РIШЕННЯ
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     № 39/90
 
     15.09.06
 
     За  позовом  Державного  підприємства  "Українське   агенство
авторських та суміжних прав"
 
     до  Акціонерного  товариства   закритого   типу   "Українська
незалежна ТВ - Корпорація"
 
     Третя  особа  1  Товариство  з   обмеженою   відповідальністю
"Мелорама"
 
     Третя особа 2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Орама"
     про стягнення 35000 грн. компенсації за порушення авторського
права.
 
     Суддя Гумега О.В.
 
     Представники:
 
     Від позивача: Демченко В. О.
 
     Від відповідача: не з'явилися
 
     Від третьої особи 1: не з'явилися
 
     Від третьої особи 2: Юркіна О.О.
 
     СУТЬ СПОРУ:
 
     Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 35000
грн.  компенсації  за  порушення  авторського  права.  Крім  того,
позивач   просить   покласти    на    відповідача    витрати    на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати  по
сплаті держмита та накласти на відповідача  штраф  у  розмірі  10%
суми, присудженої судом на користь позивача.
 
     Позовні вимоги позивач обгрунтовує  тим,  що  є  організацією
колективного  управління,  яка  управляє  на  колективній   основі
майновими правами суб'єктів авторського права. Позивач вказує,  що
15.01.2006  року  відповідачем  було  публічно  сповіщено  в  ефір
музичні твори,  виключне  право  на  використання  яких,  а  також
виключне право на укладення  з  юридичними  та  фізичними  особами
договорів  на  використання  творів  автора,   здійснення   збору,
розподілу  і  виплати   авторської   винагороди,   вчинення   дій,
пов'язаних  із  захистом  порушених  авторських   прав,   належить
позивачу.
 
     Відповідач надав відзив на позов, в якому  проти  задоволення
позовних вимог заперечував  з  огляду  на  те,  що  відповідно  до
ліцензійної угоди № 10/07/2005-1/44-иап/2005 від 07.10.2005  року,
укладеної   між   Товариством   з    обмеженою    відповідальністю
"Мелорама"(третя особа 1)  та  Акціонерним  товариством  закритого
типу "Українська незалежна ТВ-Корпорація"(відповідач), третя особа
1, яка є законним власником аудіовізуального  твору  (телевізійної
версії концерту "Пісня -2005"),  передала  відповідачу  невиключні
майнові права на використання зазначеного твору шляхом передачі  в
ефір та (або)  по  кабелю  без  обмеження  території  і  кількості
публічних сповіщень. За таких обставин, відповідач вважає, що  ним
не порушувалися авторські права, а тому позов є необгрунтованим та
не підлягає задоволенню.
 
     Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.04.2006  року  до
участі  у  справі  в  якості  третьої  особи  1,  яка  не  заявляє
самостійних  вимог  на  предмет  спору  на  стороні   відповідача,
залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелорама".
 
     Третя особа 1 надала пояснення у справі, в яких зазначила, що
у відповідності з ліцензійною  угодою  №  10/07/2005-1/44-иап/2005
від 07.10.2005 року передала відповідачу невиключні майнові  права
на використання твору (телевізійної версії концерту "Пісня -2005")
шляхом передачі його в ефір  та  (або)  по  кабелю  без  обмеження
території і кількості публічних повідомлень. Третя особа  1  також
зазначила, що 30.09.2004 року між третьою особою 1 та  Товариством
з обмеженою відповідальністю "Орама"(третя особа 2) був  укладений
договір  №  5-04  про  надання  послуг   (прав)   при   проведенні
телевізійної зйомки.
 
     Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.05.2006  року  до
участі  у  справі  в  якості  третьої  особи  2,  яка  не  заявляє
самостійних  вимог  на  предмет  спору  на  стороні   відповідача,
залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Орама".
 
     Третя особа 2 надала суду пояснення, в  яких  позовні  вимоги
позивача до відповідача вважає необгрунтованими з огляду на те, що
30.09.2004 року між третьою особою 2 та третьою особою 1  укладено
договір  №  5-04  про  надання  послуг   (прав)   при   проведенні
телевізійної зйомки, за яким третя особа 2 передала третій особі 1
виключне  право  на  телевізійну  зйомку  концертів   під   назвою
"Пісня....", створення на основі такого запису телевізійних версій
концерту  та  подальше  використання  таких  телевізійних  версій,
зокрема шляхом публічного сповіщення. Третя особа 2 також  вказує,
що права на  використання  творів  в  телеверсіях  надані  третьою
особою на законних  підставах,  що  підтверджується  дозволами  та
актами на запис.
 
     Ухвалою суду від 13.04.2006 р. порушено провадження у справі.
     Ухвалами  суду  від   27.04.2006   року,   24.05.2006   року,
21.06.2006 року,  03.07.2006  року,  розгляд  справи  відкладався,
відповідно до ст.77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     В  судовому  засіданні,  призначеному   на   04.09.2006   р.,
відповідно до ст.77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , оголошувалася перерва
до 15.09.2006 року.
 
     В  судовому  засіданні,  призначеному   на   15.09.2006   р.,
оголошувався повний текст рішення.
 
     Заслухавши  пояснення  представників  сторін,  третіх   осіб,
дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому
засіданні  оригінали  документів,   копії   яких   знаходяться   в
матеріалах справи, суд, -
 
     ВСТАНОВИВ:
 
     Державне підприємство "Українське агентство з  авторських  та
суміжних прав"(позивач) є  організацією  колективного  управління,
сферою  діяльності  якої  є  управління  на   колективній   основі
майновими правами суб'єктів авторського  права  і  (або)  суміжних
прав, зокрема такими категоріями майнових  прав,  як  використання
об'єктів  авторського  права  і  (або)   суміжних   прав,   шляхом
публічного  виконання,  в  тому  числі  на  радіо  і  телебаченні;
відтворення творів за допомогою механічного, магнітного та  іншого
запису;   репродукування;   тиражування   творів    образотворчого
мистецтва у промисловості; відтворення аудіовізуальних  творів  чи
звукозаписів творів в особистих цілях та інше.
 
     21.10.2005 року між  позивачем  та  автором  Яременко  О.  I.
укладено угоду № 87177 на  управління  майновими  правами  автора,
відповідно до  якої  автор  передав  позивачу  виключне  право  на
управління своїми майновими правами на твори (як ті, що існують на
момент підписання цієї угоди, так і на ті, що будуть створені  під
час дії  даної  угоди)  при  їх  використанні  шляхом:  публічного
виконання  творів,  публічного  показу,   публічного   сповіщення,
відтворення та запису (п. 1 угоди).
 
     Автор передав позивачу виключне право укладати з юридичними і
фізичними особами  користувачами  творів  (платниками)  ліцензійні
угоди на використання творів способами, зазначеними в  п.  1  цієї
угоди і збирати на користь автора належну винагороду (п. 3 угоди).
Автор  зобов'язувався  для  своєчасного  і  правильного  розподілу
винагороди вчасно реєструвати нові твори в Агентстві (позивач).
 
     Зібрані у справі докази свідчать, що 21.10.2005 року Яременко
О. I. заповнив заяву на реєстрацію творів, в тому  числі  і  твору
"Позови меня"(виконавцем якого вказано SMS), зазначена заява  була
отримана позивачем 24.10.2005 року.
 
     21.11.2002 року між позивачем та автором Пономарьовим  О.  В.
укладено угоду № 55732 на  управління  майновими  правами  автора,
відповідно до  якої  автор  передав  позивачу  виключне  право  на
управління своїми майновими правами на твори (як ті, що існують на
момент підписання цієї угоди, так і на ті, що будуть створені  під
час дії  даної  угоди)  при  їх  використанні  шляхом:  публічного
виконання  творів,  публічного  показу,   публічного   сповіщення,
відтворення  та  запису;  відтворення  і   розповсюдження   творів
образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва (п. 1 угоди).
 
     Автор передав позивачу виключне право укладати з юридичними і
фізичними особами  користувачами  творів  (платниками)  ліцензійні
угоди на використання творів способами, зазначеними в  п.  1  цієї
угоди і збирати на користь автора належну винагороду (п. 3 угоди).
Автор  зобов'язувався  для  своєчасного  і  правильного  розподілу
винагороди вчасно реєструвати нові твори в Агентстві (позивач).
 
     Зібрані  у  справі  докази  свідчать,  що   03.09.2005   року
Пономарьов О. В. заповнив  заяву  на  реєстрацію  твору  "Я  люблю
тільки  тебе"(виконавцем  якого  вказано   Пономарьова   О.   В.),
зазначена заява була отримана позивачем 14.10.2005 року.
 
     20.10.2004 року між  позивачем  та  автором  Чернегою  О.  В.
укладено угоду №79765  на  управління  майновими  правами  автора,
відповідно до  якої  автор  передав  позивачу  виключне  право  на
управління своїми майновими правами на твори (як ті, що існують на
момент підписання цієї угоди, так і на ті, що будуть створені  під
час дії  даної  угоди)  при  їх  використанні  шляхом:  публічного
виконання  творів,  публічного  показу,   публічного   сповіщення,
відтворення  та  запису,  відтворення  і   розповсюдження   творів
образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва (п. 1 угоди).
 
     Автор передав позивачу виключне право укладати з юридичними і
фізичними особами  користувачами  творів  (платниками)  ліцензійні
угоди на використання творів способами, зазначеними в  п.  1  цієї
угоди і збирати на користь автора належну винагороду (п. 3 угоди).
Автор  зобов'язувався  для  своєчасного  і  правильного  розподілу
винагороди вчасно реєструвати нові твори в Агентстві (позивач).
 
     Зібрані у справі докази свідчать, що 20.01.2005 року  Чернега
О.   В.   заповнив   заяву   на   реєстрацію    твору    "Холодная
ночь"(виконавцем якого вказано Козловського В.),  зазначена  заява
була отримана позивачем 20.01.2005 року. В якості авторів тексту і
музики цього твору зазначено Д. Гольде і О. Чернегу.
 
     21.05.2002 року між позивачем  та  автором  Максимчук  Д.  М.
(Діанна Гольде) укладено  угоду  №43678  на  управління  майновими
правами автора, відповідно до якої автор передав позивачу виключне
право на управління своїми майновими правами на твори (як  ті,  що
існують на момент підписання цієї угоди, так і на  ті,  що  будуть
створені під час дії даної  угоди)  при  їх  використанні  шляхом:
публічного  виконання  творів,   публічного   показу,   публічного
сповіщення, відтворення та запису (п. 1 угоди).
 
     Автор передав позивачу виключне право укладати з юридичними і
фізичними особами  користувачами  творів  (платниками)  ліцензійні
угоди на використання творів способами, зазначеними в  п.  1  цієї
угоди і збирати на користь автора належну винагороду (п. 3 угоди).
Автор  зобов'язувався  для  своєчасного  і  правильного  розподілу
винагороди вчасно реєструвати нові твори в Агентстві (позивач).
 
     Зібрані  у  справі  докази  свідчать,  що   11.11.2004   року
Максимчук Д. М. (Діанна  Гольде)  заповнила  заяву  на  реєстрацію
творів, в тому числі  і  твору  "Холодная  ночь"(виконавцем  якого
вказано Козловського В.), зазначена заява була отримана  позивачем
09.11.2004 року. В якості авторів  тексту  і  музики  цього  твору
зазначено Д. Гольде і О. Чернегу.
 
     10.12.2003 року між  позивачем  та  автором  Підкаура  Н.  П.
(Наталія  Лей)  укладено  угоду  №54457  на  управління  майновими
правами автора, відповідно до якої автор передав позивачу виключне
право на управління своїми майновими правами на твори (як  ті,  що
існують на момент підписання цієї угоди, так і на  ті,  що  будуть
створені під час дії даної  угоди)  при  їх  використанні  шляхом:
публічного  виконання  творів,   публічного   показу,   публічного
сповіщення, відтворення та запису;  відтворення  і  розповсюдження
творів образотворчого і декоративно-прикладного  мистецтва  (п.  1
угоди).
 
     Автор передав позивачу виключне право укладати з юридичними і
фізичними особами  користувачами  творів  (платниками)  ліцензійні
угоди на використання творів способами, зазначеними в  п.  1  цієї
угоди і збирати на користь автора належну винагороду (п. 3 угоди).
Автор  зобов'язувався  для  своєчасного  і  правильного  розподілу
винагороди вчасно реєструвати нові твори в Агентстві (позивач).
 
     Зібрані у справі докази свідчать, що 11.12.2003 року Підкаура
Н. П. заповнила заяву на реєстрацію творів, в тому числі  і  твору
"Полюби  меня  такой"(виконавцем  якого  вказано  Кочеткова   О.),
зазначена заява була отримана позивачем 11.12.2003 року. В  якості
автору тексту і музики цього твору зазначено Н. Лей.
 
     06.11.2003 року між позивачем  та  автором  Поліщуком  О.  М.
укладено угоду №53873  на  управління  майновими  правами  автора,
відповідно до  якої  автор  передав  позивачу  виключне  право  на
управління своїми майновими правами на твори (як ті, що існують на
момент підписання цієї угоди, так і на ті, що будуть створені  під
час дії  даної  угоди)  при  їх  використанні  шляхом:  публічного
виконання  творів,  публічного  показу,   публічного   сповіщення,
відтворення та запису (п. 1 угоди).
 
     Автор передав позивачу виключне право укладати з юридичними і
фізичними особами  користувачами  творів  (платниками)  ліцензійні
угоди на використання творів способами, зазначеними в  п.  1  цієї
угоди і збирати на користь автора належну винагороду (п. 3 угоди).
Автор  зобов'язувався  для  своєчасного  і  правильного  розподілу
винагороди вчасно реєструвати нові твори в Агентстві (позивач).
 
     Зібрані у справі докази свідчать, що 06.06.2005 року  Поліщук
О. М. заповнив заяву на реєстрацію творів, в тому  числі  і  твору
"Музика грай"(виконавцем якого вказано Таїсію Повалій),  зазначена
заява була отримана позивачем 07.06.2005  року.  В  якості  автору
тексту і музики цього твору зазначено Поліщука О. М.
 
     Всі укладені договори на управління майновими правами  автора
містять п. 6, в якому автори  зобов'язуються  не  доручати  третім
особам  здійснювати  будь-які  дії  по  управлінню  їх   майновими
правами, що передані позивачу, а також не отримувати винагороду за
використання його творів  способами,  зазначеними  в  п.  1  угод,
безпосередньо від платників та інших фізичних осіб без  письмового
дозволу позивача.
 
     Як вже зазначалося,  відповідно  до  укладених  угод,  автори
передали позивачу виключне право на  управління  своїми  майновими
правами, тобто виключне право укладати з  юридичними  і  фізичними
особами ліцензійні угоди на використання творів 
( п. 1 та п. 3 угод)
( п. 1 та п. 3 угод). При цьому в угодах з авторами зазначено, що перелік творів, на які поширюється дія цієї угоди додається до угод. Автори передали позивачу право на управління майновими правами на твори, що існують на момент підписання цієї угоди, так і на твори, що будуть створені під час дії угод (п. 1 угоди)
( п. 1 та п. 3 угод). При цьому в угодах з авторами зазначено, що перелік творів, на які поширюється дія цієї угоди додається до угод. Автори передали позивачу право на управління майновими правами на твори, що існують на момент підписання цієї угоди, так і на твори, що будуть створені під час дії угод (п. 1 угоди). Сторони не встановили порядку повідомлення позивача авторами про створення нових творів, однак передбачили, що для своєчасного і правильного розподілу винагороди на авторів покладається обов'язок вчасно реєструвати нові твори в агентстві (у позивача)
( п. 1 та п. 3 угод). При цьому в угодах з авторами зазначено, що перелік творів, на які поширюється дія цієї угоди додається до угод. Автори передали позивачу право на управління майновими правами на твори, що існують на момент підписання цієї угоди, так і на твори, що будуть створені під час дії угод (п. 1 угоди). Сторони не встановили порядку повідомлення позивача авторами про створення нових творів, однак передбачили, що для своєчасного і правильного розподілу винагороди на авторів покладається обов'язок вчасно реєструвати нові твори в агентстві (у позивача) (п. 6 угод)
.
 
     Виходячи  з  наведеного,  суд  приходить  до   висновку,   що
реєстрація творів Державним підприємством "Українське агентство  з
авторських та суміжних прав"(позивачем) не  може  бути  одночасним
доказом передачі виключних прав на  управління  майновими  правами
автора саме на цей зареєстрований твір у  відповідності  з  раніше
укладеними угодами.
 
     Так, згідно з статутом позивача (ст. 1.3) його  завданнями  є
як забезпечення колективного управління майновими правами,  так  і
участь у здійсненні державної  реєстрації  прав  автора  на  твори
науки, літератури і мистецтва, а також реєстрації  договорів,  які
стосуються  прав  авторів  на  твори.  Наведене  свідчить,  що  на
позивача  покладені   також   інші   функції,   окрім   здійснення
колективного управління майновими правами.
 
     Судом також враховано, що подані позивачем заявки авторів  на
реєстрацію творів не містять жодних посилань  на  укладені  раніше
між авторами та позивачем угоди на  управління  майновими  правами
автора. Крім того, п. 15 угод, укладених між авторами та позивачем
передбачено, що всі зміни і доповнення до угод дійсні,  якщо  вони
зроблені у письмовій формі і підписані обома сторонами.
 
     Стаття 45 Закону  України  "Про  авторське  право  і  суміжні
права"визначає ( 3792-12 ) (3792-12)
         способи  управління  майновими  правами
суб'єктів  авторського  права  і  суміжних  прав,   так   суб'єкти
авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми  правами
особисто, через свого повіреного, через  організацію  колективного
управління.
 
     Організації колективного управління діють на основі статутів,
що затверджуються в установленому порядку і в  межах  повноважень,
одержаних від суб'єктів авторського права і  (або)  суміжних  прав
(ст. 48 Закону України  "Про  авторське  право  і  суміжні  права"
( 3792-12 ) (3792-12)
        ).
 
     Проаналізувавши зібрані у справі  докази,  суд  приходить  до
висновку, що позивач не довів передачі  йому  прав  на  управління
майновими правами на твори:
 
     "Позови меня"- слова і музика Яременко О. I.;
 
     "Я люблю тільки тебе"- слова і музика Пономарьова О. В.;
 
     "Холодная ночь"- слова Максимчук Д. М., музика Чернега О. В.;
     "Полюби меня такой" - слова і музика Підкаура Н. П.;
 
     "Музика грай"- слова і музика Поліщук О. М.
 
     Як зазначалося, наявні в матеріалах справи  докази  свідчать,
що 11.12.2003 року Підкаура Н. П.  (Н.  Лей)  заповнила  заяву  на
реєстрацію  творів,  в   тому   числі   і   твору   "Полюби   меня
такой"(виконавцем якого вказано  Кочеткова  О.),  зазначена  заява
була отримана позивачем 11.12.2003 року. В якості автору тексту  і
музики цього твору зазначено Н. Лей. Однак, 03.11.2004 року між Н.
Підкаура (Н. Лей) та Н. Могилевською укладено авторський  договір,
відповідно до якого Н.Підкаура передала Н.  Могилевській  виключні
майнові  права   на   фіксацію   (запис),   публічне   сповіщення,
відтворення, публічний показ музичного твору "Полюби меня  такой".
Зазначене є додатковим  доказом,  що  виключні  майнові  права  на
управління майновими правами на твір "Полюби меня такой"- слова  і
музика Підкаура Н. П. позивачу не передавалися.
 
     Відповідно до ст. 49 Закону України "Про  авторське  право  і
суміжні права" ( 3792-12 ) (3792-12)
        ,  організації  колективного  управління
повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права  і  (або)
суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень,  зокрема,
такі функції: укладати договори про використання прав, переданих в
управління; збирати, розподіляти і виплачувати зібрану  винагороду
за використання об'єктів авторського права і (або)  суміжних  прав
суб'єктам авторського права і (або) суміжних  прав,  правами  яких
вони   управляють;   вчиняти   інші   дії,   передбачені    чинним
законодавством,  необхідні  для  захисту  прав,  управління  якими
здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за  захистом
прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав  відповідно
до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів.
 
     15.01.2006 року відповідачем було публічно сповіщено  в  ефір
твори:
 
     "Позови меня"- слова і музика Яременко О. I.;
 
     "Я люблю тільки тебе"- слова і музика Пономарьова О. В.;
 
     "Холодная ночь"- слова Максимчук Д. М., музика Чернега О. В.;
     "Полюби меня такой" - слова і музика Підкаура Н. П.;
 
     "Музика грай"- слова і музика Поліщук О. М...
 
     Зазначене підтверджується Актом фіксації порушення авторських
прав від 25.01.2006 року № 1-01-06.
 
     Позивач вказує, що публічне сповіщення цих  творів  відбулося
без дозволу позивача та  без  виплати  авторської  винагороди.  За
порушення майнових авторських  прав  позивач  просить  стягнути  з
відповідача  компенсацію  у  сумі,  яка  відповідає  20   розмірам
мінімальних заробітних плат за кожний музичний твір.
 
     Згідно з ст. 443 ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          використання  твору
здійснюється лише за згодою  автора,  крім  випадків  правомірного
використання твору без такої згоди, встановлених цим  Кодексом  та
іншим законом.
 
     Стаття 15 Закону  України  "Про  авторське  право  і  суміжні
права"встановлює ( 3792-12 ) (3792-12)
        , що автор (чи  інша  особа,  яка  має
авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке
використання твору.
 
     Розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і
використання твору встановлюються в  авторському  договорі  або  у
договорах, що  укладаються  за  дорученням  суб'єктів  авторського
права  організаціями  колективного  управління  з   особами,   які
використовують твори.
 
     Право автора на плату за використання його твору  встановлено
також ст. 445 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
     У відзиві на  позовну  заяву,  відповідач  зазначає,  що  ним
здійснювалося  сповіщення  аудіовізуального  твору   (телевізійної
версії концерту "Пісня 2005") і позивач не є власником і  йому  не
передавалися майнові  права  на  зазначений  аудіовізуальний  твір
жодним з його авторів.
 
     Зібрані у справі докази  свідчать,  що  30.09.2004  року  між
Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелорама"(третя особа 1)
і Товариством з обмеженою відповідальністю "Орама" (третя особа 2)
укладено договір № 5-04 про надання послуг (прав)  при  здійсненні
телевізійної зйомки видовищних заходів.
 
     Відповідно до п. 1.1. ст. 1  цього  договору  третя  особа  2
надає третій особі 1 послуги  по  технічному  і  адміністративному
сприянню організації телевізійної  зйомки  концертів,  інтерв'ю  з
учасниками концертів, а також всіх  передконцертних,  підготовчих,
репетиційних   і   інших   заходів,   пов'язаних   з    концертами
(далі  -заходи)  і  надає  третій  особі  1  виключне   право   на
телевізійну зйомку концертів та інших заходів, створення на основі
здійснених записів  аудіовізуальних  творів  -телевізійних  версій
заходів і подальше використання відповідних телевізійних версій, а
третя особа 1 здійснює оплату отриманих послуг (прав) в порядку  і
на умовах, встановлених цим договором.
 
     Пунктом 4.1. ст. 4 договору встановлювалося, що третя особа 2
гарантує третій особі 1, що має всі необхідні права і повноваження
для  надання  третій  особі  1  виключних   прав   на   здійснення
телевізійної  зйомки  заходів,  створення  на  основі   здійснених
записів  аудіовізуальних  творів  -телевізійних  версій   заходів,
подальше використання третьою особою  1  відповідних  телевізійних
версій як  повністю,  так  і  частково  без  обмеження  терміну  і
території.
 
     Третя особа 1 та третя  особа  2  погодили,  що  обов'язковою
умовою можливості участі того чи іншого виконавця музичних  творів
в  концертах  є  гарантоване  надання  таким  виконавцем  прав  на
телевізійну  зйомку  його  виконання  в  концерті   і   можливість
подальшого публічного  сповіщення  (телевізійного  показу)  такого
виконання без  обмеження  термінів  і  території.  При  цьому  всі
розрахунки в виконавцем приймає на себе третя особа 2 (п.4.4.  ст.
4 договору).
 
     Сторони обумовили, що  у  разі  коли  будь-яка  особа  висуне
третій особі  1  які-небудь  обгрунтовані  претензії  або  вимоги,
пов'язані з правомірним використанням третьою особою  своїх  прав,
отриманих за умовами цього договору, третя особа 2 приймає на себе
всю відповідальністю за  врегулювання  спорів  з  такими  особами,
включаючи виплату всіх сум по обгрунтованим претензіям таких  осіб
(п. 7.1, ст. 7 договору).
 
     Однак, предметом розгляду у  справі  №  39/90  не  є  питання
авторського права  на  аудіовізуальний  твір  "Телевізійна  версія
концерту "Пісня-2005"
 
     Судом також враховано, що  згідно  з  чинним  законодавством,
об'єктами  суміжних  прав,  незалежно  від  призначення,   змісту,
оцінки, способу і форми вираження, є, зокрема, виконання  музичних
та інших творів; передачі (програми) організацій мовлення (ст.  35
Закону України "Про авторське право і суміжні права" ( 3792-12 ) (3792-12)
        ).
 
     Суб'єктами суміжних  прав  є  виконавці  творів,  організації
мовлення  та  їх  правонаступники  (ст.  35  Закону  України  "Про
авторське право і суміжні права" ( 3792-12 ) (3792-12)
        ).
 
     При  цьому,  виконавці  здійснюють  свої   права   за   умови
дотримання ними прав авторів виконуваних творів та інших суб'єктів
авторського права. Організації мовлення повинні дотримуватися прав
суб'єктів  авторського  права,  виконавців,  виробників   фонограм
(відеограм). Наведене  свідчить,  що  відповідач  зобов'язаний  не
порушувати права авторів музичних творів та виплачувати винагороду
авторам за використання їх творів.
 
     Згідно з ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні
права" ( 3792-12 ) (3792-12)
         встановлено, що порушенням авторського права  і
(або) суміжних прав, що  дає  підстави  для  судового  захисту,  є
вчинення будь-якою особою дій, які  порушують  особисті  немайнові
права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені
статтями 14 і 38 цього Закону,  та  їх  майнові  права,  визначені
статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням  передбачених
статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.
 
     Статтею 52 Закону України  "Про  авторське  право  і  суміжні
права"визначені  ( 3792-12 ) (3792-12)
          способи  цивільно-правового  захисту
авторського  права  і  суміжних  прав.  Так,  за  захистом   свого
авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права
та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до
суду та інших органів відповідно до їх компетенції. При порушеннях
будь-якою  особою  авторського  права  і  (або)   суміжних   прав,
передбачених статтею 50 цього  Закону,  недотриманні  передбачених
договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав,
використанні творів і об'єктів суміжних прав з  обходом  технічних
засобів захисту чи з підробленням інформації  і  (або)  документів
про  управління  правами  чи  створенні   загрози   неправомірного
використання об'єктів авторського права і (або) суміжних  прав  та
інших  порушеннях  особистих  немайнових  прав  і  майнових   прав
суб'єктів  авторського  права  і  (або)  суміжних  прав,  суб'єкти
авторського права і (або) суміжних прав мають право,  зокрема,  на
виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі  від  10  до
50000 мінімальних заробітних плат, замість  відшкодування  збитків
або стягнення доходу.
 
     За таких обставин, суд приходить до висновку,  що  відповідач
не звільнений  від  обов'язку  сплачувати  авторам  винагороду  за
використання їх творів.
 
     В той  же  час,  позовні  вимоги  позивача  про  стягнення  з
відповідача компенсації за порушення авторського права  у  розмірі
20 мінімальних заробітних  плат  за  публічне  сповіщення  в  ефір
музичних  творів,  що  складає  35000,00  грн.  та  накладення  на
відповідача штрафу  в  розмірі  10%  суми,  присудженої  судом  на
користь позивача задоволенню не підлягають, оскільки позивачем  не
доведено, що йому було передане  виключне  право  на  використання
творів:
 
     "Позови меня"- слова і музика Яременко О. I.;
 
     "Я люблю тільки тебе"- слова і музика Пономарьова О. В.;
 
     "Холодная ночь"- слова Максимчук Д. М., музика Чернега О. В.;
     "Полюби меня такой" - слова і музика Підкаура Н. П.;
 
     "Музика грай"- слова і музика Поліщук О. М.
 
     Відповідно до ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  кожна  сторона
повинна довести обставини, на які вона посилається як на  підстави
своїх  вимог  чи  заперечень.  Позивач   не   надав   доказів   на
підтвердження обставин, на які  він  посилається  як  на  підставу
своїх  вимог,  а  тому  позовні  вимогиє  необгрунтованими  та  не
підлягають задоволенню.
 
     Відповідно до ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , при  відмові  в
позові  витрати  по  сплаті  державного   мита   та   витрати   на
інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу  покладаються
на позивача. Однак, відповідно до п.  2  ст.  4  Декрету  Кабінету
Міністрів України від 21.01.1993 року № 93 ( 7-93 ) (7-93)
         "Про  державне
мито"позивач звільнений від сплати державного мита.
 
     Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         суд, -
 
                          В И Р I Ш И В:
 
     В задоволенні позову відмовити повністю.
 
     Рішення набирає законної сили після закінчення  десятиденного
строку з дня його прийняття.
 
     Суддя Гумега О. В.