А-16/298 Про визнання нечинним рішення міської ради про надання дозволу на укладення договору оренди нежитлових приміщень - 13.02.2007 Прийняття

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради за №379 від 25.10.2005року надано дозвіл Підприємцю ОСОБА_1.на укладення договору оренди нежитлових приміщень, площею 76,3 кв.м., розташовану в підвалі будинку ІНФОРМАЦІЯ_1, на період до ІНФОРМАЦІЯ_2, для використання під офіс з умовою, що орендар зобов"язується виконати ряд особливих умов.

На підставі вказаного рішення, між Позивачем, Підприємець ОСОБА_1. та виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради був укладений договір оренди нежитлових приміщень за НОМЕР_1, за умовами якого Підприємцю ОСОБА_1.передано в строкове платне користування нежитлові приміщення, площею 76,3 кв.м., розташовані в будинку за адресою АДРЕСА_2

ІНФОРМАЦІЯ_3, виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради було прийнято рішення за НОМЕР_2, відповідно до якого, п.2.8 рішення виконкому НОМЕР_3 викладено в новій редакції.

Суть зміненого рішення зводилась до збільшення площі підвального приміщення, орендованого Підприємцем ОСОБА_1. з 76,3 кв.м. до 87,8 кв.м.

З зв"язку з внесенням змін до рішення виконкому НОМЕР_3, між Підприємцем ОСОБА_1. та виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_4 укладена угода НОМЕР_4 про внесенням змін до Договору оренди нежитлових приміщень за НОМЕР_1.

Відповідно до вказаної угоди, Підприємцю ОСОБА_1. передано в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 87,8 кв.м., розташовані в підвалі будинку за адресою: АДРЕСА_2, який перебуває на балансі житлово-експлуатаційної організації НОМЕР_5

Починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_4 змінено ставку орендної плати, яка склала 296,32 грн., а також ПДВ - 59,27 грн.

На виконання рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, НОМЕР_3 та умов Договору оренди нежитлових приміщень за НОМЕР_1, Позивачем, за власні кошти були здійснені ремонтні роботи в орендованому підвальному приміщенні: замінені інженерні комунікації та здійснені заходи по їх осушенню.

Таким чином, Позивач провів покращення орендованих приміщень, вартість яких складає понад 25 відсотків від залишкової вартості майна.

Відповідно до експертного висновку, виконаного експертом ОСОБА_3. на підставі договору НОМЕР_6, ринкова вартість вбудованих підвальних приміщень поАДРЕСА_2, які орендуються Позивачем складає 36296,00 грн.включаючи невід"ємні покращення.

Ринкова вартість без урахування невід"ємних покращень складає 19342,00 грн. і становить 53%.

Таким чином, ринкова вартість невід"ємних покращень становить 16954,00 грн. або 47% вартості нежитлових приміщень.

В зв"язку з цим, Позивач вважає, що відповідно до Державної програми приватизації, у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення), орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об"єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менше як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення).

Оцінка вартості об"єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки.

Враховуючи наведені норми Державної програми приватизації, Позивач звернувся до органів місцевого самоврядування з заявою про приватизацію орендованих ним підвальних приміщень ІНФОРМАЦІЯ_1

Однак, Івано-Франківською міською радою, ІНФОРМАЦІЯ_5, прийнято рішення "Про перелік об"єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська, які не підлягають приватизації", до якого увійшли нежитлові приміщення, площею 158,5 кв.АДРЕСА_2, оскільки будинок являється пам"яткою культурної спадщини місцевого значення.

Позивач вважає дане рішення необгрунтованим та незаконним, в частині включення до переліку об"єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська, які не підлягають приватизації, нежитлових приміщень, площею 158,5 кв.м., оскільки воно порушує його право на приватизацію цих приміщень, шляхом їх викупу, а тому в позовній заяві просить суд визнати нечиним п.29 рішення Івано-Франківської міської ради від ІНФОРМАЦІЯ_5

Свої доводи Позивач обгрунтовує наступним:

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини", пам"ятка - це об"єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам"яток України.

При цьому, ст. 13 Закону визначено, що об"єкти культурної спадщини, незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам"яток України за територіями національного та місцевого значення пам"яток. Порядок визначення категорій пам"яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до реєстру, на об"єкти культурної спадщини, на всі його складові елементи поширюється правовий статус пам"яток.

Статтею 14 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що Центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини видає власнику пам"ятки або уповноваженому ним органу Свідоцтво про реєстрацію об"єкту культурної спадщини як пам"ятки.

Позивач в позовній заяві стверджує, що нежитлові приміщення АДРЕСА_2 не занесені до Державного реєстру нерухомих пам"яток України, а у Відповідача відсутнє Свідоцтво про реєстрацію об"єкту культурної спадщини, як пам"ятки.

Крім цього, статтею 18 цього Закону передбачено, що об"єкти культурної спадщини, що є пам"ятками (за винятком пам"яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а такокж передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Однак при укладенні з Позивачем Договору оренди нежитлових приміщень, Відповідач не вимагав такого погодження з відповідним органом охорони культурної спадщини, що свідчить про надуманий характер рішення Івано-Франківської міської ради від ІНФОРМАЦІЯ_5, згідно якого до переліку об"єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська, які не підлягають приватизації, увійшли нежитлові приміщення, площею 158,5 кв.м., ІНФОРМАЦІЯ_1

Крім цього, Позивач стверджує, що до Відповідача з заявою про приватизацію ним орендованих приміщень, він звернувся ще до прийняття оскаржуваного рішення.

Отже, цей факт ще раз підтверджує те, що Відповідач свідомо неправомірно обмежує право Позивача на приватизацію орендованих приміщень, чим спричиняє йому значних матеріальних збитків, у вигляді вкладених коштів у відновлення інженерних мереж та ремонт цих приміщень.

Вразовуючи викладені обставини, Позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав та просить суд визнати нечинним п. 29 рішення Івано-Франківської міської ради від ІНФОРМАЦІЯ_5, "Про перелік об"єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська, які не підлягають приватизації".

Крім цього, Позивач просить зобов"язати Відповідача прийняти рішення про вк лючення нежитлових приміщень площею 76,3 кв.м., розташованих в підвалі АДРЕСА_2, до переліку об"єктів, які підлягають приватизації, шляхом викупу.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить суд позов задоволити.

Відповідач позовні вимоги не визав, свої доводи в їх заперечення виклав у відзиві на позов.

Представник Відповідача в судовому засіданні пояснив, що відповідно до ст. 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", не можуть бути об"єктами малої приватизації будівля (споруди, приміщення) або їх окремі частини, які становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини", заборонена приватизація пам'яток культурної спадщини до затвердження Верховно Радою України переліку пам"яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.

Розпорядженням ОВК НОМЕР_7, будинок ІНФОРМАЦІЯ_1( ІНФОРМАЦІЯ_6) у м.Івано-Франківську, є пам'яткою архітектури з охоронним номером 265-м.

Таким чином, представник Відповідача вважає, що зазначений об'єкт нерухомого майна не підлягає приватизації, а отже, оскаржене рішення міської ради є правомірним.

В зв'язку з цим, просить суд в позові відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши обставини у справі і подані ними докази, суд вважає доводи обгрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню із слідуючих підстав:

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради НОМЕР_3 дано дозвіл підприємцюОСОБА_1. на укладення договору оренди нежитлових приміщень в підвалі будинкуАДРЕСА_2 для використання їх під офіс з умовою, що орендар зобов'язується виконати особливі умови договору оренди.

До таких умов виконавчим комітетом були запропоновані Позивачу провести за власні кошти ремонтні роботи в орендованих приміщеннях, а також замінити інженерні комунікації та здійснити заходи з осушення орендованих приміщень.

Крім цього, необхідно за власні кошти відремонтувати фасад будинку в межах орендованих приміщень та облаштувати прилеглу до будинку територію, згідно з вимогами управління архітектури та містобудування виконавчого комітету міської ради.

Вказані особливі умови були внесені до договору оренди нежитлових приміщень НОМЕР_1, укладеного між Позивачем та виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради.

Відповідно до п.4.1.5 зазначеного Договору, сторони дійшли згоди, що у випадку прийняття орендодавцем рішення про приватизацію орендованих приміщень, орендар зобов'язується брати участь у їх приватизації в порядку, передбаченому чинним законодавством.

При приватизації орендованих приміщень, вартість приміщень визначається шляхом проведення незалежної оцінки. В даному випадку поліпшення приміщень, здійснені орендарем за рахунок власних коштів та за згодою орендодавця, які неможливо відокремити від даних приміщень без заподіяння їм шкоди, підлягають компенсації орендареві в порядку, встановленому чинним законодавством.

Таким чином, при укладенні Договору, сторони передбачали можливу приватизацію об'єкту оренди у спосіб, визначений чинним законодавством, без будь-яких обмежень та додаткових умов.

Крім цього, Позивачем, відповідно до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради за НОМЕР_3 та умов Договору оренди нежитлових приміщень ІНФОРМАЦІЯ_7, проведені невід'ємні покращення орендованих приміщень на суму 16954,00 грн., що складає 47% їх ринкової власності.

Вказана сума невід'ємних покращень підтверджується експертним висновком про ринкову вартість вбудованих підвальних приміщень по АДРЕСА_2 виконаного експертом ОСОБА_3. відповідно до договору ІНФОРМАЦІЯ_8.

Відповідно до умов Державної програми приватизації, у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення), орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкту без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення).

Оцінка вартості об'єкту приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки.

Як вбачається із матеріалів справи та експертного висновку, ринкова вартість невід'ємних покращень, здійснених Позивачем в орендованих приміщеннях складає 163954,00 грн. або 47% ринкової вартості цих приміщень.

Таким чином, суд вважає, що Позивач набув право приватизації орендованого майна, шляхом його викупу за ціною, відповідно до експертної оцінки.

Однак, Відповідачем відмовлено Позивачу в реалізації права приватизувати орендоване ним майно, шляхом його викупу.

Відповідно до листа органу комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська за ІНФОРМАЦІЯ_9, питання приватизації не може бути розглянуто уповноваженим органом, у зв'язку з тим, що Закон України "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини" (2391-15) , заборонена приватизація пам'яток культурної спадщини до затвердження Верховною Радою України переліку пам"яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.

Враховуючи те, що орендовані Позивачем нежитлові приміщення розташовані в будівлі, що є пам'яткою архітектури (охоронний договір НОМЕР_7, згідно розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_10), то питання щодо надання дозволу на їх приватизацію в даний час не може бути розглянуте.

Рішенням сесії Івано-Франківської міської ради від ІНФОРМАЦІЯ_5, до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська, які не підлягають приватизації включено нежитлові приміщення площею 158,5 кв.м. в будинку по АДРЕСА_2

Суд вважає дане рішення в цій частині таким, що не відповідає вимогам Закону, а тому його слід визнати нечинним.

Відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" (1805-14) , нерухомий об"єкт культурної спадщини, це об"єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності. Об"єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов"язані з ним рухомі предмети, а також територія чи водні об"єкти, інші природні, природо- антропогенні або створені людиною об"єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Однак, підвальні приміщення не можуть складати історичну чи будь-яку цінність без цілісної споруди.

Відповідно до рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.11.2006 року у справі №А-13/214 встановлено, що на праві приватної та колективної власності в будинку АДРЕСА_2, нежитлові та житлові приміщення перебувають у 11 осіб.

Частини приміщень переходили у приватну власність згідно укладених догвоорів купівлі-продажу. Останній такий договір укладено ІНФОРМАЦІЯ_11, тобто під-час дії заборони.

Враховуючи ту обставину, що будинок за адресою: АДРЕСА_2, є пам"яткою культурної спадщини і занесений до реєстру пам"яток місцевого значення згідно рішення ОВК від НОМЕР_7, більша частина приміщень, що знаходяться в ньому вже приватизована або продана відповідно до договорів купівлі-продажу.

Оскільки, об"єктом пам"ятки архітектури є цілий будинок АДРЕСА_2, то включена до переліку об"єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська, які не підлягають приватизації, лише його частина, яка складає 158,5 кв.м., суперечить вимогам Закону України "Про охорону культурної спадщини" (1805-14) та нормам діючої Конституції України (254к/96-ВР) .

Враховуючи викладене, суд вважає, Рішення сесії Івано-Франківської міської ради від ІНФОРМАЦІЯ_5, в частині включення до переліку об"єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська, які не підлягають приватизації нежитлові приміщення в АДРЕСА_2, площею 158,5 кв.м. незаконним, а тому його слід визнати в цій частині нечинним.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 13.12.2000 року (v014p710-00) у справі №1-16/200, положення частини першої, третьої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" (межу приватизації, щодо ініціативи покупців про включення відповідного майна до переліку об"єктів, що підлягають приватизації, треба розуміти як право покупця пропонувати проведення приватизації конкретного об"єкта малої приватизації у вказаний ним спосіб, зокрема, шляхом викупу.

Положення частини п"ятої ст.7 Закону, слід розуміти так, що органи приватизації зобов"язані розглянути подані покупцем заяви та, у разі відсутності встановлених цим Законом підстав для відмови у приватизації, включити конкретне підприємство до переліку об"єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб.

Пропозиція покупця щодо способу приватизації підлягає розгляду у визначений Законом строк, але вона не є обов"язковою для органів, які визначають або затверджують перелік об"єктів такої приватизації, за винятком випадків, передбачених ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", та іншими законами.

Не може бути підставою відмови Позивачу в приватизації орендованого ним майна посилання Відповідача на Закон України "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини" (2391-15) , оскільки Кабінетом Міністрів України перелік таких об'єктів не визначений.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки України. Усі суб"єкти права власності рівні перед Законом.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, відповідно до положень ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Враховуючи викладені обставини та наведені норми законів, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Судові витрати покласти на Відповідача.

На підставі викладеного, у відповідності до ст. 13, 19, 124 Конституції України, ст. 1, 13, 14 Закону України "Про охорону культурної спадщини", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) , Рішення Конституційного суду України від 13.12.2000 року (v014p710-00) у справі №1-16/200, керуючись ст. 94,158, 160, 186 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд-

Позов задоволити.

1. Визнати нечинним Рішення Івано-Франківської міської ради від 03.08. 2006р., в частині включення до переліку об"єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська, які не підлягають приватизації, нежитлові приміщення, площею 158,5 кв.м. в АДРЕСА_2

2. Зобов"язати Відповідача, Івано-Франківську міську раду ( м.Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21) включити до переліку об"єктів приватизації підвальні приміщення, площею 76,3 кв.м., розташовані в будинкуАДРЕСА_2

Судові витрати покласти на Відповідача.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції под ається протягом десяти днів з дня її проголошення; апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.