ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" вересня 2006 р.
Справа № 6/284/06
м. Миколаїв
за позовом
Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод
"НАРП" м.Миколаїв
до відповідача
ДПI у м.Миколаєві
про
Скасування податкових повідомлень - рішень
Суддя Ткаченко О.В
Секретар Шевченко Л.В.
Представники:
Від позивача
Остра Т.I., Царьова Т.Ф
Від відповідача
Волік В.А., Колбухова О.С.
Суть спору: В листопаді 2002р., лютому 2003р. і квітні 2004р.
позивач отримав від ТОВ "Фінком" продукцію, в розрахунок за яку
видав процентні векселі №7432679500978, № 7432679500978 і
№7432679502791, які були в цих же податкових періодах були
пред'явлені позивачу для оплати з нарахуванням процентів.
Також у тих же податкових періодах позивач здійснив обмін з
ТОВ "Фінком" зазначених векселів на векселі отримані підприємством
від ТОВ "Білком", ТОВ "Континент" і ТОВ "Лакта" № 7432618204791, №
753283510692 і №3220901563, за поставлену товариствам продукцію.
За вказані періоди, на підставі податкових накладних, наданих
ТОВ "Фінком", підприємство включило до податкового кредиту суму
податку з урахуванням як вартості продукції, так і процентів по
векселям №7432679500978, № 7432679500978 і №7432679502791.
За результатами перевірки підприємства(акт
№01/23-219/09794409 від 14.11.2005р.) податковою службою
24.11.2005р. прийнято податкове повідомлення -рішення
№0001102301/0, яким визнано незаконним включення до податкового
кредиту сум податку, нарахованого за процентами по векселям(за
виключенням сум, сплачених грошовими коштами і сум кредиту від
торгівлі борговими зобов'язаннями), і з урахуванням вказаного
порушення визначено податкове зобов'язання на суму 335194,42грн.,
а також 167597,21грн. штрафних санкцій -50% від суми зобов'язання.
За наслідками адміністративного оскарження відповідачем були
направлені повідомлення -рішення №0001102301/1, №0001102301/2,
№0001102301/3, якими рішення №0001102301/0 залишено без змін.
Підприємство звернулося з позовом про скасування
повідомлень -рішень, посилаючись на те, що правомірно, відповідно
до п.4.8 Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
включило до податкового кредиту
суму податку з урахуванням нарахованих процентів по векселям.
Відповідач позов не визнав, вказавши, що право на податковий
кредит у частині суми ПДВ, обчисленої виходячи із розміру
процентів, обумовлених договором, покупець вказаних товарів
(робіт, послуг) має виключно в тій частині, які відноситься до
складу валових витрат звітного періоду.
Згідно з ч.1 пп.7.9.3 Закону України від 28.12.1994 №
334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
за дисконтними цінними паперами, емітованими платником податку,
балансові збитки від їх розміщення відносяться до складу його
валових витрат у податковий період, протягом якого відбулося
погашення (викуп) таких цінних паперів.
Оскільки емітовані позивачем векселі є дисконтними, а не
процентими(проценти по векселю не підпадають під визначення
процентів, передбаченого абз.6 пп.1.10 Закону № 334/94-ВР) і не
погашені(викуплені) за грошові кошти, позивач не має право на
податковий кредит у частині суми ПДВ, обчисленої виходячи із
розміру процентів.
Крім того, частина 3 п.4.8 "Про податок на додану вартість"
векселі видані, але не оплачені платником податку, не змінюють сум
податкового кредиту такого платника податку, незалежно від видів
операцій, по яких такі векселі використовуються.
Господарський суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що
позов підлягає задоволенню, а заперечення відповідача не
приймаються до уваги, виходячи з такого.
Відповідно до пп.7.9.3. Закону № 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
і
ч.1 п. 4.8 Закону № 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
за процентними цінними
паперами, емітованими платником податку, суми процентів
включаються до складу його валових витрат у податковий період,
протягом якого була здійснена або мала бути здійснена виплата
таких процентів, а базою оподаткування є договірна вартість таких
товарів (робіт, послуг), збільшена на суму процентів, нарахованих
або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого
векселя.
Отже включення до валових витрат суми процентів можливе як у
разі виплаті процентів, так і у разі виникнення обов'язку такої
виплати, незалежно від виплати.
Обов'язок виплати процентів по емітованим позивачем векселям
настав саме у зазначених періодах після пред'явлення векселів до
оплати з урахуванням процентів.
Крім того, проценти були виплачені шляхом обміну емітованих
векселів з ТОВ "Фінком" на векселі ТОВ "Білком", ТОВ "Континент" і
ТОВ "Лакта", внаслідок чого зобов'язання позивача по їх виплаті
були припинені.
Згідно з ч.1 п. 4.8 Закону № 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
за
процентними цінними паперами базою оподаткування є договірна
вартість таких товарів (робіт, послуг), збільшена на суму
процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму
номіналу такого векселя.
Сума процентів, з розміру яких було обчислено ПДВ, були при
пред'явлені ТОВ "Фінком" до оплати.
Не порушено позивачем і з ч.3 п. 4.8 Закону № 168/97-ВР
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, оскільки, як вказано вище, проценти були виплачені
шляхом обміну векселів.
Таким чином, підприємством правомірно включено до податкового
кредиту суми ПДВ, обчисленої виходячи із розміру процентів по
емітованим векселям.
Iз ствердження відповідача про те, що емітовані позивачем
векселі є дисконтними, суд не погоджується з огляду на таке.
Відповідач відносить емітовані підприємством векселі до
дисконтих керуючись абз.6 п.1.10 Закону № 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
Відповідно до цього абзацу проценти нараховуються у вигляді
відсотків на основну суму заборгованості або фіксованих сум. У
разі коли залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій,
казначейських зобов'язань або ощадних (депозитних) сертифікатів,
емітованих позичальником, сума процентів визначається шляхом
нарахування відсотків на номінал такого цінного паперу, виплати
фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між
ціною розміщення та ціною погашення такого цінного паперу (сума
дисконту).
Отже вказана норма визначає критерії віднесення до дисконтних
не векселів, а тільки облігацій, казначейських зобов'язань або
ощадних (депозитних) сертифікатів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94,161-163 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
Скасувати податкові повідомлення -рішення ДПI у м.Миколаєві
№0001102301/0 від 24.11.2005р. №0001102301/1 від 31.01.2006р.,
№0001102301/2 від 13.04.2006р. і №0001102301/3 від 04.07.2006р.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не
встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення
строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим
Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але
апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим
Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає
законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його
не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного
розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції
спочатку подається заява. Обгрунтування мотивів оскарження і
вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній
скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга
подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через
суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її
подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої
інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а
в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті
160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна
скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом
двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання
заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк,
встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані
після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються
без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка
їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що
постановляється ухвала.
Суддя
О.В.Ткаченко