ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТI
Р I Ш Е Н Н Я
Iменем України
07.09.06 р. Справа № 2/61пд
Господарський суд Донецької області у складі головуючого
судді Ханової Раїси Федорівни
при помічнику судді, що виконує обов'язки секретаря судового
засідання Бахар С.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду
справу
за позовом: Прокурора Петровського району м. Донецька в
інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у
Петровському районі м. Донецька
до відповідачів 1. Відкритого акціонерного товариства
"Брикет" м. Донецьк
2. Приватного підприємства "Люкрос" м. Харків
про визнання недійсним господарського зобов'язання
За участю
прокурора: Глуговський Д.I. - посвід. № 2850
представників сторін:
від позивача: Вінділович Т.Г. - за дов. від 20 березня 2006
року
від першого відповідача: Кунак Н.О. - за дов. від 4 вересня
2006 року
від другого відповідача: не з'явився
Суть спору:
До господарського суду Донецької області заявлено позов (арк.
справи 5-7) Прокурором Петровського району м. Донецька в інтересах
держави в особі Державної податкової інспекції у Петровському
районі м. Донецька до Відкритого акціонерного товариства "Брикет"
м. Донецьк та Приватного підприємства "Люкрос" м. Харків про
визнання недійсним господарського зобов'язання, вчиненого з метою,
яка суперечить інтересам держави і суспільства, яке виникло та
виконане на підставі усного договору, стягнення з Приватного
підприємства "Люкрос" м. Харків на користь Відкритого акціонерного
товариства "Брикет" м. Донецьк 57238 грн. 20 коп., та стягнення з
Відкритого акціонерного товариства "Брикет" м. Донецьк в доход
держави 57238 грн. 20 коп.
22 березня 2006 року прокурор уточнив позовні вимоги та
просив суд визнати недійсним господарське зобов'язання, вчинене з
метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства, яке
виникло та виконане на підставі договору, стягнення з Приватного
підприємства "Люкрос" м. Харків на користь Відкритого акціонерного
товариства "Брикет" м. Донецьк 57238 грн. 20 коп., та стягнення з
Відкритого акціонерного товариства "Брикет" м. Донецьк в доход
держави 57238 грн. 20 коп. (арк. справи 23).
Ухвалою від 25 квітня 2006 року господарський суд Донецької
області зупинив провадження у справі № 2/61пд у зв'язку із
направленням судом матеріалів до слідчих органів (арк. справи
96-97, 99).
Ухвалою від 30 серпня 2006 року (арк. справи 113)
господарський суд Донецької області поновив провадження по справі
у зв'язку із надходженням до суду від Орджонікідзевського
районного відділу Харківського міського управління УМВС України в
Харківській області постанови про відмову в порушенні кримінальної
справи (арк. справи 111).
Усі заяви та клопотання прокурора, представників позивача та
першого відповідача розглянуті судом під час судових засідань, про
що зазначено у протоколах.
В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на норми
статтей 207, 208 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
Підставами для визнання господарського зобов'язання недійсним
вважає те, що господарське зобов'язання, здійснене відповідачами
по справі, суперечить інтересам держави та суспільства, внаслідок
того, що 19 квітня 2005 року Стаханівським міським судом
Луганської області установчі документи Приватного підприємства
"Люкрос" визнані недійсними. Зазначена недійсність обумовлена тим,
що засновник підприємства Крикунов Микола Миколайович ніякого
відношення до підприємства не має, наміру займатися господарською
діяльністю від імені Приватного підприємства "Люкрос" не мав,
відкрив підприємство за грошову винагороду. За думкою прокурора та
позивача вищезазначені обставини є доказами того, що мета
діяльності особи, яка діяла від імені Приватного підприємства
"Люкрос" поза межами правової відповідальності, була направлена на
приховування та ухилення від сплати податків й обов'язкових
платежів до бюджету та державних цільових фондів від результатів
своєї діяльності. Прокурор та позивач вважають, що спірне
господарське зобов'язання не знайшло відображення у податковій
звітності Приватного підприємства "Люкрос" внаслідок неподання
такої звітності взагалі.
Перший відповідач по справі у відзиві на позов від 16 березня
2006 року № 11/139 (арк. справи 26-30) проти позовних вимог
заперечує, посилаючись на те, що господарське зобов'язання
виконане в межах угоди № 02/04-уг від 2 квітня 2004 року, яка
укладена між першим та другим відповідачем. Вважає, що мета
укладання угоди щодо свідомої її суперечності інтересам держави та
суспільства є необгрунтованим та недоведеною, внаслідок того, що
прокурором не доведений причинно-послідовний зв'язок ухилення
Приватного підприємства "Люкрос" від сплати податків та
обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів від
результатів своєї діяльності з метою та фактом укладення договору,
на виконання якого здійснене спірне господарське зобов'язання.
Доводить, те, що порушення сторонами договору законодавства про
податки не є підставою для визнання недійсним господарського
зобов'язання. Посилаючись на приписи частини 3 статті 8, частини 2
статті 19, частини 2 статті 58 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
як норми прямої дії перший відповідач доводить, що ніхто не може
відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися
законом як правопорушення, та діюче законодавство не передбачає
примус робити те, що не передбачено законодавством. Просить
врахувати те, що установчі документи Приватного підприємства
"Люкрос" були визнані недійсними рішенням суду після укладання та
виконання договору, а також те, що у відповідності до статті 33
Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних
осіб - підприємців" ( 755-15 ) (755-15)
від 15 травня 2003 року № 755-4
юридична особа є такою, що припинилася, лише з дати внесення до
Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію
припинення юридичної особи. Докази наявності такого запису
прокурором не надані.
Другий відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на
позов не надав, про час та місце розгляду справи належним чином
повідомлений.
Справу судом розглянуто з урахуванням норм статті 75
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
за
наявними у справі матеріалами. Суд вважає, що відсутність
представника другого відповідача у судовому процесі не зашкоджує
розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора,
представників позивача та першого відповідача суд встановив
наступне.
Відкрите акціонерне товариство "Брикет" м. Донецьк (перший
відповідач по справі) зареєстроване виконавчим комітетом Донецької
міської ради як юридична особа 19 січня 1996 року, включене до
ЄДРПОУ за номером 00176526, перебуває на податковому обліку
Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька,
є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 08291539 (арк.
справи 31-34).
Приватне підприємство "Люкрос" м. Харків (другий відповідач
по справі) зареєстроване 31 січня 2004 року як юридична особа,
включене до ЄДРПОУ за номером 32871339, перебуває на податковому
обліку Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі
м. Харкова, був платником податку на додану вартість, свідоцтво №
29585189, видане 19 лютого 2004 року та анульоване актом від 31
жовтня 2005 року (арк. справи 35-39, 93-94).
Як вбачається з матеріалів справи, між першим та другим
відповідачами 2 квітня 2004 року був укладений договір постачання
вугілля № 02/04-уг (арк. справи 14-16). Факт укладання та
виконання зазначеного договору посвідчується видатковою накладною
№ Л-20/08 від 20 серпня 2004 року, відповідно до якої визначена
кількість вугілля марки АШ об. 277 тонн на суму 45012 грн. 50 коп.
без врахування податку на додану вартість, залізничний тариф -
1000 грн., вартість без податку на додану вартість складає 2686
грн.; разом без податку на додану вартість сума складає 47698 грн.
50 коп., всього з податком на додану вартість у розмірі 57238 грн.
20 коп., в тому числі 9539 грн. 70 коп. податку на додану
вартість. Оплата згідно наведеного договору посвідчується
виписками банку за 16 серпня 2004 року на суму 50000 грн., за 13
вересня 2004 року на суму 7897 грн. 64 коп. (арк. справи 17,
58-59). Факт відвантаження вугілля другим відповідачем на адресу
першого відповідача 22 серпня 2004 року посвідчується 4-ма
залізничними накладними та посвідченням якості (арк. справи
14-22,40).
За наслідками перерахування коштів другим відповідачем по
справі була складена податкова накладна від 20 серпня 2004 року №
Л-20/08 на вугілля марки АШ об. у кількості 277 тонн у розмірі
57238 грн. 20 коп., в тому числі податок на додану вартість у
розмірі 9539 грн. 70 коп. (арк. справи 18).
Судом встановлено, що усі вищезазначені первинні документи
від імені Приватного підприємства "Люкрос" підписані в особі
Крикунова М.М. у якості директора.
Статтею 67 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
встановлено, що
кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і
розмірах, встановлених Законом.
Згідно з частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
господарське зобов'язання, що вчинене з метою, яка
завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, може бути на
вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади
визнано судом недійсним повністю або в частині.
Пленум Верховного Суду України в пункті 6 Постанови "Про
судову практику в справах про визнання угод недійсними" № 3
( v0003700-78 ) (v0003700-78)
від 28 квітня 1978 року (з наступними змінами)
роз'яснив, що до таких угод належать угоди, спрямовані на
приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування
доходів, використання всупереч Закону колективної, державної або
чиєїсь приватної власності з корисною метою тощо.
Відповідно до статті 208 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, якщо господарське зобов'язання визнане недійсним як
таке, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам
держави та суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у
разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за
рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у
разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони
стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з
неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності
наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути
повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на
відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход
держави.
Зазначена норма передбачає необхідність встановлення умислу
на виконання спірного господарського зобов'язання з метою,
завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, у однієї або
у обох сторін зобов'язання. Наявність умислу у сторін чи однієї
сторони господарського зобов'язання означає, що вони (вона),
виходячи із обставин справи, усвідомлювали або повинні були
усвідомлювати протиправність господарського зобов'язання і
суперечність його мети інтересам держави і суспільства і прагнули
або свідомо допускали настання протиправних наслідків. При цьому,
достатньо умислу у однієї сторони.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення суду з цивільної справи, що набрало
законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів,
які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
19 квітня 2005 року рішенням Стаханівського міського суду
Луганської області визнані недійсними записи, здійсненні
управлінням державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -
підприємців щодо державної реєстрації Приватного підприємства
"Люкрос", Статут, свідоцтво платника податку на додану вартість
цього підприємства, усі первинні та податкові документи. Рішення
набрало законної сили 20 травня 2005 року (арк. справи 8-13).
Судом встановлено, що Крикунов М.М. у січні 2004 року на прохання
малознайомого Сергія за винагороду зареєстрував Приватне
підприємство "Люкрос" як його засновник, але він не складав
реєстраційні документи, усі витрати, пов'язані з реєстрацією
підприємства, прийняв на себе Сергій. Крім цього, судом
встановлено, що Крикунов М.М. бухгалтерською та податковою
звітністю не займався, печатку підприємства не зберігав, установчі
документи органу реєстрації особисто чи поштою не надавав, за
вказаною у Статуті адресою підприємство відсутнє, внаслідок чого
судом зроблений висновок, що при реєстрації Приватного
підприємства "Люкрос" були порушені норми чинного законодавства,
зокрема норми статтей 45, 56, 65 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
.
25 квітня 2006 року господарський суд Донецької області
направив до слідчих органів повідомлення відповідно до статті 90
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
з
питання проведення перевірки Приватного підприємства "Люкрос" по
взаєморозрахункам з Відкритим акціонерним товариством "Брикет"
(арк. справи 96-97).
На виконання зазначеного повідомлення суду оперуповноваженим
ВДСБЕЗ Орджонікідзевського районного відділу Харківського міського
управління Управління МВС України в Харківській області була
проведена перевірка, в ході якої було встановлено, що Приватне
підприємство "Люкрос" фактично за юридичною адресою не розташоване
на момент перевірки і ніколи не розташовувалося до цього,
встановити місцезнаходження засновника та директора підприємства
Крикунова М.М., офіс підприємства, місце зберігання бухгалтерських
документів встановити не вважається можливим, що посвідчує те, що
Приватне підприємство "Люкрос" ніколи не вів господарську
дільяність (арк. справи 1110-111). Вищенаведене підтверджує те, що
підприємство створювалося з порушенням законодавства і мало за
мету укладання угод, спрямованих на ухилення від оподаткування, що
посвідчує те, що мету здійснення господарського зобов'язання, яке
суперечить інтересам держави та суспільства, мав другий
відповідач - Приватне підприємство "Люкрос".
Враховуючи наведене, суд вважає, що прокурор та позивач
довели підстави визнання господарського зобов'язання недійсним, а
перший відповідач не спростував зазначені доводи, внаслідок чого
позовні вимоги підлягають задоволенню.
У спірних відносинах суд застосовує наслідки визнання
господарського зобов'язання недійсним, передбачені статтею 208
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
та застосовуються судом
з урахуванням позовних вимог прокурора.
Судові витрати підлягають віднесенню на другого відповідача з
огляду на те, що саме він мав умисел на здійснення господарського
зобов'язання, яке суперечать інтересам держави та суспільства.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 207, 208
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, статтями
2,12,22,33-35,43,82-85 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд, -
В И Р I Ш И В:
Позов Прокурора Петровського району м. Донецька в інтересах
держави в особі Державної податкової інспекції у Петровському
районі м. Донецька до Відкритого акціонерного товариства "Брикет"
м. Донецьк та Приватного підприємства "Люкрос" м. Харків про
визнання недійсним господарського зобов'язання, вчиненого з метою,
яка суперечить інтересам держави і суспільства, яке виникло та
виконане на підставі договору, стягнення з Приватного підприємства
"Люкрос" м. Харків на користь Відкритого акціонерного товариства
"Брикет" м. Донецьк 57238 грн. 20 коп., та стягнення з Відкритого
акціонерного товариства "Брикет" м. Донецьк в доход держави 57238
грн. 20 коп. задовольнити повністю.
Визнати недійсним господарське зобов'язання, яке виникло та
виконане на підставі договору між Відкритим акціонерним
товариством "Брикет" м. Донецьк та Приватним підприємством
"Люкрос" м. Харків на загальну суму у розмірі 57238 грн. 20 коп.
Стягнути з Приватного підприємства "Люкрос" м. Харків (61007,
м. Харків, пр. Фрунзе,10, 2600410655 в ЛОД АППБ "Аваль", МФО
304007, ЄДРПОУ 32871339) на користь Відкритого акціонерного
товариства "Брикет" м. Донецьк (83046, м. Донецьк, вул.
Нижньоноваторська,14, рахунок 26000016567980 у філії ДРУ банку
"Фінанси та кредит", ТОВ, МФО 33518, ЄДРПОУ 00176526) грошові
кошти у розмірі 57238 грн. 20 коп.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Брикет" м.
Донецьк (83046, м. Донецьк, вул. Нижньоноваторська,14, рахунок
26000016567980 у філії ДРУ банку "Фінанси та кредит", ТОВ, МФО
33518, ЄДРПОУ 00176526) на користь Державного бюджету України
(відомості про банківські реквізити, на які підлягає стягнення у
справі відсутні) грошові кошти у розмірі 57238 грн. 20 коп.
Стягнути з Приватного підприємства "Люкрос" м. Харків (61007,
м. Харків, пр. Фрунзе,10, 2600410655 в ЛОД АППБ "Аваль", МФО
304007, ЄДРПОУ 32871339) на користь Державного бюджету України
(р/р 31114095600006, банк УДК у Донецькій області, МФО 834016,
ЄДРПОУ 24165255) державне мито у сумі 657 грн. 38 коп.
Стягнути з Приватного підприємства "Люкрос" м. Харків (61007,
м. Харків, пр. Фрунзе,10, 2600410655 в ЛОД АППБ "Аваль", МФО
304007, ЄДРПОУ 32871339) на користь Державного підприємства
"Судовий інформаційний центр" (03057, м. Київ, проспект
Перемоги,44, р/р 26002014180001 у ВАТ "Банк Універсальний" м.
Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118
грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 7 вересня 2006 року оголошений повний
текст рішення в присутності прокурора та представників позивача та
першого відповідача.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного
строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного
господарського суду протягом 10 днів з дня його прийняття.
Суддя Ханова Р.Ф.
вик. Бахар
3056723 Надруковано 6 примірників:
1 - у справу
2 - позивачу
3 - відповідачу 1
4- відповідачу 2
5- прокурору району
6- прокурору Донецької області