ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. КИЄВА
П О С Т А Н О В А
19.10.2006 Справа N 32/509-А
Про визнання протиправним та скасування
податкового повідомлення-рішення
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся з позовом про визнання протиправним та
скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в частині
визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму
<...> грн., у тому числі <...> грн. основного платежу та
<...> грн. штрафних санкцій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з пп. 7.4.2 п. 7.2
ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не включається до складу податкового кредиту та
відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена
платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім
таксомоторів), що включається до складу основних фондів. Тому
податок на додану вартість, сплачений позивачем у складі вартості
легкових автомобілів, які належать до основних фондів, не
включений до податкового кредиту, а віднесений до валових витрат
підприємства.
Водночас згідно з пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
встановлюється,
що аналогічні витрати не підлягають включенню до складу валових
витрат підприємства, що свідчить про наявність в законодавстві
неоднозначного трактування прав та обов'язків платників податків.
У зв'язку з цим позивач вважає, що при прийнятті
оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач повинен
був врахувати положення пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та прийняти рішення
на користь позивача - платника податків.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що
віднесення позивачем податку на додану вартість, сплаченого у
складі вартості придбаних легкових автомобілів, до валових витрат
суперечить вимогам пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
і призвело до
завищення позивачем валових витрат за I квартал 2006 року на
<...> грн. та заниження податку на прибуток на суму <...> грн.
Тому донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку
на прибуток спірним податковим повідомленням-рішенням відповідач
вважає таким, що відповідає законодавству (заперечення на позовну
заяву в справі).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення
представників сторін, господарський суд міста Києва
В С Т А Н О В И В:
Відповідачем - ДПІ 26.07.2006 р. видане податкове
повідомлення-рішення N <...>, яким згідно з пп. "б" пп. 4.2.2
п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.3
п. 5.3, пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
позивачу визначено податкове
зобов'язання з податку на прибуток у сумі <...> грн., у тому числі
<...> грн. податку на прибуток та <...> грн. штрафних санкцій з
податку на прибуток.
Зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем
оспорюється в частині визначення податкового зобов'язання з
податку на прибуток у розмірі <...> грн., в тому числі
<...> основного платежу та <...> грн. штрафних санкцій.
Підставою донарахування податку на прибуток в частині, яка
оскаржується позивачем, є акт перевірки від 18.07.2006 р. N <...>,
у якому серед іншого зазначено про порушення позивачем пп. 5.3.3
п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Висновок акта мотивований тим, що в порушення вищезазначеної
норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до складу валових витрат за I квартал 2006 року
позивачем включено суми податку на додану вартість, сплачені при
придбанні легкових автомобілів, що призвело до завищення валових
витрат на <...> грн.
За результатами перевірки, за зазначеним епізодом
донараховано податок на прибуток у розмірі <...> грн.
З доводами відповідача, які викладені в акті перевірки та у
запереченнях на позов, суд не погоджується, виходячи з такого.
Як свідчать матеріали справи, протягом 2005 року позивачем
придбавались легкові автомобілі.
Згідно з податковими накладними, які є у справі та досліджені
перевіркою, сума податку на додану вартість, сплачена у складі
вартості цих автомобілів на користь постачальників, становить
<...> грн. До податкового кредиту зазначена сума податку на додану
вартість позивачем не віднесена, а включена до валових витрат
підприємства у I кварталі 2006 року на підставі пп. 7.4.2 п. 7.4
ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
<...>
Відповідно до пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не включається до складу
податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума
податку, сплачена платником податку під час придбання легкового
автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних
фондів.
Як уже зазначалось, сума податку на додану вартість за
придбаними автомобілями до податкового кредиту позивачем не
відносилась, а включалась до валових витрат підприємства.
<...>
Підпунктом 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
встановлено, що
не включаються до складу валових витрат витрати на сплату податку
на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що
придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого
використання.
Отже, згідно з пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми податку на додану
вартість, нараховані (сплачені) під час придбання легкового
автомобіля, повинні бути віднесені до складу валових витрат, але
цього не можна робити згідно з пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Таким чином, Закон України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та Закон України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
припускають неоднозначне, множинне
трактування порядку формування валових витрат під час здійснення
господарських операцій з придбання легкового автомобіля та
можливості віднесення сплачених сум податку на додану вартість за
цими операціями до валових витрат, тобто виникає конфлікт
інтересів.
Про наявність конфлікту інтересів у ситуації, пов'язаній з
віднесенням платниками податків сплачених сум податку на додану
вартість до валових витрат під час придбання легкового автомобіля,
зазначається і у листі Державної податкової адміністрації України
від 13.09.2005 р. N 10803/5/15-2416 ( v1080225-05 ) (v1080225-05)
(копія в
справі).
А у листі Державної податкової адміністрації України від
07.06.2006 р. N 6482/5/16-1516 ( v6482225-06 ) (v6482225-06)
зазначено, що за
такими операціями сума податку на додану вартість не відноситься
до податкового кредиту, а підлягає включенню до валових витрат
підприємства.
Підпунктом 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачено, що у разі
коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на
підставі закону, або коли норми різних законів чи різних
нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне)
трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих
органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь
як платника податків, так і контролюючого органу, рішення
приймається на користь платника податків.
Тому за правилами пп. 4.4.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
відповідач,
здійснюючи перевірку формування позивачем валових витрат за
операціями, пов'язаними з придбанням легкових автомобілів, мав
застосувати положення пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Враховуючи викладене, віднесення позивачем <...> грн. податку
на додану вартість, сплачених у складі вартості придбаних легкових
автомобілів, до валових витрат підприємства повністю відповідає
вимогам пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, і тому донараховувати позивачу
податкові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі <...> грн.
у відповідача підстав не було.
Пунктом 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачено, що штрафні санкції
накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією
статтею, за порушення податкового законодавства.
Оскільки суд визнав відсутність порушень податкового
законодавства з боку позивача за операціями з придбання легкових
автомобілів, то, відповідно, відсутні і підстави для застосування
до позивача штрафних санкцій з податку на прибуток у розмірі
<...> грн.
Відповідно до п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
в адміністративних справах про
протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних
повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого
рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо
він заперечує проти адміністративного позову.
Правомірність свого повідомлення-рішення в частині
донарахування позивачу податку на прибуток <...> відповідач суду
не довів.
За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають
задоволенню.
<...>
У зв'язку з задоволенням позову відповідно до вимог частини
першої ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
судові витрати у розмірі 3,40 грн. судового збору
підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.
Понесені позивачем витрати на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. відшкодуванню
позивачу не підлягають, оскільки їх сплата Кодексом
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
не передбачена.
Керуючись ст.ст. 71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, господарський
суд міста Києва П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове
повідомлення-рішення від 26.07.2006 р. в частині донарахування
підприємству податкового зобов'язання з податку на прибуток у
розмірі <...> грн., в тому числі <...> грн. основного платежу та
<...> грн. штрафних санкцій.
Суддя О.Хрипун