ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТI
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
РIШЕННЯ
"20" жовтня 2006 р.
Справа № 29/295-06-7581
Позивач: КП "Одесміськелектротранс"
до відповідача: СПД ОСОБА_1
про визнання договору недійсним
Суддя Аленін О.Ю.
Представники сторін:
Від позивача: Криворучко В.О. за довіреністю № 09/11-2 від
03.01.2006р.
Від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю НОМЕР_1
Суть спору: КП "Одесміськелектротранс" звернулось до суду з
позовом до СПД ОСОБА_1, в якому просить з підстав, визначених ст.
48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, визнати договір оренди НОМЕР_2. між
Тролейбусним депо КП "Одесміськелектротранс" та СПД ОСОБА_1 таким,
що не відповідає вимогам закону та зобов'язати СПД ОСОБА_1
звільнити займану територію за договором оренди НОМЕР_2.
Відповідач проти позову заперечує з огляду на відсутність
підстав вважати оспорювану угоду такої що не відповідає вимогам
закону, недоведеність позивачем та невідповідність обраної
позивачем підстави визнання недійсності угоди чинному
законодавствую що діяло на момент укладення угоди
Ухвалою від 26.09.2006р. у відповідності до ст. 69 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
строк розгляду справи продовжений на один
місяць.
У засіданні суду у відповідності з вимогами ст. 77 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
оголошувалась перерва 20.09.2006 р. до
26.09.2006 р. о 14 год. 20 хв.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи,
заслухавши представників сторін, - суд встановив:
Між сторонами був укладений договір НОМЕР_2. про оренду
асфальтованої ділянки площею 632 кв.м по АДРЕСА_1 для встановлення
контейнерів та збереження автотракторних запчастин.
Як стверджує позивач тролейбусне депо КП
"Одесміськелектротранс" не є юридичною особою тому не може
самостійно укладати договори. Таким чином договір оренди
підписаний начальником Тролейбусного депо з перевищенням
повноважень, а КП "Одесміськелектротранс" не узгоджує укладення
такого договору, тому що не має наміру здавати в оренду асфальтове
покриття за адресою: АДРЕСА_1. Згідно з наведеного вище СПД
ОСОБА_1 повинна звільнити займану територію. Але СПД ОСОБА_1 в
добровільному порядку займану площу звільняти не бажає, не
з'являється на неодноразові виклики Тролейбусного депо КП
"Одесміськелектротранс", а навпаки веде на займаній території
будівництво, що підтверджується листами Тролейбусного депо
IНФОРМАЦIЯ_1.
Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав того, що
позивач не звертався до відповідача з метою припинення договору
оренди відповідно до ч. 3 ст. 291 та ч. 2 ст. 188 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
. При укладанні договору начальник Тролейбусного депо
Гордієнко В.П. надав всі необхідні для укладення договору
документи, а саме свідоцтво про держреєстрацію, статут
підприємства та ін. Це підтверджується п. 8 договору, де є печатка
КП "Одесміськелектротранс" Тролейбусне депо", юридична адреса,
ідентифікаційний номер, розрахунковий рахунок та ін.
Крім того відповідач зазначив, що даний договір не є першим
договором оренди асфальтованої ділянки площею 632 кв.м по
АДРЕСА_1, а саме тролейбусне депо укладало договір оренди: від
01.10.2004р. з ПП "Коел", яке передало свої права за договором
відповідачу; НОМЕР_3 укладено договір з відповідачем, однак цей
договір був переукладений в зв'язку зі зміною орендуємої площі. Це
підтверджує, що весь цей період з 2004 року яких-небудь заперечень
зі сторони позивача проти використання орендуємої площі не було.
Також відповідач вказав, що з моменту укладення договору
оренди, він кожного місяця сплачував орендну плату, яка приймалася
позивачем без заперечень.
Оцінивши докази, що мають значення для справи, суд дійшов
висновку про необгрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Звертаючись з відповідним позовом про визнання оспорюваного
договору таким, що не відповідає вимогам закону, позивач вимоги
обгрунтовував положеннями ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
та ст.ст..
151,153,154 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Між тим, згідно Прикінцевих та перехідних положень ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
Цивільний кодекс Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
від 18
липня1963 року визнано таким, що втратив чинність з 01.01.2004 р.
А тому оскільки оспорюваний договір укладений між сторонами
01.12.2004 р., тобто на час дії Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
від 16.01.2003 р., посилання позивача як на підставу
визнання договору недійсним на положення ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, який
втратив чинність є необгрунтованими та такими, що не заслуговують
на увагу.
Як свідчить наданий суду договір, цей договір був підписаний
зі сторони начальника Тролейбусного депо Гордієнко В.П., який діяв
на підставі статуту підприємства. Відповідно до змісту договору,
датою укладання договору сторонами зазначено 01.10.2004 р.
Відповідно до ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач обгрунтовуючи вимоги за позовом обставин, які
свідчать про перевищення повноважень начальником Тролейбусного
депо, суду не довів, відповідних доказів цього суду не надав.
Відповідно до ст. 241 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
правочин,
вчинений представником з перевищенням повноважень, створює,
змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він
представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією
особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа,
яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його
до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку
представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та
обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Розглядом справи встановлено, що відповідач систематично
здійснював оплату на виконання оспорюваного договору на
розрахунковий рахунок позивача. Ця оплата приймалась позивачем без
будь-яких заперечень, що свідчить про наступне схвалення угоди
сторонами за договором, а відтак, з огляду на положення ст. 241 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
і про відсутність підстав вважати угоду такою
що не відповідає вимогам закону.
За таких підстав, враховуючи наведені положення чинного
законодавства та вчинені сторонами дії, вимоги за позовом є
необгрунтованими, а тому в задоволенні позову слід відмовити в
повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85, ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд,-
ВИРIШИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Рішення підписано 30.10.2006р.
Суддя Аленін О.Ю.