ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНIПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТI
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
РIШЕННЯ
28.07.06р.
Справа № 28/120-(3/105(П3/38))
За позовом Відкритого акціонерного товариства
"Павлоградвугілля" м. Павлоград
до Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної
компанії "Дніпрообленерго" м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним п. 4.3 договору № 57-Ц від
01.01.2002р. на поставку електроенергії
Суддя Манько Г.В.
Представники:
Від позивача: Скиба С.Г. - дов. від 30.12.05р.
Від відповідача: Галицький В.В. - дов. від 14.07.06р.; Лахно
Г.С. - дов. від 27.06.06р.
СУТЬ СПОРУ:
Відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля" звернулось
з позовною заявою до Господарського суду Дніпропетровської області
про визнання недійсним п. 4.3 договору про постачання електричної
енергії відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна
компанія "Дніпрообленерго" № 57Ц для споживачів Дніпропетровської
області від 01.01.2002р. недійсним.
Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог
в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення
позовних вимог.
27.07.2006р. в судовому засіданні оголошено перерву до
28.07.2006р.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані
докази, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача,
господарський суд, -
Встановив:
Між позивачем та відповідачем 01.01.2002р. було укладено
договір № 57- Ц (далі Договір) предметом якого є постачання і
передача електроенергії енергопостачальником та оплата спожитої
електроенергії споживачем.
Пункт 4.3 Договору викладений в такій редакції : " Споживач
здійснює економічну компенсацію втрат Енергопостачальника, які
виникають через перетоки реактивної електроенергії, шляхом
платежів на поточний рахунок Енергопостачальника протягом 5 днів
після отримання рахунку -фактури Енергопостачальника, з наведенням
у платіжних документах після слів "за перетоки реактивної
електроенергії" інформації, зазначеної в п. 4.1 цього договору.
Після розрахунку платежів за перетоки реактивної електроенергії
наведений у додатку 9а для споживачів із багатозонним обліком у
додатку 9-б, при цьому обсяг перетоків, за яким основний Споживач
здійснює економічну компенсацію втрат Енергопостачальника,
встановлюється з урахуванням обсягів перетоків реактивної
електроенергії субспоживачів, але за винятком перетоків, що
пов'язані з передачею електроенергії до мереж Енергопостачальника.
Основний споживач стягує платежі за перетоки реактивної енергії із
субспоживачів за умови договору про надання послуг з передачі
електричної енергії.
Додатком №6 до Договору визначено розмежування балансової
належності електромереж та експлуатаційної відповідальності
сторін.
Сторонами підписано додатки №№ 9а, 9б до Договору якими
визначено порядок розрахунків за перетоки реактивної
електроенергії, який складено відповідно до вимог Методики
розрахунків плати за перетоки реактивної електроенергії між
енергопостачальною організацією та її споживачами, зареєстрованої
в Міністерстві Юстиції України 24 грудня 1997р.
Постановою Вищого Господарського суду України від 22 лютого
2006р. встановлено, що суд першої інстанції поширив законодавство,
що діяло пізніше, на правовідносини щодо укладання угоди, які мали
місце раніше. На вказане суд увагу не звернув та не дав цьому
відповідної правової оцінки. Суд послався на п. 7.23 Правил
користування електричною енергією, який у Правилах користування
електричною енергією, у редакції постанови НКРЕ України від
27.09.2001р. № 983 ( z0883-01 ) (z0883-01)
, взагалі був відсутній. Таким
чином, суди визнали положення договору недійсним на підставі
законодавства, яке не було чинне на час укладення договору.
Згідно вимог п. 1.2 Правил користування електричною енергією
в редакції від 27 вересня 2001р. (далі Правила 1)
електропостачальна організація, це суб'єкт підприємницької
діяльності, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення
підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за
регульованим або нерегульованим тарифом.
Згідно розділу 8.2 Правил 1 оплата вартості електричної
енергії здійснюється виключно коштами в уповноваженому банку на
розподільчий рахунок електропостачальної організації, що здійснює
підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії. Плата
за перетоки реактивної електричної енергії зараховуються на
поточний рахунок електропостачальної організації, що здійснює
підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії.
Згідно п. 4.1 Правил 1 межа відповідальності між сторонами і
електропередавальною організацією за стан і обслуговування
електроустановок визначається їх балансовою належністю і
фіксується в акті розмежування балансової належності
електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін, який
додається до договору.
Згідно наказу Міністерства Енергетики України № 37
( z0619-97 ) (z0619-97)
від 14.11.1997р. затверджено Методику розрахунків
плати за перетоки реактивної електроенергії між енергопостачальною
організацією та її споживачами, зареєстрованої в Міністерстві
Юстиції України 24 грудня 1997р. (далі Методика 1).
Згідно пунктів 2.2, 2.3 Методики 1 ( z0619-97 ) (z0619-97)
її
застосування є обов'язковим для енергопостачальних організацій,
споживачів електроенергії, проектних та науково-дослідних
організацій відповідного профілю. З введенням в дію Методики 1
( z0619-97 ) (z0619-97)
вважати такими, що не застосовуються на території
України нормативні документи з питань компенсації реактивної
потужності в електроустановках споживачів та розрахунків за
реактивну електроенергію, видані Головдерженергонаглядом СРСР у
1990-1992 рр.
Розділом 1 Методики 1 ( z0619-97 ) (z0619-97)
передбачено, що вона
орієнтована на ринкові стосунки постачальників електроенергії
(енергопостачальних організацій) з їх споживачами при державному
економічному регулюванні цих стосунків в напрямках
енергозбереження, підвищення якості електроенергії та надійності
електропостачання споживачів. Методика 1 ( z0619-97 ) (z0619-97)
враховує
особливості перехідного етапу від традиційного на території
колишнього СРСР обліку електроенергії без диференціації її
вартості по годинах доби до роздільного обліку електроенергії за
зонами добових графіків, який використовується, починаючи з 60-х
років в усьому світі.
Згідно п. 3.1 Методики 1 ( z0619-97 ) (z0619-97)
розрахунки за
споживання реактивної електроенергії з мережі енергопостачальної
організації і за генерацію в її мережу здійснюються з усіма
промисловими і прирівняними до них споживачами, залізничним і
міським електрифікованим транспортом (електротягою), а також з
перепродавцями електроенергії.
Згідно вимог ст. 153 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
(1963р.) позивач та відповідач при підписанні Договору досягли в
необхідній та належній формі досягли домовленості за всіма
істотними умовами.
Таким чином встановлено, що Договір укладено з додержанням
вимог законодавства, діючого на час його укладення, відповідач мав
право на отримання плати за перетоки реактивної електричної
енергії.
Підстав, передбачених ст. 48 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, не встановлено.
Такім чином позовні вимоги позивача необгрунтовані та
задоволенню не підлягають.
Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст.ст. 48, 153 Цивільного кодексу
України ( 1540-06 ) (1540-06)
(1963р.), Правилами користування електричною
енергією, Методики розрахунків плати за перетоки реактивної
електроенергії між енергопостачальною організацією та її
споживачами, господарський суд, -
ВИРIШИВ :
В задоволенні позову відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Суддя
Г.В. Манько