2005 року
реєстровий № 1464, договір застави від 16 вересня 2005 року
реєстровий № 18942 та договір застави майнових прав від 15 серпня
2005 року, а також зобов'язати відповідача вчинити дії щодо
виключення предмету договору застави від 16.09.2005 р. з
Державного реєстру обтяжень рухомого майна та дії по виключенню
предмету договору іпотеки від 20.09.2005 р. з Єдиного реєстру
заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
АКБ "Iнвестбанк" позов не визнав та звернувся до суду із
зустрічним позовом до Фірми "Одеса-Бласко" МПП про стягнення
заборгованості за кредитним договором № 70-05 від 15.09.2005 р. в
розмірі 63 618,84 грн., а саме: 12 932,75 грн. пені по кредиту,
686,09 грн. пені по комісійній винагороді та 50 000 грн. штрафу за
невиконання п. 7.13 кредитного договору.
Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та
просить суд визнати недійсними договір іпотеки від 20.09.2005 р.
реєстровий № 1464 та договір застави від 16.09.2005 р. реєстровий
№ 18942.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши
матеріали справи господарський суд встановив наступне.
15 вересня 2005 року між Фірмою "Одеса-Бласко" МПП та
Акціонерним комерційним банком "Iнвестбанк" був укладений
кредитний договір № 70-05, відповідно до умов якого відповідач
зобов'язався надати позивачу кредит у вигляді кредитної лінії в
сумі 900 000,00 грн. строком користування до 15 серпня 2006 року,
а позивач зобов'язався у встановлений кредитним договором строк
повернути одержану суму кредиту та сплатити відсотки за
користування ним у розмірі 20 % річних та сплатити пеню у випадку
порушення умов кредитування.
В якості забезпечення зобов'язань згідно укладеного
кредитного договору позивачем було передано у заставу цілісний
майновий комплекс "Iванівський вино-консервний завод" заставною
вартістю 1 105 925,41 грн. відповідно до договору іпотеки
реєстровий № 1464 від 20.09.2005 р.; устаткування Iванівського
вино-консервного заводу заставною вартістю 1674982,66 грн.
відповідно до договору застави реєстровий № 18942 від 16.09.2005
р.; майбутні права на виноматеріал, який буде отриманий позивачем
в результаті переробки винограду заставною вартістю майнових прав
552 000,00 грн. відповідно до договору застави майнових прав від
15.09.2005 р.
Як вбачається з матеріалів справи, цілісний майновий комплекс
"Iванівський вино-консервний завод" був придбаний позивачем у ДП
"Iванівський Державний вино-консервний завод" за договором
купівлі-продажу від 11.01.2001 р. Крім того, вказаний майновий
комплекс був переданий позивачем відповідачу як предмет застави за
договором застави від 24.12.2002 р. з метою забезпечення
своєчасного виконання позивачем зобов'язань згідно кредитної угоди
№ 77-02 від 08.11.2002 р.
Таким чином, на момент укладення договору застави від
16.09.2005 р. та договору іпотеки від 20.09.2005 р. на цілісний
майновий комплекс Iванівський вино-консервний завод" було
накладено заборону відчуження.
Так, ч. 1 ст. 18 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
передбачено, що наступні застави вже заставленого майна
допускається в разі, якщо інше не передбачено законом і
попередніми договорами застави. Аналогічні положення містяться у
ст. 588 Цивільного кодексу України.
Проте, згідно п. 5 договору застави від 24.12.2002 р.
повторна застава вказаного в договорі майна не допускається.
Отже, цілісний майновий комплекс "Iванівський вино-консервний
завод" не міг бути предметом застави за договором від 16.09.2005
р. Посилання відповідача на те, що на дату укладення договору
застави від 16.09.2005 р. договір застави від 24.12.2002 р. був
чинним, але рухоме та нерухоме майно, яке складало предмет застави
вже не було цілісним майновим комплексом (не складало єдиний
об'єкт власності), до уваги суду не приймається, оскільки, як
вбачається з матеріалів справи, заставлене майно з метою
забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 70-05 від
15.09.2005 р. входить до складу цілісного майнового комплексу
"Iванівський вино-консервний завод".
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України,
підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення
правочину стороною (сторонами) наступних вимог: зміст правочину не
може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного
законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка
вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної
дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і
відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на
реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин,
що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам
та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних
дітей.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо
недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із
сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на
підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний
судом недійсним (оспорюваний правочин).
З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що
договір іпотеки від 20.09.2005 р. реєстровий № 1464 та договір
застави від 16.09.2005 р. реєстровий № 18942 підлягають визнанню
недійсними з підстав їх невідповідності вимогам чинного
законодавства.
Щодо зустрічного позову АКБ "Iнвестбанк" про стягнення з
Фірми "Одеса-Бласко" малого приватного підприємства 12 932,75 грн.
пені по кредиту, 686,09 грн. пені по комісійній винагороді та 50
000 грн. штрафу за невиконання п. 7.13 кредитного договору, то суд
вважає його необгрунтованим, у зв'язку з чим зустрічні позовні
вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2.1. кредитного договору строк погашення
кредиту в рамках кредитної лінії - 15 серпня 2006 року. Згідно
кредитного договору кредит був наданий позивачу в формі кредитної
лінії. Специфіка кредиту в формі кредитної лінії полягає у
поступовому зменшені відповідно до графіку суми наданого кредиту.
Тобто відповідно до графіку, що зазначений в кредитному договорі №
70-05, заборгованість підприємства за кредитним станом на
15.04.2006 р. повинна була становити 720 000,00 грн., станом на 15
05.2006 р. - 540 000,00 грн. так далі.
Як встановлено судом, за кредитним договором № 70-05 від
15.09.2005 р. позивачем фактично отримано кредит на суму 298
763,00 грн. Так, відповідач надав позивачу кредит в меншій сумі
ніж та, що передбачена договором, чим порушив умови договору.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов
договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до
звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння
зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено
договором або законом.
Крім того, вказану вище суму отриманого кредиту позивачем
було повернуто 14.08.2006 р.
Так, відповідач просить суд стягнути з відповідача пеню за
кредитом в сумі 12932, 75 грн., проте в обгрунтування нарахування
пені відповідач не зазначив жодного пункту кредитного договору, що
порушено позивачем, у зв'язку з чим позивачу нараховано пеню.
Кредитним договором передбачено нарахування пені лише за порушення
строку погашення кредиту, але позивачем надана сума кредиту була
повернута достроково. Більш того, жодний пункт договору не містить
відповідальності за порушення графіку погашення кредиту. Також суд
зазначає, що, виходячи зі змісту договору, строк погашення кредиту
та графік погашення кредиту є різними поняттями.
Щодо стягнення з позивача суми штрафу за незабезпечення
щомісячних надходжень коштів від поточної діяльності на свій
поточний гривневий рахунок в АКБ "Iнвестбанк" у розмірі 50% від
суми наданого кредиту, то судом встановлено наступне.
Пунктом 8.3 кредитного договору передбачає штраф в розмірі
5000,00 грн., а не 50000,00 грн., жодного посилання про стягнення
штрафу за кожен випадок виконання пункт не містить. Крім того, 50%
надходжень грошових коштів від своєї поточної діяльності позивачем
були спрямовані на свій гривневий рахунок в АКБ "Iнвестбанк", що
підтверджується довідкою банку про рух коштів по рахунку та
фінансовою звітністю позивача (том 2 справи).
Також є необгрунтованими вимоги АКБ "Iнвестбанк" щодо
стягнення з відповідача пені за комісійну винагороду в сумі 686,09
грн., оскільки відповідач не надав доказів в підтвердження своїх
вимог. Зокрема, відповідач не надав жодного доказу надання послуг
кредитного обслуговування за лютий - квітень 2006 року. Посилання
відповідача на те, що позивач відмовився від підписання актів
наданих послуг судом до уваги не приймаються.
Відповідно до ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій
АКБ "Iнвестбанк", згідно ст. ст. 44, 49 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судові витрати
відносяться за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд -
ВИРIШИВ:
1. Позов Фірми "Одеса-Бласко" малого приватного підприємства
до Акціонерного комерційного банку "Iнвестбанк" про визнання
договорів недійсними задовольнити.
2. Визнати недійсними договір іпотеки від 20.09.2005 р.
реєстровий № 1464 та договір застави від 16.09.2005 р. реєстровий
№ 18942, укладені між Фірмою "Одеса-Бласко" МПП та Акціонерним
комерційним банком "Iнвестбанк".
3. У задоволенні зустрічного позову Акціонерного комерційного
банку "Iнвестбанк" до Фірми "Одеса-Бласко" малого приватного
підприємства про стягнення заборгованості за кредитним договором в
сумі 63 618,84 грн. відмовити.
4. Стягнути з Акціонерного комерційного банку "Iнвестбанк"
(65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2Б; код ЄДРПОУ 20935649;
р/р 2909198000980 в АКБ "Iнвестбанк", МФО 328210) на користь Фірми
"Одеса-Бласко" малого приватного підприємства (65039, м. Одеса,
вул. Транспортна, 10, кв. 54; код ЄДРПОУ 13892224; р/р
2600330776980 в АКБ "Iнвестбанк", МФО 328210) 170/сто
сімдесят/грн. витрат по сплаті державного мита, 118/сто
вісімнадцять/грн. витрат на IТЗ судового процесу.
Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з моменту його
підписання.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписано 07.12.2006 р.
Суддя Петров В.С.