ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТI
Р I Ш Е Н Н Я
Iменем України
04.09.06 р. Справа № 12/188пд
Господарський суд Донецької області у складі судді Склярук
О.I.
при секретарі судового засідання Здоренко В.В.
за участю представників сторін
від позивача - Фирус А.О.
від відповідача - Сергієнко А.В.
від третьої особи - не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Управління матеріально-технічного постачання Державної
холдінгової компанії "Шахтарськантрацит", м.Шахтарськ
до - Відділу Державної виконавчої служби Шахтарського
районного Управління юстиції м. Шахтарськ
- Товариства з обмеженою відповідальністю
"Камнеобрабатывающий завод "Омфал" м.Шахтарськ
За участю третьої особи на боці відповідачів :
Спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст" в особі
Донецької філії м.Донецьк
про визнання недійсним протоколу № 305032-1 від 16.05.2003
року про ведення публічних торгів по реалізації майна УМТС ДХК
"Шахтарськантрацит" на суму 145 000 грн., визнати недійсним угоду
на суму 13847 грн 20 коп, зобов'язати повернути позивачу об'єкт
"Нефтебаза" у первісному фізичному та технічному стані.
ВСТАНОВИВ
Управління матеріально-технічного постачання Державної
холдінгової компанії "Шахтарськантрацит" м. Шахтарськ звернулося
до господарського суду з позовною заявою до Відділу Державної
виконавчої служби Шахтарського районного Управління юстиції
м.Шахтарськ, Товариства з обмеженою відповідальністю
"Камнеобрабатывающий завод "Омфал" м.Шахстарськ про визнання
недійсним протоколу № 305032-1 від 16.05.2003 року про ведення
публічних торгів по реалізації майна УМТС ДХК "Шахтарськантрацит"
на суму 145 000 грн., визнання недійсним угоди на суму 13847 грн
20 коп, зобов'язання повернути позивачу об'єкт "Нефтебаза" у
первісному фізичному та технічному стані.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на
порушення під час продажу майна вимог Закону України "Про введення
мораторію на примусову реалізацію майна" ( 2864-14 ) (2864-14)
, Рішення
Конституційного суду України від 10.06.2003 року, лист Вищого
господарського суду України № 01-08/152 від 13.02.2002 р., ст. 378
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст.2 Кодексу
адміністративного судочинства ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Суд зазначає, що в матеріалах справи знаходиться копія Ухвали
Шахтарського міськрайоного суду від 22.03.2006 року, яким було
відмовлено позивачу у відкритті провадження в адміністративній
справі за його позовом до ВДВС Шахтарського районного управління
юстиції, ТОВ "Камнеобрабативающий завод "Омфал" з посилання, що
вказаний спір підлягає розгляду в господарському суді у порядку
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
і не
підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Ухвала
не оскаржена та набула чинності
Тому, суд розглядає позов згідно приписів Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідно довідки Головного управління статистики у
Донецькій області від 20.06.2006 р. за № 22-2/1907 Відділ
державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління
юстиції Донецької області вилучено з державного реєстру .
Тому провадження по справі, в цій частині, відносно першого
відповідача підлягає припиненню на підставі п. 6 ст.80 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
До розгляду справи було залучено в якості третьої особи на
боці відповідачів Спеціалізованого державного підприємство
"Укрспецюст" в особі Донецької філії м.Донецьк, представники якого
надали відповідні копії документів та пояснення щодо проведення
торгів.
Згідно листа Державної виконавчої служби у Шахтарському
районі зведене виконавче провадження щодо стягнення заборгованості
з Управління матеріально-технічного постачання ДХК
"Шахтарськантрацит" знаходиться в архіві державної виконавчої
служби у Шахтарському районі
Дослідивши обставини справи, вислухав пояснення представників
сторін господарський суд встановив
11.12.2002 р. за № 657 позивач за підписом керівника та
головного бухгалтера надає начальнику Шахтарського міського
Відділу ДВС довідку, що нафтобаза в основному виробництві не
використовується, а також надає перелік основних засобів, які
знаходяться на нафтобазі.
16.12.2002 року складається акт опису та арешту серія АА№
483107, яким державний виконавець для примусового виконання
виконавчих листів, виданих 1998-2002 роках Шахтарським міським
судом у присутності понятих описав майно нафтобази. Акт опису та
арешту на цей час не оскаржено та не визнано недійсним.
13.01.2003 року державним виконавцем виноситься постанова про
арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (
серія АА № 553040) якою накладається арешт на все майно, що
належать боржнику
Вказана постанова на цей час не оскаржена та не визнана
недійсною.
14.01.2003 року керівник позивача звернувся на адресу
Шахтарського міського управління юстиції яким
запропонував для реалізації майно, яке знаходиться на балансі
підприємства і яке не використовується у виробництві, а саме: база
№ 3, автозаправочна станція, нефтебаза.
04.02.2003 року Начальник Шахтарського міського ВДВС, листом
за № 2-402 на адресу Фонду державного майна України повідомив, що Шахтарським
міським відділом ВДВС було описано і арештовано майно, яке не
використовувалося в основному виробництві підприємства Управління
матеріально-технічного постачання ДХК "Шахтарськантрацит", а саме:
Нафтобазу та базу № 3. Цим же листом було повідомлено, що вартість
описаного та арештованого майна буде визначатися експертом.
Заборгованість УМТС ДХК "Шахтарськантрацит" по заробітній платі,
відшкодування збитків, аліментів згідно рішень суду, а також
виконавчого збору становила 1 420 000 грн.
03.10.2003 року старшим державним виконавцем відділу
Державної виконавчої служби Шахтарського районного управління
юстиції приймається постанова № 33 про арешт коштів боржника
(позивача по цій справі). Вказана постанова на цей час не
оскаржена та не визнана недійсною.
25.05.2004 року старшим державним виконавцем відділу
Державної виконавчої служби Шахтарського районного управління
юстиції накладено арешт на грошові кошти боржника які
знаходяться на рахунку у філії "Відділення Промінвестбанку в
м.Шахтарськ Донецької області"
Вартість проданого майна визначено експертом, що
підтверджується висновком виконаним Донецькою товарною Біржею
"Партнер" та складає
169 382 грн. Оцінка вартості майна на цей час не оскаржена.
30.04.2003 року між Відділом державної виконавчої служби
Шахтарського управління юстиції та Спеціалізованим державним
підприємством "Укрспецюст" Міністерства юстиції України в особі
Директора Донецької філії СДП "Укрспецюст" підписано договір №
3050321 про реалізацію арештованого майна, згідно якого останній
повинен був здійснити дії пов'язані з наданням послуг по
реалізації арештованого нерухомого майна на прилюдних торгах.
30.04.2003 року здійснена публікація про проведення торгів в
печатному виданні "Партнер-інформ".
16.05.2003 року проведено прилюдні торги спірного майна.
Переможцем визнано другого відповідача.
Позивач просить суд визнати недійсним протокол прилюдних
торгів, з посиланням на порушення вимог Закону України "Про
введення мораторію на примусову реалізацію майна" ( 2864-14 ) (2864-14)
.
Відповідно до ст.1 вказаного Закону, встановлено мораторій на
застосування примусової реалізації майна державних підприємств та
господарських товариств у статутних фондах яких частка держави
становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного
законами України механізму примусової реалізації майна.
Відповідно до статті 2, вказаного Закону, для цілей цього
Закону під примусовою реалізацією майна підприємства розуміється
відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів
виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими
підприємствами
Суд зазначає, що Конституційний суд України у справі за
конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо
відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
(
конституційності) Закону України "Про ведення мораторію на
примусову реалізацію майна" ( 2864-14 ) (2864-14)
справа № 1-11/2003
зазначив, що за змістом статті 2 закону мораторій не поширюється
на відчуження рухомого та іншого майна підприємства, що не
забезпечують ведення їх виробничої діяльності.
Згідно матеріалів справи майно, що було продано на прилюдних
торгах не використовувалося в основному виробництві.
Крім того стаття 388 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлює, що
якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала
право його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (
добросовісний набувач) власник має право його витребувати від
набувача лише у разі, якщо майно: було загублено власником або
особою якій він передав майно у володіння, було викрадене у
власника або особи,якій він передав майно у володіння, вибуло з
володіння власника або особи якій він передав майно у володіння,
не з їхньої волі іншим шляхом
Майно не може бути витребуване від добросовісного набувача,
якщо воно було продано у порядку, встановленому для виконання
судових рішень.
В даному випадку, майно було продано на виконання рішень,
зокрема місцевого суду, по виплаті заборгованості з заробітної
плати та аліментам.
Суд зазначає, що так же положення містилося і в ст. 145
Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
в редакції 1963 року.
Крім того, позивач просить суд визнати недійсним протокол №
3050321-1 від 16.05.2003 року, який за своєю правовою природою є
лише документом, який посвідчує проведення прилюдних торгів.
Питання щодо визнання прилюдних торгів недійсними позивач не
ставить.
На думку суду, в даному випадку, позивач обрав не вірний
спосіб захисту в розумінні ст. 16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та
враховуючи приписи ст.12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Позивач просить суд визнати недійсним угоду про продаж майна,
але без посилання на норми Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
в
редакції, яка діяла під час підписання спірної угоди.
Відповідно до приписів ст.33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна із
сторін повинна довести ті обставини справи на які вона посилається
як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивачем не доведено наявність обставин з якими ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, в редакції 1963 року, пов'язував можливість визнання
угод недійсними. Зокрема наявність підстав, визначених ст.48 або
49 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
суду не доведено.
З матеріалів справи вбачається, що прилюдні торги відбулися
згідно порядку встановленому законодавством, а сама угода не
протирічить вимогам Закону.
За таких обставин позовні вимоги про визнання недійсним
протоколів прилюдних торгів, визнання недійсною угоди на суму
13847 грн 20 коп, зобов'язати повернути позивачу об'єкт
"Нефтебаза" у первісному фізичному та технічному стані не
підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 33,43,49, п.6
ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд
ВИРIШИВ
Провадження по справі до Відділу Державної виконавчої служби
Шахтарського районного Управління юстиції м. Шахтарськ припинити
В задоволені позовних вимог до Товариства з обмеженою
відповідальністю "Камнеобрабатывающий завод " Омфал" м. Шахтарськ
відмовити
Суддя Склярук О.I.