ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТI
 
                          Р I Ш Е Н Н Я
 
                         Iменем України
 
     17.10.06 р. Справа № 19/220
 
     Господарський суд  Донецької  області  у  складі  головуючого
судді Дучал Н.М.
 
     При секретарі Волошиної О.В.
 
     За участю представників сторін:
 
     Від позивача: М"ясников А.М., за довіреністю
 
     Від відповідача: Собчук Д.В., за довіреністю
 
     Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
 
     за   позовом   Управління   Пенсійного   фонду   України    в
Амвросіївському районі Донецької області м. Амвросіївка
 
     до   відповідача    Державної    податкової    інспекції    в
Амвросіївському районі м. Амвросіївка
 
     про стягнення переплати по  пенсії,  яка  утворилася  з  вини
відповідача в сумі 1 134,00 грн.
 
     Позивач,    Управління    Пенсійного    фонду    України    в
Амвросіївському   районі   Донецької   області,    звернувся    до
господарського суду Донецької області з  позовом  до  відповідача,
Державної  податкової  інспекції  в  Амвросіївському   районі   м.
Амвросіївна Донецької області, про стягнення переплати по  пенсії,
яка утворилася з вини відповідача, в сумі 1 134,00 грн.
 
     В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на ст.ст.
1166, 1172 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        ,  ст.  50  Закону
України "Про загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування"
( 1058-15 ) (1058-15)
        ;  недостовірність  довідки   ДПI   №   10/05-013   від
10.11.2003 р. по заробітній платі Свістунової Валентини Михайлівни
(1170,00 грн.),  до  якої  була  включена  надбавка  за  особливий
характер роботи та інтенсивність праці на підставі  Постанови  від
14.10.96 р. № 783 у розмірі  70%;  довідку  від  10.03.2005  р.  №
10/05-012, в якій був зазначений новий розмір заробітної плати  (1
080,00 грн.) без урахування вищевказаної надбавки.  Повідомив,  що
недостовірність  в  сумах  заробітної   плати   була   встановлена
спеціалістами позивача при наданні  ДПI  довідки  для  перерахунку
пенсії від 10.03.2005 р. за № 10/05-012.
 
     Відповідач заявлені вимоги не визнає, наполягає на  тому,  що
довідка № 10/05-013 від 10.11.2003 р. була видана Свістуновій В.М.
після її звільнення з ДПI у Амвросіївському районі для нарахування
пенсії.  До  цієї  довідки  були  включені  суми,  які  Свістунова
фактично отримувала коли працювала у ДПI, в тому числі і  надбавка
у розмірі 70% яка їй нараховувалася та виплачувалася  на  підставі
Постанови КМУ від 14.10.1996 р.  №  783  ( 783-96-п ) (783-96-п)
        .  Довідка  №
10/05-012 від 10.03.2005 р. була видана ДПI вже в  2005  році  без
урахування надбавки у розмірі 70%. До цієї довідки  були  включені
суми,  які  на  цей  час  отримувала  особа,  що  займала   посаду
начальника ДПI у Амвросіївському  районі.  У  2005  році  надбавка
начальнику ДПI вже не нараховувалася та  не  виплачувалася,  що  і
викликало різницю між сумами, вказаними у довідці № 10/05-013  від
10.11.2003 р. та довідці № 10/05-012 від 10.03.2005 р.
 
     Розгляд справи відкладався.
 
     У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини 3  ст.129  Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        , основними засадами судочинства є  рівність
усіх  учасників  судового  процесу   перед   законом   та   судом,
забезпечення доведеності вини, змагальність сторін  та  свобода  в
наданні ними суду своїх доказів  і  у  доведенні  перед  судом  їх
переконливості.
 
     Згідно ст.42 Господарського  процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         - правосуддя у  господарських  судах  здійснюється  на
засадах рівності всіх учасників судового процесу перед  законом  і
судом.
 
     Відповідно  ст.43   Господарського   процесуального   кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
           -   судочинство   у   господарських   судах
здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші  особи,  які
беруть участь у справі, обгрунтовують свої  вимоги  і  заперечення
поданими суду доказами.
 
     Стаття  33  Господарського  процесуального  кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
          зазначає,  що  кожна  сторона  повинна   довести   ті
обставини, на які вона посилається як на підставу  своїх  вимог  і
заперечень.
 
     Вивчивши матеріали справи, заслухавши в  засіданні  пояснення
представників сторін, Господарським судом
 
     В с т а н о в л е н о.
 
     За  положеннями  ст.  10   Закону   України   "Про   пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
        ,  пенсійне  забезпечення  відповідно  до
цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
 
     Призначення пенсій і оформлення  документів  для  їх  виплати
здійснюється органами Пенсійного фонду України  
( ст. 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12) )
.
 
     Статтею 33 Закону України "Про державну  службу"  ( 3723-12 ) (3723-12)
        
визначено, що заробітна плата державних службовців  складається  з
посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки  за  вислугу
років на державній службі та інших надбавок.
 
     Державним  службовцям  можуть  установлюватися  надбавки   за
високі досягнення у праці і виконання  особливо  важливої  роботи,
доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та
інші надбавки і доплати, а також надаватися  матеріальна  допомога
для вирішення соціально-побутових питань.
 
     Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових
окладів, надбавок, доплат  і  матеріальної  допомоги  визначаються
Кабінетом Міністрів України.
 
     Скорочення бюджетних асигнувань не може  бути  підставою  для
зменшення посадових  окладів,  надбавок  до  них  та  фінансування
інших, передбачених цим Законом, гарантій, пільг і компенсацій.
 
     За приписами ст. 37  Закону  України  "Про  державну  службу"
( 3723-12 ) (3723-12)
         в редакції  на  час  призначення  пенсії  Свістуновій,
пенсія  державним  службовцям  виплачується  за  рахунок  держави.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі  80  відсотків
від  сум  їх  заробітної  плати,  на  які  нараховується  збір  на
обов'язкове   державне   пенсійне   страхування,   без   обмеження
граничного розміру пенсії, а  особам,  які  на  час  звернення  за
призначенням пенсії не є державними службовцями, -  у  розмірі  80
відсотків  заробітної  плати   працюючого   державного   службовця
відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній
службі.
 
     У  разі  підвищення  розміру   заробітної   плати   працюючим
державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям  особою  права
на пенсійне  забезпечення  державного  службовця  за  цим  Законом
відповідно здійснюється  перерахунок  раніше  призначених  пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної  плати,
на  які  нараховуються  страхові  внески  на   загальнообов'язкове
державне  пенсійне  страхування  працюючого  державного  службовця
відповідної  посади  та  рангу  на  момент  виникнення  права   на
перерахунок пенсії 
( ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ) (3723-12) )
.
 
     На  підставі  статті  101  Закону   України   "Про   пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
         органи,  що  призначають  пенсії,  мають
право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і
окремих  осіб,  а   також   в   необхідних   випадках   перевіряти
обгрунтованість їх видачі.
 
     Позивач  посилається  на   допущення   помилки   працівниками
відповідача при складанні довідки № 10/05-013  від  10.11.2003  р.
про заробітну плату Свістунової  Валентини  Михайлівни    (1170,00
грн.), тому наполягає, що сума  1134,00  грн.,  яка  є  переплатою
підлягає стягненню з відповідача на користь позивача  на  підставі
ст.  1166,  1172  Цивільного  кодексу   України   ( 435-15 ) (435-15)
           без
зазначення пунктів вказаних статей.
 
     З огляду на матеріали справи та норми  чинного  законодавства
слід зазначити наступне.
 
     Відповідно ст. 1166 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        , 1.
Майнова  шкода,  завдана  неправомірними   рішеннями,   діями   чи
бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної  або  юридичної
особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної  особи,
відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 2. Особа,
яка завдала шкоди, звільняється від її  відшкодування,  якщо  вона
доведе,  що  шкоди  завдано  не  з  її  вини.  3.  Шкода,  завдана
каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або  смертю  фізичної  особи
внаслідок   непереборної   сили,   відшкодовується   у   випадках,
встановлених  законом.  4.  Шкода,  завдана  правомірними   діями,
відшкодовується у випадках, встановлених  цим  Кодексом  та  іншим
законом.
 
     Відповідно ст. 1172. Цивільного кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,
1. Юридична або фізична особа  відшкодовує  шкоду,  завдану  їхнім
працівником під  час  виконання  ним  своїх  трудових  (службових)
обов'язків. 2. Замовник відшкодовує  шкоду,  завдану  іншій  особі
підрядником,  якщо   він   діяв   за   завданням   замовника.   3.
Підприємницькі  товариства,   кооперативи   відшкодовують   шкоду,
завдану  їхнім  учасником  (членом)   під   час   здійснення   ним
підприємницької або  іншої  діяльності  від  імені  товариства  чи
кооперативу.
 
     У  ст.  1166  міститься  законодавче   визначення   деліктної
відповідальності  за  шкоду,  завдану  майну,   та   підстави   її
виникнення. Так, для настання деліктної відповідальності необхідна
наявність  складу  правопорушення,  а   саме:   наявність   шкоди;
протиправна поведінка заподіювача  шкоди;  причинний  зв"язок  між
шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.
 
     Шкода полягає у будь-якому знеціненні блага, що  охороняється
правом, а майнова шкода - у зменшенні майнової сфери  потерпілого,
що в свою чергу тягне за  собою  негативні  майнові  наслідки  для
правопорушника.
 
     Протиправна поведінка  в  цивільних  правовідносинах  означає
порушення особою вимог правової норми,  що  полягає  в  здійсненні
заборонених дій або в утриманні від  здійснення  наказів  правової
норми діяти певним чином.
 
     Причинний зв"язок існує там,  де  є  тимчасова  послідовність
явищ; причина завжди передує результату.
 
     Суб"єктивною підставою  деліктної  відповідальності  є  вина,
тобто  психічне  ставлення  осудної   особи   до   вчиненого   нею
протиправного діяння, а також до наслідків. Вина може  проявлятися
у формі умислу та необережності.
 
     За  правилами  ст.  1172  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
           обов"язок
відшкодувати шкоду покладається на особу, яка її не завдала.
 
     Крім загальних підстав, необхідних для  виникнення  деліктної
відповідальності за даною нормою необхідна спеціальна  обов"язкова
підстава, зокрема виконання працівником своїх трудових
( службових)
обов"язків.
 
     Судовий спір по відшкодуванню шкоди по статті 1172 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
        , повинен розглядатися за участю фактичного  заподіювача
шкоди,   зокрема   працівника   підприємства,   чиї    дії    були
неправомірними. Або ж вина працівника має бути доведена в судовому
порядку.
 
     Позивачем  не  наведено  доказів  наявності  повного   складу
правопорушення, а саме:  наявність  шкоди;  протиправна  поведінка
заподіювача шкоди; причинний зв"язок між  шкодою  та  протиправною
поведінкою заподіювача; вина, в тому числі доведеність в  судовому
порядку вини працівника відповідача,  що  виготовляв  довідку.  До
того ж, слід зазначити, що довідка з  боку  відповідача  підписана
двома особами 
( начальником ДПI та головним бухгалтером)
.
 
     Наполягання позивача,  що  неправомірними  діями  працівників
відповідача заподіяно державі в  особі  Пенсійного  фонду  майнову
шкоду в сумі 1 134,00 грн., не підтверджуються матеріалами справи.
 
     Але ж суд зазначає, що позивачем не вимагається  стягнення  з
відповідача майнової шкоди.
 
     Предметом спору у цій справі є стягнення  суми  переплати  по
пенсії, яка утворилася з вини відповідача в розмірі 1 134,00 грн.
 
     Статті 1166, 1172 Цивільного кодексу України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  на
які  посилається  УПФУ  в  Амвросіївському  районі,  не  регулюють
правовідносини сторін стосовно переплати  пенсій,  стягнення  якої
вимагається позивачем.
 
     Призначення та виплата пенсії Свістуновій В.М.  здійснювалася
позивачем,  якому  статтею  101  Закону  України   "Про   пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
        , як органу, що призначає пенсії,  надано
право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і
окремих  осіб,  а   також   в   необхідних   випадках   перевіряти
обгрунтованість їх видачі.
 
     Позивач не навів поважних причин в обгрунтування неможливості
з 2003 року виявити помилку раніше.
 
     Позивач не навів доказів, що пенсія Свістуновій В.М. була ним
виплачена понад призначений ним розмір щомісячної пенсії.
 
     Навпаки, надані документи  свідчать  про  те,  що  виплачений
розмір  пенсії  відповідає  сумі  щомісячної   пенсії,   що   була
призначена позивачем Свістуновій  В.М.  згідно  розпорядження  про
призначення пенсії. Отже факт переплати - є недоведеним.
 
     Відповідно ст. 50 Закону України "Про пенсійне  забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
        , на яку  також  посилається  позивач  в  обгрунтування
заявлених  вимог,  суми  пенсій,   виплачені   надміру   внаслідок
зловживань  з  боку   пенсіонера   або   подання   страхувальником
недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно
або  стягуються  на   підставі   рішень   територіальних   органів
Пенсійного фонду чи в  судовому  порядку.  Відрахування  з  пенсії
провадяться в установленому законом порядку  на  підставі  судових
рішень, ухвал, постанов  і  вироків  
( щодо майнових стягнень)
( щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти)
, на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
 
     Отже,  вказана  стаття  зазначає,  що  суми  пенсій   надміру
сплачені -  можуть  бути  повернуті  пенсіонером  добровільно  або
стягуються на підставі рішень  територіальних  органів  Пенсійного
фонду чи в судовому порядку. Відрахування здійснюються з суми,  що
належить пенсіонерові до виплати.
 
     Приймаючи до уваги всі наведені обставини  в  їх  сукупності,
суд  дійшов  висновку,  що  вимоги  позивача   про   стягнення   з
відповідача переплати по пенсії, яка утворилася з вини відповідача
в сумі 1 134,00 грн., не підлягають задоволенню.
 
     Керуючись ст.ст.2, 42, 43, 22, 33, 34, 36, 43, 49, 77,  82-85
Господарського   процесуального   кодексу   України   ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
господарський суд, -
 
     В И Р I Ш И В:
 
     Відмовити   Управлінню    Пенсійного    фонду    України    в
Амвросіївському  районі  Донецької  області  м.   Амвросіївка   до
Державної  податкової  інспекції  в  Амвросіївському   районі   м.
Амвросіївка Донецької області про стягнення переплати  по  пенсії,
яка утворилася з вини відповідача, в сумі 1 134,00 грн.
 
     За погодженням сторін  в  судовому  засіданні  17.10.2006  р.
оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
 
     Рішення  суду  набирає   законної   сили   після   закінчення
десятиденного строку з дня його підписання.
 
     Повний текст рішення підготовлений та  підписаний  18.10.2006
р.
 
     Суддя Дучал Н.М.