РIШЕННЯ
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     "18" вересня 2006 р.
     Справа № 9/167-2653
             Господарський суд Тернопільської області
     у складі  судді Кропивної Л.В. 
     Розглянув справу
     за   позовом    Акціонерно-комерційного   банку   соціального
розвитку  "Укрсоцбанк"  вул.  Ковпака,  29,  м.Київ  1,   в  особі
Львівської філії АКБ "Укрсоцбанк" пл. Міцкевича, 10, м.Львів,79000
     до  ЗАТ "Архітектурно-будівельної науково-проектно-виробничої
корпорації по комплексній організації  та  регенерації  середовища
"Тернокорс" вул. Шашкевича, 3, м.Тернопіль,46000  третя особа, яка
не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 АДРЕСА_1
     За участю представників сторін:
     позивача:  Топоровська Н.В., довір.  № 40  від 04.01.2006 р.
     відповідача:  Юзьков  В.В., довір. № 01/162 від 01.08.2006 р
     Представникам сторін  роз'яснено  їх  права  та  обов'язки  у
процесі згідно з ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     Позивач  -Акціонерно-комерційний  банк  соціального  розвитку
"Уксоцбанк", м. Київ, в особі Львівської  філії  АКБ  Укрсоцбанк",
м. Львів, (адалі -Банк)  звернувся з позовом  до Відповідача - ЗАТ
"Архітектурно-будівельна науково-проектно-виробнича  корпорація по
комплексній  організації та  регенерації  середовища  "Тернокорс",
вул..  Шашкевича,  3,  м.  Тернопіль,  (надалі-   Корпорація)   та
третьої особи  , яка не заявляє вимог на предмет спору  на стороні
Відповідача  гр.ОСОБА_1,   с.  Басівка,  Пустомітівського   району
Львівської області.(наділ Позичальник) .,   про  стягнення  209244
грн.  , посилаючись на  невиконання  Відповідачем  у добровільному
порядку  умов договору  про внесення  змін до Договору  на  пайову
участь в будівництві НОМЕР_1 .
     При цьому  Позивач   зазначає,  що   на  підставі   укладення 
трьохстороннього  - між  Банком,  Корпорацією   та  Позичальником -
договору про внесення  змін  до  договору   "На  пайову  участь  у
будівництві", укладеного  07.07.2005 р.   між   Позичальником   та 
Корпорацією,   Корпорація   зобов'язалася,   у  разі   невиконання 
Позичальником  умов  кредитного договору  перед   Банком  впродовж 
60  календарних днів,   перерахувати   отримані  від  Позичальника 
кошти,  на користь  Банку,  у тому числі  і кредитні.
     Спираючись    те,   що    вимога,   направлена    Корпорації, 
залишилася без відповіді та реагування,  Банк звернувся до суду  .
     Відповідача позов визнав  на  суму   174  994  грн.,   проте, 
просив   відстрочити  виконання  судового   рішення   до   продажу 
квартири ,  яка будується  за  кошти,  отримані від  гр.. ОСОБА_1 
.
     Розглянувши  матеріали справи, заслухавши доводи представника
позивача, оцінивши подані докази, суд дійшов до висновку, що позов
підлягає до задоволення, враховуючи наступне. 
     Відповідно до  ст. 11 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
           Цивільні  права
та  обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що  передбачені   актами
цивільного законодавства, а також із дій осіб, що  не  передбачені
цими  актами,  але  за  аналогією  породжують  цивільні  права  та
обов'язки.  Підставами виникнення цивільних  прав  та  обов'язків,
зокрема,  є:   1)  договори  та  інші  правочини;   2)   створення
літературних, художніх  творів,  винаходів  та  інших  результатів
інтелектуальної,  творчої  діяльності;    3)   завдання   майнової
(матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;  4)  інші  юридичні
факти.
     07.07.2005  р.   між   Корпорацією    та    гр..ОСОБА_1   був
укладений  договір  на пайове будівництво   будинку  за  АДРЕСА_2,
відповідно  до  якого    Корпорація    зобов'язувалася    передати 
громадянину  у власність 3-х кімнатну квартиру,  загальною  площею 
82,25 кв.м.,  № 23 на 6 поверсі  будинку  , що буде збудованим.
     Попередня балансова вартість  квартири   становить   209  244
грн.
     03.08.2005  р.   до   вказаного   договору    ,   за   згодою 
Корпорації,  ОСОБА_1 та Банку   були  внесені  зміни,   згідно   з
якими,  Корпорація погоджувалася  повернути Банку   усі   отримані
Корпорацією   від   ОСОБА_1   кошти   (у  т.  ч.   за  банківським
кредитом)  , передані ним  за  договором  від  07.07.2005  р.,   у 
тому   разі,   якщо   ОСОБА_1   ,  як  Позичальник,   не   виконає
впродовж   60  календарних  днів   умов   договору   кредиту   від
03.08.2005 р., на виконання якого  Банк  передав  для фінансування
 будівництва житла  кошти у розмірі  176 750 грн.
     Слід зазначити, що  між  Банком  та  Корпорацією   05.07.2005
р.  укладено  Генеральний  договір   про  співробітництво,   метою
якого  є  надання Банком  фізичним особам кредитів  для здійснення
розрахунків за договорами про інвестування житлового будівництва, 
яке здійснює  Корпорація.
     ВIдповідно   до    п.    2.2.3    Корпорація,як   забудовник, 
зобов'язувалася   у  разі  невиконання   /неналежного    виконання
Iнвестором  протягом 60 календарних днів  зобов'язань за договором
кредиту,  укладеного між Iнвестором  та Банком,  або  дострокового
розірвання Договору  про  інвестування  житлового  будівництва   ,
укладеного   між   Iнвестором    та    Забудовником,    Забудовник 
зобов'язаний перерахувати  отримані від Iнвестора кошти (в т.ч. за
рахунок  кредиту)  на поточний  рахунок   Iнвестора,  вказаний   у
повідомленні Банку  відповідно  до  п.  2.1.6.  в  разі,  якщо  це
передбачено  Договором кредиту між Iнвестором та Банком.
     Згідно приписів ст. 526 ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          зобов'язання
має виконуватися належним  відповідно до умов договору та вимог ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
        , інших актів  цивільного  законодавства,  а  за
відсутності таких умов та вимог -відповідно  до  звичаїв  ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
     Строк виконання  Корпорацією  зобов'язань  за  трьохстороннім 
договором  від  03.08.2005  р.    не   встановлений,   тому    він
визначається за правилами  ч. 2  ст. 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .
     Банк   14.02.2006  р.,  про  що  свідчить   штамп   поштового
відділення зв'язку на переліку  відправної  кореспонденції  Банку,
звернувся  до Корпорації з вимогою  про  перерахування  коштів   у
розмірі 209 244 грн.,  в  строк  до   01.03.2006  р.,   зазначивши
відповідний   рахунок   філії,   яку   Корпорація   залишила   без
виконання. У  вимозі  наводилися  підстави   такого   звернення  з
вимогою .
     Станом на  23.06.2006 р.  заборгованість  у розмірі  209  244
грн. Корпорацією добровільно не сплачено, що стало   підставою  для
звернення до суду.
     Заперечення  Відповідача  про  те,  що  ним   отримано    від 
Позичальника   лише   ті  кошти,  які   надані   Позичальнику   на
підставі  кредитного  договору  , тобто у сумі  174 994 грн, і   в
межах яких  Корпорація, на  думку її представника  у суді   ,  має
відповідати  перед  Банком,   спростовуються   наданим    останнім 
прибутковим  касовим   ордером,  згідно   якого   вбачається,   що 
ОСОБА_1   сплатив   04.07.2005  р.  у   касу    Корпорації,   крім 
кредитних коштів,  додатково 34 250 грн.
     Та   обставина,  що  Відповідач   не  заперечує   невиконання
Позичальником   кредитного  договору,   вказує  на   те,   що    у 
трьохсторонній    угоді    між     Банком,     Позичальником    та 
Корпорацією,   остання   набула   функцій  поручителя    виконання 
Позичальником  кредитного договору.
     При  таких  обставинах    справи,    позовні   вимоги   Банку
підлягають до задоволення  у заявленій ним сумі,   як обгрунтовані
документально.
     Що   стосується    клопотання    Відповідача    про   надання
відстрочки  у виконанні рішення суду   через   важкий   фінансовий
стан боржника   у  зобов'язанні   ,  то   суд,  заслухавши  доводи 
представника  Банку   ,який  не  погоджується   на   відстрочення,
вважає,  що   відсутні  підстави   для    задоволення    згаданого
клопотання,   адже    безгрошовитість    не   є   підставою    для 
невиконання  грошового зобов'язання  .
     Судові  витрати  згідно  ст.  49  ГПК   України   ( 1798-12 ) (1798-12)
        
покладаються  на  відповідача  повністю,  адже  спір  доведено  до
судового розгляду  з його вини.
     У судовому засіданні 18.08.2006 р.  за  згодою  представників 
сторін оголошено лише вступну та резолютивну частинну рішення суду
відповідно до  ст. 85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        
     З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526,  ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
        , ст. 193  ГК України ( 436-15 ) (436-15)
        , ст.ст. 4, 22, 33,  34,
43, 49,  , 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  суд
                             вирішив:
     1.  Позов задовольнити
     Стягнути 209244 грн.  боргу та 2 210,44 грн.  судових  витрат
з    ЗАТ    "Архітектурно-будівельна    науково-проектно-виробнича 
корпорація по комплексній  організації та  регенерації  середовища
"Тернокорс",(вул.. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, п/р   2290281569  в
ТОД АППБ "Аваль", м. Тернополя,  МФО  338501,  код   02497743)   в
користь   Акціонерно-комерційного   банку   соціального   розвитку 
"Укрсоцбанк" (м. Київ, вул. Ковпака,  29,   рах  №  32008152402  в
Головному управлінні НБУ по  м. Києву та  Київській  області,  МФО 
300001, код  00039019.)
     Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
     На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони  мають
право подати апеляційну скаргу, а прокурор -  апеляційне  подання,
протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення  "_____"
____________ 2006 р., через місцевий господарський суд.
     Суддя  Л.В. Кропивна