140/1244/22 Про повернення апеляційної скарги без розгляду, оскільки скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги - 12.01.2023 Прийняття

Приватне підприємство "ЕТНОКАР" (надалі також - Позивач, ПП "ЕТНОКАР") звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (надалі також - Відповідач, ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування наказу від 24 січня 2022 року №103-П про призначення позапланової виїзної перевірки.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року відмовлено в позові Приватного підприємства "ЕТНОКАР" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року апеляційну скаргу Приватного підприємства "ЕТНОКАР" на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року у справі № 140/1244/22 повернуто скаржнику.

Постановляючи ухвалу апеляційний суд вказав, що особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги, а відтак наявні підстави для повернення апеляційної скарги згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України (2747-15) ).

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції та вказуючи на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції і передати справу для продовження розгляду.

Вважаючи, що ухвала апеляційного суду не є законною та обґрунтованою, у касаційній скарзі покликається Позивача на те, що суд апеляційної інстанції не надсилав ухвалу без руху на його електронну адресу. Наявна у справі довідка про доставку відповідної ухвали на електронну адресу не може бути належним доказом., що засвідчує отримання ухвали Позивачем. Так, Позивач зауважує, що ним не висловлювалось прохання надсилати відповідні судові рішення на електронну адресу, яка не була офіційною. На думку Позивача, суд апеляції інстанції повинен був надсилати відповідну ухвалу без руху на його поштову адресу, про що свідчить судова практика, зокрема, постанова Верховного Суду від 7 липня 2022 року у справі №120/4298/21.

У відзиві на касаційну скаргу представник Відповідача просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін з посиланням на те, що ухвалу, якою залишено апеляційну скаргу без руху, надіслано на електрону адресу Позивача.

2. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

2.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, переглядаючи рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.

Як підтверджується матеріалами справи, ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2022 року апеляційну скаргу Позивача залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України (2747-15) ), а саме: додано документ про сплату судового збору у розмірі 2481 грн, що є меншим від розміру, встановленого законом, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Копію зазначеної ухвали надіслано за допомогою електронних засобів зв`язку на адресу електронної пошти etnokar@gmail.com, що підтверджується відповідною довідкою, де вказано про те, що відповідну ухвалу 3 жовтня 2022 року доставлено до відповідної електронної скриньки.

27 жовтня 2022 року Восьмий апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу у зв`язку із неусуненим її недоліків у встановлений суддею строк.

Надаючи правову оцінку процесуальним діям суду апеляційної інстанції Верховний Суд звертає увагу на таке.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України (254к/96-ВР) основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012 (v011p710-12) ).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У пунктах 5 та 6 висновку Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про правосуддя та інформаційні технології (ІТ) №14 від 9 листопада 2011 року вказано, що ІТ повинні бути інструментом або засобом удосконалення адміністрування судочинства, полегшувати доступ користувачів до судів та укріплювати гарантії, встановлені статтею 6 Європейської конвенції з прав людини (далі - Конвенція): доступ до правосуддя, неупередженість, незалежність судді, справедливість та розумні строки розгляду справи. Впровадження ІТ в судах Європи не повинно шкодити "людському обличчю" та символічному значенню правосуддя.

А у пункті 28 цього висновку зазначено, що використання ІТ, однак, не повинно обмежувати процесуальні гарантії (чи впливати на склад суддів під час судового розгляду) та за будь-яких умов не повинно позбавляти сторони їхнього права на змагальний розгляд справи перед суддею, на збирання первинних доказів, на заслуховування свідків чи експертів, на надання будь-яких матеріалів чи подання клопотань, які сторона вважає доречними. Більше того, використання ІТ не повинно позбавляти від обов`язкового судового розгляду справи та завершення всіх інших процесуальних формальностей, що вимагаються законом.

Європейський суд з прав людини також зауважив, що усвідомлюючи бум дематеріалізації правосуддя в державах-членах і виклики, пов`язані з цим, Суд переконаний, що цифрові технології можуть сприяти кращому відправленню правосуддя і бути поставленим на службу правам, гарантованим статтею 6 § 1 Конвенції (CASE OF XAVIER LUCAS v. FRANCE, 15567/20 § 46, ЄСПЛ, від 9 червня 2022 року).

У рішенні від 6 грудня 2007 року у справі "Воловік проти України" Європейський суд з прав людини нагадав, що "право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою.

Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України "Про судовий збір".

Частиною другою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

У цій справі скаржник вважає, що копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху належним чином йому направлена не була у визначеному законом порядку і він її не отримував, про що свідчить відсутність поштових повідомлень про вручення відповідної ухвали у матеріалах справи. При цьому скаржник звертає увагу на те, що у відповідно до положень статті 251 КАС України у випадку розгляду справи у паперовому вигляді - судові рішення також мають надсилатися у паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Окрім того, скаржник вказує про відсутність у нього офіційної адреси електронної пошти.

Так, в апеляційній скарзі Позивачем було вказано необхідні відомості та контактні дані, зокрема поштову адресу, номер телефону, тощо на виконання вимог пункту 3 частини другої статті 296 КАС України з метою вчасного отримання поштової кореспонденції у даній справі.

Суд апеляційної інстанції надіслав копію ухвали від 3 жовтня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху виключно на адресу електронної пошти, що підтверджується відповідною довідкою.

Відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини 1 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (2747-15) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Як передбачено підпунктом 15.3 пункту 15 частини 1 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (2747-15) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.

Згідно з підпунктом 15.15 пункту 15 частини 1 зазначеного розділу КАС України (2747-15) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі. Пунктом 16 цього розділу встановлено, що до дня реєстрації суб`єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб`єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною п`ятою статті 18 КАС України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Пунктом 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (далі - Положення), встановлено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Таким чином, у розумінні Положення офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

З огляду на це Суд вважає обґрунтованими доводи скаржника про відсутність у нього офіційної електронної адреси.

Також положеннями частин п`ятої, шостої статті 251 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, у розумінні статті 251 КАС України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення.

З урахуванням викладеного у цій справі направлення Позивачеві копій судових рішень мало відбуватися шляхом направлення їх рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Крім того, згідно з частиною одинадцятою статті 251 КАС України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Аналіз викладених вище приписів КАС України (2747-15) , якими встановлено порядок направлення копій судового рішення особі, яка не має офіційної електронної адреси, свідчить про обов`язок суду направлення копії судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, днем отримання якого та початком відліку наданого строку на оскарження, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 4 травня 2022 року у справі № 120/2583/21-а та від 9 червня 2022 року у справі № 320/11945/20, від 19 грудня 2022 року у cправі № 922/647/22, від 7 вересня 2022 року у справі № 911/2130/21, від 29 червня 2022 року у cправі № 906/184/21, а також від 7 липня 2022 року у справі №120/4298/21, на яку покликається Позивач у касаційній скарзі.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що при вирішенні питання щодо спливу строку на усунення недоліків апеляційної скарги суд апеляційної інстанції повинен був виходити із дати отримання судового рішення, надісланого у порядку та у спосіб, встановлений законом.

Однак, суд апеляційної інстанції, не встановив факт отримання у визначений законодавством спосіб такої ухвали Позивачем або його представником.

Отже, судом апеляційної інстанції не дотримано вимоги частини п`ятої статті 251 КАС України, підпункту 15.15 пункту 15 частини першої розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (2747-15) в аспекті дотримання порядку направлення копії судового рішення у справі та передчасно застосовано наслідки щодо повернення апеляційної скарги, передбачені частиною другою статті 298 КАС України, чим позбавив Позивача права на гарантований Конституцією України (254к/96-ВР) обов`язковий апеляційний перегляд судових рішень.

Суд все ж зазначає, що суди, застосовуючи визначені законодавством процедури, повинні уникати надлишкового формалізму, який би ставив під сумнів справедливість судового розгляду. Однак, з огляду на обставини справи наведенні вище, Суд вважає, що конкретні наслідки, які зумовили недотримання судом апеляційної інстанції правил надсилання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, є надто суворими та призвели до безпідставного повернення апеляційної скарги Позивача.

Таким чином, доводи касаційної інстанції щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції частин п`ятої та одинадцятої статті 251 КАС України знайшли своє підтвердження під час перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

2.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про те, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права та протиправно повернуто апеляційну скаргу ПП "Етнокар".

З огляду на викладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.