ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТI
 
                            Р I Ш Е Н Н Я
 
                           Iменем України
 
     04.10.06 р. Справа № 44/259
 
     Господарський суд Донецької  області,  у  складі  головуючого
судді Мєзєнцева Є.I., при секретарі Iванковій Н.Р., розглянувши  у
відкритому  судовому  засіданні  матеріали  за   позовною   заявою
товариства  з   обмеженою   відповідальністю   "Будівельна   фірма
"Прогрес" (представник Кодочигов М.К.,  довіреність  від  20.03.06
року) до товариства з обмеженою відповідальністю  "Південно-східна
промислова компанія" (представник Калашніков А.Є., довіреність від
04.08.06 року) про відшкодування збитків у розмірі 44'546,40 грн.,
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Товариство з  обмеженою  відповідальністю  "Будівельна  фірма
"Прогрес"  (далі  -  Фірма)  звернулося  до  суду  з  позовом  про
відшкодування збитків у розмірі 44'546,40  грн.  до  товариства  з
обмеженою відповідальністю "Південно-східна  промислова  компанія"
(далі  -  Товариство).  Позовні  вимоги   Фірми   грунтуються   на
неналежному виконанні  Товариством  умов  договору  генпідряду  на
виконання будівельно-монтажних робіт № 7 від 01.08.05 року (далі -
Договір), а також нездійсненні відповідачем  дій  щодо  надання  у
належному  стані  будівельного  майданчика  під   будівництво   за
Договором, через що позивач був змушений нести збитки та додаткові
витрати на  вивезення  накопиченого  позивачем  грунту  у  розмірі
44'546,40 грн., про що свідчать відповідні платіжні документи.
 
     Представник Фірми  в  судовому  засіданні  підтримав  позовні
вимоги та висунув клопотання щодо зупинення провадження у справі №
44/259 через порушення справи № 45/268 за  позовом  Товариства  до
Фірми про розірвання Договору та стягнення безпідставно  придбаних
коштів.
 
     Представник  Товариства  в  судовому  засіданні   категорично
заперечив проти позову, зазначивши, що вартість  додаткових  робіт
щодо вивезення грунту за Договором - не узгоджувалась, позивач  не
викликав  відповідача  для  складення   акту   додаткових   робіт.
Відповідач не вважає заявлену позивачем суму збитками, оскільки не
надано  жодних   доказів   порушення   Товариством   господарських
зобов'язань  за  Договором,  що  є   умовою   для   їх   (збитків)
відшкодування. Відповідач заперечив проти клопотання про зупинення
провадження, оскільки вважає справу № 45/268 не пов'язаною по суті
зі справою 44/259.
 
     Вислухавши  в  судовому   засіданні   представників   сторін,
дослідивши матеріали справи та оцінивши  подані  докази  за  своїм
внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов  Фірми  не  підлягає
задоволенню виходячи з наступного.
 
     Дослідивши  Договір,  з  якого  виникли  цивільні  права   та
обов'язки Фірми і Товариства в частині виконання певних робіт, суд
дійшов висновку, що укладений  між  сторонами  правочин  за  своїм
змістом та своєю правовою природою є  саме  договором  підряду  на
капітальне будівництво, який підпадає під правове регулювання норм
статей 837-886 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         та статей 317-322 ГК  України
( 436-15 ) (436-15)
        .
 
     Таким чином, в силу статті 837 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        ,  статті
317 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
         та  розділів  1  та  2  Договору,  Фірма
зобов'язалася виконати на свій ризик роботу з будівництва  коробки
адміністративно-офісної  будівлі  по  вулиці  Красноармійській   у
Ворошиловському районі,  а  Товариство  зобов'язалося  прийняти  й
оплатити виконану роботу протягом десяти днів з моменту підписання
акту виконаних робіт КБ-2.
 
     Пунктами 2.2 та 4.6.2 Договору визначено, що  договірна  ціна
на проведення будівельних робіт узгоджується сторонами по  кожному
етапу  робіт  окремо,  з  оформленням  двосторонніх  додатків   до
Договору. У разі виникнення необхідності  додаткових  робіт  Фірма
має протягом одного  дня  викликати  представника  Товариства  для
укладення  акту  додаткових  робіт,  причому  недотримання   цього
правила тягне за собою віднесення  вартості  додаткових  робіт  на
підрядника Фірму.
 
     Наразі, суд не вважає заявлену позивачем суму 44'564,40  грн.
грошовим зобов'язанням Товариства за Договором, оскільки ані зміст
Договору, ані додаток № 1 до Договору, який є календарним графіком
проведення робіт, визначеним пунктом 4.1 Договору - не встановлено
такого  виду  договірних  робіт,  як  вивезення  грунту   вартістю
44'564,40 грн. Договірна ціна на вивезення  грунту  всупереч  умов
пункту  2.2  Договору  та  статті  875  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          -
сторонами узгоджена не була, а доказів виклику Фірмою представника
Товариства для укладення акту додаткових робіт - суду  не  надано,
тому суд вважає, що відсутні  також  і  підстави  до  стягнення  з
Товариства коштів 44'564,40 грн. у якості суми  додаткових  витрат
підрядника за Договором.
 
     В силу  статті  887  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          Фірма,  яка  не
отримала відповіді Товариства щодо виникнення додаткових витрат  і
не бажала нести  додаткові  витрати  за  Договором,  повинна  була
зупинити проведення  будівельних  робіт,  з  віднесенням  збитків,
заподіяних таким зупиненням, на рахунок Товариства.  Втім,  докази
зупинення будівництва за  Договором  через  незгоду  Товариства  з
необхідністю вивезення накопиченого грунту - суду не надані, таким
чином,  Фірма  погодилася  з  самостійним  понесенням   додаткових
витрат.
 
     Посилання Фірми на порушення Товариством  норм  пункту  4.4.3
Договору в частині  ненадання  Фірмі  будівельного  майданчика  на
строк будівництва,  що  є  порушенням  договірних  зобов'язань  та
підставою для віднесення на Товариство збитків у розмірі 44'564,40
грн. в силу статті 224 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
         (через порушення умов
Договору)  -  також  не  заслуговують  на  увагу,  оскільки  умови
Договору, додатків до нього та  інші  матеріали  справи  -  жодним
чином не свідчать  про  те,  що  будівельний  майданчик  мав  бути
наданий позивачу без наявності на нього накопиченого грунту, більш
того, сторони взагалі не визначили  стану  (якості)  будмайданчику
(розчищений або з будівельним сміттям тощо), який мав передаватися
Фірмі для проведення підрядних робіт.
 
     Iнспекція   Державного   архітектурно-будівельного   контролю
Головного управління містобудування та архітектури міста  Донецька
приписом від 14.06.06 року зобов'язала Фірму  здійснити  вивезення
грунту  та  будівельних  відходів  для  безперешкодного  відкриття
проїзду  по  вулиці  Красноармійській.  Тим  самим  приписом   від
14.07.06  року  Iнспекція   Державного   архітектурно-будівельного
контролю Головного управління містобудування та архітектури  міста
Донецька встановила порушення в  діяльності  Фірми  -  неузгоджене
складування   грунту   та   будівельного    сміття    по    вулиці
Красноармійській.
 
     Висунута позивачем вимога щодо стягнення з Товариства збитків
у розмірі 44'564,40 грн., заподіяних порушенням Договору - взагалі
є  безпідставною,   оскільки   Фірмою   не   доведено   суду   ані
протиправності дій Товариства та невідповідності  цих  дій  умовам
Договору (вина у складуванні грунту визначена державними  органами
за позивачем), ані безпосереднього  причинно-наслідкового  зв'язку
між будь-якими діями Товариства та виникненням у Фірми  збитків  у
розмірі 44'564,40 грн. Нарешті, позивачем не доведено  доцільності
понесення  Фірмою  означених  збитків  та  виправданості   розміру
коштів, сплачених третім особам за роботи щодо вивезення грунту та
будівельного сміття, через що у задоволенні  вимог  про  стягнення
збитків слід відмовити.
 
     Таким чином, причиною відмови у задоволенні позову є  правова
та доказова безпідставність позовних вимог.
 
     Клопотання позивача про  зупинення  провадження  у  справі  №
44/259 до  розгляду  справи  45/268  -  задоволенню  не  підлягає,
оскільки, на думку суду, означені справи не  пов'язані  між  собою
фактами, що підлягають доведенню, в рішення у справі №  45/268  не
може вплинути на висновки суду у справі № 44/259.
 
     Відповідно до статті 49  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  державне
мито та витрати  на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового
процесу покладаються судом на позивача.
 
     На підставі ст.ст.22, 837-886 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        ,  ст.224,
317-322 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
        , керуючись ст.ст.22, 33, 43, 49, 75,
82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд -
 
     ВИРIШИВ:
 
     Відмовити  у  задоволенні  позову  товариства   з   обмеженою
відповідальністю  "Будівельна  фірма  "Прогрес"  до  товариства  з
обмеженою відповідальністю "Південно-східна  промислова  компанія"
про відшкодування збитків у розмірі 44'546,40 грн.
 
     Рішення  суду  набирає   законної   сили   після   закінчення
десятиденного строку з дня його прийняття і  може  бути  оскаржене
через господарський суд Донецької області в  апеляційному  порядку
протягом десяти днів з дня прийняття  рішення  або  в  касаційному
порядку протягом одного місяця з дня  набрання  рішенням  законної
сили.
 
     Суддя Мєзєнцев Є.I.
 
     Надруковано у 3 примірниках:
 
     1 - позивачу
 
     2 - відповідачу
 
     3 - господарському суду Донецької області