Р I Ш Е Н Н Я
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     № 6/46
 
     15.03.07
 
     За позовом  Відкритого  акціонерного  товариства  "Акціонерна
компанія "Київводоканал"
 
     До     відповідача      Житлово-будівельного      кооперативу
"Механізатор-2"
 
     Про стягнення 12865,76 грн.
 
     Суддя Ковтун С.А.
 
     Представники:
 
     Від позивача Iванченко Н.В. (за дов. № 203 від 19.12.2006)
 
     Від  відповідачів  Паламарчук  Є.А.  (за  дов.  №  02/16  від
15.03.2007)
 
     Трифоненко В.В. (голова)
 
                        Обставини справи:
 
     До господарського  суду  міста  Києва  звернулося  з  позовом
відкрите    акціонерне     товариство     "Акціонерна     компанія
"Київводоканал"до         житлово-будівельного         кооперативу
"Механізатор-2"про  стягнення  з  останнього  12865,76   грн.   за
договором № 02135/4-14 від 28.01.1994, а саме: 11523,51 грн. боргу
та 1342,24 грн. інфляційних.
 
     Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на
себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати  за
вказаним вище договором.
 
     Ухвалою суду  від  17.01.2007  було  порушено  провадження  у
справі № 6/46.
 
     Відповідач у поданому суду відзиві просить відмовити в позові
повністю,  виходячи  з  наступного.  За  твердженням  відповідача,
сторони дійшли згоди щодо предмету договору, яким  є  забезпечення
постачання питної води та прийняття  від  абонента  каналізаційних
стоків, а також  оплата  абонентом  останніх.  Так,  за  договором
вартість води на одну  особу  складала  за  місяць  3,45  грн.,  з
урахуванням податку на додану вартість, а  з  1  липня  2002  року
вартість на одну особу  складала  5,56  грн.  У  цих  тарифах  вже
враховано 3,5 куб. метрів холодної води, що йде на підігрів. У той
же час, позивач нараховує ще  один  тариф  на  холодну  воду,  яка
підігрівається, і вартість якої включена в тариф.
 
     Розглянувши надані учасниками процесу документи і  матеріали,
заслухавши пояснення їх  повноважних  представників,  всебічно  та
повно з'ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні  вимоги  і
заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності  докази,  які  мають
значення для розгляду  справи  і  вирішення  спору  по  суті,  суд
встановив:
 
     28.01.1994  між  підприємством  по  експлуатації  водомірного
господарства    та    збуту    води    "Водозбут"(постачальником),
правонаступником   якого   є   позивач,   та   житлово-будівельним
кооперативом "Механізатор-2"(абонентом) було укладено  договір  на
відпуск води та послуги каналізації № 02135/4-14 (далі - Договір).
 
     Відповідно   до   умов   Договору   (п.   1.1)   постачальник
зобов'язується забезпечити  абоненту  постачання  питної  води  та
прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент -сплатити  за
вищезазначені послуги на умовах, які визначені  цим  договором  та
Правилами користування комунальним водопроводом та каналізацією  в
м. Києві, затвердженими рішенням виконкому Київської міської  Ради
народних депутатів від 13.01.86 № 24.
 
     Вказані Правила втратили чинність у зв'язку з введенням в дію
Правил користування системами комунального водопостачання в містах
і селищах України, затверджених наказом Голови Держжитлокомунгоспу
України № 65 ( z0165-94 ) (z0165-94)
         від 01.07.1994.
 
     Основними   обов'язками   постачальника   за   Договором   є:
забезпечення постачання питної води, якість якої відповідає  ДОСТу
2874-82,  приймання  каналізаційних  стоків,  які  не  перевищують
граничнодопустимі  концентрації  шкідливих   речовин,   здійснення
заміни, ремонту несправних водолічильників,  їх  держперевірку  за
письмовою заявкою абонента, за його рахунок та попередньою оплатою
вартості послуг, що надаються (п. 2.1).
 
     У свою чергу, відповідач повинен  сплатити  вартість  наданих
послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому  чинним
законодавством  України,  оформитися  у   позивача   як   абонент,
представити перелік співабонентів тощо.
 
     Строк  дії  Договору  сторони  визначили  з   28.01.1994   по
31.12.1994 (п. 5.1). Договір  вважається  переукладеним  на  новий
строк, якщо за місяць  до  його  припинення  жодна  зі  сторін  не
заявить про закінчення строку його дії.
 
     Метою укладення Договору  було  постачання  питної  води  для
потреб будинку № 14-А по вул. Березняківській в м. Києві.
 
     01.09.2003  було  введено  в   експлуатацію   водомір,   який
встановлено у виносному бойлері.
 
     Відповідно до п. 3.1 Договору кількість  води,  що  подається
постачальником  та  використовується  абонентом,  визначається  за
показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття
показань  водолічильника  здійснюється,  як   правило,   щомісячно
представником постачальника спільно з представником абонента.
 
     З наданих позивачем розрахунків вбачається, що до ціни позову
позивачем включена  вартість  питної  води,  що  використовувалась
відповідачем для потреб холодного водопостачання, а також вартість
питної води, що була використана для виготовлення гарячої води.
 
     У той же час, метою укладення Договору було постачання питної
води для потреб будинку № 14-а по вул. Березняківський в м.  Києві
і  він  не  пов'язаний  з   постачанням   води   відповідачу   для
виготовлення гарячої води.
 
     Даний висновок суду грунтується на наступному.
 
     Зокрема, як зазначено вище, відповідно  до  п.  3.1  Договору
кількість води, що подається  постачальником  та  використовується
абонентом,   визначається    за    показниками    водолічильників,
зареєстрованих  постачальником.  Зняття  показань   водолічильника
здійснюється, як правило,  щомісячно  представником  постачальника
спільно з представником абонента.
 
     Згідно з маршрутним листами позивач спільно з відповідачем  в
рамках  виконання  умов  Договору  знімали  показники  лічильника,
заміну  якого  здійснено  на  підставі  наряду  №  107071.   Даний
лічильник, як стверджують позивач та відповідача, обліковує  питну
воду, що подається у будинок для потреб холодного водопостачання.
 
     Питна вода, яка  використовується  для  виготовлення  гарячої
води, постачається групі споживачів, а одноособово відповідачу, її
облік здійснюється  за  даними  лічильника,  показники  якого  без
участі  відповідача,  а   визначення   вартості   у   відсотковому
відношенні до кількості споживачів.
 
     У той  же  час,  умовами  Договору  не  передбачено  вказаний
порядок обліку та визначення вартості послуг.
 
     Отже, умовами Договору не  регулюється  постачання  позивачем
відповідачу холодної води для  виготовлення  гарячої  води,  облік
якої   здійснюється   за   приладом   обліку,   встановленому   на
водопровідному вводі до групового бойлеру.
 
     За таких  обставин,  оскільки  підстави  позову  пов'язані  з
невиконанням відповідачем умов Договору щодо оплати поставленої  в
ході його виконання питної води, а постачання холодної води та  її
оплата  для  виготовлення  гарячої  води  не  регулюється  умовами
Договору, визначення  вартості  наданих  послуг  в  рамках  даного
позовного  провадження  повинно  здійснюватись  виходячи  з  даних
показника лічильника, заміну якого здійснено відповідно до  наряду
№ 107017.
 
     Позивач не навів інших підстав (матеріально-правових  фактів)
для  стягнення  вартості  поставленої  холодної  води,   що   була
використана для виготовлення гарячої води.
 
     Відповідно до даних позивача, на виконання умов Договору  ним
поставлено абоненту питну воду у період з  вересня  2005  року  по
листопад (включно) 2006 року у кількості 18872 куб.м., та прийнято
стоків гарячої води у кількості 29451 куб.м.
 
     Отже, вартість наданих послуг з постачання води та  прийняття
стоків холодної води становить 14552,58 грн. (18872 м.куб. х 0,816
грн. -5,5%), а вартість послуг з  приймання  стоків  гарячої  води
становить 8349,36 грн. (29451 куб.м. х 0,3 грн. -5,5%).
 
     Загальна вартість  наданих  послуг  за  Договором  у  спірний
період складає 22901,94 грн.
 
     У  той  же  час,  за  даними  позивача  як  позивача,  так  і
відповідача  оплата  останнього  за  вказаний   період   перевищує
вартість насадних послуг.
 
     Таким чином, з викладеного вбачається, що позовні вимоги  про
стягнення   з   позивача   грошових   коштів   за   Договором    є
неправомірними, оскільки у абонента існує переплата.
 
     Отже, правові  підстави  для  задоволення  позову  в  частині
стягнення заборгованості за Договором відсутні.
 
     У зв'язку з наведеним не є правомірною й вимога про стягнення
інфляційної складової боргу.
 
     Відповідно до ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          судові  витрати
покладаються на позивача.
 
     На підставі  викладеного,  керуючись  ст.ст.  49,  82-85  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , -
 
                             ВИРIШИВ:
 
     У позові відмовити повністю.
 
 
 
     Суддя
 
 
 
                           С.А. Ковтун
 
 
 
     Рішення підписано 04 червня 2007 року