РIШЕННЯ
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     25.09.06 Справа № 16/287
 
     Суддя Шеліхіна Р.М., розглянувши матеріали справи за  позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіт", м. Луганськ
 
     до Дочірнього підприємства "Луганський  облавтодор"відкритого
акціонерного    товариства    "Державна    акціонерна     компанія
"Автомобільні дороги України", м. Луганськ
 
     про стягнення 99735 грн. 15 коп.
 
     при секретарі судового засідання Кочетовій О.М.,
 
     за участю представників сторін:
 
     від позивача -Гнатюк I.В., директор, наказ №1 від  04.12.97.,
пасп.  ЕМ  №155577,  виданий  Лутугінським  РВ  УМВС   України   в
Луганській області від 18.03.99.,
 
     від відповідача -не прибув,
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Суть  спору:  позивачем  заявлена  вимога  про  стягнення   з
відповідача  заборгованості  відповідно  договору   поставки   від
04.01.05р. №9 на суму 3409,22 грн., пені за період з 11.05.05.  по
10.05.06. на суму 96325,82 грн., інфляційних  нарахувань  на  суму
3409,33 грн. та про  накладення  арешту  на  рахунок  відповідача.
Заявою від 11.07.06. позивач  змінив  предмет  позову  та  просить
стягнути з відповідача борг договору поставки від 04.01.05р. №9 на
суму 3409,22 грн., інфляційні нарахування на суму 3409,33 грн., та
пеню у сумі 96325,82грн. за період з 11.05.05. по 10.05.06.
 
     Відповідач  листом  від  07.07.06.  №1-4-1/988  проти  позову
заперечує та вказує, що у справі за №14/450 по спору  між  цими  ж
сторонами вже було стягнуто борг за накладними, за  якими  позивач
намагається стягнути і в цьому позові  частину  боргу,  інфляційні
нарахування та пеню за несвоєчасне виконання  грошових  обов'язків
по договору від 04.01.05р. №9.
 
     Позивач підтримав позов та зазначив  про  стягнення  боргу  з
відповідача за рішенням у справі №14/450 не на  підставі  договору
від 04.01.05. №9, а на підставі накладних і без штрафних санкцій.
 
     Відповідач у судове засідання прибув, хоча  був  повідомлений
належним чином. Відповідно до правил ст.75 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        
справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
 
     При розгляді справи судом встановлено.
 
     Між сторонами у справі укладено договір від 04.01.05. №9,  на
підставі якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити товар
за ціною, в кількості, обумовлених у специфікаціях до договору, та
в  строк  до  31.12.05.,  а  покупець  (відповідач)   зобов'язався
прийняти та оплатити товар протягом 10 днів з дня поставки  (дати,
вказаної  у  накладній  на  відпуск  товару).  За  своєю  правовою
природою вказаний договір відповідає  нормам  правового  інституту
поставки, ст.265 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
        .
 
     На виконання умов договору позивач  поставив  відповідачу,  а
відповідач отримав товар на суму  287527,28грн.,  що  підтверджено
видатковими накладними  (кожна  накладна  містить  дату  та  номер
договору, на підставі якого відпускався товар) та довіреностями на
отримання товару.  Відповідач  в  порушення  умов  договору  не  у
повному обсязі здійснив оплату товару, у  зв'язку  з  чим  за  ним
утворився борг у сумі 3409,22грн., який позивач  просить  стягнути
на свою користь.
 
     Крім  того,  за  несвоєчасне  виконання  відповідачем   своїх
обов'язків по оплаті товару, позивач заявив до  стягнення  пеню  у
сумі 96325,82грн. за період з 11.05.05. по 10.05.06. та інфляційні
нарахування  на  суму  боргу  після  кожної  поставки  у   розмірі
3409,33грн.
 
     Відповідач проти позову заперечує та вказує, що борг позивачу
сплачений при виконанні  рішення  господарського  суду  Луганської
області по  справі  14/450.  У  відзиві  відповідач  зазначив,  що
предметом спору по справі №14/450 був  борг  за  поставку  того  ж
товару, що і у даній справі, і оформлена поставка  товару  тими  ж
накладними. У доповненні до  відзиву  відповідач  заперечує  проти
стягнення пені та інфляційних  нарахувань  з  підстав  своєчасного
виконання  обов'язку  по  оплаті  позивачу  отриманого  від  нього
товару.
 
     Розглянувши  матеріали  справи,  оцінивши  надані   сторонами
докази  своїх  вимог  і  заперечень,  суд  дійшов   висновку   про
задоволення позову з наступних підстав.
 
     Відповідно до правил  ст.33  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          кожна
сторона повинна ті  обставини,  на  які  вона  посилається  як  на
підставу  своїх  вимог  і  заперечень.  Позивачем  належним  чином
доведені обставини поставки товару відповідачу  за  договором  від
04.01.05.  №9  на  суму  287527,28грн.   і   несвоєчасну   (не   у
відповідності до умов договору) оплату товару. У відповідності  до
умов п.3.2 та 4.2 договору відповідач зобов'язаний оплатити  товар
протягом 10  днів  з  дня  поставки,  тобто  кожну  партію  товару
відповідач зобов'язаний оплатити через 10 днів від дати,  вказаної
у накладній на відпуск товару.
 
     Відповідно до правил ст.526  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          сторони
зобов'язані виконувати умови договору. Правилами ст.265 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
         встановлено обов'язок  покупця  (відповідача)  сплатити
вартість  отриманого  від  постачальника  (позивача)  на   умовах,
викладених у договорі.  Відповідач  несвоєчасно  і  не  у  повному
обсязі виконав свої обов'язки за договором і за ним утворився борг
у сумі 3409,22грн., який слід стягнути на користь позивача.
 
     За несвоєчасне виконання обов'язків по оплаті товару і згідно
з умовами п.7.3 відповідач повинен сплатити позивачу пеню  у  сумі
96325,82грн. за період з 11.05.05. по  10.05.06.  Заявлена  вимога
підлягає  до  задоволення,  оскільки   період   нарахування   пені
позивачем здійснено у відповідності до правил  ст.232  ГК  України
( 436-15 ) (436-15)
         -шість місяців з  дня  прострочення  оплати  товару  за
поставку  по  кожній  накладній.  Відповідач   доказів   обставин,
вказаних у відзиві і у доповненні до  відзиву,  не  надав.  Доводи
відповідача щодо припинення провадження у справі з підстав  правил
п.2 ст.80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          суд  не  приймає  до  уваги  за
безпідставністю, оскільки рішення по справі  №14/450  постановлено
не по договору від 04.01.05.  №9,  невиконання  якого  є  підстави
даного позову.
 
     Нормою ст.625 ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          встановлено  обов'язок
відповідача сплатити позивачу борг з урахуванням інфляції за  весь
прострочений період. За таких підстав, з відповідача слід стягнути
інфляційні нарахування на суму боргу у розмірі 3409,33грн.
 
     Відповідно до правил ст.49  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          судові
витрати слід стягнути з відповідача.
 
     На  підставі   викладеного,   ст.ст.   232,265   ГК   України
( 436-15 ) (436-15)
        ,  ст.526,625,629  ЦК  України   ( 435-15 ) (435-15)
        ,   керуючись
ст.ст.49,75,82,84,85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                         В И Р I Ш И В :
 
     1. Позов задовольнити.
 
     2.   Стягнути   з   Дочірнього    підприємства    "Луганський
облавтодор"відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна
компанія "Автомобільні дороги України", м. Луганськ,  вул..  Лінії
залізничної дороги, №9, ід код 31995774 на  користь  Товариства  з
обмеженою відповідальністю "Софіт", м.  Луганськ,  вул..  Поштова,
26, ід.  код  24856378  борг  у  сумі  3409,22грн.,  пеню  у  сумі
96325,82грн., інфляційні нарахування у сумі  3409,33грн.,  витрати
на держмито у сумі 997,35грн.,  витрати  на  інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу у сумі 118грн. Видати наказ.
 
     Рішення підписане 02.10.06.
 
     Суддя Р.М. Шеліхіна