ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РIВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТI
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
РIШЕННЯ
"26" липня 2006 р. Справа № 15/161
За позовом Дочірня компанія "Газ України" Національної
акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до відповідача Відкрите акціонерне товариство по
газопостачанню та газифікації "Рівнегаз"
про стягнення в сумі 19.659,79 грн.
Суддя Коломис В.В.
Секретар судового засідання: Михалевська Л.В.
За участю представників: від позивача -Клименко Р.В. (дов. в
справі);
від відповідача- Янкевич Л.Д. (дов. в справі),
Лихольот А.В. (дов. в справі).
Стаття 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
роз'яснена.
СУТЬ СПОРУ: Позивач -Дочірня компанія "Газ України" НАК
"Нафтогаз України" м. Київ просить суд стягнути з
відповідача -Відкритого акціонерного товариства "Рівнегаз"
19.659,79 грн., в тому числі 16.817,32 грн. основного боргу,
1.554,72 грн. пені, 929,49 грн. інфляційних втрат та 358,26 грн.
відсотків річних.
Відповідач у відзиві на позов і його представники
безпосередньо в судових засіданнях посилаються, зокрема, на те, що
поставка газу по даному договору проводилась для
виробничо-технічних витрат, відтак кошти, які надійшли від усіх
категорій споживачів природного газу на розподільні рахунки,
розподілялися згідно з алгоритмом розподілу коштів, оскільки
споживачі -населення та бюджетні установи і організації
несвоєчасно проводили оплату, не було можливості, як зазначає
відповідач, своєчасно розрахуватись за газ по даному договору.
З огляду на це та з урахуванням визначеного порядку розподілу
коштів, який встановлений нормативними актами, рахує, що з
об'єктивних причин не мало можливості здійснювати розрахунок за
поставлений природний газ в іншому порядку та строки, відтак не
розпоряджалася коштами, що надходять на розподільний рахунок.
При цьому, відповідач з огляду на тяжкий фінансовий стан, в
якому перебуває підприємство, просить суд зменшити належну до
сплати неустойку.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі
фактичні докази у справі, давши цьому достатню і об'єктивну
оцінку, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних
вимог.
При цьому суд встановив та врахував таке.
21 квітня 2005 року між сторонами по справі був укладений
договір на постачання природного газу за № 06/05-3116
(далі -Договір; а.с. 10-12), на виконання умов якого позивачем
згідно наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі
природного газу (а.с. 24-35) протягом січня-грудня 2005 року було
передано відповідачу 59,860 тис.м3 природного газу на загальну
суму 16.817,32 грн.
Зазначене в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах
справи відповідними Актами подачі-приймання природного газу (а.с.
14-22).
Відповідно до п. 5.1 Договору, оплата за газ здійснюється
покупцем грошовими коштами на підставі Акту приймання-передачі
газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Натомість, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань
та умов договору, розрахунки за отриманий у 2005 році природний
газ не здійснив взагалі.
В добровільному порядку розрахунки відповідачем проведені не
були.
Доказів сплати 16.817,32 грн. боргу відповідач суду не подав.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 16.817,32
грн. основного боргу обгрунтовані, законні, підтверджуються
наявними в матеріалах справи доказами, і на підставі ст.ст. 173,
193, 225 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, ст.ст. 509, 525, 526, 530 п. 1,
714 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, боржник,
який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на
вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого
індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми.
Оскільки прострочення виконання з боку відповідача має місце,
позовні вимоги в частині стягнення 929,49 грн. інфляційних
нарахувань та 358,26 грн. відсотків річних згідно поданих
позивачем розрахунків обгрунтовані і підлягають до задоволення.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення 1.554,72
грн. пені, останні є обгрунтованими, передбачені п.6.2 Договору,
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання
грошових зобов'язань" ( 543/96-ВР ) (543/96-ВР)
, та ст.ст.549, 551, 611 п.3 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
.
Натомість суд, враховуючи подане відповідачем клопотання та
докази, які в ньому викладені, зважаючи на взаємовідносини сторін
у справі, не тільки майнові, а й інші інтереси сторін, які
заслуговують на увагу, ступінь вини відповідача у виникненні
спору, тощо, вважає за можливе застосувати своє право, передбачене
п. 3 ст. 83 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
і на підставі ст. 233 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
, ст. 551 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зменшити розмір
неустойки (пені), яка підлягає стягненню з відповідача, як
сторони, що порушила зобов'язання до п'ятидесяти відсотків, а саме
присудити до стягнення 777,36 грн. пені.
Судові витрати, передбачені ст. 44 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
і
понесені позивачем в зв'язку із зверненням до суду за захистом
порушеного права, на підставі ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд,-
В И Р I Ш И В :
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з відповідача -Відкритого акціонерного товариства
по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" (33027 м. Рівне, вул.
Білякова, 4, п/р 26005301586528 в Приватбанку, МФО 333335, код
ЄДРПОУ 03366701),-на користь позивача -Дочірньої компанії "Газ
України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р 260083013814 в ГОУ ПIБ
України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827),-18 882 грн. 43 коп.
заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції,
відсотків річних та пені, 197 грн. 00 коп. сплаченого державного
мита та 118 грн. 00 коп. сплаченої інформаційно-технічної послуги
по забезпеченню судового процесу.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної
сили.
Суддя Коломис В. В.
Повний текст рішення складено в повному обсязі та підписано
суддею "03" серпня 2006 року.