ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВIВСЬКОЇ ОБЛАСТI
РIШЕННЯ
17.10.06 Справа№ 4/1606-16/38
Суддя С.Iванчук розглянувши матеріали справи
за позовом Закритого акціонерного товариства "Львівський
керамічний завод",м.Львів
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства
"Львів-Покізол", м.Львів
Про стягнення 133574,32грн.
Представники сторін:
Від позивача - Гостинецький С.С.-юрисконсульт (довіреність
№15\7 від 13.01.06р.)
Від відповідача -не з"явився.
Поштовими повідомленнями №№636250, 636241, 691315, 691307,
744680, 744664, 306724, 806716 підтверджується вручення сторонам
ухвал суду від 31.07.06р., від 15.08.06р, від 29.08.06р. та від
27.09.06р. із зазначенням часу та місця судового засідання.
Права та обов"язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
роз"яснено, заяв про відвід судді не
поступало, клопотань про технічну фіксацію судового процесу не
надходило.
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Закритим акціонерним
товариством "Львівський керамічний завод", м. Львів про стягнення
з Відкритого акціонерного товариства "Львів-Покізол", м.Львів
133574,32грн. в тому числі 105871,2грн інфляційних та
27703,12грн -3%річних від простроченої суми заборгованості.
Розгляд справи відкладався з причин зазначених в ухвалах суду
.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач вимог ухвал суду 31.07.06р., від 15.08.06р, від
29.08.06р. та від 27.09.06р не виконав, витребуваних доказів не
подав, явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча
був належним чином повідомлений про час і місце його проведення.
Відповідно до ст.75 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
спір
розглядається по наявних в справі матеріалах.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників
сторін, суд в с т а н о в и в:
07.08.01р.ухвалою Господарського суду Львівської області
порушено провадження у справі 7/126-7/148 за позовом ДПI
Шевченківського р-ну м.Львова до ВАТ"Львів- Покізол" про визнання
банкрутом.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.09.02р.
у справі 7\126-7\148 за заявою ДПI у Шевченківському районі
м.Львова до боржника ВАТ"Львів-Покізол", м.Львів про визнання
банкрутом затверджено реєстр вимог кредиторів куди включено до
четвертої черги вимоги кредитора "ВАТ"Львівський керамічний завод"
про стягнення грошових коштів в сумі 426 201,82грн., що включає
424 941,22 основного боргу (на підставі рішення арбітражного суду
Львівської області від 10.07.2001р. у справі № 4\33-7\3 за позовом
ВАТ"Львівський керамічний завод" до ВАТ "Львів-Покізол", м.Львів
про стягнення заборгованості), 1220,60грн. державного мита та 40
грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
Ухвалою господарського суду Львівської області від
29.01.2003р-31.01.2003р. у справі 7\126-7\148 встановлено, що
активи і майнові запаси ВАТ"Львів-Покізол", м.Львів перевищують
кредиторські вимоги, які заявлені до боржника і тому визнання
боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є
недоцільним, що також підтверджується протоколом засідання
комітету кредиторів ВАТ"Львів-Покізол" м. Львів від 17.01.03р.
Відтак, ухвалою суду від 29.01.2003р-31.01.2003р. у справі
7\126-7\148 затверджено мирову угоду від 17.01.03р., укладену між
сторонами ВАТ"Львів-Покізол" та комітетом кредиторів,який включає
кредиторські вимоги ВАТ"Львівський керамічний завод" та припинено
провадження у справі.
Пунктом 3 даної угоди передбачено, що для вимог кредиторів
четвертої черги, куди ввійшов ВАТ"Львівський керамічний завод" на
суму 426201,82грн., встановлено остаточний термін погашення
15.12.03р.
За умовами п. 4 затвердженої судом мирової угоди від
17.01.03р вимоги кредиторів четвертої черги погашаються грошовими
коштами , зокрема шляхом сплати грошових коштів,отриманих від
реалізації машин та механізмів,іншого майна, а також доходів
отриманих від здійснення господарської діяльності.
Відповідно до п.4.3 угоди Боржник зобов"язується своєчасно і
в повній мірі вживати необхідні заходи для своєчасних надходжень
грошових коштів на його банківський рахунок і перерахування їх на
поточні рахунки кредиторів в цілях погашення заборгованості.
23-29.12.2003р. ухвалою господарського суду Львівської
області у справі 7\126-7\148 за заявою ДПI у Шевченківському
районі м. Львова до боржника ВАТ"Львів-Покізол", м.Львів про
визнання банкрутом перенесено терміни виконання мирової угоди на
строк три місяці та чотирнадцять днів з дня прийняття даної
ухвали. Відтак,останній термін погашення кредиторських вимог минув
12.04.04р.
Однак, ВАТ"Львів-Покізол" умови мирової угоди не виконано та
суми заборгованості не погашено,що підтверджується довідкою №1267
від 14.08.06р виданою ЗАТ"Львівський керамічний завод" та довідкою
Державної виконавчої служби у Шевченківському районі м. Львова про
те, що стягнення по наказу №4\33-7\3 від 18.10.01р суми
заборгованості в розмірі 424941,22грн. на користь ВАТ"Львівський
керамічний завод" не проводилось.
26.05.2006р ухвалою господарського суду Львівської області у
справі № 7\126-5\148 за заявою ДПI у Шевченківському районі м.
Львова до боржника ВАТ"Львів-Покізол", м. Львів про визнання
банкрутом замінено вибулу сторону ВАТ "Львівський керамічний
завод" код ЄДРПОУ 00293605 його правонаступником ЗАТ "Львівський
керамічний завод", код ЄДРПОУ 00293605.
За правилами ст.526 ЦК України,193 ( 435-15 ) (435-15)
ГК України
( 436-15 ) (436-15)
, зобов'язання має виконуватися належним чином
відповідно до умов договору та вимог актів законодавства, а за
відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння
відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не
допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
зобов'язання
припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
боржник не
звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним
грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання
грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити
суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь
час прострочення, а також три проценти річних від простроченої
суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або
законом.
Зобов"язання припиняється неможливістю виконання лише у
випадку,якщо вона викликана обставинами, за які боржник не
відповідає, чого у даній справі не встановлено.
Відтак, встановлені ст..625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
три
відсотки річних та встановленого індексу інфляції за весь час
прострочення підлягають нарахуванню до моменту фактичного
виконання грошового зобов"язання.
Оскільки, грошові кошти є замінними, боржник має можливість
прийняти заходи, щоб знайти необхідну суму для сплати боргу. Для
цього, наприклад, він має можливість здійснити продаж належного
йому майна, звернутись для погашення заборгованості за позикою
необхідної суми у третіх осіб на розумних умовах. Таким чином,у
випадку добровільно прийнятого на себе грошового зобов"язання
відсутність грошових коштів не може бути підставою для визнання
такого боржника невинним в порушенні зобов"язання. Вина боржника
полягає, хоча б у тому, що він всупереч вимог розумності та
добросовісності,прийняв на себе зобов"язання,виконати яке не зміг,
хоча неможливість такого виконання він повинен був і міг
передбачити.
В силу ст..625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
боржник не звільняється
від відповідальності за неможливість виконання грошового
зобов"язання.
По своїй суті мирова угода фіксує волевиявлення сторін, що
спрямоване на припинення провадження у справі про банкрутство та
вирішення спірних правовідносин між сторонами. Оскільки мирова
угода одночасно є і правочином і судовою процедурою у справі про
банкрутство то за таких обставин, задоволення позову про стягнення
трьох відсотків річних та встановленого індексу інфляції за весь
час прострочення нарахованих на суму основного боргу не сплаченого
боржником,є обгрунтованим.
Однак, суд перевіривши правильність нарахування трьох
відсотків річних та індексу інфляції за весь час прострочення
нарахованих на суму основного боргу не сплаченого боржником,
встановив помилку в обрахунку,відтак підлягає стягненню індекс
інфляції в розмірі 101 438,93грн, та три відсотки річних в сумі 27
288,58грн. в решті суми заявлених позовних належить відмовити.
В порядку ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог та заперечень.
Однак, відповідач не подав доказів які б спростовували
наведені обставини.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є
обгрунтованими,не спростованими і підлягають до задоволення.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.49 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Керуючись ст.ст.526, 599, 625 ЦКУкраїни ( 435-15 ) (435-15)
,ст.193ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
ст.ст.33, 45, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд,-
В И Р I Ш И В:
Позов задоволити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства
"Львів-Покізол",79020 м.Львів, вул..Підголоско,4
(р\р26003301365310 МФО 325570 Залізничного відділення
"Промінвестбанку" ЄДРПОУ 00292735) на користь Закритого
акціонерного товариства "Львівський керамічний завод" 79052
м.Львів,вул..Сяйво,12 (р\р26002004470000 в ЛФ ВКIБ
"Укрсиббанк",МФО 385327 ЄДРПОУ 00293605) -101 438,93грн. індексу
інфляції та 27 288,58грн.-3%річних від простроченої суми., 1
287,27 грн. держмита та 118грн. витрат на інформаційно -технічне
забезпечення судового процесу.
Наказ видати згідно ст.116 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
В решті позовних вимог відмовити.
Суддя Iванчук С.В.