Р I Ш Е Н Н Я
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     № 36/418
     04.10.06 р.
     За позовом Прокуратури Святошинського району міста Києва в
     інтересах держави в особі Київської міської Ради
     До  Комунального підприємства по будівництву і експлуатації
     паркінгів,   гаражів,    автостоянок    для    автотранспорту
"Автопарк -
     Сервіс"Святошинського району
     Про   звільнення незаконно займаної земельної ділянки
     Суддя Трофименко Т.Ю.
     Представники:
     Від прокуратури П'ятецька I.В. по  довіреності  №  1-  к  від
05.09.2006 р.
     Від  позивача   Пилипенко  Є.В.  по  довіреності  №  1-к  від
18.09.2006 р.
     Від відповідача  Кропивницький  I.I.  по  дов.  №  58/91  від
05.09.2006 р.
                        ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
     На розгляд Господарського суду міста  Києва  переданий  позов
Прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави  в
особі  Київської  міської  Ради  про   зобов'язання   Комунального
підприємства по будівництву  і  експлуатації  паркінгів,  гаражів,
автостоянок для  автотранспорту  "Автопарк  -Сервіс"Святошинського
району звільнити самовільно зайняту земельну ділянку  площею  1900
кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних,1.
     Представник прокуратури позовні вимоги в  судовому  засіданні
підтримав в повному обсязі та зазначив, що відповідач безпідставно
займає земельну ділянку площею 1900 кв. м. за  адресою:  м.  Київ,
вул. Сім'ї Сосніних, 1
     Представник Київської міської ради в судовому засіданні також
позовні вимоги підтримав в повному обсязі,  крім  того  в  поданих
письмових поясненнях зазначив, що на  сьогоднішній  день  Київська
міська  рада  не  приймала  рішення   про   надання   у   постійне
користування або в оренду земельну ділянку площею 1900 кв.  м.  за
адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 1 у Святошинському районі .
Договір оренди земельної ділянки не укладався,  державний  акт  на
право власності та на право постійного користування не  видавався.
Тому вважає,  що  відповідач  самовільно,  без  правовстановлюючих
документів займає спірну земельну ділянку.
     Представник  відповідача  в  усних  поясненнях   в   судовому
засіданні проти позову заперечував, зазначаючи, що позовні  вимоги
є  безпідставними,  оскільки  розпорядженням   Київської   міської
державної адміністрації № 531 від 31.03.2003  р.  спірна  земельна
ділянка виділена в постійне користування Комунальному підприємству
по будівництву і експлуатації паркінгів, гаражів, автостоянок  для
автотранспорту   "Автопарк   -Сервіс"Святошинського    району    з
встановленням її меж, відповідно до  ст.  125  Земельного  кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
        ,  що  підтверджується  актом  встановлення  та
погодження меж земельної ділянки в натурі  від  18.11.2002  р.  та
технічним звітом.
     Розглянувши  матеріали  справи  та  заслухавши  представників
сторін, господарський суд, встановив:
     Відповідно  до  статті   189   Земельного   кодексу   України
( 2768-14 ) (2768-14)
         самоврядний  контроль  за  використанням  та  охороною
земель в місті Києві здійснюється Київською міською радою.
     При  здійсненні  Київською   міською   радою   вищезазначених
повноважень встановлено, що Комунальне підприємство по будівництву
і експлуатації паркінгів, гаражів, автостоянок для  автотранспорту
"Автопарк  -Сервіс"Святошинського  району  без  правовстановлюючих
документів, відповідно до яких право власності та право постійного
користування  на  земельну  ділянку  виникає  після  одержання  її
власником або користувачем документа, що посвідчує право власності
чи право  постійного  користування  земельною  ділянкою,  та  його
державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки  виникає
після укладення  договору  оренди  і  його  державної  реєстрації,
використовує земельну ділянку площею  1900  кв.м.  по  вул.  Сім'ї
Сосніних,  1.  у  м.  Києві  під  розміщення  автостоянки,  що   є
порушенням вимог  ст.ст.  125,  126,  Земельного  кодексу  України
( 2768-14 ) (2768-14)
        .  Приступати  до  використання  земельної  ділянки  до
встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа,
що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
     Відповідно до  акту  перевірки  дотримання  вимог  земельного
законодавства Управління з контролю за використанням  та  охороною
земель у м. Києві № 637/26 від 18.05.2006 р., було встановлено, що
у відповідача відсутні будь  -  які  документи,  що  підтверджують
право власності або право користування земельною ділянкою  ділянку
площею 1900 кв.м. по вул. Сім'ї Сосніних, 1 у м. Києві.
     Нормами статті 212  Земельного  кодексу  України  ( 2768-14 ) (2768-14)
        
передбачено, що самовільно  зайняті  земельні  ділянки  підлягають
поверненню власникам  землі  або  користувачам  без  відшкодування
затрат, понесених за час незаконного користування ними,  включаючи
знесення будинків, будівель  і  споруд,  здійснюється  за  рахунок
громадян або  юридичних  осіб,  які  самовільно  зайняли  земельні
ділянки.
     Згідно  статті  3  Земельного  кодексу  України   ( 2768-14 ) (2768-14)
        
земельні    відносини     регулюються     Конституцією     України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        ,  Земельним   кодексом   України   ( 2768-14 ) (2768-14)
           та
відповідно до них нормативно-правовими актами.
     Статтею 13 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
          визначено,  що
земля, її  надра,  атмосферне  повітря,  водні  та  інші  природні
ресурси, які  знаходяться  в  межах  території  України,  природні
ресурси   її   континентального   шельфу,   виключної   (морської)
економічної зони є об"єктами права власності українського  народу.
Від імені українського народу  права  власника  здійснюють  органи
державної влади та місцевого самоврядування  в  межах,  визначених
цією Конституцією.
     Відповідно до статті 40  Конституції  України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        
місцеве  самоврядування  є   правом   територіальної   громади   -
самостійно  вирішувати  питання   місцевого   значення   в   межах
Конституції і законів України.
     Статтею 9 Земельного кодексу України  ( 2768-14 ) (2768-14)
        ,  визначені
повноваження Київської і Севастопольської  міських  рад  у  галузі
земельних  відносин,  до  яких  належить:  розпорядження   землями
територіальної   громади   міста,   передача   земельних   ділянок
комунальної власності у  власність  громадян  та  юридичних  осіб,
надання земельних ділянок у  користування  із  земель  комунальної
власності,  вилучення  земельних  ділянок  із  земель  комунальної
власності, вирішення інших питань у галузі земельних відносин.
     Відповідно  до   ст.   60   Закону   України   "Про   місцеве
самоврядування в Україні"  ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
          територіальним  громадам
сіл, селищ, міст, районів  у  містах  належить  право  комунальної
власності на рухоме та нерухоме майно, доходи  місцевих  бюджетів,
інші кошти, землю, природні  ресурси,  підприємства,  установи  та
організації, в тому числі  банки,  страхові  товариства,  а  також
пенсійні  фонди,  частку  в  майні  підприємств,  житловий   фонд,
нежитлові приміщення, заклади  культури,  освіти,  спорту,  науки,
соціального обслуговування та інше майно і майнові  права,  рухомі
та нерухомі об"'єкти, визначені відповідно до  закону  як  об"єкти
права комунальної  власності,  а  також  кошти,  отримані  від  їх
відчуження.
     Згідно п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування
в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
         від імені та в  інтересах  територіальних
громад права суб"єкта комунальної власності здійснюють  відповідні
ради.
     Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України  ( 2768-14 ) (2768-14)
        
підставами для набуття права на землю є рішення органів  місцевого
самоврядування в межах їх повноважень.
     Відповідно до пункту 1 статті 124 Земельного кодексу  України
( 2768-14 ) (2768-14)
         передача земельних ділянок, що перебувають у державній
або  комунальній  власності,  здійснюється  на  підставі   рішення
відповідного  органу  виконавчої  влади   або   органу   місцевого
самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
     Відповідно до пунктів 2,  3  статті  125  Земельного  кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
         право  на  оренду  земельної  ділянки  виникає
після укладення  договору  оренди  і  його  державної  реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки  до  встановлення  її
меж у натурі (на місцевості), одержання  документа,  що  посвідчує
право на неї, та державної реєстрації забороняється.
     Таким чином, матеріалами справи  встановлено,  що  відповідач
безпідставно займає земельну ділянку, чим порушує інтереси держави
щодо регулювання державою земельних  відносин  з  метою  створення
умов   для   раціонального   використання   й   охорони    земель,
рівноправного  розвитку   всіх   форм   власності   на   землю   і
господарювання.
     Слід зазначити, що відповідно до частини 3  пункту  1  статті
211 Земельного кодексу України  ( 2768-14 ) (2768-14)
          у  разі  самовільного
зайняття земельних ділянок  громадяни  та  юридичні  особи  несуть
цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
     Пунктом 1 статті 212 Земельного кодексу  України  ( 2768-14 ) (2768-14)
        
передбачено, що самовільно  зайняті  земельні  ділянки  підлягають
поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування
затрат понесених за час незаконного користування ними.
     Відповідно до ст. 33  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        
     кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона
посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
     Відповідач  належних   доказів   правомірності   користування
спірною земельною ділянкою суду не надав.
     Враховуючи  вищевикладене,  суд  приходить  до  висновку,  що
позовні вимоги є обгрунтованими, а тому підлягають  задоволенню  в
повному обсязі.
     Витрати   по   сплаті   державного   мита   та   витрати   на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до
вимог ст. 49  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  підлягають  стягненню  з
відповідача в доход Державного бюджету України та  на  користь  ДП
"Судовий інформаційний центр".
     Враховуючи викладене та керуючись  ст.ст.  33,  43,  44,  49,
82-85 Господарського процесуального Кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
суд -
                          В И Р I Ш И В:
     Позов задовольнити повністю.
     Зобов'язати  Комунальне   підприємство   по   будівництву   і
експлуатації паркінгів, гаражів,  автостоянок  для  автотранспорту
"Автопарк -Сервіс"Святошинського району (м. Київ, вул. Гната  Юри,
9; код ЄДРПОУ  32210469)  звільнити  самовільно  зайняту  земельну
ділянку площею 1900  кв.  м.  за  адресою:  м.  Київ,  вул.  Сім'ї
Сосніних, 1.
     Стягнути  з  Комунального  підприємства  по   будівництву   і
експлуатації паркінгів, гаражів,  автостоянок  для  автотранспорту
"Автопарк -Сервіс"Святошинського району (м. Київ, вул. Гната  Юри,
9; код ЄДРПОУ 32210469) в доход Державного бюджету України 85 грн.
держмита.
     Стягнути  з  Комунального  підприємства  по   будівництву   і
експлуатації паркінгів, гаражів,  автостоянок  для  автотранспорту
"Автопарк -Сервіс"Святошинського району (м. Київ, вул. Гната  Юри,
9; код ЄДРПОУ  32210469)  на  користь  ДП  "Судовий  інформаційний
центр"(м.  Київ,  пр.  Перемоги,   44,   код   30045370,   рахунок
№26002014180001 ВАТ "Банк Універсальний" м. Львів, МФО 325707) 118
грн.  витрат  на   інформаційно-технічне   забезпечення   судового
процесу.
     Після набрання рішенням законної сили видати накази.
 
     Суддя
     Трофименко Т.Ю.