ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНIПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТI
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
РIШЕННЯ
26.09.06р.
Справа № 7/247
За позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку
"Укрсоцбанк", м. Київ
До Відкритого акціонерного товариства "Центральний
гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської
області
Про стягнення 580 913, 05 грн.
Суддя Коваль Л.А.
Представники:
Від позивача: головний юрисконсульт юридичного відділу
Дніпропетровської обласної філії Пархоменко О.Л., дов. № б/н від
06.01.2006 р.;
Від відповідача: представник Смирний О.С., дов. № 06/12 від
03.01.2006 р.
СУТЬ СПОРУ:
Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк"
(м. Київ) просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства
"Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг,
Дніпропетровська обл.) кошти в сумі 258 446, 88 грн. -в якості
відсотків за несвоєчасну оплату векселя № 65305299220933 за період
з 01.08.2003р. по 31.07.2006р. та 322 466, 17 грн. -в якості
відшкодування інфляційних збитків, завданих простроченням
виконання зобов'язань по оплаті векселя № 65305299220933 за період
з 01.07.2003р. по 30.06.2006р., а всього - 580 913, 05 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2003р.
задоволено позов позивача до відповідача про стягнення з
останнього заборгованості за простим векселем № 65305299220933 у
сумі 1 051 993, 02 грн., а також судових витрат у сумі 1 700, 00
грн. (державне мито) та 118, 00 грн. (витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу). Всього на
користь позивача стягнено 1 053 811, 02 грн. Рішення вступило в
законну силу. 28.04.2003р. видано наказ, а 27.06.2003р. відкрите
виконавче провадження. До цього часу судове рішення не виконано.
За приписами вексельного законодавства держатель векселя може
вимагати від особи, проти якої він використовує право регресу,
сплату відсотків, нарахованих виходячи з облікової ставки
Національного банку України від дня настання строку платежу до дня
подання позову. Відшкодування інфляційних збитків заявлено на
підставі ст. 214 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
та ст. 625 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Відповідач позов не визнає. Відповідач на час звернення з
позовом не є учасником вексельних правовідносин, оскільки
заборгованість за векселем вже стягнена судовим рішенням, в той
час як позовні вимоги в частині стягнення відсотків мотивовані
вексельним законодавством. По відношенню до відповідача порушено
провадження у справі про банкрутство. Позивач є конкурсним
кредитором. Боржник не вправі самостійно задовольнити вимоги
конкурсного кредитора поза межами справи про банкрутство, оскільки
обмежено волевиявлення боржника у зв'язку з введенням мораторію.
Своєчасність розрахунків в межах справи про банкрутство з
конкурсним кредитором здійснюється в порядку черговості,
встановленої Законом, а відтак поняття своєчасності, про яку
йдеться в нормі ЦК (ст. 625) відрізняється від своєчасності, яка
передбачена законом "Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
В судовому засіданні оголошено перерву з 19.09.2006 року на
26.09.2006р.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників
сторін, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 15.04.2003р. у справі № 25/90 задоволено позов
Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"
(м. Київ), як законного держателя простого векселя №
65305299220933 на суму 1 051 993, 02 грн. зі строком платежу "за
пред'явленням", емітованого 17.03.1999р., до Відкритого
акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний
комбінат" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.) (векселедавця)
про стягнення коштів та стягнено основний борг в сумі 1 051 993,
02 грн., судові витрати по сплаті державного мита 1 700, 00 грн.
та сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу в сумі 118, 00 грн.
28.04.2003р. на виконання рішення суду видано наказ.
27.06.2003р. відділом Державної виконавчої служби Жовтневого
районного управління юстиції м. Кривого Рогу відкрите виконавче
провадження з виконання наказу господарського суду
Дніпропетровської області від 28.04.2003р. у справі № 25/90.
Позивач зазначає, що судове рішення не виконано, в зв'язку з
простроченням оплати вексельної суми просить стягнути з
відповідача відсотки за несвоєчасну оплату векселя та
відшкодування інфляційних збитків, що і є причиною спору.
Доказів оплати вексельної суми (виконання судового рішення)
відповідач не надав.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про обіг векселів в
Україні" ( 2374-14 ) (2374-14)
законодавство України про обіг векселів
складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено
Уніфікований закон, з урахуванням застережень, обумовлених
додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930
року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі
та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий
збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону
України "Про цінні папери і фондову біржу" ( 1202-12 ) (1202-12)
, Закону
України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року,
якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та
прості векселі" ( 826-14 ) (826-14)
, Закону України "Про приєднання
України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір
стосовно переказних векселів і простих векселів" ( 827-14 ) (827-14)
,
цього Закону та інших, прийнятих згідно з ними, актів
законодавства України.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про правонаступництво
України" ( 1543-12 ) (1543-12)
Україна є правонаступником прав і обов'язків
за міжнародними договорами Союзу РСР, які не суперечать
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та інтересам республіки.
Постановою Верховної Ради України "Про застосування векселів в
господарському обороті Україні" в Україні було введено вексельний
обіг з використанням простого і переказного векселя відповідно до
Женевської конвенції 1930 року. Таким чином, з урахуванням
положень Закону України "Про правонаступництво України"
( 1543-12 ) (1543-12)
до ратифікації Україною Женевської конвенції 1930 року
вексельний обіг в Україні регулювався як безпосередньо нормами
Уніфікованого закону з урахуванням обумовлених СРСР застережень,
так і Положенням про переказний та простий вексель, яке повністю
відтворює текст Уніфікованого закону, за виключенням статей 31,
38, 48, в яких знайшли відображення вказані у Додатку 11 до
Женевської конвенції 1930 року застереження, з урахуванням яких
СРСР приєднався до Конвенції 25.11.1936р.
Статтями 77 і 78 Положення про переказний і простий вексель,
затвердженого постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1937 р. N
104/1341 ( v1341400-37 ) (v1341400-37)
, (надалі -Положення) передбачено, що до
простого векселя застосовуються постанови, які стосуються
переказного векселя, зокрема, що стосуються терміну платежу
(статті 33-37), позову в разі неакцепту або неплатежу (статті
43-50, 52-54) та давності (статті 70-71); векселедавець за простим
векселем зобов'язаний так само, як і акцептант за переказним.
Статтею 34 Положення передбачено, що переказний вексель
строком "за пред'явленням" повинен бути пред'явлений до платежу
протягом одного року від дня його складання.
Простий вексель № 65305299220933 складено (емітовано)
17.03.1999р.
Оскільки Положення не встановлює жодних спеціальних строків
для стягнення відсотків, передбачених пунктом другим статті 48, то
необхідно керуватися загальним строком позовної давності,
встановленим частиною першою статті 70 Положення, відповідно до
якої позовні вимоги, які випливають з переказного векселя проти
акцептанта, погашаються після закінчення трьох років з дня строку
платежу.
Вимоги про стягнення процентів за спірним векселем були
погашені 17.03.2003 року, тобто до моменту пред'явлення позову у
даній справі (08.08.2006р.).
З огляду на викладене, є неправомірними та не підлягають
задоволенню позовні вимоги про стягнення відсотків за несвоєчасну
оплату векселя № 65305299220933 за період з 01.08.2003р. по
31.07.2006р.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги про відшкодування
інфляційних збитків, завданих простроченням виконання зобов'язань
по оплаті векселя № 65305299220933 за період з 01.07.2003р. по
30.06.2006р., заявлені на підставі ст. 214 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
та
ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки правовідносини, які
виникли між позивачем та відповідачем носять вексельний характер,
що регулюється не загальними нормами цивільного права, а
положеннями вексельного права.
Викладеним вище спростовуються доводи позивача у справі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судові витрати
відносяться на позивача.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд -
ВИРIШИВ:
В позові - відмовити.
Судові витрати віднести на позивача.
Суддя
Л. А. Коваль
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПКУкраїни
( 1798-12 ) (1798-12)
, - 26.10.2006р.