РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "18" серпня 2006 р. Справа № 12/1850
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Сікорської Н.А.
судді
за участю представників сторін
від позивача Танцюра М.В. - дов. № 8 від 27.01.06р.,
Грушевський Ю.М. - дов. № 15 від 20.03.06р.
від відповідача Рупс В.О. - дов. № 150 від 05.07.06р.,
Павленко В.В., дов. № 164 від08.08.06.
В судовому засіданні прийняла участь головний бухгалтер ВАТ
"Коростенський м'ясокомбінат" Милинівська Л.П.
Розглянув справу за позовом Державного підприємства
"Укррезерв" (м. Київ)
до Відкритого акціонерного товариства "Коростенський
м'ясокомбінат" (м.Коростень)
про стягнення 4 223 053,34 грн.
В судовому засіданні від 09.08.06р. оголошувалась перерва до
16:00 год. 14.08.06р. та до 11:30 год. 18.08.06р.
Відповідно до ч. 3 ст.69 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
спір
вирішено у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з
відповідача 4 223 053,34 грн., з яких: 2 311 462,84 грн. -
заборгованості за непоставлену продукцію; 1 911 590,50 грн. -
неустойки.
Заявою про уточнення позовних вимог від 14.07.06 (а.с.77,78
т.1) позивач уточнив позовні вимоги, згідно якої просить стягнути
з відповідача 11462,84 грн. основного боргу; 2535685,50 грн. пені;
161802,40 грн. штрафу.
В судових засіданнях представники позивача уточнені позовні
вимоги підтримали в повному обсязі.
Оскільки дії позивача щодо уточнення позовних вимог
відповідають приписам ч. 4 ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, спір
вирішується в межах уточнених позовних вимог.
Представники відповідача позов визнають часково в частині
стягнення 11462,84 грн. основного боргу. В задоволенні решти
позовних вимог заперечують. Свої заперечення виклали у письмовому
відзиві та поясненні на позовну заяву(а.с. 84-86 том 1, а.с.
198-204 том 2).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення
представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
19.08.2005 року між Відкритим акціонерним товариством
"Коростенський м'ясокомбінат" (далі - Відповідач) та Державним
підприємством "Укррезерв" (далі -Позивач) було укладено Договір
купівлі-продажу №1491 (далі - Договір) згідно умов якого
Відповідач зобов'язався поставляти м'ясну продукцію, а Позивач -
приймати та сплачувати за поставлену продукцію.
Умови поставки та порядок оплати сторони обумовили в Договорі
та додаткових угодах до Договору.
Оплата продукції згідно Договору проводилась на умовах
передоплати.
В період з 22.08.05р. по 21.10.05р. Позивачем було
перераховано на рахунок Відповідача 5 830 000,00 грн., що
підтверджується платіжними дорученнями, копії яких знаходяться в
матеріалах справи (а.с.17-27 т.1).
Асортимент, кількість та терміни поставки Відповідачем
продукції визначені додатковими угодами (а.с.13-16 т.1).
Додатковою угодою № 1 від 19.08.05р. до Договору передбачено
поставку Відповідачем м'яса свинини 2-ї категорії в кількості
61,6239 тон за ціною 15 300,00 грн. за тону. Загальна вартість
поставки 942 845,67 грн. Строк поставки - до 15.09.05р.
зобов'язання за вказаною угодою відповідач виконав в повному
обсязі.
Додатковою угодою № 2 від 21.08.05р. до Договору передбачено
поставку Відповідачем м'яса свинини 2-ї категорії в кількості
163,0 тон за ціною 16 800,00 грн. за тону. Загальна вартість
поставки 2 738 400,00 грн. Строк поставки - до 30.10.05р. По
вказаній угоді відповідачем було поставлено 151,4618 тон продукції
на загальну суму 2 544 558,24. Тобто, по додатковій угоді №2
Відповідачем недопоставлено продукції на суму 193 841,76 грн.
Додатковою угодою № 3 від 20.09.05р. до Договору передбачено
поставку Відповідачем м'яса свинини 2-ї категорії обрізного в
кількості 10,0 тон за ціною 19 500,00 грн. за тону. Загальна
вартість поставки 195 000,00 грн. Строк поставки - до 10.10.05р.
По вказаній угоді відповідачем було поставлено 1,6005 тон
продукції на загальну суму 31 209,75 грн. Тобто, по додатковій
угоді №2 Відповідачем недопоставлено продукції на суму 163 790,25
грн.
Додатковою угодою № 4 від 10.10.05р. до Договору передбачено
поставку Відповідачем м'яса свинини 2-ї категорії в кількості
300,0 тон за ціною 16 200,00 грн. за тону та м'яса свинини 2-ї
категорії обрізного в кількості 80,0 тон за ціною 19 100,00 грн.
Загальна вартість поставки 6 338 000,00 грн. Строк поставки - до
31.12.05р. По вказаній угоді Відповідач поставок продукції не
провів. Сума коштів, що були перераховані Відповідачу в якості
передоплати за продукцію по додатковій угоді №4 складає 1 953
830,83 грн.
Отже, на виконання умов додаткових угод позивачу було
поставлено м'яса свинини на загальну суму 3518613,66 грн.
Недопоставлено на суму 2311462,84 грн.
28.12.05 року Позивач звернувся до Відповідача з претензією
за № 8870, згідно якої вимагав повернення грошових коштів у сумі
2311462,84 грн. (вартість продукції, що оплачена, але не
поставлена) (а.с.28 т.1).
27.01.2006 року Позивач отримав лист-відповідь на претензію
вих. №9 від 12.01.2006 р., згідно якої борг Відповідач визнав.
Платіжним дорученням від 07.04.06 за № 120 10.04.06 позивачу
була перерахована сума 2300000,00 грн. (а.с.48).
Таким чином, заборгованість відповідача становить 11462,84
грн., що підтверджується актом звірки розрахунків, який належним
чином оформлений представниками сторін (а.с. 47 т.1). На день
вирішення спору сума заборгованості не змінилась.
У відповідності до п.6.2. Договору, за не поставку та\або
недопоставку та\або порушення строків поставки продукції по вині
Продавця, останній сплачує Покупцю пеню у розмірі 1% від суми
непоставленої продукції за кожен день прострочення.
Згідно пояснення позивача, термін з якого він розпочинає
нараховувати пеню за невиконання умов договору, є дата - наступна
за датою визначеною у додаткових угодах як кінцевий термін
поставки. Кінцевий термін нарахування пені є 10.04.06 - дата
перерахування відповідачем коштів в сумі 2300000,00 грн., згідно
платіжного доручення 120 (а.с. 47 т,1).
Згідно умов п. 6.2 договору, за недопоставку продукції,
передбаченої додатковою угодою № 2 Відповідач нарахував до сплати
пеню в розмірі 308208,40 грн. (1% від вартості недопоставленої
продукції на суму 193 841,76 грн. за 159 днів прострочення).
За недопоставку продукції, передбаченої додатковою угодою № 3
Відповідач повинен сплатити на користь Позивача пеню в розмірі
293184,54 грн. (1% від вартості недопоставленої продукції на суму
163 790,25 грн. за 179 днів прострочення)
За недопоставку продукції, передбаченої додатковою угодою № 4
Відповідач повинен сплатити на користь Позивача пеню в розмірі 1
953 830,83 грн. (1% від вартості недопоставленої продукції на суму
1 269 990,00 грн. за 99 днів прострочення)
Загальна сума пені, яка нарахована позивачем відповідачу
становить 2535685,50 грн.
У відповідності до ч.2. ст. 231 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, за
порушення строків виконання зобов'язання понад тридцять днів
відповідачу нараховано штраф у розмірі семи відсотків від суми
2311462,84 грн. вартості продукції, з якої допущено прострочення
виконання в розмірі 161 802,40 грн., оскільки Державне
підприємство "Укррезерв" є державним комерційним підприємством,
заснованим на загальнодержавній власності, а майно підприємства та
доходи, отримані від використання майна є державною власністю.
Тобто, Позивач є суб'єктом господарювання, що належить до
державного сектору економіки.
Відповідач проти позовних вимог позивача в частині стягнення
штрафних санкцій заперечує. Вважає, що свої зобов'язання перед
позивачем виконав в повному обсязі.
Свої заперечення, щодо здійснення поставки продукції, згідно
додаткової угоди № 2 від 21.08.05 та додаткової угоди № 3 від
20.09.05 грунтує на п. 1.1 договору та п. 1 додаткових угод,
згідно яких відповідач здійснює поставку продукції Позивачу на
умовах ЕХW (франко-склад).
Відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів
"Iнкотермс" в редакції 2000 року, термін "франко-завод" означає,
що продавець (відповідач) вважається таким, що виконав свої
зобов'язання, якщо надав товар у розпорядження покупця
(відповідача) на площах свого підприємства чи в іншому названому
місці. Покупець (позивач) повинен надати транспортні засоби для
завантаження продукції.
На думку відповідача, оскільки позивач не подав під
завантаження транспортні засоби, то це і стало причиною
неотримання останнім необхідної кількості продукції.
Щодо додаткової угоди № 4 від 10.10.05, то Продавець
(відповідач) зобов'язався поставити свинину на умовах DDP (місце
призначення - повідомляється Покупцем (позивачем) додатково),
згідно з IНКОТЕРМС-2000. Оскільки позивач не зазначив місця
поставки свинини, а відповідач готовий був її поставити, тому
нарахування пені за несвоєчасне виконання зобов'язань вважає
безпідставним.
В судовому засіданні представники відповідача подали для
огляду Книгу обліку м'ясопродуктів на холодильнику Коростенського
м'ясокомбінату (копії аркушів справи додані до матеріалів справи
(а.с. 90-102 т.1), а також бухгалтерські документи (накладні) на
підтвердження факту наявності за станом на 30.10.05 (додаткова
угода № 2), за станом на 10.10.05 (додаткова угода № 3) та за
станом на 31.12.05 (додаткова угодо № 4) свинини в саме в тій
кількості, яка була необхідна для виконання зобов'язання перед
позивачем (копії вказаних накладних додані до матеріалів справи
(а.с.103-240 т. 1; а.с. 1-193 т.2).
Згідно пояснення відповідача, яке було надано до
бухгалтерських документів (а.с.198-204), за станом на 30.10.05
(остаточний термін виконання умов додаткової угоди № 2) на складі
у відповідача загалом охолодженого та замороженого м'яса свинини
було 146206,8 кг (а.с.200 т.2); за станом на 10.10.05 (остаточний
термін виконання умов додаткової угоди № 3) м'яса обрізного у
відповідача було 9918,5 кг (а.с.2001 т.2); за станом на 31.12.05
(остаточний термін виконання умов додаткової угоди № 4) загалом
охолодженого та замороженого м'яса свинини було 89374,5 кг
(а.с.204 т.2).
Згідно ст.33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна
довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх
вимог та заперечень.
Господарський суд вважає, що позов підлягає частковому
задоволенню враховуючи слідуюче.
Відповідно до ст. 509 ЦК Цкраїни, зобов'язанням є
правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана
вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати
майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або
утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від
боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, зобов'язання має
виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог
цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 662, 663 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, продавець
зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором
купівлі-продажу та у строк, встановлений договором
купівлі-продажу.
Як вбачається з додаткової угоди № 2 та додаткової угоди № 3
до договору № 1491 від 19.08.06 поставка продукції здійснюється на
умовах EXW (франко-склад).
Відповідно до IНКОТЕРМС офіційних правил тлумачення
торговельних термінів Міжнародної торгової палати EXW EX WORKS
(... named place) франко-завод (... назва місця), термін
"франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав
свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у
розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому
названому місці без здійснення митного очищення товару для
експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний
засіб.
Згідно ст. ст. А.4 та А.7, продавець зобов'язаний надати
товар у розпорядження покупця в названому місці поставки, без
завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб, в
узгоджений день чи в межах погодженого періоду або, якщо такого
часу не обумовлено, у строк, звичайний для поставки аналогічних
товарів.
Продавець зобов'язаний дати покупцю достатнє повідомлення
щодо часу і місця, коли і де товар буде наданий у розпорядження
останнього.
Відповідно до ст. Б.4 покупець зобов'язаний прийняти поставку
товару, як тільки її здійснено у відповідності з статтями А.4 і
А.7/Б.7.
З матеріалів справи не вбачається, що відповідач направляв
позивачу повідомлення про передачу останньому м'яса свинини, а
тому відсутні підстави вважати, що він виконав належним чином свої
зобов'язання у відповідності до умов договору та додаткових угод №
2 та № 3 до нього.
Згідно ч.З ст. 612 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ч.2 ст.220 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
, якщо внаслідок прострочення боржника виконання
зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися
від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо
продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав
товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання
оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Як наголошувалось вище, 28.12.05 Позивач звернувся до
Відповідача з претензією про повернення грошових коштів у сумі
2311462,84 грн.
Зазначену претензію суд розцінює як відмову позивача від
прийняття виконання зобов'язання щодо поставки м'яної продукції,
та як вимогу щодо повернення суми попередньої оплпти.
Враховуючи, що відповідач на день вирішення спору не повернув
в повному обсязі суму попередньої оплати, яку здійснив відповідач,
вимоги позивача в частині стягнення 11462,90 грн. є
обгрунтованими.
Щодо стягнення штрафних санкцій, то суд вважає за необхідне
зазначити слідуюче.
Стаття 612 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
вказує, що боржник
вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до
виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений
договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 610, 611, ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з
порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне
виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки,
встановлені договором або законом.
За невиконання зобов'язання по додатковим угодам № 2 від
21.08.05, № 3 від 20.09.05 та № 4 від 10.10.05 відповідачу
нараховано пеню у розмірі відповідно 308208,40 грн. за 159 днів
прострочення); 293184,54 грн. за 179 днів прострочення; 1934292,52
грн. (за 99 днів прострочення)
Суд не може погодитись з терміном, протягом якого проведені
нарахування пені відповідачу.
Оскільки суд прийшов до висновку, що своєю претензією від
28.12.05 за № 8870 позивач відмовився від виконання зобов'язання
відповідачем, то буде правомірним нарахування пені за несвоєчасне
виконання договірних зобов'язань до 27.12.05.
За обрахунком суду розмір пені за несвоєчасне виконання
зобов'язання на суму 193841,76 грн. за додатковою угодою № 2 від
21.08.05 за період з 31.10.05 по 27.12.05 становить 112428,22 грн.
(193841,76 грн.*0,01%*58).
Розмір пені за несвоєчасне виконання зобов'язання на суму
163790,25 грн. за додатковою угодою № 3 від 20.09.05 за період з
11.11.05 по 27.12.05 становить 127756,40 грн. (163790,25
грн.*0,01%*78)
Нарахування пені за несвоєчасно проведені розрахунки по
додатковій угоді № 4 суд вважає безпідставним, оскільки термін
виконання зобов'язання встановлений до 31.12.05, а позивач
відмовився від його виконання ще 28.12.05, тобто ще до того, як у
відповідача настав остаточний термін поставки продукції.
До того ж, суд погоджується з твердженнями відповідача, щодо
умов поставки свинини, які передбачені в п. 1 додаткової угоди № 4
від 10.10.06, а саме DDP поставка зі сплатою мита (... назва місця
призначення) IНКОТЕРМС, згідно ст. Б.7, яких у випадку, якщо
покупець вправі визначати час у рамках узгодженого терміну та/або
пункт прийняття поставки в межах названого місця, він зобов'язаний
дати продавцю достатнє повідомлення про них. Матеріали справи не
містять доказів, що позивач повідомляв відповідача про місце
прийняття продукції. .
Враховуючи викладене, обгрунтованою сумою пені суд вважає
суму 240184,62 грн.
Відповідно до ст. 233 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, у разі якщо
належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із
збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При
цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання
боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні;
не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на
увагу.
Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
господарський суд при винесенні рішення має право зменшити у
виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі
сторони, що порушила зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно умов додаткової
угоди відповідач повинен був відвантажити позивачу м'ясо свинини
на суму 2738400,00 грн. Було відвантажено продукції на суму
2544558,24 грн. Недопоставлено на суму 193841,76 грн. Наведені
факти вказують на високий ступінь виконання зобов'язання, а саме
92,92 %. Враховуючи вказані обставини, а також той факт, що
позивач не вказав які збитки він поніс в результаті неналежного
виконання зобов'язання відповідачем, господарський суд вважає за
можливе зменшити розмір пені, яка нарахована за додатковою угодою
№ 2 на 60 %, тобто до 67456,93 грн.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені
підлягають задоволенню в сумі 195213,33 грн.
У відповідності до ч.2. ст. 231 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, у разі
якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна
сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного
сектора економіки, за порушення строків виконання зобов'язання,
якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема стягується
пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з
яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення,
а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у
розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Нарахування позивачем відповідачу штрафу у розмірі 7% за
прострочення понад 30 днів зобов'язання щодо поставки м'ясної
продукції суд вважає необгрунтованим, оскільки як вбачається зі
змісту статті 231 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, підставою стягнення
штрафу є відсутність у договорі інших умов щодо відповідальності
за неналежне виконання зобов'язання. Враховуючи, що сторони у
розділі 6 договору передбачили умови та розміри відповідальністі
за неналежне виконання зобов'язань, позивач не мав права додатково
нараховувати відповідачу штраф, який передбачений ч. 2 ст. 231 ГК
україни ( 436-15 ) (436-15)
.
Оцінивши матеріали справи, господарський суд прийшов до
висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними
доказами, що є в матеріалах справи, підлягає задоволенню частково
в сумі 208 202,79 грн., з яких 11 462,90 грн. - сума основного
боргу; 195 213,34 грн.- пеня за прострочку в поставці продукції.
Суд зменшує розмір пені, яка підлягає стягненню за неналежне
виконання умод додаткової угоди № 2 від 21.08.05. В решті позовних
вимог суд відмовляє.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно
розміру обгрунтовано заявлений позовних вимог.
На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 610, 611, 612, 693
Цивільного кодексу України, ст.ст. 218, 220, 231 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 69, 82 -
85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд
ВИРIШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства
"Коростенський м'ясокомбінат", Житомирська область, м.Коростень,
вул.Жовтнева, 54-б, код 00443418,
на користь Державного підприємства "Укррезерв", м. Київ,
вул.Боженка, 84, код 13677856,
- 11 462,90 грн. - сума основного боргу;
- 195 213,34 грн.- пеня за прострочку в поставці продукції;
- 1 519,52 грн. - витрат зі сплати державного мита;
- 07,03 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
Рішення господарського суду всупить в законну силу через
десять днів з моменту його підписання.
Суддя Сікорська Н.А.
Дата підписання: 06 вересня 2006 року.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам