ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
РIШЕННЯ
"12" жовтня 2006 р.
Справа № 17/6
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді
Таран С. В. розглянув справу № 17/6
за позовом: Кіровоградського міжрайонного природоохоронного
прокурора в інтересах держави, в особі якої виступають Липнязька
сільська рада, с.Липняжка Добровеличківського району
Кіровоградської області та Тишківська сільська рада, с.Тишківка
Добровеличківського району Кіровоградської області
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю
"Липняжський рибгосп", с.Липняжка Добровеличківського району
Кіровоградської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на
предмет спору на стороні відповідачів- Кіровоградського
міжрайонного управління водного господарства
про стягнення 13268 грн.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від прокуратури - Звенигородська О.В., посвідчення №216 від
02.02.2005р., помічник Кіровоградського міжрайонного
природоохоронного прокурора;
від позивача 1 - Торовик В.В., дов.б/н від 19.09.2006 р.,
сільський голова;
від позивача 2- участі не брав;
від відповідача -участі не брали;
від 3-ї особи- Тарасенко I.М., дов.№62 від 08.02.2006 р.,
начальник відділу водокористування та водних ресурсів управління.
В судовому засіданні 21.09.2006 р. оголошувалась перерва до
12 год. 30 хвл. 12.10.2006р.
Подано позов про стягнення з товариства з обмеженою
відповідальністю "Липнязький рибгосп" на користь Липнязької та
Тишківської сільських рад солідарно 13268 грн. шкоди, завданої
порушенням водного законодавства.
Заявою №1131-вих.05 від 18.11.2005 р. (вх.№02-01/33221 від
21.11.2005 р.) прокурором уточнено позовні вимоги: він просить
стягнути з відповідача на користь Липнязької та Тишківської
сільських рад солідарно, тобто на користь Липнязької сільської
ради 6834 грн. шкоди та на користь Тишківької сільської ради 6834
грн. шкоди (том 1 а.с.41).
15.08.2006 р. до господарського суду Кіровоградської області
надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій прокурор
просить стягнути з ТОВ "Липняжський рибгосп" на користь Липнязької
та Тишківської сільських рад збитки, завдані порушенням водного
законодавства у розмірі 13268 грн. солідарно, тобто на користь
Липнязької сільської ради 6834 грн. збитків та на користь
Тишківької сільської ради 6834 грн. збитків (том 1 а.с.129).
30.08.2006р. до суду надійшла ідентична заява прокурора (том 1
а.с.141).
Липнязька сільська рада позов прокурора не підтримала,
мотивуючи тим, що спуск води з водосховища не завдав шкоди
Липнязькій територіальній громаді (том 1 а.с.48, 67).
Тишківська сільська рада позовні вимоги Кіровоградського
міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави
підтримала (том 1 а.с. 76); в судових засіданнях участі не брала;
письмових пояснень по суті справи не надала.
Відповідач позов заперечив, посилаючись на те, що ТОВ
"Липнязький рибгосп" не використовує водні ресурси для
риборозведення. При цьому, у відзиві на уточнені позовні вимоги
звернув увагу суду на факти, які встановлені Кіровським районним
судом м.Кіровограда під час розгляду адміністративної справи про
скасування постанови Кіровоградського міжрайонного управління
водного господарства №200105 від 23.06.2005 р., зокрема
безпідставність винесення вказаної постанови та її невідповідність
вимогам чинного законодавства (том 1 а.с.43-45, том 2 а.с.25-25).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора,
представника позивача (Липнязької сільської ради) та третьої особи
(Кіровоградського міжрайонного управління водного господарства),
оцінивши наявні та досліджені в судовому засіданні докази,
господарський суд встановив наступне.
Перевіркою, проведеною Кіровоградською міжрайонною
природоохоронною прокуратурою, встановлено, що ТОВ "Липнязький
рибгосп" самовільно використовує водні ресурси для риборозведення
без наявності дозволу на спецводокористування, при цьому ним
здійснено не санкціоновано, без дозволу органів Держводгоспу, скид
води з Липнязького водосховища площею водного дзеркала 133,79 га
на території Липнязької та Тишківської сільських рад на 3,9 м.,
нижче нормального підпірного рівня (НПР) водойми.
На підтвердження самовільного водокористування та скиду води
з водосховища прокурором надано акт перевірки стану дотримання
вимог водного законодавства Кіровоградського міжрайонного
управління водного господарства від 14.09.2005 р.(том 1 а.с.16),
протокол №100131 про адміністративне правопорушення від 06.06.2005
р. (том 1 а.с.20), постанову про адміністративне правопорушення
водного законодавства України №200105 від 23.06.2005 р. (том 1
а.с.19).
Позовні вимоги мотивовані тим, що за вказані правопорушення
(скид води з Липнязького водосховища на 3,9 м. від НПР водойми та
самовільне водокористування) державі заподіяно шкоду в розмірі
13268 грн. Розрахунок заявленої до стягнення суми проведено за
"Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних
державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на
землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і
пристроїв, порушення правил їх експлуатації", затв. Наказом
Держводгоспу 29.12.2001 р. №290 ( z0044-02 ) (z0044-02)
та зареєстровано в
Мінюсті 18.01.2002 р. №44/6332.
За переконанням прокуратури, кошти в сумі 13268 грн., правова
природа яких визначена прокурором в остаточній редакції позовних
вимог як збитки, підлягають стягненню з відповідача солідарно, а
саме: 6 634 грн. на користь Липнязької сільської ради та 6634 грн.
на користь Тишківської сільської ради.
При цьому стягнення на користь позивачів солідарно
Кіровоградською міжрайонною природоохоронною прокуратурою з
посиланням на конкретні норми чинного законодавства не
обгрунтовується.
Як вбачається із матеріалів справи, 05.04.2005 року між
Добровеличківською районною адміністрацією ("орендодавець") та
товариством з обмеженою відповідальністю "Липняжський рибгосп"
("орендар") було укладено договір оренди землі, за умовами якого
орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне
користування земельну ділянку: землі сільськогосподарського
призначення, лісового фонду, водного фонду, промисловості,
транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення,
яка знаходиться на території Липнязької та Тишківської сільських
рад.
Зазначений договір підписано повноважними представниками
сторін та скріплено печатками; договір зареєстровано у
Добровеличківському відділі земельних ресурсів, про що у
Державному реєстрі земель вчинено запис 05.04.2005 р. за №13.
Пунктом 2 вказаного договору визначено, що в оренду
передається земельна ділянка загальною площею 142,85 га, у тому
числі 133,79 га під ставками, 1,28 га - під спорудами, 2,22 га -
під чагарниками, інші захисні насадження - 0,83 га, пасовища -
4,73 га.
Прокурор стверджує, що саме під час користування орендованою
земельною ділянкою на якій розташовано водний об'єкт, відповідачем
порушено вимоги водного законодавства.
ТОВ "Липнязький рибгосп" факт використання водного об'єкту
заперечує.
Відповідно до вимог ст. 125 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
право власності та право постійного користування на
земельну ділянку виникає після одержання її власником або
користувачем документа, що посвідчує право власності чи право
постійного користування земельною ділянкою, та його державної
реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після
укладення договору оренди і його державної реєстрації. Між тим
доказом фактичного використання відповідачем земельної ділянки,
яка передана в оренду, є акт приймання-передачи земельної ділянки.
Акт приймання-передачі об'єкту договору оренди від 05.04.2005
р. в матеріалах справи відсутній, на вимогу господарського суду-
не наданий.
Не надано прокурором і позивачами і доказів використання
водойми для риборозведення - навпаки при контрольних виловах риби
були встановлені породи та види ту водних риб- представників
місцевої фауни, типових для водних об'єктів до початку
спеціального водокористування.
За таких обставин, у господарського суду відсутні підстави
вважати, що відповідач фактично використовував об'єкт оренди за
договором від 05.04.2005р. При цьому, під час розгляду спору по
суті господарським судом було встановлено, що пошкоджена
гідротехнічна споруда, через яку було здійснено скид води,
належить до основних фондів приватного сільськогосподарського
підприємства "Липнязьке", код 03750543
Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті
обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і
заперечень.
Обгрунтовуючи свої вимоги Кіровоградська міжрайонна
природоохоронна прокуратура посилається на обставини, які
покладені, зокрема, в постанову про адміністративне правопорушення
водного законодавства України №200105 від 23.06.2005 року, згідно
якої ТОВ "Липняжський рибгосп" самовільно використовувало водні
ресурси для риборозведення без наявності дозволу на
спецводокористування та без дозволу органів Держводгоспу здійснило
скид води з Липнязького водосховища.
Між тим постановою Кіровського районного суду м.Кіровограда
від 07.06.2000 р. по справі за адміністративним позовом Панасюка
О.В. до Кіровоградського міжрайонного управління водного
господарства визнано незаконною та скасовано вказану постанову про
адміністративне правопорушення водного законодавства України
№200105 від 23.06.2005 року про притягнення до адміністративної
відповідальності Панасюка О.В. (том 1 а.с.112).
Крім того, господарським судом враховується наступне.
Відповідно до вимог пункту 30 частини першої статті 2,
частини третьої статті 50 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету
податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів
відповідно до законодавства забезпечують органи стягнення, до яких
віднесено податкові, митні та інші державні органи, яким
відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків,
зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.
Статтею 16 Водного кодексу України ( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
визначено
компетенцію спеціально уповноваженого центрального органу
виконавчої влади з питань водного господарства в галузі управління
і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних
ресурсів, зокрема до відання спеціально уповноваженого
центрального органу виконавчої влади належить здійснення контролю
за дотриманням роботи водосховищ та водогосподарських систем,
вирішення інших питань у галузі управління і контролю за
використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.
Тобто, органом компетентним здійснювати стягнення завданих
внаслідок порушень водного законодавства збитків є спеціально
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з
питань водного господарства в галузі управління і контролю за
використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів -
державний комітет по водному господарству в особі його структурних
підрозділів- управлінь водного господарства на місцях.
Виходячи з предмету спору (стягнення збитків) господарський
суд вважає, що прокурором та позивачами не доведено наявність
збитків у цивільно-правових відносинах між сільськими радами і
відповідачем.
За таких обставин, позовні вимоги заявлено необгрунтовано і
задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 32, 33, 34, 82-85 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд
ВИРIШИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення господарського суду набирає законної
сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а
у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та
резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після
закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення,
оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського
апеляційного господарського суду через господарський суд
Кіровоградської області в установленому Господарським
процесуальним кодексом України ( 1798-12 ) (1798-12)
порядку.
Суддя
С.В. Таран