ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТI
Р I Ш Е Н Н Я
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" жовтня 2006 р. Справа № 14/246-ПД-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді
Гридасова Ю.В. при секретарі Шепель I.М., розглянув у відкритому
судовому засіданні справу
за позовом відкритого акціонерного товариства
"Горностаївський райагрохім", смт. Горностаївка Херсонської
області, до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім
"Горностаївський райагрохім", смт. Горностаївка Херсонської
області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог
на предмет спору, на стороні позивача Великолепетиської
міжрайонної державної податкової інспекції у Херсонській області,
смт. Велика Лепетиха Херсонської області, про визнання недійсним
договору,
за участю представників
позивача: Пасека Т.В., ліквідатор, ухвала господарського суду
Херсонської області по справі № 6/235-Б-05 від 06.04.06 р.; Пасека
В.I., дов. № 1 від 04.04.06 р.,
відповідача: Васильєв Ю.М., директор, протокол № 1 від
12.08.04 р.,
третьої особи на стороні позивача: Полуекто О.М., дов. №
3/10/10-001 від 05.04.06 р.
Позивач у позовній заяві, з урахуванням заяви про зміну
підстав позову, просить визнати недійсним договір купівлі-продажу
ВВТ № 085544 від 10.12.2004 року, укладений між ВАТ
"Горностаївський райагрохім" та ТОВ "Торговий дім "Горностаївський
райагрохім" та застосувати наслідки нікчемного правочину,
посилаючись на наступні обставини.
Постановою господарського суду Херсонської області у справі №
6/235-Б-05 від 06.12.2005 року відкрите акціонерне товариство
"Горностаївський Райагрохім" визнано банкрутом та відкрита
ліквідаційна процедура, ліквідатором призначено арбітражного
керуючого Пасека Т.В.
Між Відкритим акціонерним товариством "Горностаївський
Райагрохім" (надалі Позивач) та Товариством з обмеженою
відповідальністю "Торговий дім" Горностаївський Райагрохім"
(надалі Відповідач) підписано договір купівлі-продажу ВВТ №
0855441 від 10.12.2004 року (надалі договір).
Предметом договору була передача Позивачем у власність
Відповідачу, цілісного майнового комплексу, за обумовлену грошову
суму (п. 1.1. договору).
Як стверджує Позивач, станом на дату підписання спірного
договору (10.12.2004 року) у Позивача була непогашена податкова
заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість в
розмірі 378,01 грн., по фіксованому сільськогосподарському податку
в сумі 12 378,20 грн., що, на думку Позивача, підтверджується
копією витягів з особового рахунку останнього (копія рахунку
надана до суду 05.09.2006 року), актом Новокаховської об'єднаної
державної податкової інспекції № 7/23-015/05487308 від 22.03.2005
року щодо перевірки Позивача (аркуш 6, підрозділ 2.3. Перевірка
правильності справляння ФСП), податковими повідомленнями-рішеннями
від 08.11.2004 року № 0001421530, № 0001431530. Крім того, на
думку Позивача, підтверджено безпідставність списання податкового
боргу з ФСП у сумі 12348,2 як безнадійного, безпідставність зняття
активів Позивача станом на 07.12.2004 року з під податкової
застави при наявному податковому борзі станом 07.12.2004 року,
проведеною перевіркою ДПА у Херсонській області, про що надано
відповідь від 29.09.06 року № 3466/20/24-106 на № б/н від
01.09.2006 року (копія листа надана суду).
На думку Позивача, надане Третьою особою та відповідачем
рішення від березня 2004 року про зняття з податкової застави
нерухомого майна, що є предметом спірного договору купівлі -
продажу не спростовує наявність цього майна в податковій заставі
станом на 10.12.2004 року, оскільки згідно з наданим Третьою
особою поясненням, з 07.12.2004 року з податкової застави було
звільнено рухоме майно ВАТ "Горностаївський райагрохім", а
нерухоме майно перебувало в податковій заставі, яка виникла
внаслідок непогашення податкового боргу, що виник внаслідок
несплати узгоджених сум, відображених у податкових
повідомленнях-рішеннях від 08.11.2004 року № 0001421530, №
0001431530 про що зазначено в тексті повідомлень - рішень.
Позивач на даний час знаходиться на обліку, як платник
податків у Великолепетиській міжрайонній ДПI у Херсонській
області, яка створена на базі Новокаховської об'єднаної державної
податкової інспекції, шляхом виділення.
Згідно з п. 1.17. ст. 1 та п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про
порядок погашення заборгованості платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від
21.12.2000 року № 2181-111 (надалі Закон.) податкова застава
виникає в силу закону і не потребує письмового оформлення.
Згідно з п. 8.6.1. п.п. а) цього ж Закону, операції з
продажу, інших видів відчудження або оренди (лізингу) рухомого та
нерухомого майна, що перебуває у податковій заставі, підлягають
письмовому узгодженню з податковим органом.
Iнститут податкової застави був введений для забезпечення
інтересів держави щодо своєчасної сплати податків платниками
податків.
Застава тимчасово обмежує право платника податків по
розпорядженню своїми активами в період, коли такий платник має
податкові борги.
Право виникнення податкової застави не пов'язується із
внесенням чи невнесенням відповідних записів до Державного реєстру
застав рухомого майна так як згідно із п. 8.1. Закону, право
податкової застави виникає в силу закону і не потребує письмового
оформлення.
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
право податкової застави регулюється лише податковим
законодавством.
Таким чином, на думку Позивача, договір є недійсний, так як
його зміст суперечить Закону України "Про порядок погашення
заборгованості платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 року № 2181- 111,
так як він укладений при наявності податкового боргу у Позивача,
без письмового узгодження Позивачем з податковим органом дозволу
на укладання цього договору.
Підставою недійсності правочину є не додержання в момент
вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частиною
першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(ст. 215 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
).
Частиною 1 ст. 203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що
зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам
цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих,
що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
).
В обгрунтування позовних вимог Позивач посилається на
положення ст. 3 прим 1, ст. ст. 25, 26 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, п.п. 1.17. ст. 1, п.п. 8.1 ст. 8, п.п.
8.6.1. п. 8.6. ст. 8 Закону України "Про порядок погашення забор
гованості платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами", ст. ст. 16, 203, 215, 216 Цивільного кодексу
України, ст. 207 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
Представник позивача на засіданні суду підтримав вимоги,
викладені у позовній заяві, з урахуванням заяви про зміну підстав
позову.
Представник відповідача в ході судового засідання заперечував
проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву,
посилаючись на наступні обставини.
Як стверджує відповідач, спірний договір був укладений
нотаріально, згідно чинного законодавства нотаріусом зроблено
запис про відсутність податкової застави згідно запиту № 1914275
від 10.10.2004р. 3гідно рішення податкової інспекції № 1 від
26.03.2004 р. з об'єкту договору купівлі-продажу було знято
податкову заставу. У ВАТ "Горностаївський райагрохім" не існувало
заборгованності перед бюджетами всіх рівнів і була відсутня
податкова застава, що підтверджується довідками з Горностаївського
відділення В-Лепетихської податкової інспекції. Крім того, згідно
п. 8.6.4 Закону України "Про порядок погашення заборгованності
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" визначено: "за здійснення операції без отримання
попередньої згоди податкового органу, посадова особа (платник)
несе відповідальність...".
Таким чином, на думку Відповідача, у зазначеному Законі
україни не оговорена можливість визнання договору недійсним.
Представник третьої особи на стороні відповідача в ході
судового засідання також заперечував проти позовних вимог, згідно
з відзивом на позовну заяву та письмовими поясненнями, посилаючись
на наступні обставини.
В зв'язку з відсутністю податкової заборгованості 07.12.2006
року було зроблено запис в Державному реєстрі застав рухомого
майна про виключення майна ВАТ "Горностаївський райагрохім" з
податкової застави.
Стосовно наявності заборгованості у ВАТ "Горностаївський
райагрохім" по прибутковому податку з громадян, який обліковується
за даними бухгалтерського обліку на підприємстві, то на такий борг
податкова застава не поширюється.
Відповідно до п.п. 8.2 ст. 8 Закону України № 2181 "Про
порядок погашення платниками податків зобов'язань перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
право податкової
застави виникає:
- у разі неподання або несвоєчасного подання платником
податків податкової декларації - з першого робочого дня,
наступного за останнім днем строку, встановленого законом про
відповідний податок, збір (обов'язковий платіж) для подання такої
податкової декларації;
- у разі несплати в строки, встановлені Законом № 2181-III
( 2181-14 ) (2181-14)
, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної
платником податків у податковій декларації із дня, наступного за
останнім днем зазначеного строку;
- у разі несплати в строки, встановлені Законом № 2181-III
( 2181-14 ) (2181-14)
, суми податкового зобов'язання, визначеної
контролюючим органом - із дня наступного за останнім днем
граничного строку такого погашення, визначеного в податковому
повідомленні. Під податковою декларацією (розрахунком) розуміється
документ, що подається платником податків до контролюючого органу
у строки та за формою, встановленими законодавством, на підставі
якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору
(обов'язкового платежу).
День виникнення податковеї застави визначається на підставі
даних оперативного обліку, що ведеться органами державної
податкової служби згідно з інструкцією затвердженою Наказом
Державної податкової адміністрації України 12.05.94 р. № 37
( z0114-94 ) (z0114-94)
(у редакції наказу Державної податкової адміністрації
України від 03.09.2001 № 342 ( z0887-01 ) (z0887-01)
) зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2001 року за № 887/6078.
Станом на 30.10.2004 року у Позивача по податку на додану
вартість рахувався борг по несплаті відсотків за користування
податковим кредитом по відстроченому 11.03.2004 року згідно ст. 14
ЗУ від 21.12.00 р. № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
платежу (сторінка5 додатку
1) в сумі 378,01 грн.(сторінка14 додатку 1).
01.11.2004 року згідно наданої декларації було проведено
нарахування Позивачу ПДВ в сумі 11825 грн. та в цей же день
підприємством було сплачено до бюджету 11000 грн. в рахунок
декларації. Таким чином, на думку Третьої особи на стороні
Відповідача, заборгованість підприємства перед бюджетом станом на
02.11.2004 року склала 1203,01 грн. (825 грн. недоплата по
декларації та 378,01 грн. відсотки за користування податковим
кредитом), .
Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ЗУ № 2181
( 2181-14 ) (2181-14)
податковою інспекцією 08.11.2004 року було проведено
розрахунок штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових
зобов'язань по ПДВ (копія розрахунку на 2 листах додається) та
виписано підприємству податкові повідомлення - рішення № №
0001421530,0001431530 (форма та порядок вручення яких
регламентовані Iнструкцією про порядок застосування та стягнення
сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової
служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 р. № 110
( z0268-01 ) (z0268-01)
, зареєстрованим в Мін'юсті України 23.03.2001 р. за
№ 268/5459 зі змінами та доповненнями затвердженими наказом ДПА
України від 11.03.2002 р. № 98 ( z0327-02 ) (z0327-02)
, зареєстрованим в
Мін'юсті України 02.04.2002 р. за № 327/6615), які було вручено
12.11.04 р, згідно відмітки пошти на повідомленні про вручення
поштового відправлення (надано суду 02.10.2006 р.) Термін сплати,
згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 ЗУ № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
, настав
через 10 календарних днів з дня отримання податкового
повідомлення - рішення, тобто 22.11.04 р., але у вказаний термін
штрафні санкції сплачено не було, таким чином борг Позивача по ПДВ
станом на 23.11.04 р. вже склав 3123,03 грн. (825 + 1177,39 +
742,63 + 378,01) (сторінки 14,15,16 додатку 1).
30.11.04 року проведено нарахування по декларації в сумі 941
грн., тобто зобов'язання Позивача перед бюджетом вже склали
4064,03 (3123,03 грн. і 941грн.), але 30.11.04 року сплачено
Позивачем до бюджету 4074 грн. (ст. 16 додатку 1). У підприємства
виникла переплата в сумі 376,39 грн.
За несвоєчасну сплату штрафних санкцій та декларації в сумі
825грн. Позивачу було нараховано пеню в розмірі 11,59 грн.
(7,06+0,01+0,18+2,59+0,13+0,03+0,11+0,20+1,18+0,10), що
відображено на сторінках 16, 17, 18 додатку 1, яку в зв'язку з
наявністю переплати було погашено, про що в особовому рахунку
зроблено запис "зменшено пені".
Тобто, узгоджені суми штрафних санкцій по ПДВ згідно
податкових повідомлень - рішень від 08.11.04 р. № № 0001421530,
0001431530 станом на 01.12.04 року погашено в повному обсязі.
Як стверджує Третя особа на стороні Відповідача, надати копії
вищевказаних повідомлень - рішень не має змоги, тому що вони
виписуються в одному екземплярі і в податковому органі залишається
лише корінець. (корінець надано до справи 02.10.2006 р.)
30.11.2004 року платіжним дорученням № 389 на суму 4074,00
грн. підприємством був сплачений борг по ПДВ з врахуванням
недоїмки та відсотків за користування податковим кредитом, але в
графі "Призначення платежу" вказаного платіжного доручення сума
відсотків за користування податковим кредитом виділена не була, і
тому відділом обліку та звітності сума відсотків за користування
податковим кредитом в картці особового рахунку не була погашена.
При черговій звірці з підприємством залишків на картках особових
рахунків 13.12.2004 р. вказана помилка була виявлена і виправлена,
про що є відповідний запис в картці особового рахунку.
Рішення № 37 від 20.12.04 р. буде скасовано, з тих підстав,
що податковий борг з ФСП визнається безнадійним за період з
02.04.04 р. по 01.12.04 р., а станом на 01.12.04 року податковий
борг з ФСП відсутній, тобто, на думку Третьої особи, було
проведено списання не боргу, а податкових зобов'язань.
Крім того, перевіркою встановлено, що Горностаївським
відділенням В.Лепетиської МДПI не проведено списання безнадійного
податкового боргу з ПДВ в сумі 1346,92 грн., який рахувався у
Позивача станом на 01.06.04 р.
Разом з тим, згідно з абзатцем "б"п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 ЗУ
від 21.12.2000 р. № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
, активи платника податків
звільняються з податкової застави в зв'язку з визнанням
податкового боргу безнадійним.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні оголошувались перерви з 29.08.06 р. до 18.09.06
р., з 18.09.06 р. до 02.10.06 р.. з 02.10.06 р. до 09.10.06 р.,
остання з яких, для підготовки повного тексту рішення по справі,
за клопотанням представника Позивача.
Ухвалою голови господарського суду Херсонської області від
09.10.06 р. продовжено строк вирішення даного спору на 1 місяць,
до 09.11.06 р.
Заслухавши пояснення представників учасників судового
процесу, що прибули на засідання суду, дослідивши матеріали
справи, господарський суд
в с т а н о в и в :
Між відкритим акціонерним товариством "Горностаївський
Райагрохім" (надалі Позивач) та товариством з обмеженою
відповідальністю "Торговий дім" Горностаївський Райагрохім"
(надалі Відповідач) 10.12.2004 року було укладено договір
купівлі-продажу ВВТ № 0855441 від (надалі Договір). За умовами
вказаного договору Позивач передав у власність Відповідачу
цілісний майновий комплекс, за обумовлену грошову суму (п. 1.1.
Договору).
Наявність податкового боргу у Позивача та перебування всього
майна Позивача у податковій заставі, на думку останнього, є тим
порушенням законодавства, яке було допущене сторонами на час
укладання спірного договору і свідчить про його (Договору)
недійсність.
Однак, зазначена аргументація Позивача не знайшла свого
підтвердження в ході розгляду справи, про що свідчать наступні
обставини.
Відповідно до п.п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про порядок
погашення платниками податків зобов'язань перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
право податкової застави
виникає:
- у разі неподання або несвоєчасного подання платником
податків податкової декларації - з першого робочого дня,
наступного за останнім днем строку, встановленого законом про
відповідний податок, збір (обов'язковий платіж) для подання такої
податкової декларації;
- у разі несплати в строки, встановлені Законом № 2181-III
( 2181-14 ) (2181-14)
, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної
платником податків у податковій декларації із дня, наступного за
останнім днем зазначеного строку;
- у разі несплати в строки, встановлені Законом № 2181-III
( 2181-14 ) (2181-14)
, суми податкового зобов'язання, визначеної
контролюючим органом - із дня наступного за останнім днем
граничного строку такого погашення, визначеного в податковому
повідомленні. Під податковою декларацією (розрахунком) розуміється
документ, що подається платником податків до контролюючого органу
у строки та за формою, встановленими законодавством, на підставі
якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору
(обов'язкового платежу).
День виникнення податкової застави визначається на підставі
даних оперативного обліку, що ведеться органами державної
податкової служби згідно з інструкцією затвердженою Наказом
Державної податкової адміністрації України 12.05.94 р. № 37
( z0114-94 ) (z0114-94)
(у редакції наказу Державної податкової адміністрації
України від 03.09.2001 № 342 ( z0887-01 ) (z0887-01)
) зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2001 року за № 887/6078.
Станом на 30.10.2004 року у Позивача по податку на додану
вартість рахувався борг по несплаті відсотків за користування
податковим кредитом по відстроченому 11.03.2004 року згідно ст. 14
ЗУ від 21.12.00 р. № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
платежу в сумі 378,01 грн.
01.11.2004 року згідно наданої Позивачем декларації
останньому було проведено нарахування ПДВ в сумі 11825 грн. та в
цей же день підприємством було сплачено до бюджету 11000 грн. в
рахунок декларації. Таким чином, заборгованість підприємства перед
бюджетом станом на 02.11.2004 року складала 1203,01 грн. (825 грн.
недоплата по декларації та 378,01 грн. відсотки за користування
податковим кредитом).
Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ЗУ № 2181
( 2181-14 ) (2181-14)
податковою інспекцією 08.11.2004 року було проведено
розрахунок штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових
зобов'язань по ПДВ та виписано підприємству податкові
повідомлення - рішення № № 0001421530 та 0001431530 (форма та
порядок вручення яких регламентовані Iнструкцією про порядок
застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій
органами державної податкової служби, затвердженою наказом ДПА
України від 17.03.2001 р. № 110 ( z0268-01 ) (z0268-01)
, зареєстрованим в
Мін'юсті України 23.03.2001 р. за № 268/5459 зі змінами та
доповненнями), які було вручено 12.11.04 р, згідно відмітки пошти
на повідомленні про вручення поштового відправлення. Термін сплати
за якими, згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 ЗУ № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
,
настав через 10 календарних днів з дня отримання податкового
повідомлення - рішення, тобто 22.11.04 р., але у вказаний термін
штрафні санкції сплачено не були, таким чином, борг (прострочене
зобов'язання) Позивача по ПДВ станом на 23.11.04 р. вже становив
3123,03 грн. (825 + 1177,39 + 742,63 + 378,01).
30.11.04 року проведено нарахування по декларації Позивача в
сумі 941 грн., тобто зобов'язання Позивача перед бюджетом вже
склали 4064,03 (3123,03грн. + 941грн.). 30.11.04 року Позивачем
сплачено до бюджету 4074 грн. У підприємства виникла переплата.
За несвоєчасну сплату штрафних санкцій та декларації в сумі
825грн. Позивачу було нараховано пеню в розмірі 11,59 грн., яку в
зв'язку з наявністю переплати було погашено податковим органом,
про що в особовому рахунку зроблено запис "зменшено пені".
Тобто, узгоджені суми штрафних санкцій по ПДВ згідно
податкових повідомлень - рішень від 08.11.04 р. № № 0001421530 та
0001431530 станом на 01.12.04 року погашено в повному обсязі.
30.11.2004 року платіжним дорученням № 389 на суму 4074,00
грн. підприємством був сплачений борг по ПДВ з врахуванням
недоїмки та відсотків за користування податковим кредитом, але в
графі "Призначення платежу" вказаного платіжного доручення сума
відсотків за користування податковим кредитом виділена не була, і
тому відділом обліку та звітності не була погашена сума відсотків
за користування податковим кредитом в картці особового рахунку.
При черговій звірці з підприємством залишків на картках особових
рахунків 13.12.2004 р. вказана помилка була виявлена і виправлена,
про що є відповідний запис в картці особового рахунку.
Рішенням № 37 від 20.12.04 р. помилково було проведено
списання не боргу, а податкових зобов'язань з ФСП.
Крім того, Горностаївським відділенням В.Лепетиської МДПI не
проведено списання безнадійного податкового боргу з ПДВ в сумі
1346,92 грн., який рахувався у Позивача станом на 01.06.04 р.
Разом з тим, згідно з абз. "б"п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 ЗУ від
21.12.2000 р. № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
, активи платника податків
звільняються з податкової застави у зв'язку з визнанням
податкового боргу безнадійним, а не у зв'язку зі списанням.
Судом не приймається до уваги посилання Позивача на відповідь
ДПА у Херсонській області від 29.09.06 року № 3466/20/24-106 щодо
проведеної перевірки, оскільки за наслудками перевірки будь-які
акти ненормативного характеру, які б породжували у Позивача
віповідні податкові зобов'язання, не видавались.
За вказаних обставин, позовні вимоги не підлягають
задоволенню. З тих же підстав заява позивача про вжиття
"запобіжних заходів" (слід вважати заходів до забезпечення позову)
залишається судом без задоволення.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
судові витрати покладаються на позивача.
На підставі зазначених вище норм матеріального права,
керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
в и р і ш и в :
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після
закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі,
якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і
резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після
закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення,
оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(вступна, описова,
мотивувальна і резолютивна частини).
Суддя Ю.В. Гридасов.
Дата оформлення та підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
"26" жовтня 20
06р.