15/194 Про припинення юридичної особи - 26.07.2006 Прийняття

Позивач звернувся з позовом про припинення юридичної особи ТОВ "Петрівське" з мотивів подачі декларації з податку на прибуток в якій зазначено, що товариство за звітний період прибутку не отримало. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Відповідач до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив, ніяких клопотань не подавав. Ухвали суду по справі надсилались відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві та довідці головного управління статистики в Кіровоградській області від 05.06.06р., іншої адреси відповідача в матеріалах справи немає. Крім того, строк розгляду справи визначений ст. 122 КАС України закінчується 31.07.06р. і продовженню не підлягає. Господарський суд вважає за можливе розглядати справу в даному судовому засіданні без участі представника відповідача. Письмові пояснення на позов відповідач не надав, позовні вимоги не заперечив.

Справа розглядається за наявними в ній документами та при даній явці сторін.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд з'ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Статут ТОВ "Петрівське" зареєстрований реєстраційною палатою виконавчого комітету Кіровоградської міської ради 5 грудня 2000 року, в той же день видане свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності – юридичної особи. Відповідач включений до ЄДРПОУ, що підтверджується довідкою головного управління статистики в Кіровоградській області від 05.06.06р.

Відповідач подав до Петрівського відділення Долинської МДПІ декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2005 року в якій відсутній дохід підприємства за вказаний період.

Відповідно до п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою / позовною заявою / про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Як передбачено ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" підставами для постановляння судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: ... провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; ... неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Частина 15 ст. 58 ГК України визначає, що скасування / припинення / державної реєстрації суб'єкта господарювання здійснюється за його особистою заявою, а також на підставі рішення суду у випадках визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів, або здійснення діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, або в інших випадках, передбачених законом.

За ст. 247 ГК України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.

Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 цього Кодексу.

Проаналізувавши зазначені норми законодавства України, господарський суд дійшов висновку, що податкова інспекція має право на звернення до господарського суду із заявою про припинення юридичної особи, але з інших підстав ніж ті, що вказані в позові. А саме, з підстав неподання юридичною особою протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону. До отримання / не отримання / прибутку юридичною особою за будь-який період часу, в даному випадку за 1 півріччя 2005 року, податкова інспекція немає жодного відношення. У податкового органу відсутнє право контролювати, як прибутки так і збитки підприємства та подавати з цього приводу позовні заяви.

Позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 11 Закону України"Про державну посадкову службу в Україні", ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців", ст. ст. 58, 59, 247 ГК України, ст. ст. 69 – 71, 86, 122, 158 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) господарський суд

В задоволенні позовних вимог повністю відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.