ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 
 
                        П О С Т А Н О В А 
 
                      24.10.2006  N 31/286а 
 
 
                             (Витяг) 
 
     <...> 
 
     Розглянувши матеріали    справи,     заслухавши     пояснення 
представників   сторін,   дослідивши   надані   сторонами  докази, 
встановив таке. 
 
     СДПІ по роботі з великими платниками податків у  м.  Донецьку 
(далі  -  СДПІ)  була  здійснена  позапланова виїзна документальна 
перевірка  ТОВ  (м.  Донецьк)  щодо  правомірності  заявлених   до 
відшкодування  з  бюджету сум ПДВ у декларації за червень 2006 р., 
результати якої викладені в акті перевірки від 01.09.2006 р. 
 
     Згідно з актом за результатами перевірки СДПІ встановлено, що 
до  суми  податкового  кредиту  попереднього  податкового  періоду 
(травень 2006 р.),  сплаченого позивачем  постачальникам  товарів, 
віднесено  суми  податку  98512,88 грн.,  які фактично сплачені по 
контракту типографії за  продукцію,  податковий  кредит  по  факту 
отримання якої був сформований в іншому податковому періоді,  а не 
в травні 2006 р.  Податковий  кредит  травня  2006  р.,  сплачений 
всього  у  сумі  1026,91  грн.,  тому  СДПІ  дійшла  висновку  про 
порушення позивачем вимог пп.  7.7.2 ст.  7  Закону  України  "Про 
податок  на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         (далі - Закон про ПДВ), 
внаслідок  чого  заявлену  в  червні  2006  р.   суму   бюджетного 
відшкодування ПДВ зменшила на суму 98513,00 грн. 
 
     За результатами  перевірки  позивачу було надіслане податкове 
повідомлення-рішення  від  14.09.2006  р.,  яким  визначена   сума 
завищення  бюджетного  відшкодування з ПДВ у розмірі 98513,00 грн. 
Згідно з цим податковим повідомленням-рішенням в 10-денний  термін 
з  дня його узгодження заявлена до відшкодування і не відшкодована 
фактично  сума  бюджетного  відшкодування  підлягала  зменшенню  у 
картці особового рахунку платника податків. 
 
     Господарський суд   вважає,   що   позовні   вимоги  позивача 
підлягають задоволенню з наступних підстав. 
 
     Відповідно до частини  першої  ст.  11  Закону  України  "Про 
державну  податкову  службу  в  Україні" ( 509-12 ) (509-12)
         (далі - Закон) 
органи  ДПС  у  випадках,  в  межах  компетенції  та  у   порядку, 
встановлених    законами    України,   мають   право   здійснювати 
документальні невиїзні перевірки (на підставі  поданих  податкових 
декларацій,  звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням 
та сплатою податків та зборів (незалежно від способу їх  подачі)), 
а  також  планові  та  позапланові  виїзні перевірки своєчасності, 
достовірності,  повноти нарахування і сплати  податків  та  зборів 
(обов'язкових платежів), та додержання валютного законодавства. 
 
     Як на  підставу  проведення  позапланової виїзної перевірки у 
позивача, відповідач посилається на частину шосту п.  9  ст.  11-1 
Закону ( 509-12 ) (509-12)
        . 
 
     Відповідно до частини шостої п.  9 ст. 11-1 Закону ( 509-12 ) (509-12)
         
податковий орган проводить позапланову виїзну  перевірку  у  разі, 
коли  платником  подано декларацію з від'ємним значенням ПДВ,  яке 
становить більше 100 тис. грн. 
 
     За приписами пп.  7.7.4 ст.  7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
         
платник   податку,   який   має   право  на  одержання  бюджетного 
відшкодування та прийняв рішення про  повернення  суми  бюджетного 
відшкодування,  подає  відповідному  податковому  органу податкову 
декларацію та заяву про  повернення  такої суми бюджетного  
відшкодування,  яка відображається в податковій декларації. 
 
     Відповідно до  пп.  7.7.5 ст.  7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         
протягом  30  днів,  наступних  за   днем   отримання   податкової 
декларації,  податковий  орган  проводить  документальну  невиїзну 
перевірку  (камеральну)  заявлених  в  ній  даних.  За   наявності 
достатніх   підстав   вважати,   що   розрахунок  суми  бюджетного 
відшкодування   зроблено    з    порушенням    норм    податкового 
законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку 
провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для 
визначення    достовірності    нарахування    такого    бюджетного 
відшкодування. 
 
     Як убачається із матеріалів  справи,  позивач  12.07.2006  р. 
направив на    адресу    СДПІ,   де   перебуває   на   обліку   як 
платник податків,  декларацію  з ПДВ за червень 2006 р.,  в якій в 
розділі (розрахунки з бюджетом за звітний період)  визначена  сума 
від'ємного значення ПДВ поточного звітного періоду у сумі 685 грн. 
та сума залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, 
що  включається  до  складу податкового кредиту поточного звітного 
періоду у розмірі 29457 грн.  та у сумі 99540  грн.,  що  підлягає 
бюджетному відшкодуванню на рахунок платника. 
 
     До декларації  був   доданий   розрахунок   суми   бюджетного 
відшкодування,  яке  визначене  у  сумі  99540  грн.  та заява про 
повернення суми бюджетного відшкодування. 
 
     Таким чином,  заявлена позивачем до відшкодування  з  бюджету 
сума ПДВ є меншою 100 тис.  грн.,  тому  з  урахуваннями  приписів 
ст. 2  КАСУ  ( 2747-15  ) (2747-15)
          суд  констатує,  що достатніх правових 
підстав для    проведення    перевірки    по    частині     шостій 
п. 9 ст. 11-1 Закону ( 509-12 ) (509-12)
         не було. 
 
     Порядок визначення   суми   податку,   що   підлягає   сплаті 
(перерахуванню) до   Держбюджету   України    або    відшкодуванню 
з Держбюджету  України  (бюджетному  відшкодуванню),  встановлений 
п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        . 
 
     Відповідно до пп.  7.7.1 ст.  7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
         
сума  податку,  що  підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або 
бюджетному  відшкодуванню,  визначається  як  різниця  між   сумою 
податкового  зобов'язання  звітного  податкового  періоду та сумою 
податкового  кредиту  такого  звітного  податкового  періоду.  При 
позитивному значенні суми,  розрахованої згідно з пп.  7.7.1 цього 
пункту,  така сума підлягає сплаті (перерахуванню)  до  бюджету  у 
строки,  встановлені законом для відповідного податкового періоду. 
При від'ємному значенні суми,  розрахованої  згідно  з  пп.  7.7.1 
цього пункту,  така сума враховується у зменшення суми податкового 
боргу з цього податку,  що виник за попередні податкові періоди (у 
тому  числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), 
а при його  відсутності  -  зараховується  до  складу  податкового 
кредиту наступного податкового періоду. 
 
     Звітний (податковий) період,  у розумінні п. 1.5 ст. 1 Закону 
( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
        ,  це  період,  за який платник податку зобов'язаний 
проводити розрахунки податку та  сплачувати  його  до  бюджету  (в 
даній справі це місяць). 
 
     Відповідно до пп.  7.7.2 ст.  7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        , 
якщо  у наступному податковому періоді сума,  розрахована згідно з 
пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: 
 
     а) бюджетному    відшкодуванню    підлягає   частина   такого 
від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій 
отримувачем  товарів  (послуг)  у попередньому податковому періоді 
постачальникам таких товарів (послуг); 
 
     б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування 
включається  до  складу податкового кредиту наступного податкового 
періоду. 
 
     Суд вважає, що зазначена норма можливість отримання платником 
податку  бюджетного  відшкодування  з  ПДВ  з  Держбюджету України 
пов'язує з фактичною сплатою податку контрагентам платника в  ціні 
придбаних   ТМЦ   у  податковому  періоді,  що  передує  звітному, 
незалежно від того,  коли фактично був  отриманий  ТМЦ:  в  цьому, 
попередньому  чи  іншому  звітних  податкових  періодах  і  коли у 
отримувача ТМЦ виникло зобов'язання перед постачальником.  Головна 
умова,  щоб  сплата  ПДВ  була  здійснена  в  періоді,  що передує 
звітному. 
 
     У судовому засіданні досліджені надані сторонами документи  і 
сторонами   визнається,   що   у   травні  2006  р.  (попередньому 
податковому  періоді  щодо  декларації   за   червень   2006   р.) 
постачальникам товарів позивачем сплачено 99540 грн. ПДВ. 
 
     Суд зазначає,  що  розбіжності  у сторін виникли в результаті 
різного тлумачення   норми   пп.   7.7.2  ст.  7  Закону  про  ПДВ 
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        . 
 
     Судом не  приймається  до  уваги  посилання СДПІ на листи ДПА 
України від  12.10.2005 р.  N 20296/7/16-1417 ( v2029225-05 ) (v2029225-05)
         "Про 
бюджетне відшкодування" та  від  18.04.2006  р.  N  7251/7/16-1517 
( v7251225-06 ) (v7251225-06)
        ,  оскільки вони не є нормативно-правовими актами і 
не є обов'язковими для платника податків. Більше того, зміст листа 
ДПАУ ( v2029225-05  ) (v2029225-05)
          від 12.10.2005 р.  щодо порядку заповнення 
рядку 3     "Розрахунку     суми     бюджетного     відшкодування" 
( zl702-05 ) (zl702-05)
        , згідно з яким "платник податку при заповненні даного 
рядка "розрахунку" може враховувати лише суми податкового  кредиту 
попереднього    податкового   періоду,   які   фактично   сплачені 
отримувачем товарів у цьому ж податковому  періоді  постачальникам 
таких  товарів,  включаючи  і  суми  податку,  які  фактично  були 
сплачені у такому ж попередньому податковому періоді при  ввезенні 
на  митну  територію України товарів",  не відповідає повною мірою 
положенням пп.  "а" пп.  7.7.2 ст. 7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        , 
оскільки  даною  нормою передбачено право на здійснення бюджетного 
відшкодування в тій  його  частині,  яка  дорівнює  сумі  податку, 
фактично  сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому 
періоді  постачальникам  таких  товарів,  а  не  сумі  податкового 
кредиту  попереднього  податкового  періоду,  сплаченого  в такому 
податковому періоді. 
 
     Право на   відшкодування   від'ємної   різниці   податку    є 
матеріальним правом  позивача,  захист  якого гарантовано частиною 
першою ст.  1  Першого  протоколу  ( 994_535  ) (994_535)
          до  Європейської 
конвенції  з  прав  людини  та  основних  свобод ( 995_004 ) (995_004)
        ,  яка 
набрала чинності  для  України  11.09.97  р.   і   відповідно   до 
ст. 9  Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         є частиною національного 
законодавства. 
 
     Неправомірне зменшення бюджетного відшкодування ПДВ  порушило 
право  власності  юридичної  особи,  зокрема на законне сподівання 
мати можливість користуватися своєю власністю,  а саме: своєчасно, 
в  повному  обсязі і в порядку,  визначеному законом,  отримати це 
відшкодування із бюджету при відсутності з його боку порушень  цих 
законів. 
 
     В процесі  перевірки  відповідач не встановив порушень Закону 
про ПДВ ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         при формуванні сум податкового  зобов'язання 
та  податкового  кредиту  та  визначенні  від'ємного  значення  за 
червень 2006 р. в порядку, визначеному пп. 7.7.1 даного Закону. 
 
     З огляду на все вищезазначене,  господарський суд вважає,  що 
податкове  повідомлення-рішення  від  14.09.2006 р.  не відповідає 
вимогам закону. 
 
     Керуючись ст.  19  Конституції  України   ( 254к/96-ВР   ) (254к/96-ВР)
        , 
ст. 11-1  Закону України "Про державну податкову службу в Україні" 
( 509-12  ) (509-12)
        ,  п.  7.2  ст.  7  Закону  про  ПДВ  ( 168/97-ВР   ) (168/97-ВР)
        , 
господарський суд П О С Т А Н О В И В: 
 
     Позов ТОВ   (м.  Донецьк)  до  СДПІ  про  визнання  недійсним 
податкового повідомлення-рішення від 14.09.2006 р.  про  зменшення 
суми бюджетного   відшкодування   з   ПДВ  у  червні  2006  р.  на 
суму 98513,00 грн. - задовольнити. 
 
     Визнати недійсним   податкове    повідомлення-рішення    СДПІ 
від 14.09.2006 р. 
 
 Суддя                                                    Л.Ушенко