ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНIПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТI
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
25.07.06р.
Справа № А36/221(А27/140)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче
підприємство "Агро-Союз", смт.Ювілейне Дніпропетровського району
Дніпропетровської області
до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової
інспекції Дніпропетровської області, смт.Ювілейне
м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області
про визнання нечинним податкового повідомленя-рішення
№0000021542/0 від 17.04.2006р. та зобов'язання надати висновок
Суддя Кожан М.П.
Секретар судового засідання Гаврилова О.В.
Представники сторін:
від позивача Iващенко Т.В. довіреність № 12 від 03.07.2006р.,
Iванова Н.О. довіреність № 14 від 21.07.2006р.
від відповідача Пилипон В.О. довіреність № 8417/9/10-017 від
30.05.2006р., Сеннов О.А. довіреність № 11321/9/10-017 від
14.-9.2005р., Кіт О.Д. довіреність №10800/9/10 від 24.07.2006р.,
Паляничка Н.М. довіреність № 10807/9/10-017 від 24.07.2006р.
СУТЬ СПОРУ:
Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VII Прикінцевих
та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства
України.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому
просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення
№0000021542/0 від 17.04.2006р. та зобов"язати Дніпропетровську
міжрайонну Державну податкову інспекцію Дніпропетровської області
надати до відділення державного казначейства у Дніпропетровському
районі Дніпропетровської області висновок із зазначенням суми, що
підлягає відшкодуванню на рахунок позивача з бюджету в розмірі 1
016714грн. 85коп.
Позовні вимоги обгрунтовані невідповідністю висновків,
викладених в акті перевірки фактичним обставинам.
Ухвалою суду від 04.07.2006р. Суддя Татарчук В.О. відкрив
провадження по справі та судове засідання призначив на
22.08.2006р.
Розпорядженням голови суду Ю.Б.Парусніков справу № А23/106
передано для розгляду судді Кожану М.П.
Відповідач надав до суду клопотання про залучення до участі у
адміністративній справі в якості другого відповідача управління
Державного казначейства України в Дніпропетровській області.
Відповідач проти задоволення позову заперечує з посиланням на
те, що перевірка була проведена згідно з вимогами чинного
законодавства.
Відповідач вважає, що оскаржуване податкое
повідомлення-рішення винесено у відповідності з діючим
законодавством та просить в позові відмовити.
Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судачинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
в судовому засіданні було оголошено вступну та
резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення
представників сторін суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідачем була проведена документальна невиїзна
(камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану
вартість позивача поданої за лютий 2006р., за результатами якої
був складений акт № 46/15А від 14 квітня 2006р.
На підставі вищезазначеного акту перевірки Дніпропетровською
МДПI прийнято податкове повідомлення-рішення №0000021542/0 від
17.04.2006р. та зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з
податку на додану вартість у розмірі 1016714грн. 85коп. за 2
місяць 2006р.
Суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання не чинним
податкового повідомлення-рішення №0000021542/0 від 17.04.2006р.
підлягають задовленню з наступних підстав.
Відповідно до пп.. 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
протягом 30 днів,
наступних за днем отримання податкової декларації, податковий
орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну)
заявлених у ній даних.
Відповідно до пп. "в"пп.4.2.2 п.4.2. ст.. 4 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед
бюджетами і державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
(далі Закон
№2181) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму
податкового зобов'язання платника податків у разі якщо
контролюючий орган наслідок проведення камеральної перевірки
виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником
податків податковій декларації, які призвели до заниження або
завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається
перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на
підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без
проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків
Як вбачається із змісту спірного податкового
повідомлення-рішення, воно прийнято на підставі акту
документальної невиїзної (камеральної) перевірки № 46/15А від 14
квітня 2006р. При цьому, при здійсненні камеральної перевірки,
відповідачем було використано крім відомостей, зазначених у в пп.
"в"пп.4.2.2 п.4.2. ст.. 4 Закону №2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
(дані
податкових декларацій) ще й дані комп'ютерних інформаційних
систем, копії платіжних доручень, реєстри отриманих та виданих
податкових накладних, вантажні митні декларації. При цьому,
відповідачем не зазначено, які саме арифметичні чи методологічні
помилки виявлено у поданій платником податків декларації.
Відповідно до пп.. 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість"за ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
наявності достатніх
підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було
зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий
орган має право протягом такого ж строку провести позапланову
виїзну перевірку (документальну) платника для визначення
достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Таким
чином, Законом встановлено, що для визначення достовірності
нарахування платноком ПДВ бюджетного відшкодування за наявності
достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного
відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового
законодавства податковому органу необхідно провести позапланову
виїзну документальну перевірку платника податків, за результатами
якої може бути прийнято рішення про зменшення суми бюджетного
відшкодування.
Проте, у порушення вказаної правової норми, що регламентує
порядок визначення достовірності нарахування платником ПДВ
бюджетного відшкодування, відповідач прийняв рішення про зменшення
суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню без проведення
позапланової виїзної (документальної) перевірки.
Положення пп. 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок
на додану вартість"щодо ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
підстав та порядку
проведення позапланової виїзної документальної перевірки
визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування
узгоджуються з положеннями п.3 ч. 6 ст. 11-1 Закону України "Про
державну податкову службу в Україні"відповідно ( 509-12 ) (509-12)
до якої
позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не
передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і
проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин, а саме:
виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій
декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не
надасть пояснення та їх документальні підтвердження на
обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби
протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх
посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України.
Частиною 8 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
встановлено, що позапланова виїзна
перевірка може здійснюватись лише на підставі рішення суду.
Вказаною правовою нормою встановлено порядок звернення до суду
органу державної податкової служби, який ініціює проведення
позапланової виїзної перевірки для вирішення питання про надання
дозволу її проведення.
Лише після отримання вказаного дозволу суду на її проведення
згідно ч. 8 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу
в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
позапланова перевірка здійснюється на
підставі виникнення обставин, викладених у цій статті за рішенням
керівника податкового органу, яке оформлюється наказом.
Відповідачем такого рішення не надано.
Крім того, як зазначено в акті перевірки, камеральною
перевіркою декларації з податку на додану вартість та Розрахунку
сум бюджетного відшкодування за лютий 2006р. встановлено, що
платником в рядок 3 Розрахнуку сум бюджетного відшкодування за
лютий 2006р. (сума податкового кредиту попереднього податкового
періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг)), згідно
наданих банківських документів неправомірно включено сплату
постачальникам за придбані товари фактично одержані не в
попередньому звітньому періоді в сумі 1016714,85грн. згідно
платіжних доручень чим порушено пп.7.7.2 п.7.2 ст. 7 Закону
України "Про податок на додану вартість"(бюджетному ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
відшкодуванню підлягає частині від'ємного значення, яка дорівнює
сумі податку, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у
попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів
(послуг)) Додаток № 1.
Суд не погоджується із вказаним висновком відповідача,
оскільки відповідно до пп. "а"пп.7.7.2 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
якщо у наступному податковому
періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту,
має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає
частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку,
фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому
податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Як вбачається із наданих позивачем копій банківських
документів і це не спростовується відповідачем, позивачем у січні
2006р. було оплачено постачальникам вартості товарів (послуг) на
загальну суму 8346909,97грн. в тому числі ПДВ 1391151,66грн. що
відповідає сумі, зазначеній позивачем у розрахунку суми бюджетного
відшкодування за 02 місяць 2006р. відповідно до вимог вказаної
норми.
На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що спірне
рішення прийнято із порушенням діючого законодавства.
Щодо вимог позивача зобов'язати Дніпропетровську міжрайонну
Державну податкову інспекцію Дніпропетровської області надати до
відділення державного казначейства у Дніпропетровському районі
Дніпропетровської області висновок із зазначенням суми, що
підлягає відшкодуванню на рахунок позивача з бюджету в розмірі 1
016714грн. 85коп. слід зазначити наступне.
Відповідно до пп. 7.7.8 п. 7.7 статті 7 Закону України "Про
податок на додану вартість"в ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
редакції Закону України
"Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України
на 2005 рік" та деяких інших законів України" ( 2771-15 ) (2771-15)
N
2771-IV від 07.07.2005р., після закінчення процедури
адміністративного або судового оскарження (тому числі рішення,
яким платнику податків визначено суму завищення бюджетного
відшкодування) податковий орган протягом п'яти робочих днів,
наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний
надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми
податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Позивачем не надано доказів невиконання відповідачем вказаної
вимоги Закону.
Крім того, питання правомірності рішення, яким встановлено
завищення суми бюджетного відшкодування вирішується саме у справі,
що розглядається, і у відповідача, до отримання рішення у даній
справі щодо скасування спірного податкового повідомлення-рішення
не виникло зобов'язання надати органу державного казначейства
висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з
бюджету.
З врахуванням викладеного не підлягає задоволенню клопотання
відповідача про залучення до участі у адміністративній справі в
якості другого відповідача управління Державного казначейства
України в Дніпропетровській області, оскільки позивачем
оскаржується рішення саме Дніпропетровської міжрайонної державної
податкової інспекції Дніпропетровської області і не заявляються
вимоги щодо стягнення з Державного бюджету грошових коштів.
Крім того, слід зазначити, що згідно з п.п.4.1 Порядку
відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом
Державної податкової адміністрації та Державного казначейства
України 02.07.97 N 209/72 ( z0263-97 ) (z0263-97)
(у редакції наказу
Державної податкової адміністрації України та Державного
казначейства України від 21.05.2001 N 200/86 ( z0489-01 ) (z0489-01)
,
зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 червня 2001 р. за N
489/5680 відшкодування податку на додану вартість з бюджету
здійснюється органами Державного казначейства України за
висновками податкових органів або за рішенням суду.
Таким чином, зазначеною нормою для Позивача встановлено право
звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету, тобто
до розпорядника бюджетних коштів -відповідного відділення
Державного казначейства України.
Але, вимоги Позивача щодо зобов'язання Відповідача надати
висновок до держказначейства про відшкодування ПДВ не відповідають
встановленим матеріально-правовим способам захисту порушеного
права.
До компетенції податкових органів не належить розпорядження
коштами Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, п.6 Розділу УII Прикінцевих та
перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
ПОСТАНОВИВ :
У задоволенні клопотання про залучення до участі у
адміністративній справі у якості другого відповідача управління
Державного казначейства України в Дніпропетровській області
відмовити.
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000021542/0
від 17.04.2006р. Дніпропетровської міжрайонної державної
податкової інспекції Дніпропетровської області.
В задоволенні решти адміністративного позову відмовити.
Присудити судові витрати у сумі 3грн. 40коп. з Державного
бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю
"Виробниче підприємство "Агро-Союз".
Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
заява про апеляційне оскарження
постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з
дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі
відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному
обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції
подається протягом двадцяти днів після подання заяви про
апеляційне оскарження.
Суддя М.П.Кожан
Дата складення постанови у повному обсязі - 27.07.2006р.