ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТI
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р I Ш Е Н Н Я
"26" вересня 2006 р.
Справа № 11/258/06
За позовом: ПП ОСОБА_1, АДРЕСА_1
До відповідача: ПП ОСОБА_2, АДРЕСА_2
Суддя Василяка К.Л.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача: ОСОБА_3 -дов.НОМЕР_1
Від відповідача: ОСОБА_2 -приватний підприємець,
ОСОБА_4 -дов. НОМЕР_2
Суть спору: звільнення нежитлового приміщення
Відповідач у відзиві та доповненнях до відзиву проти позовних
вимог заперечує, посилаючись на наступне:
- відповідач користується приміщенням на підставі договору
купівлі-продажу від 06.09.2002р. з ПП фірма "Емія" та договору
оренди з ПП фірма "Емія"НОМЕР_3;
- позивачем не надано доказів припинення договору оренди з ПП
фірма "Емія"НОМЕР_3
- позивачем не надано доказів складання двохстороннього акту
приймання-передачі приміщення, тому взагалі не можливо казати про
передачу приміщення в оренду, а відповідно і про закінчення строку
оренди;
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи,
суд -
в с т а н о в и в:
01.05.2005р. між сторонами було укладено договір оренди
НОМЕР_4, за умовами якого позивач передав відповідачу в тимчасове
платне користування торгівельний павільйон НОМЕР_5 з підсобними
приміщеннями загальною площею 22,8 м-2, який розташований за
адресою: АДРЕСА_3.
Торгівельний павільйон, який є об'єктом договору оренди
НОМЕР_4 входить до складу торгівельного комплексу IНФОРМАЦIЯ_1,
розташованого за адресою: АДРЕСА_3.
Позивач, в свою чергу, користувався вказаним нежитловим
приміщенням на підставі договору оренди НОМЕР_6 укладеного з
Приватним підприємством "Фірма "Емія", якому вказаний об'єкт
оренди належить на праві приватної власності згідно рішення
виконкому Миколаївської міської ради №1129 від 29.06.2004р.
(свідоцтво про право власності САА №279463 від 24.09.2004р.).
Позивач звернувся до суду з позовом про звільнення
торгівельного павільйону НОМЕР_5 з підсобними приміщеннями
загальною площею 22,8 м-2, який розташований за адресою: АДРЕСА_3.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що за
своєю правовою природою договір НОМЕР_4 є договором суборенди, і
тому у зв'язку із закінченням строку дії основного договору
НОМЕР_6, договір укладений з відповідачем також припинив свою дію
в силу п.2 ст.774 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Листом від 25.03.2006р. позивач повідомив відповідача про
відмову від договору суборенди та запропонував орендарю повернути
приміщення. Відповідачем вказаний лист було отримано, однак вимоги
щодо звільнення приміщення виконані не були, що стало підставою
для звернення позивача до суду.
Крім того, в уточненнях підстав позову позивач вказує на те,
що відповідачем не надано жодного докази, який підтверджує правові
підстави, на яких він у даний час користується спірним об'єктом.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні
вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з
наступного.
28.04.2005р. між ПП "Фірма "Емія" (орендодавець) та ПП
ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди частини нежитлової
споруди, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар
прийняв у строкове платне користування частину нежитлової споруди
загальною площею 256,7 кв.м, яка розташована у торгівельному
комплексі за адресою: АДРЕСА_3, а саме торгівельні павільйони
IНФОРМАЦIЯ_2.
Згідно п.4.4.4 Договору оренди НОМЕР_6 позивач мав право, без
окремого дозволу орендодавця (ПП "Фірма "Емія") надавати об'єкт
оренди або його частини в суборенду третім особам у межах строку
дії, та на умовах даного договору.
Відповідно до п.9.1 Договору оренди НОМЕР_6 строк, на який
його було укладено становить 11 місяців з моменту передачі об'єкту
оренди згідно укладеного сторонами договору акту
приймання-передачі.
Такий акт було складено та підписано учасниками договору
28.04.2005р.
Тобто, строк дії вказаного договору закінчився 28.03.2006р.
Оскільки відомостей стосовно продовження строку дії даного
договору сторонами не надано, суд вважає доведеним той факт, що з
28.03.2006р. договір оренди НОМЕР_6 припинив свою дію.
Вказане підтверджується, зокрема і тим, що 02.04.2006р. між
ПП ОСОБА_1 та ПП "Фірма "Емія" було укладено інший договір оренди
частини нежитлової споруди, п.1.3 якого забороняє орендарю
надавати об'єкт оренди в суборенду третім особам .
У встановленому законом порядку вказаний договір не
оспорювався та не визнавався недійсним.
Під час судового розгляду справи відповідачем було заявлено
клопотання про призначення судово-криміналістичної експертизи,
оскільки відповідач вважає, що договір оренди НОМЕР_6 та договір
оренди НОМЕР_7 були складені та підписані в один і той же час.
Розглянувши клопотання суд дійшов висновку про відсутність
підстав для призначення експертизи, оскільки вказане питання було
досліджено у судовому засіданні, крім того, зазначені відповідачем
договори не є предметом розгляду у даній справі.
Що стосується посилання відповідача на існування між ним та
ПП "Емія" договору НОМЕР_3 із строком дії до 17.01.2007р., то
даний договір не має відношення до предмету даного спору, оскільки
стосується оренди торгового місця площею 16 кв.м., а не павільйону
НОМЕР_5 площею 22,8 кв.м.
Згідно п.п.3.1 Договору НОМЕР_4, прийом-передача об'єкта
оренди повинна здійснюватись двохсторонньою комісією по ату
приймання-передачі.
Судом були витребувані від сторін докази вжиття заходів для
призначення своїх представників у склад двохсторонньої комісії для
приймання-передачі об'єкту оренди.
Сторонами вказані вимоги суду виконані не були, акт
приймання-передачі сторонами також не було надано. За таких
обставин, суд вважає, що акт приймання-передачі сторонами взагалі
не складався.
Однак, вказана обставина не може вважатись підставою для
визнання договору оренди неукладеним, таким, що не набрав чинності
або спростовувати сам факт користування відповідачем спірним
приміщенням на умовах оренди, оскільки матеріали справи містять
докази, які підтверджують, що відповідач не тільки користувався
спірним приміщенням, а й сплачував орендну плату (прибуткові
касові ордери НОМЕР_8 та НОМЕР_9).
Відповідач наполягає на тому, що між сторонами не існує
орендних або суборендних відносин. Заперечуючи проти існування
орендних правовідносин, відповідач не надає ніяких доказів
існування у нього інших підстав для користування спірним
приміщенням, окрім того, що приміщення було викуплено. Але цей
спір був предметом окремого позову.
Судом вказані заперечення відповідача відхиляються, оскільки
по договору НОМЕР_4 відповідачу було передано одне з приміщень,
яке було об'єктом оренди по договору НОМЕР_6 укладеному позивачем
з ПП "фірма "Емія". Факт користування відповідачем цим приміщенням
підтверджений матеріалами справи.
Таким чином, між сторонами по справі склались саме суборендні
правовідносини, оскільки саме поняття суборенди передбачає угоду
про передачу орендарем, орендованого ним об'єкта оренди третій
особі, що і має місце у даному спорі.
Посилання відповідача на те, що сплата орендних платежів не є
належним доказом користування об'єктом оренди, а факт передачі
об'єкту в оренду сторони поставили у залежність від дотримання
певної процедури, на думку суду є надуманими, оскільки ст.34 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачає, що не можуть бути підтвердженими
іншими засобами доказування факти, які відповідно до законодавства
повинні бути підтверджені певними засобами доказування. Тобто
належність чи неналежність доказів має бути встановлена тільки
законодавчо, а не за угодою сторін.
Згідно п.6 ст.283 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
,
до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
з урахуванням особливостей,
передбачених цим Кодексом. Тому при розгляді справи судом
застосовуються положення, як Господарського ( 436-15 ) (436-15)
, так і
Цивільного ( 435-15 ) (435-15)
кодексів України.
Відповідно до п.1 ст.283 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає
іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування
майно для здійснення господарської діяльності.
У відповідності до ч.3 ст.774 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
до
договору суборенди застосовуються положення про договір оренди.
Частина 3 ст.774 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачає, що строк
договору суборенди не може перевищувати строку договору оренди.
Таким чином, зі спливом 28.03.2006р. строку дії договору
оренди НОМЕР_6, відповідно до ч.2 ст.774 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
припинив свою дію і договір суборенди НОМЕР_4, укладений між
позивачем та відповідачем.
Виходячи із вказаної норми, не має значення, чи закінчився
строк, на який було укладено договір суборенди. Тому, заперечення
відповідача стосовно неможливості встановити момент початку
перебігу строку оренди по договору НОМЕР_4, а відповідно і його
закінчення, не приймаються судом до уваги.
Згідно ч.1 ст.785 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, у разі припинення
договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві
річ у стані, в якому вона була одержана.
Після отримання повідомлення позивача про припинення дії
договору суборенди, відповідач повинен був негайно звільнити
приміщення, орендовані ним на підставі договору суборенди, що не
було зроблено останнім.
Згідно ст.391 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, власник майна має право
вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та
розпорядження своїм майном.
Відповідно до положень ст.48 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
, положення щодо захисту права власності поширюються
також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на
підставах передбачених законом або договором (титулярний власник).
Правомірність користування позивачем приміщеннями витікає з
Договору оренди НОМЕР_7, укладеного з ПП "Фірма "Емія".
У відповідності до статті 16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
кожна
особа має право звернутися до суду за захистом свого права. Одним
із засобів захисту цивільних прав є припинення дії, яка порушує
право.
Оскільки на день розгляду справи, відповідач продовжує
користуватись спірними приміщеннями не маючи на це законних
підстав, чим порушує права позивача щодо володіння та користування
майном, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, підтвердженими
матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд -
В И Р I Ш И В:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Приватному підприємцю ОСОБА_2, АДРЕСА_2 (відомості про
банківські реквізити відсутні, свідоцтво про державну реєстрацію
НОМЕР_10, ідент. НОМЕР_11) звільнити приміщення об'єкту оренди за
договором оренди НОМЕР_4 - торгівельний павільйон НОМЕР_5 з
підсобними приміщеннями загальною площею 22,8 м-2, що входить до
складу торгівельного комплексу IНФОРМАЦIЯ_1, розташованого за
адресою: АДРЕСА_3.
3. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2
(відомості про банківські реквізити відсутні, свідоцтво про
державну реєстрацію НОМЕР_12) на користь ПП ОСОБА_1, АДРЕСА_1
(IНФОРМАЦIЯ_3, свідоцтво НОМЕР_13) 85,0 грн. держмита та 118,0
грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення
десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного
подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили
після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя
К.Л.Василяка