УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "26" вересня 2006 р. Справа № 15/2647
Господарський суд Житомирської області у складі:
головуючого - суддіТимошенко О.М.
при секретарі Савчук С.В.
за участю представників сторін
від позивача Бузак О.I. (голова господарства)
від відповідача Карпенко В.I. (директор)
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі
справу
за позовом Селянського (фермерського) господарства "Олекса"
(смт.Черняхів)
до Навчально-дослідного господарства "Україна" Державного
агроекологічного університету (смт. Черняхів)
про стягнення 4490,00 грн. майнової шкоди, 25000 грн.
моральної шкоди.
Позивач 12.07.02 звернувся до господарського суду з позовною
заявою, в якій зазначив, що худобою, яка належить відповідачу
двічі було здійснено потраву належних позивачу посівів, а саме
19.06.97, в результаті чого було знищено 20% рослин проса на площі
1,3 га, та 01.09.97, в результаті чого було знищено 70% рослин
проса на площі 1,76 га та кормові буряки на площі 0,02 га. Таким
чином, зазначає позивач, внаслідок потрави посівів позивач не
зібрав 31 центнер зерна проса, 55 центнерів соломи, 6,22 центнери
буряків.
Позивач неодноразово змінював розмір позовних вимог,
остаточно просить стягнути з відповідача в якості відшкодування
завданої шкоди вартість зерна проса - 10850 грн., соломи - 1925
грн., буряків - 155 грн., всього 12930 грн.
Крім того, позивач, з посиланням на норми Цивільного
процесуального кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
просить стягнути з
відповідача 640 грн. на відшкодування втраченого робочого часу
представника позивача при участі в судових засіданнях.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 25000 грн.
на відшкодування моральної шкоди, яка полягає в моральних
стражданнях членів фермерського господарства в зв'язку з діями
відповідача та в зв'язку з тривалим розглядом справи, а також в
приниженні ділової репутації позивача.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з
тих самих підстав.
Представник відповідача позов не визнав, зазначив, що
позивачем не доведено факт потрави посівів худобою відповідача, не
доведено розмір збитків. Разом з тим представник відповідача
пояснив, що з метою урегулювання конфлікту відповідач погоджується
передати позивачу 30 центнерів проса та 1 тону сіна.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи,
господарський суд
ВСТАНОВИВ:
З акту від 20.06.97, який складений за участю представників
сторін,представників сільської ради та районного відділу земельних
ресурсів вбачається, що 19.06.97 гурт належних відповідачу корів
здійснив потраву належних фермеру Бузаку О.I. посівів проса на
площі 1,3 га на 20% (а.с.20).
З акту від 05.09.97, який складений за участю представника
позивача, представників сільської ради та районного відділу
земельних ресурсів вбачається, що гурт належних відповідачу корів
знищив належні фермеру Бузаку О.I. посіви проса на площі 1,76 га
на 70% та знищив буряки на площі 0,02 га (а.с.21).
Позивач просить відшкодувати шкоду в розмірі вартості
втрачено врожаю (просо, солома, буряки).
Позов в частині відшкодування майнової шкоди задоволенню не
підлягає, так як позивачем не доведено кількість втраченої
продукції та дійсний розмір шкоди. При цьому суд виходить з
наступного.
- З листа Черняхівського районного відділу статистики №100
від 28.11.02 (а.с.66) вбачається, що в звіті позивача по формі
№29с/г за 1997 рік зазначена урожайність проса - 11,1 цнт/га. При
цьому середня врожайність по КСП становила 8,3 цнт/га, по
фермерським господарствам 10 цнт/га. В цьому ж звіті зазначено, що
врожайність зібраних позивачем буряків становить 280 цнт/га,
середня врожайність по КСП - 187 цнт/га., по фермерським
господарствам - 190 цнт/га. При цьому в звіті не зазначено про
загибель посівів, навпаки зазначено, що все, що посіяно - зібрано.
Зазначена інформація протирічать вищевказаним актам, які
вказують на знищення більшої половини посівів проса. Факт
отримання позивачем врожайності більшої за середню по району не є
безперечним доказом відсутності потрави посівів, однак
суперечності між актами та інформацією відділу статистики роблять
неможливим визначити дійсну кількість втраченого позивачем врожаю,
а отже і визначити розмір завданої позивачу шкоди.
- Для визначення кількості втраченого врожаю та встановлення
розміру завданої шкоди необхідні спеціальні знання у галузі
рослинництва, товарознавства та бухгалтерського обліку. З цією
метою ухвалою суду від 23.04.03 по справі призначалась судова
бухгалтерська експертиза. Ні позивач, ні відповідач не здійснили
попередню оплату роботи експерта, тому експертиза не проведена.
В судовому засіданні представникам сторін повторно
запропоновано висловити свою думку щодо призначення судової
експертизи на предмет визначення розміру матеріальної шкоди, яка
завдана позивачу. Представники категорично відмовились від оплати
роботи експерта.
- Розрахунок майнової шкоди, який наданий позивачем, не може
бути взятий за основу рішення. В розрахунку позивач визначив
розмір завданої йому шкоди як вартість врожаю, який він міг би
зібрати за звичайних обставин, тобто при відсутності потрави
посівів. Разом з тим загальновідомим фактом є те, що на
вирощування, збирання, зберігання, транспортування, реалізацію
врожаю необхідно нести певні витрати. Такі витрати позивачем не
враховані в його розрахунку. Для визначення таких витрат необхідні
спеціальні знання. Позивач не погоджується на призначення з цією
метою експертизи, від оплати роботи експерта відмовляється.
Відповідно до ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог.
Позивачем не доведено розміру майнової шкоди, яка завдана
йому діями відповідача.
Позов в частині відшкодування моральної шкоди задоволенню не
підлягає виходячи з наступого.
Моральна шкода, яка завдана позивачу як юридичній особі не
може полягати в моральних стражданнях та переживаннях членів
фермерського господарства (фізичних осіб), про що зазначає позивач
обгрунтовуючи свою вимогу.
Так само не може бути підставою для відшкодування моральної
шкоди факт тривалого розгляду справи в суді. Крім того, відсутні
підстави вважати, що відповідач перешкоджав своєчасному розгляду
судової справи.
Моральна шкода, яка завдана юридичній особі, може полягати,
зокрема, в приниженні ділової репутації.
Обгрунтовуючи свою вимогу в частині моральної шкоди позивач
зазначає, що в результаті дій відповідача позивач втратив
партнерські стосунки зі своїми контрагентами. Відсутність коштів
не дозволило господарству здійснювати технічне оснащення, що в
подальшому принизило престиж господарства та його ділову
репутацію.
Позивачем на підтвердження викладеного не надано жодного
доказу, який би свідчив про будь-які партнерські стосунки позивача
з іншими суб'єктами господарювання, чи про наміри позивача
здійснювати технічне оснащення господарства, чи інші докази, які
свідчать про престиж та ділову репутацію позивача.
Вимога позивача з посиланням на норми Цивільного
процесуального кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
про стягнення з
відповідача 640 грн. на відшкодування втраченого робочого часу
представника позивача при участі в судових засіданнях задоволенню
не підлягає, так як господарський суд здійснюючи правосуддя не
керується нормами Цивільного процесуального кодексу України
( 1618-15 ) (1618-15)
. Нормами ж Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не передбачено відшкодування втраченого
робочого часу.
Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
господарський суд
ВИРIШИВ:
В позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення
десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання 06.10.06
Суддя Тимошенко О.М.