Р I Ш Е Н Н Я
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     № 22/179
 
     16.10.06 р.
 
     За  позовом  Закритого  акціонерного  товариства  "Акціонерна
страхова компанія "IнтерТрансПоліс"
 
     До Державного підприємства "Укртрансфармація"
 
     про стягнення 181 000,00 грн.
 
     Суддя Шкурат А.М.
 
     Представники
 
     від позивача Самборський Є.О. (дов. 16 від 22.08.2006р.)
 
     від відповідача Якименко О.В. (дов. № 355 від 12 жовтня  2006
року)
                        ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
 
     Закрите акціонерне товариство "Акціонерна  страхова  компанія
"IнтерТрансПоліс" звернулось до Господарського суду міста Києва із
позовною  заявою   про   стягнення   з   Державного   підприємства
"Укртрансфармація" 181 000,00 грн. основної заборгованості.
 
     Заявлені  позовні  вимоги  позивач  обгрунтовує  тим,  що  на
підставі укладених між сторонами договорів про тимчасову фінансову
допомогу від 27 лютого 2004 року та № 2 від 11  серпня  2004  року
відповідач отримав фінансову допомогу у сумі 181 000,00 грн. яку у
встановлений договорами строк не повернув.
 
     Ухвалою господарського суду міста Києва від  7  вересня  2006
року було порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до
розгляду та призначено розгляд справи на 25 вересня 2006 року.
 
     Сторони  повноважних  представників  у  судове  засідання  25
вересня 2006 року не направили у зв'язку з чим розгляд справи було
відкладено на 16 жовтня 2006 року.
 
     Відповідач надав відзив на  позовну  заяву,  згідно  із  яким
просить розгляд справи відкласти, посилаючись на відсутність  акту
звірки  взаєморозрахунків   та   у   зв'язку   з   запропонуванням
реструктуризувати заборгованість.
 
     Суд, клопотання відповідача про відкладення  розгляду  справи
відхиляє, у зв'язку  з  його  необгрунтованістю.  Суд,  відхиляючи
клопотання виходить із того, що відсутність акту взаєморозрахунків
не є підставою для відкладення розгляду справи, так  як  у  справі
наявні первісні докази, а саме: виписки з рахунку в банку, які і є
підтвердженням відповідних платежів і заборгованості.  Крім  того,
питання   реструктуризації   заборгованості   може    вирішуватися
сторонами, як в  позасудовому  порядку,  так  і  шляхом  укладення
мирової угоди, або ж  в  порядку  встановленому  статтею  121  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши  пояснення
повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши  всі
фактичні  обставини,   на   яких   грунтуються   позовні   вимоги,
Господарський суд міста Києва, -
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Відповідно до умов  укладеного  між  сторонами  договору  про
тимчасову   фінансову   допомогу   від   27   лютого   2004   року
(далі  -Договір  №  1)  позивач  зобов'язався  надати  відповідачу
фінансову  допомогу  в  розмірі  50  000,00  грн.  двома  траншами
(перший -2  березня  2004  року,  другий  25  березня  2004  року)
терміном на два роки з дня перерахування суми другого траншу.
 
     Позивач на виконання Договору № 1  перерахував  відповідачеві
25 000,00 грн. 2 березня 2004 року та 25 000,00  грн.  25  березня
2004 року, що підтверджується платіжними № 523, № 757 та виписками
з рахунку в банку.
 
     11 серпня 2004  року  сторонами  було  укладено  договір  про
тимчасову  допомогу  №  2  (далі  -Договір  №  2),  умовами  якого
встановлено,  що  позивач  зобов'язується   надати   відповідачеві
грошову суму в розмірі 150 000,00 грн. окремими траншами  терміном
на один рік з дня перерахування суми першого траншу.
 
     Позивачем згідно з умовами Договору № 2 29 вересня 2004  року
було перераховано відповідачу 125 000,00 грн.  а  13  серпня  2004
року 16 000,00 грн., що підтверджується платіжними  дорученнями  №
2592, № 2079 та виписками з рахунку в банку.
 
     Судом встановлено, що відповідач кошти одержані за  Договором
№ 1 був зобов'язаний повернути в строк до 25 березня 2006 року,  а
за Договором № 2 в строк до 29 вересня 2005 року
 
     Судом встановлено, відповідач  18  квітня  2006  року  та  19
вересня 2006 року перерахував відповідачеві по 10  000,00  грн.  в
рахунок погашення заборгованості по Договору № 1.
 
     Таким  чином,  заборгованість  відповідача  станом  на   день
звернення позивача  з  позовом  до  суду  (23  серпня  2006  року)
складала 181 000,00 грн.
 
     Оскільки відповідач, після  порушення  провадження  у  справі
перерахував позивачеві 10 000,00 грн., що підтверджується випискою
з рахунку в банку за 19 вересня 2006 року, то суд  в  цій  частині
провадження у справі припиняє у  зв'язку  з  відсутністю  предмету
спору.
 
     Частиною   першою   статті   1049   ЦК   України   ( 435-15 ) (435-15)
        
встановлено, що позичальник зобов'язаний  повернути  позикодавцеві
позику у строк  та  в  порядку,  що  встановлені  договором.  Якщо
договором не встановлений строк повернення позики  або  цей  строк
визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернута
протягом тридцяти днів від дня  пред'явлення  позикодавцем  вимоги
про це, якщо інше не встановлено договором.
 
     Частиною першою статті  193  Господарського  кодексу  України
( 436-15 ) (436-15)
         (далі -ГК України ( 436-15 ) (436-15)
        ) встановлено, що  суб'єкти
господарювання та інші  учасники  господарських  відносин  повинні
виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно  до
закону,  інших  правових  актів,  договору,   а   за   відсутності
конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог,
що у певних умовах  звичайно  ставляться.  Відповідно  до  частини
сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова  від
виконання зобов'язань,  крім  випадків,  передбачених  законом,  а
також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що
зобов'язання другої сторони за іншим договором  не  було  виконано
належним чином.
 
     Оскільки відповідач  одержану  фінансову  допомогу  у  строки
встановлені Договорами №  1  та  №  2  не  повернув  і  твердження
позивача про існуючу заборгованість у  сумі  171  000,00  грн.  не
спростував, то суд вимоги позивача в частині  стягнення  основного
боргу задовольняє у сумі 171 000,00 грн.
 
     Державне мито у сумі 1 810,00 грн.  та  витрати  позивача  на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі  118,00
грн. підлягають стягненню з відповідача.
 
     Враховуючи викладене, керуючись ст. 1049 (ч.  1)  ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
        , ст.ст. 193, ГК України ( 436-15 ) (436-15)
        , ст.ст. 49,  75,  80
(ч. 1 п. 1-1) 82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , -
 
                             ВИРIШИВ:
 
     Позов задовольнити частково.
 
     Стягнути з Державного підприємства "Укртрансфармація" (02121,
м.  Київ,  вул.  Ташкентська,  буд.  60,  п/р  26005000922  в   АБ
"Експрес-Банк" у м. Києві, МФО 322959, код  01101329)  на  користь
Закритого акціонерного товариства  "Акціонерна  страхова  компанія
"IнтерТрансПоліс" (01034, м. Київ, вул.  Володимирська,  буд.  69,
п/р 26509001126 в АБ "Експрес-Банк" у м. Києві,  МФО  322959,  код
31451838) 171 000 (сто сімдесят  тисяч)  грн.  00  коп.  основного
боргу, 1 810 (одну тисячу вісімсот десять) грн. 00 коп. витрат  по
сплаті державного мита та 118  (сто  вісімнадцять)  грн.  00  коп.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
 
     Видати наказ.
 
     В частині стягнення  10  000,00  грн.  провадження  у  справі
припинити.
 
     Рішення набирає законної сили після закінчення  десятиденного
строку з дня його прийняття.
 
     Суддя А.М.Шкурат