ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТI
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
РIШЕННЯ
від "05" жовтня 2006 р. по справі № 1/113-38.1
За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної
акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ до відповідача
Відкритого акціонерного товариства "Волиньгаз", м. Луцьк про
стягнення 11 018 369 грн. 13 коп.
Головуюча суддя Гончар М.М.
Судді Костюк С.В.
Бондарєв С.В.
Представники:
Від позивача: Мандригель Р.С., довір. № 168/102 від
18.08.2006 року
Від відповідача: Михальчук В.О., довір. № 2/1-14 від
04.01.2005 року
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
представникам сторін було роз'яснено право
відводу складу суду. Відводу складу суду заявлено не було. В
судовому засіданні учасникам судового процесу на підставі ст. 22
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
було роз'яснено їх процесуальні права та
обов'язки. Заяв та клопотань на розгляд господарського суду не
поступило.
В судовому засіданні 05.10.2006 року було оголошено перерву
до 9 год. 30 хв. 11.10.2006 року для виготовлення повного тексту
рішення.
Суть спору: Дочірня компанія "Газ України" Національної
компанії "Нафтогаз України" звернулася до суду з вимогою про
стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню
та газифікації "Волиньгаз" 11018369,13грн., в тому числі
7081581,66грн. боргу за поставлений природний газ за період з
січня по грудень 2002 року, 1144604,17грн. пені за прострочку
платежів за період з 14.02.2004р. по 14.02.2005р. відповідно до
п.6.2 Договору №06/01-812 від 28.12.2001р., 495710,72грн. штрафу
за прострочення грошового зобов'язання понад 30 днів згідно п.2
ст.231 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, 1782728,37грн. інфляційних
нарахувань за період з вересня 2002р. по січень 2005р.,
513744,21грн. річних за період з 21.08.2002р. по 14.02.2005р.
згідно ст.214 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, п.2 ст.625 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
В судовому засіданні представник ДК "Газ України" пред'явлені
до ВАТ "Волиньгаз" позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач позов заперечував з наступних підстав :
Відповідно до п. 5.1 договору № 06/01-812-00000001 від
28.12.2000р. з протоколом узгодження розбіжностей між ДК "Торговий
дім "Газ України" і ВАТ "Волиньгаз", оплата за газ здійснюється
згідно з діючим законодавством, відповідно до Постанови КМУ і НБУ
від 27.05.2000р. №840 ( 840-2000-п ) (840-2000-п)
, Постанови НКРЕ від
12.07.2000р. №759 ( v0759227-00 ) (v0759227-00)
, та постанови КМУ від
27.12.2001р. № 1729 ( 1729-2001-п ) (1729-2001-п)
. Остаточний розрахунок за
спожитий природний газ здійснюється до 20 числа наступного за
звітним місяця.
Представник відповідача в засіданні суду 31.08.2006 року
зазначив, що пункт 5.1 договору в частині встановлення строків
остаточного проведення розрахунків за спожитий газ не відповідає
вимогам чинного законодавства, оскільки:
Відповідно до Постанови КМУ і НБУ від 13.11.98 р. № 1785
( 1785-98-п ) (1785-98-п)
"Про вдосконалення розрахунків за спожитий
природний газ" із змінами та доповненнями, внесеними Постановою
КМУ і НБУ від 27.05.2002р. № 840 ( 840-2000-п ) (840-2000-п)
, з метою
вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ постановлено в
уповноважених банках відкрити розподільні рахунки газозбутовим і
газотранспортним підприємствам НАК "Нафтогаз України" для
зарахування коштів, що надходять за використаний природний газ від
усіх категорій споживачів (в т.ч. і від населення), та здійснення
розрахунків за поставлений газ та надані послуги з його
транспортування. Кошти, що надійшли протягом операційного дня від
споживачів природного газу, установи банків зараховують на
розподільні рахунки і того ж дня перераховують згідно з
затвердженим алгоритмом газотранспортним, газозбутовим та
газопостачальним організаціям. Алгоритм розподілу коштів, що
надходять на розподільні рахунки газозбутових підприємств НАК
"Нафтогаз України" за поставлений природний газ затверджено
Постановою НКРЕ від 12.07.2000 р. № 759 ( v0759227-00 ) (v0759227-00)
.
Стверджував, що за період з січня 2002 року по лютий 2005
року загальна сума надходжень на розподільний рахунок ВАТ
"Волиньгаз" за спожитий газ населенням становить 140 931 321,92
грн., при цьому на рахунок ДК "Газ України" було перераховано
80232888,28грн. (згідно із алгоритмом розподілу коштів).
Зазначив, що товариство не мало можливості здійснювати
розрахунки за поставлений населенню природний газ самостійно, так
як не є власником коштів, що надходять на розподільний рахунок від
населення і перерахунок цих коштів постачальнику проводиться
відповідно до встановленого Постановою КМУ і НБУ від 13.11.98 р. №
1785 ( 1785-98-п ) (1785-98-п)
порядку і ніяких порушень щодо оплати за
поставлений населенню газ з боку ВАТ "Волиньгаз" немає.
Одночасно покликався на те, що позивач в рахунок погашення
боргу за 2001 рік частково зарахував кошти, що надійшли протягом
2002 року в сумі 4 829 780,88 грн.(довідка додається) і тим самим
підтвердив недійсність проведення кінцевого розрахунку до 20 числа
наступного за звітним, як це було передбачено протоколом
узгодження розбіжностей до договору.
Проте, в підтвердження своїх заперечень представник
відповідача не подав суду доказів часткового зарахування позивачем
коштів, перерахованих відповідачем за газ, використаний в 2002
році в погашення боргу за 2001 рік, також документальне не
підтвердив заборгованості населення по реструктуризації
заборгованості за 2002 рік.
Розглянувши наявні матеріали справи, а також додатково
долучені сторонами в процесі розгляду справи по суті докази та
документи, заслухавши пояснення, доводи та заперечення
представників сторін, господарський суд,
в с т а н о в и в:
28 грудня 2001 року між Дочірньою компанією "Газ України"
Національної компанії "Нафтогаз України" та Відкритим акціонерним
товариством по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" був
укладений договір №06/01.812 на постачання природного газу для
потреб населення. Договір зі сторони відповідача було підписано з
протоколом розбіжностей зокрема, щодо порядку розрахунків за
отриманий газ.
На виконання умов договору ДК "Газ України" передало ВАТ
"Волиньгаз" на протязі січня - грудня 2002 року природний газ в
об'ємі 325 195,138 тим м3 на загальну суму 40 653 537,72грв., що
стверджується актами передачі - приймання природного газу за цей
період.
Відповідно до приписів ст.41 ЦК УРСВ, що діяв на момент
виникнення спірних правовідносин, під угодами визнаються дії
громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або
припинення цивільних прав та обов'язків, а відповідно до статті
151 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, договір (багатостороння угода), є однією
з підстав виникнення зобов'язань.
Позивач виконав свої зобов'язання відповідно до закону і
договору, поставив відповідачу газ, що підтверджується актами
подачі-приймання природного газу (I том а.с.20-45), відповідачем
зобов'язання виконані частково.
Заборгованість на день розгляду справи за період з січня по
грудень 2002 року складає 7081581,66грн., підтверджена матеріалами
справи, підставна і підлягає до стягнення з відповідача відповідно
до статті 193 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, оскільки
господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином
відповідно до закону, інших правових актів, договору, а
одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Пунктом 6.2 договору №06/01.812 від 28.12.2001 року сторонами
за несвоєчасне проведення розрахунків передбачена пеня в розмірі
подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день
прострочки, яка становить 1144604,17грн., і підлягає стягненню
відповідно до статті 230 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
з відповідача підлягають стягненню 1782728,37грн.
індексу інфляції та 513744,21грн. річних.
В частині стягнення штрафу в сумі 495710,72грн. позов
задоволенню не підлягає, так як пунктом 5 Прикінцевих положень ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
встановлено, що положення Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
щодо відповідальності за порушення
правил здійснення господарської діяльності, а також за порушення
господарських зобов'язань застосовується у разі, якщо ці порушення
були вчинені після набрання чинності зазначеними положеннями, крім
випадків, коли за порушення господарських зобов'язань була
встановлена інша відповідальність договором, укладеним до
зазначеного в пункті 1 цього розділу строку, а оскільки укладеним
між сторонами договором стягнення такого виду майнової
відповідальності, як штраф у розмірі 7% не передбачено, то
відсутні підстави в задоволенні таких вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
на відповідача
необхідно покласти державне мито в сумі 1700 грн. та стягнути з
відповідача 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
Керуючись ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, статтями 11, 625, Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, статтями 43, 44, 49, 82-85 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд, -
ВИРIШИВ:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Волиньгаз",
м. Луцьк, вул.I.Франка, 12, код 03339459 (р/р 26006229576001 в ВРУ
КБ "Приватбанк", МФО 303440) на користь Дочірньої компанії "Газ
України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.
Київ, вул. Урицького, 45, код 31301827 (р/р 260083012814 в ГОУ ПIБ
України, МФО 300012) 7081581,66грн. боргу за поставлений природний
газ, 1144604,17грн. пені за прострочку платежів, 1782728,37грн.
інфляційних нарахувань, 513744,21грн. річних, 1700 грн. в
повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в
повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
3.В позові на суму 495710,72грн. відмовити.
4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Головуюча суддя М.М. Гончар
Судді С.В. Костюк
С.В. Бондарєв
Повний текст рішення
підписано 11.10.2006 року