ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2022 року
м. Київ
справа № 160/1052/19
провадження № К/9901/33650/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 (головуючий суддя Дєєв М.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Мельника В.В., суддів Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.)
у справі № 160/1052/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог):
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо включення періоду страхового стажу з 01.07.2004 по 31.05.2008 до періоду, за яким обчислюється заробітна плата для перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 за період за період страхового стажу з 01.01.1992 по 30.04.1997 та з 01.07.2000 по 30.06.2004, за яким обчислювалась заробітна плата при призначенні пенсії, з 01.08.2018.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 позов задоволено:
а) визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області щодо включення періоду страхового стажу з 01.07.2004 по 31.05.2008 до періоду, за яким обчислюється заробітна плата для перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 ;
б) зобов`язано Головне Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.10.2017 перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу з 01.01.1992 по 30.04.1997 та з 01.07.2000 по 30.06.2004.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 - без змін.
4. До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 в справі № 160/1052/19, в якій заявник просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду з 10.08.2004 та отримує пенсію за віком, яка розрахована згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (1058-15)
(далі - Закон №1058-IV (1058-15)
), з урахуванням вимог ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
6. Згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 (2148-19)
№2148, Павлоградське об`єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017, нарахована пенсія 10740,00 грн.
7. 28 грудня 2018 року позивач звернувся до Павлоградського відділу обслуговування громадян управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок розміру пенсії з 01.10.2017 з урахуванням положень ст. 40 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із зарплати за 60 календарних місяців за період з 01.01.1992 по 30.04.1997, із застосуванням індивідуального коефіцієнту зарплати цей період -4,32657.
8. Листом від 11.01.2019 відповідач повідомив, що розрахунок пенсії позивача проведений із застосуванням заробітної плати за даними СПОВ з 01.07.2000 по 31.05.2008 та за період з 01.01.1992 по 30.04.1997 згідно з довідкою про заробітну плату. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати складає 3,71975. Інше не передбачено чинним законодавством.
9. Вважаючи зазначену відповідь незаконною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до ст. 42 Закону України №1058-IV при перерахунку пенсії з 01.10.2017 відповідач повинен був застосовувати заробітну плату, з якої позивачу була призначена пенсія у 2004 році, і відповідно застосувати коефіцієнт даної зарплати, визначений при призначені пенсії, проте, застосував заробітну плату з 01.07.2004 по 31.05.2008, тобто заробітну плату після призначення пенсії у 2004 році.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. У касаційній скарзі відповідач наголошує, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є передчасними, їх зроблено без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
12. Покликається на те, що розрахунок пенсії проведений із застосування заробітної плати за даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку застрахованої особи з 01.07.2000 до 31.05.2008 та за період з 01.01.1992 по 30.0.1997 згідно довідки про заробітну плату. Розмір пенсії за віком ОСОБА_1, розрахований із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014, 2015 та 2016 роки, становить 7643,06 грн., при цьому коефіцієнт страхового стажу не змінився та становить 0,54167, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати не змінився та становив 3,71975. Відповідач зазначив, що під час проведення перерахунку пенсії по стажу та заробітній платі не передбачено збереження індивідуального коефіцієнту заробітної плати який був до проведення перерахунку.
13. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
15. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом №1058-IV (1058-15)
.
16. 01.10.2017 вступив в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII (2148-19)
від 03.10.2010р.
17. Згідно з п.43 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деякі законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (2148-19)
, з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
18. Суди встановили, що позивачу на підставі зазначеної норми провели перерахунок пенсії з 01.10.2017. Під час перерахунку для обрахунку був взятий індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 3,71975. Відповідач протягом розгляду справи наголошував, що зазначений коефіціент утворений, у тому числі, з урахуванням зарплати позивача, яку він отримував з 01.07.2004 по 31.05.2008, тобто вже після призначення пенсії.
19. Відповідно до ст. 40 Закону України №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
20. Згідно з ч.4 ст. 42 Закону України №1058, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться і заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
21. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
22. Судами встановлено, що станом на день призначення пенсії на 10.08.2004 органом, що призначає пенсію, для обчислення розміру пенсії врахована зарплата позивача з 01.01.1992 по 30.04.1997 (60 календарних місяців) та з 01.07.2000 по 30.06.2004. Індивідуальний коефіцієнт зарплати становив 4.13699.
23. Після призначення пенсії за віком у 2004 році, позивач продовжував працювати і згідно з положеннями ст. 42 Закону № 1058 мав право на перерахунок пенсії, у зв`язку із збільшенням страхового стажу.
24. Оскільки позивач продовжував працювати, то згідно з ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" йому було здійснено перерахунок розміру пенсії у зв`язку із донарахуванням страхового стажу, який після призначення пенсії у 2004 році збільшився та складав на момент перерахунку пенсії у 2008 році - 25 років за списком № 1(у 2004 році він складав 21 рік) та загальний стаж, який у 2004 році складав 25 років, з 2008 року став складати 54 роки 7 місяців 28 днів загального стажу (з урахуванням положень Закону України "Про підвищення престижності праці шахтарів" щодо подвійного зарахування пільгового стажу у підземних умовах).
25. Відповідно до п.3 п. 4 п. 7 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 18.05.2018 № 10-1 (z0714-18)
, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії: 1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Перерахунок проводиться тим особам, які станом на 01 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбачене пунктом 3 цього Порядку, на найбільш вигідних умовах. Перерахунок пенсії проводиться на підставі заяви пенсіонера у строки, встановлені частиною четвертою статті 45 Закону.
26. Судами встановлено, що відповідачем при здійснені перерахунку пенсії позивачу було обрано метод обчислення зарплати при якому враховується зарплата, з якої призначена пенсія у 2004 році та зарплата з 01.07.2004 по 31.05.2008, після призначення пенсії, який для позивача є найменш вигідним, оскільки зменшився коефіцієнт зарплати, визначений у 2004 році.
27. У касаційній скарзі відповідач самостійно зазначає, що зміст статті 42 Закону №1058 свідчить про те, що пенсіонеру, при здійсненні перерахунку пенсії на підставі наведених положень Закону № 1058-ІV (1058-15)
, надано право обирати заробітну плату (дохід), зокрема, той з якого була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
28. Колегія суддів погоджується з висновками судів, що чинне законодавства не наділяє орган Пенсійного фонду України правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку.
Подібний підхід до тлумачення зазначених норм викладено в постанові Верховного Суду України від 10.04.2012 у справі №21-104а12.
29. Таким чином, суди дійшли вірного висновку, що відповідно до ст. 42 Закону №1058-ІV при перерахунку пенсії з 01.10.2017 відповідач повинен був брати до уваги заробітну плату (коефіцієнт), з якої була призначена пенсія у 2004 році.
30. Отже, колегія суддів погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанції та не вбачає підстав для їх скасування.
31. Доводи касаційної скарги про то факт, що Пенсійний орган при спірному перерахунку взяв до уваги коефіцієнт заробітної плати позивача, який був визначений при попередньому перерахунку пенсії, і нічого не змінював, колегія суддів до уваги не бере, оскільки наявність помилок при обрахунку коефіцієнта заробітної плати позивача в минулому не може слугувати виправданням протиправним діям в межах спірних правовідносин.
32. За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права
або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
33. Враховуючи наведене, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
34. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
35. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 350, 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі № 160/1052/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб