Господарський суд Чернігівської області у складі: головуючого судді Лавриненко Л.М., суддів: Омеляненко Т.І., Сидоренко А.С., при секретарі Приходько Т.С. (за участю: представника позивача: Л.Л.Л., П.А.М. - не була допущена до участі у справі у зв'язку з відсутністю належних повноважень; представника відповідача: Т.О.В., К.Т.В. - юрисконсульт; представника третьої особи: К.М.В. - юрисконсульт), розглянув у відкритому судовому засіданні позов Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Чернігівобленерго", 14000, м. Чернігів, вул. Горького, 40, до відповідача: Національної комісії регулювання електроенергетики України, 03680, м. Київ, вул. Смоленська, 19, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державне підприємство "Енергоринок", 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 27. Предмет спору: скасування окремих положень постанови НКРЕ від 31.08.2006 року N 1152 (v1152227-06) "Про внесення змін до додатка 1 до постанови НКРЕ від 28.07.2006 року N 1009".

Постанова виноситься після оголошених у судових засіданнях перерв з 14.09.2006 року по 20.09.2006 року та з 20.09.2006 року по 25.09.2006 року, на підставі ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

СУТЬ СПОРУ:

Господарським судом Чернігівської області порушено провадження у справі N 12/252 за позовом Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Чернігівобленерго" до Національної комісії регулювання електроенергетики України про скасування окремих положень постанови НКРЕ від 31.08.2006 року N 1152 (v1152227-06) "Про внесення змін до додатка 1 до постанови НКРЕ від 28.07.2006 року N 1009".

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначив, що Національна комісія регулювання електроенергетики України стосовно позивача вчинила неправомірні дії та безпідставно прийняла постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.08.2006 року N 1152 (v1152227-06) "Про внесення змін до додатка 1 до постанови НКРЕ від 28.07.2006 року N 1009", якою стосовно позивача було змінено алгоритм перерахувань коштів за серпень 2006 року до 0% начебто внаслідок невиконання договірних зобов'язань перед оптовим постачальником електроенергії, яким є Державне підприємство "Енергоринок".

Відповідно до ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача судом було залучено до участі у справі Державне підприємство "Енергоринок", м. Київ.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державне підприємство "Енергоринок" надало письмові пояснення по справі, в яких вважає, що Національна комісія регулювання електроенергетики України, приймаючи постанову від 31.08.2006 року N 1152 (v1152227-06) "Про внесення змін до додатка 1 до постанови НКРЕ від 28.07.2006 року N 1009", передбачила зміну алгоритму перерахування коштів на поточний рахунок ВАТ "Чернігівобленерго" з метою забезпечення сталої роботи виробників електроенергії, шляхом збільшення надходження коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електроенергії, для розрахунку з виробниками електроенергії та діяла в межах своїх повноважень.

В судовому засіданні 25.09.2006 року відповідач надав письмові заперечення на позовні вимоги позивача щодо скасування окремих положень постанови НКРЕ від 31.08.2006 року N 1152 (v1152227-06) "Про внесення змін до додатка 1 до постанови НКРЕ від 28.07.2006 року N 1009", відповідно до яких просить суд в задоволенні даного позову відмовити, посилаючись на те, що вищезазначена постанова від 31.08.2006 року N 1152 була прийнята Національною комісією регулювання електроенергетики України в межах наданих їй повноважень, і відповідно до п. 2.9 Порядку НКРЕ (v0861227-00) Комісія може застосовувати коефіцієнти зменшення нормативу енергопостачальника. Відповідач також звертає увагу на те, що до НКРЕ листами від 22.08.2006 року N 01/42-5412 та 30.08.2006 року N 01/42-5572 звернулось ДП "Енергоринок", якими проінформувало про очікуваний рівень розрахунків за куповану на ОРЕ електричну енергію у серпні 2006 року, а постанова N 1152 була прийнята відповідачем з метою належного виконання позивачем фінансових зобов'язань перед ДП "Енергоринок" та з метою збільшення надходження коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електроенергії для розрахунку з виробниками електроенергії в серпні 2006 року.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін та третьої особи, дослідивши докази, які мають значення для справи, суд В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) купівля всієї електричної енергії та весь її оптовий продаж здійснюється на оптовому ринку електричної енергії України. Оптовий ринок електричної енергії України створюється на підставі договору. Всі учасники оптового ринку електричної енергії укладають договори купівлі-продажу електричної енергії з суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює оптове постачання електричної енергії відповідно до договору.

30.08.2002 року між Державним підприємством "Енергоринок" (оптовим постачальником електроенергії) та Відкритим акціонерним товариством енергопостачальною компанією "Чернігівобленерго" було укладено договір N 1144/01, відповідно до якого Державне підприємство "Енергоринок" зобов'язується продавати, а Відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія "Чернігівобленерго" зобов'язується купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов даного Договору.

Частиною 1 ст. 151 Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) передбачено, що для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальники, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання в уповноваженому банку для зарахування коштів за електричну енергію затверджується та доводиться до відома споживачів Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Національна комісія регулювання електроенергетики, відповідно до ст. 11 Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , є органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці. Національна комісія регулювання електроенергетики регулює діяльність суб'єктів природних монополій у сфері електроенергетики та господарюючих суб'єктів, які діють на суміжних ринках, а також виконує інші функції відповідно до законодавства.

Компетенція Національної комісії регулювання електроенергетики визначена Законом України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) та Положенням про Національну комісію регулювання електроенергетики, затвердженим Указом Президента України від 14.03.95 року N 213/95 (213/95) .

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики N 861 (v0861227-00) від 18.08.2000 р. затверджено Порядок визначення відрахувань коштів на поточні рахунки енергопостачальників електричної енергії за регульованим тарифом на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії.

Пунктом 2.7 зазначеного Порядку (v0861227-00) передбачено, що норматив відрахувань затверджується постановою НКРЕ та доводиться до відома енергопостачальників, оптового постачальника електричної енергії та Уповноваженого банку за три дні до початку розрахункового місяця.

28.07.2006 року Національна комісія регулювання електроенергетики прийняла постанову N 1009 (v1009227-06) "Про алгоритм перерахування коштів на серпень 2006 р.", якою було затверджено норматив відрахувань коштів на поточні рахунки ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії на серпень 2006 р. Згідно з рядком N 14 додатка N 1 до зазначеної постанови, позивачеві було встановлено відсоток відрахування коштів на поточні рахунки ліцензіатів з постачання електричної енергії в розмірі 31,37% та відсоток відрахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії в розмірі - 68,63%.

31.08.2006 р. відповідачем було прийнято постанову N 1152 (v1152227-06) "Про внесення змін до додатка 1 до постанови НКРЕ від 28.07.2006 р. N 1009", згідно з якою було внесено зміни до додатка N 1 до постанови НКРЕ від 28.07.2006 р. N 1009 (v1009227-06) "Про алгоритм перерахування коштів на серпень 2006 р.", та рядки 2, 8, 14, 29, 33 викладено в новій редакції.

Відповідно до внесених змін рядок 14, який стосується позивача, було викладено у новій редакції та встановлено відсоток відрахування коштів на поточні рахунки ліцензіатів з постачання електричної енергії в розмірі 0% та відсоток відрахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії в розмірі - 100%.

В мотивувальній частині своєї постанови як на підставу її прийняття відповідач послався на Закон України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , Указ Президента України від 21.04.98 року N 335 (335/98) "Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України" та постанови НКРЕ від 18.08.2000 року N 861 (v0861227-00) "Про затвердження Порядку визначення відрахувань коштів на поточні рахунки енергопостачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії" та на невиконання енергопостачальними компаніями договірних зобов'язань перед оптовим постачальником електроенергії, відповідно до листів ДП "Енергоринок" від 22.08.2006 року N 01/42-5412 та від 30.08.2006 року N 01/42-5572 щодо незабезпечення належного рівня розрахунків за куповану в серпні 2006 року на ОРЕ електричну енергію.

Відповідно до ст. 19 Конституції України (254к/96-ВР) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) визначено, що при розгляді справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок здійснення позивачем розрахунків за куплену електроенергію у оптового постачальника, визначений розділом 5 договору N 1144/01 від 30.08.2002 року, а саме: перерахування коштів за куплену електроенергію здійснюється кожного банківського дня розрахункового місяця і зараховується як оплата за електричну енергію, куплену у цьому місяці 11-го, 21-го та останнього числа розрахункового місяця. Державне підприємство "Енергоринок" перевіряє суму, що надійшла на поточний рахунок із спеціальним режимом використання як оплату за електричну енергію, куплену за першу, другу та третю декаду місяця відповідно. Розмір оплати за першу декаду визначається шляхом множення 26% замовленого місячного споживання електроенергії і відповідно за другу декаду - 30% та за третю декаду - 40% на прогнозну оптову ринкову ціну. Остаточний розрахунок здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно за куплену електроенергію в серпні місяці відповідач зобов'язаний був розрахуватись до 14 вересня (включно).

Пунктом 2.9 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики N 861 (v0861227-00) від 18.08.2000 р. визначено випадки, коли відповідач має право застосовувати коригуючі коефіцієнти до нормативу відрахувань коштів на поточний рахунок енергопостачальника, а саме у разі: розрахунку енергопостачальником не в повному обсязі за куповану на Оптовому ринку електричну енергію за місяць, що передував попередньому розрахунковому місяцю; перевищення нормативних витрат в електромережах за місяць, що передував попередньому розрахунковому місяцю; невиконання своїх зобов'язань при врахуванні частки понаднормативних витрат при формуванні роздрібних тарифів на електричну енергію. Також у п. 2.9 зазначеної Постанови передбачено, що коригуючий коефіцієнт за розрахунок не в повному обсязі за куповану на Оптовому ринку електричну енергію не застосовується для енергопостачальників, які розрахувалися з оптовим постачальником електричної енергії наростаючим підсумком з початку року до місяця (включно), що передував попередньому розрахунковому місяцю, на 100% і більше.

Відповідно до пункту 13 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики N 861 (v0861227-00) від 18.08.2000 р. з метою покращення розрахунків постачальника електричної енергії з учасниками розподілу коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії Комісія може застосовувати коефіцієнти зменшення нормативу енергопостачальника.

В порушення ст. 19 Конституції України (254к/96-ВР) та постанови Національної комісії регулювання електроенергетики N 861 (v0861227-00) від 18.08.2000 р. відповідачем у постанові N 1152 (v1152227-06) від 31.08.2006 р. не зазначено, що було застосовано Комісією відносно позивача коригуючи коефіцієнти чи коефіцієнт зменшення нормативу енергопостачальника.

Із аналізу порядку здійснення розрахунку корегуючих коефіцієнтів (п. 6.1 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики N 861 (v0861227-00) від 18.08.2000 р.) та розрахунку коефіцієнту зменшення нормативу енергопостачальника (п. 6.6, п. 6.1 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики N 861 від 18.08.2000 р.) вбачається, що вони розраховуються з урахуванням відсотка оплати енергопостачальником електричної енергії, купованої у місяці, що передував попередньому розрахунковому місяцю, та граничного рівня оплати енергопостачальником електричної енергії, купованої на оптовому ринку електричної енергії України, який встановлюється НКРЕ.

Як вбачається із наданих позивачем документів, які не спростовані ні відповідачем, ні ДП "Енергоринок", позивачем було сплачено за електроенергію, куплену в червні 2006 р., - 102,08%, а в липні 2006 р. - 106,08%.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики N 861 (v0861227-00) від 18.08.2000 р. передбачено встановлення НКРЕ нульового нормативу відрахувань лише у випадку, коли енергопостачальник не надав інформацію відповідно до пунктів 2.5 та 2.6 у визначений термін. Інших випадків встановлення нульового нормативу відрахувань чи зменшення коефіцієнту нормативу енергопостачальника до нуля постановою Національної комісії регулювання електроенергетики N 861 від 18.08.2000 р. не визначено.

З урахуванням вищезазначеного суд доходить висновку, що постанова Національної комісії регулювання електроенергетики від 31.08.2006 р. N 1152 (v1152227-06) "Про внесення змін до додатка 1 до постанови НКРЕ від 28.07.2006 р. N 1009" прийнята відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Твердження відповідача про те, що оспорювана постанова була прийнята у зв'язку з порушенням позивачем зобов'язань щодо здійснення розрахунків з оптовим постачальником за куплену електроенергію у серпні 2006 р., оскільки оплата була здійснена на рівні 93,9%, судом до уваги не може бути прийнято. Станом на 31.08.2006 р. неможливо визначити, чи було допущено порушення позивачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати, оскільки відповідно до п. 5.3 договору N 1144/01 від 30.08.2002 р. ДП "Енергоринок" лише останнього числа розрахункового місяця (відповідно 31.08.2006 р.) перевіряє суму, що надійшла на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, та згідно з пунктом 5.4 договору N 1144/01 від 30.08.2002 р. остаточний розрахунок позивач зобов'язаний здійснити до 14 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим.

Безпідставним є твердження відповідача про те, що постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 31.08.2006 р. N 1152 (v1152227-06) не порушені права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки, як сам відповідач зазначає у своєму відзиві на позовну заяву, за рахунок зменшення нормативу для позивача в ДП "Енергоринок" додатково надійшли кошти у сумі 316,4 тис.грн. Фактично це є кошти, які не були отримані позивачем у серпні 2006 р. у зв'язку з прийняттям відповідачем постанови від 31.08.2006 р. N 1152.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, то суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (3235-15) .

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується сплата позивачем державного мита у сумі 3 грн. 40 коп., а тому вони підлягають стягненню на користь позивача за рахунок Державного бюджету України (3235-15) .

Керуючись ст. 19 Конституції України (254к/96-ВР) , ст.ст. 1, 15, 151 Законом України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , постановою Національної комісії регулювання електроенергетики N 861 (v0861227-00) від 18.08.2000 р. "Про затвердження Порядку визначення відрахувань коштів на поточні рахунки енергопостачальників електричної енергії за регульованим тарифом на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії", ст. ст. 2, 94, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати з моменту прийняття постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.08.2006 року N 1152 (v1152227-06) "Про внесення змін до додатка 1 до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 28.07.2006 року N 1009" в частині внесення змін до додатка N 1 до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 28.07.2006 року N 1009 (v1009227-06) щодо викладення рядка 14 в новій редакції.

3. Стягнути з Державного бюджету України (3235-15) на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Чернігівобленерго" 14000, м. Чернігів, вул. Горького, 40 (рахунок N 26009301830356 в міському відділенні Промінвестбанку м. Чернігів, код 22815333) 3 грн. 40 коп. держмита.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом (2747-15) , якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом (2747-15) , постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу (2747-15) - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова в повному обсязі складена 28.09.2006 р.