ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
                    IВАНО-ФРАНКIВСЬКОЇ ОБЛАСТI
     вул.Шевченка 16, м.Iвано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     25 вересня 2006 р.
     Справа № А-9/171
     Cуддя Фанда Оксана Михайлівна
     При секретарі Олейняш Еліна Михайлівна
     за   позовом   Товариства   з   обмеженою    відповідальністю
"Карпатнафтохім"  вул.  Робітнича,29,  с.Мостище,Калуський  район,
Iвано-Франківська область,77305
     до відповідача Калуської об"днаної податкової інспекції  вул.
В.Стуса, 2, м. Калуш,77300
     про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення.
     Представники:
     Від  позивача:  Кульбанська  Любов  Степанівна  -   заступник
головного бухгалтера, (довіреність № 53-ЮР-83 від 30.05.06 року)
     Від  позивача:  Бойко  Роман   Богданович   -   юрисконсульт,
(довіреність № 53-ЮР-36 від 23.03.06 року)
     Від відповідача: Бабій Тетяна Степанівна - головний державний
податковий інспектор, 9 довіреність № 10666/100 від 24.07.06 року)
     Від відповідача: Гаврилів  Наталія  Ярославівна  -  заступник
начальника відділу контрольно-перевірочної роботи, (довіреність  №
11331/100 від 02.08. 06 року)
     Від  відповідача:  Мельник  Роман  Ярославович   -   головний
державний податковий інспектор, (№ 5433 від 14.04.06 року)
     Від прокуратури:  Савчук  Лілія  Євгеніївна,  (довіреність  №
53-ЮР-83 від 30.05.06 року)
     Суть  спору  :  Заявлено   вимогу   про   визнання   нечинним
податкового повідомлення-рішення  Калуської  об"єднаної  державної
податкової інспекції від 28.04.06 року № 0000872302/0
     Позовні вимоги мотивовані тим, що  визначення  суми  ПДВ,  що
підлягає бюджетному  відшкодуванню  виходячи  з  форми  розрахунку
бюджетного відшкодування суперечить Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ; норми Закону мають  вищу  юридичну
силу; товариство виконало всі вимоги Закону України  "Про  податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        .
     Крім того,  позивач  посилається  на  безпідставне  посилання
відповідача в оскаржуваному рішенні на п.п. 7.7. 5 Закону  України
" Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         як  на  норму,  на
підставі якої зроблено розрахунок  (перерахунок)  суми  заявленого
бюджетного зарахуваня.
     Відповідач проти  позову  заперечив  посилаючись  на  те,  що
перевірка правильності визначення позивачем сум податку на  додану
вартість, що підлягає бюдженому відшкодуванню за січень 2006  року
проводилася  з  врахуванням  вимог  п.п.7.7.1,  п.п.7.7.2   п.7.7;
п.п.7.8.1  п.7.8  ст.7  Закону  України  "Про  податок  на  додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        , а також пунктів 5.12, 9.2,  9.3,  Порядку
заповнення та подання податкової декларації з  податку  на  додану
вартість, затвердженого Наказу ДПА України  від  30.05.97  №166  у
редакції Наказу ДПА України від 15.06.05 №213 "Про  внесення  змін
до податкової звітності податку на додану вартість".
     Позивачем порушено наведені норми. В рядку 3 розрахунку  суми
бюджетного відшкодування передбачено відображати суму  податкового
кредиту  попереднього  податкового  періоду,   фактично   сплачену
отримавачем товарів (послуг) у  попередньому  податковому  періоді
постачальникам таких товарів.
     В рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за  січень
2006р. ТзОВ " Карпатнафтохім " на думку відповідача  повинно  було
відобразити  суму  податкового  кредиту  попереднього  податкового
періоду (грудень 2005р),  фактично  сплачену  отримувачем  товарів
(послуг)  у  попередньому  податковому  періоді  (грудень   2005р)
постачальникам таких товарів.
     Перевіркою встановлено, що за даними  бухгалтерського  обліку
платника пітверджується фактична сплата у  грудні  2005р.  ТзОВ  "
Карпатнафтохім  "  постачальникам   товарів   6887787,   00   грн.
податкового кредиту в грудні 2005р.
     Натомість  Позивач  у  рядку  3  Розрахунку  суми  бюджетного
відшкодування за січень 2006р. відобажає суму  податку  на  додану
вартість фактично сплаченого ТзОВ
     " Карпатнафтохім " пастачальникам товарів  у  грудні  2005р.,
яка включена як до податкового кредиту  грудні  2005р.  так  і  до
податкового кредиту податкових періодів (календарних місяців),  що
передували грудню 2006р.
     Крім  того,  відповідач  зазначив,  що   рішення   податкової
інспекції прийнято відповідно до пп.7.7. ст. 7  Закону  України  "
Про  податок  на  додану  вартість  "  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
          ,  а   форма
податкового повідомлення  -  рішення  відповідає  вимогам  Порядку
направлення органами державної податковї служби України податкових
повідомлень рішень платнків податків,  затвердженого  наказом  ДПА
України від 21.06.2001р. № 253 (у редакції наказу ДПА України  від
27.05.2003р. № 247)  та  зареєстрованого  в  Міністерстві  юстиції
України 06.07.2001р. за №  567/5758  ( z0567-01 ) (z0567-01)
          із  змінами  та
доповненнями.
     Розглянувши  матеріали   справи,   вислухавши   представників
сторін, суд встановив, що Калуською ОДПI була проведена  перевірка
достовірності  нарахування  бюджетного  відшкодуванню  податку  на
додану вартість ТзОВ  "  Карпатнафтохім  "  за  січень  2006р.  За
наслідками  перевірки  складено  акт   №   321/23-2/33129683   від
19.04.2006р. . На підставі  висновків  акту  перевірки  податковою
інспекцією    винесено    та    надіслано    позивачу    податкове
повідомлення-рішення від 28 . 04.06 року  №  0000872302/0,  згідно
якого позивачу зменшено суму бюджетного  відшкодування  за  січень
2006року на суму 2625675, 00 грн.
     Як встановлено під час розгляду  спору  та  не  заперечується
сторонами, позивач  зареєстрований  як  платник  ПДВ  в  листопаді
2004року.  20.03.06  до  Калуської  ОДПI  позивачем  була   подана
податкова декларація з податку на додану вартість  за  лютий  2006
року,  розрахунок  суми  бюджетного  відшкодування  та  заява  про
повернення бюджетного відшкодування в сумі  9530462,  00  грн.  та
письмове  пояснення  позивача  щодо   мотивів   подання   зміненою
редакцією рядка  3  розрахунку  суми  бюджетного  відшкодування  з
податку на додану вартість.
     Представником  відповідача  повідомлено  суд,  що  податковим
органом здійснено запити щодо проведення зустрічних документальних
перевірок основних постачальників позивача за грудень  2005  року,
однак  доказів,  які  б  підтверджували  несплату  постачальниками
позивача подоткових зобов"язань з ПДВ не одержано як і  не  подано
доказів які свідчать про несплату позивачем податкових зобов"язань
з ПДВ .
     Суд  вважає  позовні  вимоги  обгрунтованими  та  такими,  що
підлягають задоволенню виходячи з наступного.
     Відповідно до п.п.7.7.1 та п.п.7.7.2 п.7.7ст.7 Закону України
"Про податок на додану  вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
          в  редакції,  що
регулювала спірні правовідносини, сума податку, що підлягає сплаті
(перерахуванню)   до   бюджету   або   бюджетному   відшкодуванню,
визначається  як  різниця  між  сумою   податкового   зобов'язання
звітного податкового періоду та сумою податкового  кредиту  такого
звітного податкового періоду.
     При  позитивному  значенні  суми,   розрахованої   згідно   з
підпунктом  7.7.1  цього  пункту,  така   сума   підлягає   сплаті
(перерахуванню) до  бюджету  у  строки,  встановлені  законом  для
відповідного податкового періоду.
     При  від'ємному  значенні   суми,   розрахованої   згідно   з
підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у  зменшення
суми податкового боргу з цього  податку,  що  виник  за  попередні
податкові періоди (у тому числі  розстроченого  або  відстроченого
відповідно до закону), а при його відсутності -  зараховується  до
складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо  у
наступному  податковому  періоді  сума,   розрахована   згідно   з
підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
     а)   бюджетному   відшкодуванню   підлягає   частина   такого
від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій
отримувачем товарів (послуг) у  попередньому  податковому  періоді
постачальникам таких товарів (послуг);
     б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування
включається до складу податкового кредиту  наступного  податкового
періоду.
     Тобто з  наведених  вище  положень  Закону  вбачається  ,  що
платник податків має право на бюджетне відшкодування тієї суми ПДВ
, яку він фактично сплатив  у  попередньому  податковому  періоді.
Вищезазанчене   узгоджується   із   визначенням    "    бюджетного
відшкодування  "  наведеним  в  п.п.1.8  ст.1  цього   ж   Закону,
відповідно до якого бюджетне відшкодування  -  сума,  що  підлягає
поверненню платників податків з  бюджету  у  зв"язку  з  надмірною
сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
     Як встановлено п.п.4.1.1, 4.1.4 п.4.1ст.4 Закону України "Про
порядок погашення зобов"язань платників податків  перед  бюджетами
та державними  цільовими  фондами"  ( 2181-14 ) (2181-14)
          платник  податків
самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає  у
податковій декларації.Податкові декларації  подаються  за  базовий
податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному  місяцю  (у
тому числі при сплаті місячних авансових внесків), -  протягом  20
календарних днів, наступних за останнім календарним днем  звітного
(податкового) місяця.
     Форми обов'язкової податкової звітності (податкові декларації
чи податкові розрахунки), визначені центральним (керівним) органом
контролюючого  органу,  повинні  відповідати  нормам   та   змісту
відповідного податку, збору (обов'язкового платежу). Відповідно до
п.п.5.12.2 Порядку заповнення та подання податкової  декларації  з
податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України  від
30.05.19097р. № 166 в редакції, що була чинна  на  момент  спірних
правовідносин, бюджетному відшкодуванню  підлягає  частина  такого
від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій
отримувачем товарів (послуг) у  попередньому  податковому  періоді
постачальникам таких товарів (послуг).
     Водночас,   в   рядку   №3   розрахунку    суми    бюджетного
відшкодування, що є додатком №3 до податкової декларації одночасно
додатком до  названого  Порядку  наведене  наступне  формулювання:
"Сума  податкового  кредиту  попереднього   податкового   періоду,
фактично сплачена  отримувачем  товарів  (послуг)  у  попередньому
податковому періоді постачальникам таких товарів  (послуг)".  Таке
формулювання у формі розрахунку суми бюджетного  відшкодування  не
відповідає положенням п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону, оскільки значно
звужує дію вищевказаної норми Закону  зобов"язуючи  включати  суми
ПДВ з податкового кредиту тільки одного попереднього (а не  одного
з попередніх) звітнного періода, фактично сплачені  постачальникам
в тому ж попередньому звітному періоді.
     За таких обставин та з урахуванням п.п. 4.4. 1 ст.  4  Закону
України " Про порядок  погашення  зобов"язань  платників  податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         , суд
дійшов висновку, що у податкового органу не було достатньо підстав
для зменшення суми бюджетного  відшкодування  позивача  за  січень
2006року . При цьому, суд враховує положення ч.2ст.71 КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
          згідно  із  якою  в  адміністративних   справах   про
протиправність  рішень,  дій  чи  бездіяльності  суб'єкта  владних
повноважень  обов'язок  щодо   доказування   правомірності   свого
рішення, дії чи бездіяльності покладається  на  відповідача,  якщо
він  заперечує  проти  адміністративного  позову  та  вважає,   що
податковим органом  не  подано  суду  належних  доказів  того,  що
контрагенти позивача не виконали зобов"язання перед бюджетом  щодо
сплати ПДВ.
     Щодо посилання позивача на  невірне  застосування  податковим
органом норм податкового законодавства при  складанні  рішення  та
визначенні  бюджетного  відшкодуванні  то  вказані  порушення   не
вплинули на правильність  прийняття  рішення  податковим  органом.
 Керуючись Конституцією України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        ,  Законами  України
"Про податок  на  додану  вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ,  "Про  порядок
погашення  зобов"язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними цільовими фондами", ст. 94, 112, 160, 163, 167  Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         , суд
     ПОСТАНОВИВ:
     позов задоволити.
     Визнати  нечинним  податкове  повідомлення-рішення  Калуської
об"єднаної  державної  податкової  інспекції  №  0000872302/0  від
28.04.06 року.
     Стягнути  Дежавного  бюджету  України  на  користь   позовача
Товариства з  обмеженою  відповідальністю  "Карпатнафтохім",  вул.
Робітнича,29,  с.   Мостище,Калуський   район,   Iвано-Франківська
область,77305 (ідентифік. код 33129683) - 3, 40 грн.
     На постанову господарського суду,  яка  не  набрала  законної
сили, сторони мають право подати  апеляційну  скаргу,  а  прокурор
апеляційне  подання  протягом  десяти   днів   з   дня   прийняття
(підписання) постанови через місцевий господарський суд.
     Постанова  набирає  законної  сили  після  закінчення  строку
подання заяви про апеляційне оскарження.
     Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови   суду   першої
інстанції подається протягом десяти днів  з  дня  її  складення  у
повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Апеляційна  скарга  на  постанову   суду   першої   інстанції
подається  протягом  двадцяти  днів  після   подання   заяви   про
апеляційне оскарження.
     Суддя Фанда Оксана Михайлівна
     Постанова складена в повному обсязі 29.09.2006р.
     Внесено в систему " Діловодство "
     29.09.2006р. Г. Р. Кіндрат