ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     Від "09" жовтня 2006 р. Справа № 10/2362
     Господарський суд Житомирської області у складі:
     Судді Будішевської Л.О.
     при секретарі Кирильчук О. В.
     за участю представників сторін
     від позивача Трунова О. М. - бухгалтер, довіреність № 467 від
10.05.06
     від  1-го  відповідача  Лось  Р.   К.-   головний   державний
податковий інспектор, довіреність № 1248 від 08.06.06
     від 2-го  відповідача:  Журавський  В.  I.  -  довіреність  №
21-11/1489 від 20.03.06
     Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Державного    підприємства     "Радомишльське     лісомисливського
господарство" (м. Радомишль)
     до Малинської  міжрайонної  державної  податкової  інспекції,
правонаступником   якої   є   державна   податкова   інспекція   у
Радомишльському районі (м.Радомишль) - 1-й відповідач
     Управління Державного казначейства в Житомирській області (м.
Житомир 2-й відповідач
     про відшкодування податку на додану вартість.
     ДП "Радомишльське лісомисливське господарство"  подало  позов
про відшкодування податку на додану  вартість  в  сумі  262757грн.
00коп. та сплату процентів за несвоєчасне відшкодування податку на
додану вартість у розмірі 13416грн. 18коп., а всього  на  загальну
суму 276173 грн. 18коп.
     06.10.06р. до господарського суду  надійшла  заява  №994  від
04.10.06р. про зміну позовних вимог, з якої вбачається, що позивач
відмовляється  від  позову  в  частині  стягнення   процентів   за
несвоєчасне відшкодування відповідачем  -  ДПI  у  Радомишльському
районі сум податку на додану вартість у розмірі 13416грн. 18коп. В
решті вимог  позов  залишено  без  змін.  Представник  позивача  в
судовому засіданні змінені (уточнені) позовні вимоги підтримав.
     Господарський  суд  приймає  часткову  відмову  позивача  від
адміністративного позову оскільки вона не суперечить закону та  не
порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.
     За час розгляду справи відповідач  -  ДПI  в  Радомишльському
районі добровільно відшкодувала позивачу 219803,14грн. ПДВ.
     Згідно акту звірки  від  20.09.06р.  (т.2  а.с.7)  станом  на
20.09.06р. невідшкодованим залишається податок на додану  вартість
в сумі 42953,86грн.
     Представник 1-го відповідача в судовому  засіданні  заперечив
проти поданого позову з підстав викладених у  відзиві  на  позовну
заяву №1612/10 від 26.09.05р. (т.1 а.с.73). Крім того, повідомлено
суд про реорганізацію Малинської міжрайонної державної  податкової
інспекції  шляхом  поділу  та   створення   Державної   податкової
інспекції у Малинському районі та Державної податкової інспекції у
Радомишльському  районі,  які  є  правонаступниками  останньої,  у
зв'язку з чим  заявлено  та  подано  клопотання  про  заміну  1-го
відповідача  -  Малинської  МДПI  її  правонаступником  -  ДПI   у
Радомишльському  районі.  В  підтвердження  вказаного   клопотання
подано наказ №40 від 27.02.06р. Державної податкової адміністрації
у  Житомирській  області,  свідоцтво   про   державну   реєстрацію
юридичної особи та довідку ЄДРПОУ.
     Представник 2-го відповідача проти позовних вимог  заперечив,
посилаючись  на  те,  що  у  відповідності  до   п.   4.   Порядку
відшкодування податку на додану  вартість,  затвердженого  наказом
ДПА та Державного казначейства України №  200/86  від  21.05.01р.,
відшкодування податку на додану вартість  з  бюджету  здійснюється
органами Державного казначейства України за висновками  податкових
органів  або  за   рішенням   суду.   Малинською   МДПI   (ДПI   у
Радомишльському районі) не  було  подано  Державному  казначейству
України висновку про відшкодування податку на додану  вартість  ДП
"Радомишльське  лісомисливське  господарство",  у  зв'язку  з  чим
Управлінням державного казначейства не порушено права та  інтереси
позивача, про що свідчить відзив на позовну заяву № 03-10/4445 від
20.10.05 (т.1 а.с. 104).
     Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи,
заслухавши пояснення представників  сторін,  дослідивши  наявні  в
справі докази, господарський суд,
                            ВСТАНОВИВ:
     Державне    підприємство    "Радомишльське     лісомисливське
господарство" зареєстроване платником податку на  додану  вартість
на  підставі  свідоцтва  №09474652  від  28.03.05р.   і   здійснює
щомісячне подання декларацій  з  податку  на  додану  вартість  та
щомісячну сплату податкових зобов'язань з цього податку.
     На протязі періоду з жовтня місяця 2003 року по січень місяць
2005  року,  відповідно  до  укладених  угод,  позивач  здійснював
реалізацію продукції на експорт та на внутрішньому ринку  України,
внаслідок чого в окремі звітні періоди його зобов'язання з податку
на додану вартість мали від'ємні значення.
     Позивачем подано до Малинської МДПI  податкові  декларації  з
податку на додану вартість за звітні  періоди  -  жовтень  2003р.,
січень-серпень 2004р., жовтень-грудень  2005р.  та  січень  2005р.
(т.1 а.с.11-62).
     Згідно акту звірки  розрахунків  з  бюджетом  (т.1  а.с.  63)
станом на 03.08.05р. відшкодуванню з  Державного  бюджету  України
підлягало 289478грн. 49коп. податку на додану вартість.
     За заявою платника податку сума від'ємного  значення  податку
на додану вартість зараховується або в сплату чергових платежів  з
цього податку або відшкодовується на його поточний рахунок.
     Відповідно  до  п.п.7.7.3  п.7.7  ст.7  Закону  України  "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        , якщо сума податку,  яка
визначається   як   різниця   між   загальною   сумою   податкових
зобов'язань, що виникли у зв'язку  з  будь-яким  продажем  товарів
(робіт, послуг) протягом звітного  періоду  та  сумою  податкового
кредиту  звітного  періоду,  має  від'ємне  значення,  така   сума
підлягає  відшкодуванню  платнику  податку  з  Державного  бюджету
України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
     Пунктом 1.6  ст.1  Закону  України  "Про  податок  на  додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         визначено, що податковим  зобов'язанням  є
загальна сума податку, одержана (нарахована) платником  податку  в
звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.
     Пункт  1.7  ст.1  Закону  України  "Про  податок  на   додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         визначає, що податковий кредит - сума,  на
яку платник податку  має  право  зменшити  податкове  зобов'язання
звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
     Відповідно до пункту 1.8 ст.1 Закону України "Про податок  на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         бюджетне відшкодування визначається
як сума, що підлягає  поверненню  платнику  податку  з  бюджету  у
зв'язку з надмірною сплатою податку  у  випадках,  визначених  цим
Законом.
     Таким чином, сума податку  на  додану  вартість,  належна  до
сплати або до відшкодування визначається  як  різниця  між  сумами
податкових зобов'язань та податкового кредиту.
     Підставою  для  отримання   відшкодування   є   дані   тільки
податкової декларації за звітний період.
     Суми, не відшкодовані платнику податку  протягом  визначеного
законом строку, вважаються бюджетною заборгованістю.
     На суму бюджетної заборгованості  нараховуються  проценти  на
рівні 120  відсотків  від  облікової  ставки  Національного  банку
України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку  її
дії, включаючи день погашення.
     Платник податку має право у будь-який момент після виникнення
бюджетної  заборгованості  звернутися  до  суду  з   позовом   про
стягнення коштів бюджету.
     Платник податку, який здійснює операції з  вивезення  товарів
(робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає
розрахунок експортного  відшкодування  за  наслідками  податкового
місяця, має право на отримання такого  відшкодування  протягом  30
календарних днів з дня подання  такого  розрахунку  відповідно  до
п.8.1  ст.8  Закону  України  "Про  податок  на  додану  вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        .
     Згідно  з  п.4  Порядку  відшкодування  податку   на   додану
вартість,  затвердженого  наказом  ДПА   України   та   Державного
казначейства України від 21.05.01р. №200/86 та  зареєстрованого  в
Міністерстві юстиції України 08.06.01р. за №489/3680  ( z0489-01 ) (z0489-01)
        
відшкодування податку на додану вартість  з  бюджету  здійснюється
органами Державного казначейства України за висновками  податкових
органів або за рішенням суду.
     Отже,  зазначеним  Порядком  передбачається  відшкодування  з
Державного  бюджету   суми   ПДВ   та   процентів   за   бюджетною
заборгованістю, а також формування податковими  органами  висновку
щодо сум ПДВ та відсотків.
     Малинська  МДПI  (ДПI  у  Радомишльському  районі)   всупереч
зазначеним нормам не  направила  висновки  в  УДК  в  Житомирській
області.
     Оскільки свої обов'язки Малинська МДПI (ДПI у Радомишльському
районі) не виконала, за несвоєчасне відшкодування  ПДВ  нараховано
проценти в сумі 13416 грн. 18коп.  Однак  позивач  відмовився  від
позову в частині стягнення процентів за несвоєчасне  відшкодування
відповідачем - ДПI у Радомишльському районі сум податку на  додану
вартість у розмірі 13416грн.  18коп.,  що  не  суперечить  вимогам
чинного законодавства.
     Доказів в спростування суми бюджетної  заборгованості  з  ПДВ
відповідачем не було надано.
     Заперечення відповідача-1 в  частині  неможливості  здійснити
відшкодування податку на додану вартість у зв'язку з непроведенням
зустрічних   перевірок   не   грунтуються   на   вимогах   чинного
законодавства виходячи з наступного.
     Так,  бюджетне  відшкодування  має  здійснюватись  у  строки,
встановлені законом. Відповідно до пп.7.7.5 та  7.7.6  п.7.7  ст.7
Закону України "Про податок на додану вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
          на
проведення податковим органом документальної  невиїзної  перевірки
(камеральної) або позапланової виїзної перевірки  (документальної)
відводиться 30 днів, на надання ним органу державного казначейства
висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету,
5 днів, на перерахування коштів  органом  державного  казначейства
відводиться 5 операційних днів. Тому платник податку має право  на
одержання  бюджетного  відшкодування   через   сорок   днів   (або
сімдесят   -   у   випадку   проведення   позапланової   перевірки
(документальної)), наступних за днем отримання податковим  органом
податкової декларації.
     В порушення вимог  чинного  законодавства  позивачу  не  було
здійснене відшкодування з податку на додану вартість, заявлене ним
у податкових деклараціях.
     Порушення  зазначеного  строку  є   простроченням   виконання
обов'язку з боку держави,  навіть  у  разі  дотримання  податковим
органом п'ятиденного строку для  надання  висновку,  передбаченого
пп.7.7.8  п.7.7  ст.7  Закону  України  "Про  податок  на   додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        .
     Відповідно  до  ч.2   ст.71   КАС   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
           в
адміністративних  справах  про  протиправність  рішень,   дій   чи
бездіяльності  суб'єкта   владних   повноважень   обов'язок   щодо
доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності
покладається   на   відповідача,   якщо   він   заперечує    проти
адміністративного позову.
     Господарський суд вважає, що ДПI у Радомишльському районі  не
довела  правомірність  своїх  дій  щодо  невідшкодування  позивачу
податку на додану вартість в сумі 262757грн. 00коп., а тому  позов
підлягає задоволенню.
     Згідно акту звірки  від  20.09.06р.  (т.2  а.с.7)  станом  на
20.09.06р. невідшкодованим залишається податок на додану  вартість
в сумі 42953,86грн.
     Враховуючи викладене, господарський суд  задовольняє  позовні
вимоги позивача в частині  відшкодування  з  бюджету  42953,86грн.
податку на додану вартість. Решта сума ПДВ в розмірі 219803,14грн.
була відшкодована позивачу в період судового  розгляду  справи,  в
зв'язку з чим позов в цій частині задоволенню не підлягає.
     Відповідно до п.2 ч.2  ст.157  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд
закриває  провадження  у  справі  якщо  позивач   відмовився   від
адміністративного позову  і  відмову  прийнято  судом.  Враховуючи
викладене, суд закриває провадження в частині стягнення  процентів
за несвоєчасне відшкодування відповідачем сум  податку  на  додану
вартість у розмірі 13416грн. 18коп. у зв'язку з відмовою  позивача
від позову в цій частині.
     При  розподілі  судових  витрат  суд  враховує,  що   частина
позовних  вимог  була  задоволена  відповідачем  після   порушення
справи. Тому з відповідача  стягується  2627грн.  57коп.  судового
збору.
     Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         від 03.04.97р. №168/97-ВР, керуючись  ст.ст.71,  94,
157-163, 167, 254, п.6  Прикінцевих  та  перехідних  положень  КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , господарський суд,
                           ПОСТАНОВИВ:
     1. Позов задовольнити частково.
     2.   Відшкодувати   з   Державного   бюджетуУкраїни   рахунок
№31112030500519, ВДК у Радомишльському районі, код ЗКПО  22062711,
банк УДК у Житомирській області, МФО 811039 на користь  Державного
підприємства "Радомишльське лісомисливське  господарство",  12201,
Житомирська     область,     м.Радомишль,     вул.Київська,     6,
ідентифікаційний код 13568251, поточний рахунок  26007301180646  в
ФАКБ "Національний кредит", МФО 311788 - 42953грн. 86коп.  податку
на додану вартість.
     3. В частині стягнення процентів за несвоєчасне відшкодування
сум  податку  на  додану  вартість  у  розмірі  13416грн.   18коп.
провадження у справі закрити.
     4. В частині відшкодування податку на додану вартість в  сумі
219803,14грн. у задоволенні позову відмовити.
     5. Стягнути з Державного  бюджету  України  через  Управління
Державного казначейства у Житомирській області,  10014,  м.Житомир
бульвар Новий, 5 на користь Державного підприємства "Радомишльське
лісомисливське   господарство",   12201,   Житомирська    область,
м.Радомишль,  вул.Київська,  6,  ідентифікаційний  код   13568251,
поточний рахунок 26007301180646 в ФАКБ "Національний кредит",  МФО
311788 - 2627грн. 57коп. судового збору.
     Постанова господарського суду  Житомирської  області  набирає
законної сили в строки, встановлені ст.254 КАСУ.
     Постанова може бути оскаржена до  Житомирського  апеляційного
господарського суду через суд  першої  інстанції  протягом  десяти
днів з дня складання її у повному обсязі в порядку,  встановленому
ст.186 КАСУ.
     Суддя Будішевська Л.О.
     Датавиготовлення: "16" жовтня 2006 року
     Віддрукувати: 4пр.
     1 - в справу
     2,3,4 - сторонам.