560/2506/19 Про визнання протиправними та скасування акту розслідування нещасного випадку (поранення), що стався у приміщенні районного відділення поліції, зобов`язання ГУ НП області скласти акт розслідування нещасного випадку, що стався у приміщенні районного відділення поліції щодо підполковника поліції - 12.01.2023 Прийняття

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року, ухвалене у складі: головуючого судді Лабань Г.В., і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року, ухвалену у складі: головуючого судді Сапальової Т.В., суддів Смілянця Е. С., Мацького Є.М.,

І. Суть спору

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області (далі - ГУ НП у Хмельницькій області) з вимогами:

- визнати протиправними та скасувати акт розслідування нещасного випадку (у т. ч. поранення), що стався 28.02.2019 о 14 год 50 хв у приміщенні Віньковецького відділення поліції Ярмолинецького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області від 20 червня 2019 року (форми Н-5*) щодо підполковника поліції. т.в.о. старшого слідчого Слідчого відділу Віньковецького відділення поліції Ярмолинецького відділу поліції ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_1., та складений на підставі цього акту (форми Н-5*) акт про нещасний випадок невиробничого характеру №19 від 20.06.2019 (форма НТ*), які складені комісією, призначеною наказом ГУНП у Хмельницькій області від 19.03.2019 №392;

- зобов`язати ГУ НП у Хмельницькій області скласти акт розслідування нещасного випадку, що стався 28.02.2019 о 14 год 50 хв у приміщенні Віньковецького відділення поліції Ярмолинецького відділу поліції ГУНП у Хмельницькій області щодо підполковника поліції, т.в.о. старшого слідчого Слідчого відділу Віньковецького відділення поліції Ярмолинецького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_1. за формою Н-5* із зазначенням, що "Нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків, а саме під час виконання трудових (посадових, функціональних) обов`язків за режимом роботи підрозділу, у т.ч. у відрядженні, під час перебування на робочому місці, на території підрозділу, з моменту його прибуття в підрозділ до його відбуття, відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, протягом робочого часу і нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", зобов`язавши також скласти акт за формою Н-5* і взяти на облік нещасний випадок (у т.ч поранення), які сталися з працівником, заступником начальника Старокостянтинівського відділу поліції-начальником слідчого відділення ГУНП в Хмельницькій області підполковником поліції ОСОБА_1. під час тимчасового виконання обов`язків старшого слідчого Слідчого відділення Віньковецького відділення поліції Ярмолинецького відділу поліції ГУНП у Хмельницькій області 28 лютого 2019 року біля 14.50 години в приміщенні Віньковецького відділення поліції Ярмолинецького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області в смт. Віньківці по вул. Заславській, 5 в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

На обґрунтування позову позивач зазначив, що висновок оскаржуваних актів про те, що нещасний випадок з ним стався через порушення трудової дисципліни є безпідставним.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

Наказом ГУ НП у Хмельницькій області від 18.02.2019 №58 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника - начальника Слідчого відділення Старокостянтинівського відділу поліції ГУ НП у Хмельницькій області, звільнивши його з посади заступника начальника - начальника Слідчого відділу Хмельницького відділу поліції ГУ НП Хмельницькій області.

28 лютого 2019 року позивач у зв`язку з падінням зі сходів в адміністративному приміщенні Старокостянтинівського відділу поліції ГУ НП у Хмельницькій області звернувся до Хмельницької міської лікарні. За наслідками огляду позивач був госпіталізований.

05 березня 2019 року Хмельницька міська лікарня повідомила Старокостянтинівський відділ поліції ГУ НП у Хмельницькій області про госпіталізацію позивача внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Наказом ГУ НП у Хмельницькій області від 14 березня 2019 року №364 призначено службове розслідування за фактом можливого порушення дисципліни ОСОБА_1 .

Підставою призначення службового розслідування був рапорт заступника начальника Віньковецького відділення поліції Ярмолинецького відділу поліції ГУ НП у Хмельницькій області про відсутність позивача на роботі.

У висновку службового розслідування позивача вирішено вважати винним у порушенні службової дисципліни, що виразилося у недотриманні заходів особистої безпеки; неповідомлення про отримання травми та про місце перебування на лікуванні; порушенні порядку проходження щорічних профілактичних оглядів; ігноруванні та невиконанні наказу керівництва; проявлення нещирості в ході службового розслідування. Висновком також констатовано, що вказані порушення службової дисципліни призвели до отримання ним травми внаслідок падіння зі сходів.

Наказом ГУ НП у Хмельницькій області від 19 березня 2019 року №392 створено комісію для проведення розслідування нещасного випадку, що стався 28 лютого 2019 року із ОСОБА_1 .

Наказом ГУ НП у Хмельницькій області від 11 квітня 2019 року №511 на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

20 червня 2019 року комісія склала акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою форми Н-5* та акт №19 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ*.

В обох актах як на причину нещасного випадку вказано на порушення службової дисципліни позивачем та його особисту необережність.

Не погоджуючись з указаними актами, позивач звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.09.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020, позов задоволено:

- визнано протиправним і скасовано акт розслідування нещасного випадку (у т.ч. поранення) від 20 червня 2019 року (форми Н-5*) та складений на підставі цього акту акт про нещасний випадок невиробничого характеру №19 від 20 червня 2019 року (форма НТ*);

- зобов`язано ГУ НП у Хмельницькій області організувати проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався 28 лютого 2019 року із позивачем зі складанням за результатами розслідування відповідних актів.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що розслідування нещасного випадку відповідачем фактично не проводилося. Оскаржувані акти складено на підставі висновку службового розслідування, підстав для проведення якого в спірних правовідносинах не було.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

05 березня 2020 року до Суду від відповідача надійшла касаційна скарга на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року, у якій скаржник просить вказані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як на підставу для касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України та пункт 2 частини другої статті 353 КАС України.

Відповідач зазначає, що суди попередніх інстанцій помилково віднесли цю справу до справ незначної складності і розглянули її в порядку спрощеного позовного провадження.

Зазначені порушення, на думку відповідача, унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що судами попередніх інстанцій повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування їхніх рішень немає.

Ухвалою Верховного Суду від 17.03.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

Відповідно до частин першої-третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За визначенням, наведеним у пункті 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин;

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" (1700-18) займають відповідальне та особливо відповідальне становище, є для цілей цього Кодексу справами незначної складності.

Відповідно до примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" (у редакції, чинній на момент відкриття провадження судом першої інстанції) під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, слідчі.

Частинами другою-третьою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

VI. Позиція Верховного Суду

Касаційне провадження у цій справі відкрито з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328 у взаємозв`язку з пунктом 2 частини другої статті 353 КАС України: порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

У контексті доводів касаційної скарги про неможливість розгляду цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження, Суд зазначає таке.

Спрощене позовне провадження є формою адміністративного судочинства, призначеною для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення.

Справами незначної складності є, зокрема, справи з приводу прийняття, проходження, звільнення з публічної служби, крім справ, стороною яких є службові особи, які в розумінні Закону України "Про запобігання корупції" (1700-18) займають відповідальне або особливо відповідальне становище, зокрема слідчі.

Як установили суди попередніх інстанцій, позивач проходив службу в органах Національної поліції та очолював слідчий відділ, а на день настання спірного нещасного випадку позивач тимчасово виконував обов`язки старшого слідчого Слідчого відділення Віньковецького відділення поліції Ярмолинецького відділу поліції ГУ НП у Хмельницькій області.

Беручи до уваги, що слідчі відносяться до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, ця справа не відноситься до малозначних.

Проте ця обставина автоматично не наділяє цю справу ознаками справи, що має виняткову складність і вимагає її розгляду із застосуванням особливостей загального позовного провадження.

Аналіз частини другої статті 12, частини другої статті 257 КАС України дає підстави для висновку, що крім малозначних справ у порядку спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, за винятком справ, які обов`язково мають бути розглянуті в порядку загального позовного провадження.

Перелік справ, що не можуть розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження, визначено у частині четвертій статті 12, частині четвертій статті 257 КАС України.

Справи пов`язані з проходженням публічної служби службовими особами, які, у розумінні Закону України "Про запобігання корупції" (1700-18) , займають відповідальне або особливо відповідальне становище, до вказаного переліку не відносяться.

З урахуванням викладеного аргументи касаційної скарги про обов`язковість розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження є необґрунтованими.

Аналогічні висновки в частині того, що справи щодо проходження служби службовими особами, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище, не є справами, розгляд яких здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження, неодноразово викладався Верховним Судом у постановах, зокрема у постановах від 07 липня 2022 року у справі №826/6203/17 та від 28 квітня 2022 року у справі №140/16013/20.

Критерії, якими має керуватися суд першої інстанції, обираючи форму адміністративного судочинства, визначені у частині третій статті 257 КАС України: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорія та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес.

Доводи стосовно того, що ця справа, у контексті зазначених критеріїв, не могла бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження у касаційній скарзі відсутні.

Зазначаючи, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження унеможливив встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, скаржник у касаційній скарзі не зазначає як особливості розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження вплинуло на повноту, всебічність та об`єктивність у з`ясуванні обставин справи. Зокрема, скаржник не наводить істотних для справи доказів, одержання/дослідження яких стало неможливим унаслідок розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Посилаючись на пункті 2 частини другої статті 353 КАС України, скаржник лише повторює встановлені судами попередніх інстанцій обставини, надаючи їм протилежну оцінку.

Водночас указані посилання не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень із зазначених у касаційній скарзі підстав.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.