ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТI
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" вересня 2006 р.
Справа № 11/321/05
м. Миколаїв
За позовом: ТОВ "Алан-Техно" (54051, м.Миколаїв,
вул.Самойловича,31-А)
До відповідача: ТОВ "Сервісний центр
"Металург"(54051,м.Миколаїв,пр.Жовтневий,471)
Суддя Василяка К.Л.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача: Рижий В.Ф. -дов. від 15.08.2005р.
Від відповідача: Борець А.Д. -дов. №101-05-23/237 від
12.08.2005р.
СУТЬ СПОРУ: стягнення збитків у сумі 300600,44 грн. та
моральної шкоди у сумі 30000,0 грн.
Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечує,
посилаючись на наступне:
- в період дії договору перевізник неодноразово порушував
прийняті на себе зобов'язання відносно якості послуг, неодноразово
безпідставно підвищував розмір тарифів, що стало підставою для
звернення до додаткового перевізника;
- позивачем не доведено факт порушення з боку відповідача
умов договору, оскільки сам договір не містить обов'язку ТОВ
"Сервісний центр "Металург" забезпечувати доходи позивача від
надання транспортних послуг;
- посилання позивача на односторонню відмову з боку
відповідача від виконання договору є безпідставним, оскільки
договір не розірвано в судовому порядку;
- договір не містить платіжних обов'язків замовника та
звільняє останнього від відповідальності на несплату послуг по
перевезенню, заява позивача про заподіяння збитків у вигляді
недоотриманих доходів від експлуатації автотранспорту є
безпідставними;
- підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні,
оскільки факт порушення з боку ТОВ "Сервісний центр "Металург"
прав позивача не доведено.
Під час розгляду справи судом призначалась
судово-бухгалтерська експертиза.
У судовому засіданні 28.09.2006р. у відповідності до ст.77
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
було оголошено перерву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників
сторін, господарський суд, -
в с т а н о в и в:
15.03.2005р. між сторонами було укладено договір №97/64Д, за
умовами якого позивач зобов'язався здійснювати перевезення
робітників та службовців ТОВ "Сервісний центр "Металург"
автобусами відповідно "графіків-завдань", затверджених сторонами
(Додаток №1 до Договору) та інформації про явочну чисельність
персоналу по змінам ВАТ "МГЗ" та ТОВ "СЦ "Металург".
Строк дії договору встановлено сторонами до 31.12.2005р.
08.08.2005р. позивачем було направлено відповідачу лист №717,
в якому останнього було поінформовано про підвищення тарифу на
перевезення працівників заводу з 10.08.2005р.
Листом №101-05-23/238 від 12.08.2005р. відповідачем було
направлено на адресу позивача пропозицію по розірванню Договору
№97/64Д від 15.03.2005р., в якій ТОВ "Сервісний центр "Металург"
повідомило позивача про дострокове розірвання договору з
15.08.2005р.
В якості підстави розірвання договору відповідач посилається
на істотну зміну обставин, якими сторони керувались під час
укладання договору (ст.652 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
), зокрема на
неодноразове підвищення з боку перевізника вартості тарифу на
проїзд.
Листом №720 від 15.08.2005р. ТОВ "Алан-Техно" відхилило
зазначену пропозицію.
Як вбачається з позовної заяви, позивач намагався продовжити
виконання своїх обов'язків по договору щодо здійснення перевезень,
але зустрів неправомірні дії з боку відповідача, зокрема
працівники заводу не допускались до посадки у автобуси ТОВ
"Алан-Техно", блокувався їх рух, в підтвердження чого позивачем
надані докладні записки водіїв (арк. спр.26-41).
Зазначені обставини, на думку позивача, спричинили йому
значні збитки у вигляді неодержаних доходів від експлуатації
автобусного транспорту, що стало підставою для звернення до суду з
позовом.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне.
Автобусні перевезення пасажирів у міському та міжміському
сполученні є ліцензійним видом діяльності і здійснюються на
підставі договорів з органами державної влади та місцевого
самоврядування (на конкурсній основі) або з окремими суб'єктами
господарювання.
У зв'язку з відмовою відповідача від договору по автобусному
перевезенню його працівників, ТОВ "Алан-Техно" не має можливості
використовувати за призначенням свої автобуси, що були залучені
для виконання умов договору №97/64Д від 15.03.2005р., внаслідок
чого позивач несе збитки у вигляді неодержаних доходів, які
нараховані ним за період з 15.08.2005р. по 31.12.2005р.
(закінчення строку дії договору) у сумі 300600,44 грн.
Крім того, ТОВ "Алан-Техно" просить стягнути з відповідача
30000,0 моральної шкоди, яка спричинена приниженням гідності та
ділової репутації позивача, як перед пасажирами, так і перед
діловими партнерами.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні
вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно ст.526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання мають
виконуватись належним чином відповідно до умов договору та
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до
звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та ст.188 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
одностороння відмова від зобов'язання або одностороння
зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено
договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
договір може
бути змінено або розірвано за рішенням суду, на вимогу однієї із
сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в
інших випадках, встановлених договором або законом.
Стаття 652 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачає, що у разі
істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладанні
договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою
сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті
зобов'язання.
В той же час, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення
договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або
щодо його розірвання, договір може бути розірваний лише за
рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.
Таким чином, у разі незгоди з новими тарифами на перевезення
та наявність, на думку відповідача, істотної зміни обставин, якими
сторони керувались під час укладання договору, ТОВ "Сервісний
центр "Металург" мало можливість звернутись до суду з позовом про
розірвання договору, а не відмовлятись від зобов'язання по
договору в односторонньому порядку.
Посилання відповідача на те, що єдиним обов'язком ТОВ
"Сервісний центр "Металург" по договору було повідомити
автопідприємство по телефону про режим роботи заводу у вихідні та
святкові дні (п.2.2), не може бути прийняте судом, в якості доказу
відсутності у заводу будь-яких інших обов'язків перед позивачем,
оскільки укладанням договору на перевезення сторони в будь-якому
випадку узгодили надання ТОВ "Алан-Техно" послуг з перевезення на
користь саме ТОВ "Сервісний центр "Металург".
Відповідно, дострокове розірвання договору з боку ТОВ
"Сервісний центр "Металург" позбавило ТОВ "Алан-Техно" можливості,
як надавати послуги працівникам заводу, так і отримувати за них
оплату.
Крім того, укладанням договору з іншим перевізником (арк.
спр.88-92), здійсненням оплати його послуг (арк. спр.93-99) та
вчиненням перешкод у здійсненні перевезень працівників заводу
перевізником - ТОВ "Алан-Техно", відповідач також підтвердив свої
наміри відмовитись від виконання обов'язків по договору.
Надання послуг із перевезення пасажирів та вантажів
автомобільним транспортом загального користування підлягає
ліцензуванню згідно п.33 ст.9 Закону України "Про ліцензування
певних видів господарської діяльності" ( 1775-14 ) (1775-14)
від
01.06.2000р. №1775-III.
Згідно ст.43 Закону України "Про автомобільний транспорт"
( 2344-14 ) (2344-14)
від 045.04.2001р. №2344-III, перевезення пасажирів
автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють
автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального
користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та
органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.43 Закону України "Про автомобільний
транспорт" ( 2344-14 ) (2344-14)
, визначення автомобільного перевізника на
автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно
на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
України.
01.08.2005р. між ТОВ "Алан-Техно", як переможцем конкурсу та
Миколаївською обласною державною адміністрацією було укладено
Договір №5-05-1 про перевезення пасажирів на внутрішньообласних
приміських автобусних маршрутах строком до 01.08.2006р. та Договір
№2-05-0 про перевезення пасажирів на внутрішньообласних міжміських
автобусних маршрутах строком до 01.08.2006р.
Таким чином, на момент повідомлення ТОВ "Сервісний центр
"Металург" про розірвання договору 12.08.2005р. позивач вже не мав
можливості прийняти участь у конкурсі по визначенню автомобільного
перевізника, з метою використання тих автобусів, які були
направлені ним на перевезення працівників заводу в період дії
договору №97/64Д від 15.03.2005р.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем доведено факт
неможливості використання автотраспорту, який обслуговував ТОВ
"Сервісний центр "Металург", через відмову останнього від своїх
обов'язків по договору, та понесення позивачем, у зв'язку з цим,
збитків.
Відповідно до ст.611 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, у разі порушення
зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або
договором, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст.623 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, боржник, який порушив
зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується
кредитором.
З метою з'ясування, чи підтверджується документально
розрахунок нарахованих ТОВ "Алан-Техно" збитків в сумі 300600,44
грн., завданих йому при односторонньому розірванні договору
№97/64Д від 15.03.2005р. "Про організацію автобусних перевезень" з
боку ТОВ "Сервісний центр "Металург", за період з 15.08.2005р. по
31.12.2005р., з врахуванням економічних показників за період з
21.09.2003р. по 14.08.2005р., судом було призначено по справі
судово-бухгалтерську експертизу.
З наданого експертом висновку №113-115 від 25.08.2006р.
вбачається, що у відповідності до Методичних рекомендацій
"Визначення рівня тарифів на послуги пасажирського транспорту
загального користування" (затверджені наказом Міністерства
транспорту України 25.06.2003р. №461), по встановленим нормативним
даним, без врахування економічних показників ТОВ "Алан-Техно", які
приведені для загальної характеристики товариства, експерт в
умовній формі визначив розмір неодержаних доходів, який міг
скласти за період з 15.08.2005р. по 31.12.2005р. 272403,2 грн.
Суд вважає за можливе, при визначенні суми збитків взяти до
уваги їх розмір, який встановлено судовим експертом під час
проведення експертного дослідження та стягнути з відповідача
збитки у сумі 272403,2 грн.
В частині стягнення 28197,24 грн. збитків в позові відмовити.
Стаття 1167 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачає, що моральна
шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними
рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її
завдала.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової
відповідальності обов'язковому застосуванню при вирішенню спору
про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої
шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного
зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини
останнього в її заподіянні.
Відповідно до ст.33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень.
Розглянувши матеріали справи суд вважає, що позивачем не
доведено належними засобами доказування факту приниження його
гідності та ділової репутації.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення
моральної шкоди у сумі 30000,0 грн. задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу підлягають розподілу пропорційно
розміру задоволених позовних вимог.
Витрати пов'язані з проведенням експертизи у сумі 2887,3 грн.
підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки
останнім вартість експертизи була сплачена експертній установі.
Керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд, -
В И Р I Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ТОВ "Сервісний центр
"Металург"(54051,м.Миколаїв,пр.Жовтневий,471 (відомості про
банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 32654880) на користь ТОВ
"Алан-Техно", 54051, м.Миколаїв, вул.Самойловича,31-А (р/р
260077205 в МОД АППБ "Аваль", МФО 326182, код ЄДРПОУ 13849530)
272403,2 грн. збитків, 16500,0 грн. витрат на послуги адвоката,
2724,03 грн. держмита, 97,23 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу, 2887,3 грн. вартості експертизи.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення
десятиденного строку з дня його прийняття. У разі подання
апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення,
якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду
справи апеляційною інстанцією.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя
К.Л.Василяка