IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р I Ш Е Н Н Я
"12" жовтня 2006 р. Справа № 151/19-06
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з
обмеженою відповідальністю "Агро-торговий дім "Дніпровський", м.
Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон", с.
Красне, Згурівський район
про стягнення 258342,63 грн.
від позивача - Кононенко О. В. (дов. від 20.07.2006 року)
від відповідача - Мікульський К. В. (дов. від 13.12.2005
року)
обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-торговий дім
"Дніпровський" (далі-позивач) звернулось до господарського суду
Київської області з позовом до Товариства з обмеженою
відповідальністю "Регіон" (далі-відповідач) про стягнення
258342,63 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на
невиконання відповідачем умов договору № 04/07 укладеного між
сторонами 04.07.2005 року на виконання сільськогосподарських
робіт, а саме несплатою відповідачем коштів в сумі 84515,00 грн.
за виконані роботи. Додатково позивач просить стягнути з
відповідача за прострочення виконання зобов'язання пеню в сумі
172410,60 грн. та 3% річних в сумі 1417,07 грн.
Представник відповідача в усних та письмових поясненнях
викладених в запереченнях щодо нарахування штрафних санкцій № 83
від 19.05.2006 року та відзиві на позов № 96 від 01.06.2006 року
проти позову заперечує. заперечення відповідача обгрунтовані тим,
що позивач виконав роботи в об'ємах непередбачених умовами
договору. Заперечення щодо суми стягнення пені обгрунтовані
невірно проведеним позивачем розрахунком пені, що суперечить
чинному законодавству, а саме Закону України "Про відповідальність
за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" ( 543/96-ВР ) (543/96-ВР)
у
відповідності до норм якого пеня нараховується від суми
простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки
Національного банку України.
Представником позивача подано до суду клопотання № 01 від
05.06.2006 року про збільшення розміру стягнення фінансових
санкцій та стягненню з відповідача 231571,10 грн. пені та 1903,32
грн. 3% річних.
Ухвалою суду від 22.06.2006 року на підставі ч. 1 ст. 79
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
провадження у справі
зупинено.
Ухвалою суду від 18.09.2006 року поновлено провадження у
справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення
представника позивача, суд дійшов висновку щодо правомірності
заявлених позовних вимог та задоволення позову частково з
наступних підстав.
Між позивачем (за договором-виконавець) та відповідачем (за
договором-замовник) 04.07.2005 року було укладено договір № 04/07.
За умов договору замовник доручає, а виконавець зобов'язаний
виконати роботи по збиранню сільськогосподарських культур з площ
замовника, технікою виконавця (п.1.1 договору). Сторони
домовились, що об'єми та строки визначаються в додатку № 1 до
договору (п.2.1.1 договору). За збирання сільськогосподарських
культур замовник здійснює оплату з розрахунку 200,00 грн. за один
прибраний гектар, шляхом перерахування грошових коштів на
розрахунковий рахунок виконавця. Оплата проводиться на протязі
одного банківського дня від дня прибуття техніки на місце збирання
в порядку часткової оплати в розмірі 10% суми договору. Остаточний
розрахунок здійснюється поетапно на протязі двох банківських днів
після виконання об'єму робіт по кожному полю, передбаченому
додатком № 1 та на підставі актів виконаних робіт. Загальна сума
договору складає 100000,00 грн. (п. 4.1 договору). Приймання-здача
виконаних робіт оформлюється актами виконаних робіт по кожному
полю окремо з зазначенням об'єм та вартості робіт (п. 4.2
договору). Строк дії договору встановлюється з моменту підписання
договору до остаточних розрахунків (п. 7.3 договору).
Сторонами підписано додаток №1 до договору з якого
вбачається, що роботи повинні виконуватись відповідачем на площах
в 500 га.
Позивач зобов'язання за договором виконав належно, а саме
зібрав сільськогосподарські культури на площах відповідача в
694,86 га., загальна вартість виконаних робіт складає 138972,00
грн., що підтверджується актами виконаних робіт від 02.09.2005
року, від 22.08.2005 року, від 05.08.2005 року.
Відповідач зобов'язання за договором виконав неналежно, а
саме оплатив виконані роботи частково в сумі 54456,40 грн., що
підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками
наявними в матеріалах справи.
В результаті неналежного виконання зобов'язання відповідачем
за ним утворилась заборгованість в сумі 84515,00 грн.
Позивачем за прострочення виконання зобов'язання нарахована
відповідачу пеня в розмірі 1% від суми заборгованості за період з
04.09.2005 року по 27.03.2006 року тобто за 204 календарних дня в
сумі 172410,60 грн. та 3% річних в сумі 1417,07 грн.
05.06.2006 року представником позивача подано до суду
клопотання № 01 про збільшення пені в розмірі подвійної облікової
ставки НБУ від суми боргу за період з 04.09.2005 року по
05.06.2006 року, тобто за 274 дня в сумі 231571,10 грн. та 1903,32
грн. 3% річних.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні
вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував.
Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів
справи.
При вирішені спору судом враховано, що відповідно до ст. 193
ГК України ( 436-15 ) (436-15)
суб'єкт господарювання та інші учасники
господарських відносин повинні виконувати господарські
зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових
актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання
зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно
ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються
відповідні положення Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
У відповідності до ст. 903 статті Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, якщо договором передбачено надання послуг за плату,
замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у
строки та в порядку, що встановлені договором.
Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі
84515,00 грн. підтверджені належними доказами наявними в
матеріалах справи, отже підлягають задоволенню.
Щодо заперечень позивача с приводу стягнення основного боргу
в сумі 84515,00 грн. обгрунтованих тим, що позивач замовляв
послуги по збиранню сільськогосподарських культур на площах в
500,0 га., що встановлено умовами договору та умовами додатку № 1
до договору, отже заборгованість складає 54456,40 грн. Послуги по
збиранню сільськогосподарських культур на площах 194,86 га не
передбачені умовами договору та додатку № 1 до договору, отже не
повинні оплачуватись відповідачем.
Суд вважає за потрібне зазначити наступне:
Пунктом 7.2 договору встановлено, що в випадку виконання
виконавцем більшого об'єму робіт ніж передбачено договором,
сторони керуються актами виконаних робіт.
Відповідно до ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
боржник, який
прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора
зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого
індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з
простроченої суми.
Отже позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі
1903,32 грн. підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відповідальність
за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" ( 543/96-ВР ) (543/96-ВР)
№
543/965-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на
користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в
розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Приписами ст. 3
передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону,
обчислюється від суми простроченого платежу та не може
перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку
України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 231571,10 грн.
підлягають задоволенню частково в сумі 8006,93 грн., в частині
стягнення пені в сумі 223564,17 грн. судом відмовлено, оскільки
пунктом 6 ст. 232 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
передбачено, що
нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання
зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором,
припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало
бути виконано.
За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.
Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
покладаються на відповідача пропорційно розміру
задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
господарський суд, -
ВИРIШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю
"Регіон" (07612, Київська область, Згурівський район, с. Красне,
код 31590250, р/р 2600416179005 в АБ "Київська Русь", МФО 319092 )
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-торговий
дім "Дніпровський" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 13,
код 31874674, р/р 26009145344001 в Жовтневому відділенні КБ
"ПриватБанк" м. Дніпропетровська, МФО 305299) - 84515 (вісімдесят
чотири тисячі п'ятсот п'ятнадцять) грн. 00 коп. основного боргу,
8006 (вісім тисяч шість) грн. 93 коп. пені, 1903 (одна тисяча
дев'ятсот три) грн. 32 коп. 3% річних та судові витрати: 944
(дев'ятсот сорок чотири) грн. 25 коп. державного мита та 118 (сто
вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає
законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його
належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в
апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Карпечкін Т.П.
Рішення підписано
16.10.2006 року