Р I Ш Е Н Н Я
Iменем України
07.07.06 р. Справа № 14/292пн
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого
судді Мєзєнцева Є.I., суддів Приходько I.В. та Новікової Р.Г., при
секретарі Iванковій Н.Р., розглянувши у відкритому судовому
засіданні матеріали за позовною заявою товариства з обмеженою
відповідальністю "Юридична фірма "Юрзовнішсервіс" (представник
Салатюк Д.В., довіреність від 30.09.05 року), до комунального
підприємства "Єнакіївське міжміське бюро технічної інвентаризації"
(представник Мірошниченко С.О., довіреність від 17.04.06 року) та
до відкритого акціонерного товариства "Єнакіївський металургійний
завод" (представник Сагуленко К.М., довіреність 73/5-52 від
15.12.05 року), про визнання права власності на нерухоме майно,
розташоване у місті Єнакієве, проспект Металургів 9, зокрема,
будівлю їдальні та адміністративно-побутового комбінату площею
2'659,8 м2, будівлю навантажувальної станції площею 517,2 м2,
гаражі площею 524,2 м2, склад площею 86,9 м2, будівлю технології
площею 1'438,1 м2, заправку площею 35 м2, склад паливно-мастильних
матеріалів площею 74,2 м2 та будівлю гаражу площею 225,9 м2, а
також про визнання недійсним рішення комунального підприємства
"Єнакіївське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 29.07.05
року про відмову в реєстрації договору № 28 від 19.12.03 року та
про зобов'язання комунального підприємства "Єнакіївське міжміське
бюро технічної інвентаризації" здійснити реєстрацію права
власності товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма
"Юрзовнішсервіс" на нерухоме майно, розташоване у місті Єнакієве,
проспект Металургів 9, зокрема, будівлю їдальні та
адміністративно-побутового комбінату площею 2'659,8 м2, будівлю
навантажувальної станції площею 517,2 м2, гаражі площею 524,2 м2,
склад площею 86,9 м2, будівлю технології площею 1'438,1 м2,
заправку площею 35 м2, склад паливно-мастильних матеріалів площею
74,2 м2 та будівлю гаражу площею 225,9 м2,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма
"Юрзовнішсервіс" (далі - Товариство) 31.08.05 року звернулося до
суду з позовом до комунального підприємства "Єнакіївське міжміське
бюро технічної інвентаризації" (далі - Бюро) про визнання права
власності на нерухоме майно, розташоване у місті Єнакієве,
проспект Металургів 9, зокрема, будівлю їдальні та
адміністративно-побутового комбінату площею 2'659,8 м2, будівлю
навантажувальної станції площею 517,2 м2, гаражі площею 524,2 м2,
склад площею 86,9 м2, будівлю технології площею 1'438,1 м2,
заправку площею 35 м2, склад паливно-мастильних матеріалів площею
74,2 м2 та будівлю гаражу площею 225,9 м2 (далі - Будівлі), а
також про визнання недійсним рішення Бюро від 29.07.05 року про
відмову в реєстрації договору № 28 від 19.12.03 року та про
зобов'язання Бюро здійснити реєстрацію права власності Товариства
на Будівлі. Позовні вимоги Товариства грунтуються на невизнанні
Бюро права власності Товариства на Будівлі, а також на відмові в
реєстрації такого права власності через відсутність первинної
реєстрації права власності на Будівлі.
Представник Товариства в судовому засіданні підтримав позовні
вимоги та надав додаткові документи. Позивач відмовився від
позовних вимог щодо визнання недійсним рішення Бюро від 29.07.05
року про відмову в реєстрації договору та про зобов'язання Бюро
здійснити реєстрацію права власності Товариства на Будівлі, про що
надав письмову заяву від 17.10.05 року.
Представник відповідача Бюро в судовому засіданні
неодноразово міняв власну правову позицію, остаточно висловивши
згоду з позовними вимогами, які Бюро вважає обгрунтованими. Також
Бюро надало низку витребуваних судом документів та заперечило
проти посилань відкритого акціонерного товариства "Єнакіївський
металургійний завод" (далі - Завод) стосовно наявності у Заводу
права власності на Будівлі.
Залучений судом в порядку статті 24 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
інший відповідач Завод категорично заперечив проти позову,
зазначивши, що спірні Будівлі перебувають на території
промислового майданчика Заводу, на земельній ділянці, яка
перебуває на праві постійного користування Заводу, яке (право)
підтверджено державним актом на право постійного користування
землею № II-ДН № 008547 від 26.10.95 року (далі - Акт). Завод
вважає, що позивачем не доведена правомірність угоди, з якою
Товариство пов'язує право власності на Будівлі - договору № 28 від
19.12.03 року (далі - Договір) між Товариством та акціонерним
товариством закритого типу "Реметал" (далі - Фірма), крім того, на
думку Заводу, відсутність права власності Товариства та Фірми на
землю, відсутність у Товариства та Фірми рішення про відвід
земельної ділянки, на якій розташовані Будівлі, а також
відсутність державного акту про введення Будівель у експлуатацію -
апріорі означає неможливість наявності у Фірми права власності на
Будівлі та означає відсутність у Фірми належних прав на відчуження
Будівель Товариству.
В порядку статті 30 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
до участі у
справі залучено посадову особу - заступника генерального директора
акціонерної компанії "Демос" (далі - Компанія) Волкова Олега
Олександровича, який на час укладення Договору був ліквідатором
Фірми та особисто здійснив відчуження Будівель Товариству. Волков
О.О. в судовому засіданні пояснив суду, що частина Будівель (4
одиниці) була передана Фірмі Компанією, як її засновником, а решта
Будівель споруджена Фірмою самостійно з метою переробки шлаків на
території Заводу - без відводу землі та оформлення будівельних
проектів. Оскільки Завод відмовився від придбання зазначених
Будівель, то в процедурі ліквідації Фірми Будівлі були спродані
Товариству на підставі Договору.
Єнакіївською міською радою не надано деяких з витребуваних
документів (архівні документи щодо діяльності Фірми), наразі суд
вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами,
оскільки деякі архівні документи щодо спорудження Будівель (акти
приймання в експлуатацію, кошториси тощо) - надані суду позивачем.
Суд перебував у нарадчій кімнаті 07.07.06 року з 1440 до 1515
години.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін та
посадової особи Компанії, дослідивши матеріали справи та оцінивши
подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що
позов Товариства щодо визнання права власності на Будівлі не
підлягає задоволенню, а за рештою позовних вимог провадження у
справі слід припинити, виходячи з наступного.
Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та
обов'язки Фірми та Товариства, суд дійшов висновку, що укладена
між сторонами угода за своїм змістом та своєю правовою природою є
договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання
норм статей 224-240 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
та статей 655-697 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, застосування норм яких можливе на підставі
пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
- через продовження існування після 01.01.04 року
взаємних прав та обов'язків сторін.
Таким чином, в силу статті 224 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, статті
655 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та розділу 1 Договору, продавець Фірма
зобов'язався передати у власність покупця Товариства майно згідно
специфікації, а Товариство зобов'язалося сплатити за нього 42'000
грн. і прийняти це майно.
Згідно специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною Договору,
продажу підлягали Будівлі (їдальня та адміністративно-побутовий
комбінат літ.Б-3 площею 2'659,8 м2, будівля навантажувальної
станції літ.В-1 площею 517,2 м2, гаражі літ.Г площею 524,2 м2,
склад літ.Ж-1 площею 86,9 м2, будівля технології літ.И-1 площею
1'438,1 м2, заправка літ.З-1 площею 35 м2, склад
паливно-мастильних матеріалів літ.З-11 площею 74,2 м2 та будівля
гаражу літ.Д-1 площею 225,9 м2), а також різне промислове
устаткування у кількості 8 одиниць.
Оплата поставленого товару згідно пункту 2.1 Договору мала
здійснюватися до 19.03.04 року. Додатковими угодами до Договору №№
1 та 2 від 27.02.04 року та 14.05.04 року відповідно сторони
відстрочили момент оплати до 10.06.04 року.
Платіжними дорученнями № 1180 від 09.06.04 року та № 1182 від
10.06.04 року Товариство повністю виконало перед Фірмою грошове
зобов'язання за Договором на суму 42'000 грн., натомість згідно
накладної № 22 від 11.06.04 року і акту приймання-передачі від
11.06.04 року, Фірма передала Товариству Будівлі та решту
обладнання за Договором.
Водночас, суд вважає Договір таким, що суперечить
законодавству, яке було чинним на момент його укладення, через
наступне.
За змістом статті 105 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
самовільним
(самочинним) будівництвом є спорудження будинку, здійснення його
перебудови чи прибудови без встановленого дозволу, або без належно
затвердженого проекту, або з істотними відхиленнями від проекту,
або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил.
Аналогічне визначення поняттю "самочинне будівництво" дають і
норми статті 376 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
- визначаючі означене
поняття як будівлю, збудовану на земельній ділянці, що не була
відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно
затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних
норм і правил.
Самочинність спорудження Фірмою або іншими юридичними особами
Будівель підтверджується як письмовими поясненнями Волкова О.О.,
так і фактом відсутності у Компанії, Фірми та позивача права
власності на земельну ділянку під Будівлями, рішення про відвід
зазначеної земельної ділянки та актів державної комісії про
прийняття Будівель до експлуатації, які, згідно пункту 6.1
Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на
нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України
№ 7/5 ( z0157-02 ) (z0157-02)
від 07.02.02 року, а також змісту Iнструкції
про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти
нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних
осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва,
архітектури та житлової політики України від 09.06.98 року № 121
( z0399-98 ) (z0399-98)
, Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого
майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб,
затверджених наказом Державного комітету України по
житлово-комунальному господарству від 13.12.95 року № 56
( z0031-96 ) (z0031-96)
, та пункту 12 Переліку правовстановлюючих
документів, на підставі яких провадиться реєстрація домів та
домобудівель в містах та селищах міського типу Української РСР - є
підставою для реєстрації права власності на споруджені Будівлі, як
об'єкти нерухомості. До того ж, єдиним легітимним користувачем
земельної ділянки за адресою місто Єнакієве, проспект Металургів 9
є Завод у відповідності до змісту Акту, що виключає можливість
встановленого законом відводу Фірмі або Компанії земельної ділянки
під Будівлі.
Акт прийняття в експлуатацію гаражів від 29.04.97 року та акт
прийняття в експлуатацію заправки від 23.12.95 року - не можуть
бути взяті до уваги судом як підтвердження прийняття окремих
Будівель до експлуатації в силу частини 2 статті 4 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки всупереч пунктів 2 та 4 Постанови Кабінету
Міністрів України від 05.08.92 року № 449 ( 449-92-п ) (449-92-п)
"Про
порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів
державного замовлення", а також всупереч Положення про порядок
прийняття в експлуатацію на території Донецької області закінчених
будівництвом об'єктів, не включених до державного замовлення,
затвердженого розпорядженням голови Донецької обласної державної
адміністрації № 448 від 03.08.99 року, зі змінами та доповненнями,
внесеними розпорядженням голови Донецької обласної державної
адміністрації від 29.11.00 року № 781 - прийняття в експлуатацію
Будівель провадилось не державною приймальною комісією, а
комісією, створеною самою Фірмою.
Відсутність первинної реєстрації права власності на Будівлі
Компанії або Фірми також підтверджується довідкою Бюро № 122 від
25.07.05 року.
Нарешті, статус Будівель як самочинного будівництва прямо
випливає зі змісту витягу з Реєстру прав власності на нерухоме
майно № 2798150 від 11.02.04 року, в якому зазначено, що Будівлі
споруджені самовільно. Зазначений витяг за висновком суду не може
використовуватися як підтвердження права власності Фірми на
будівлі, оскільки вказаний витяг має вади щодо порядку оформлення
(на порушення пункту 5.8 Тимчасового положення про порядок
реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом
Міністерства юстиції України № 7/5 ( z0157-02 ) (z0157-02)
від 07.02.02 року
в ньому відсутні дані щодо підстав виникнення права власності), до
того ж, виходячи зі змісту статей 105 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
та 376
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
самовільне (самочинне) будівництво не може
викликати правових наслідків у вигляді виникнення у суб'єкта
будівництва права власності на збудовану самовільно споруду, як на
нерухомість.
З огляду на наведене, Будівлі через самочинність їх
будівництва та через невведення Будівель в експлуатацію у
встановленому законом порядку (приймання державною комісією) не
набули юридичного статусу нерухомого майна, тобто не стали
об'єктом цивільного обороту як нерухомість.
Статтею 105 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
зазначено, що громадянин,
який здійснив самовільне будівництво, не вправі розпоряджатися
цією будівлею чи його частиною (продавати, дарувати, здавати в
найом тощо). Наразі, оскільки станом на момент укладення Договору
законодавство не передбачало правил врегулювання самовільного
будівництва Будівель юридичними особами, суд вважає за потрібне
застосувати до спірних правовідносин стосовно спорудження Будівель
юридичними особами Фірмою та Компанією статтю 105 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
- за аналогією закону.
Таким чином, Фірма, яка на момент укладення Договору не була
власником самовільно споруджених Будівель, порушила при укладенні
Договору приписи статті 105 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(щодо неможливості
відчуження результатів самовільного будівництва, як нерухомості)
та норми статті 225 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(продавши майно, на яке не
було оформлено право власності Фірми), через що суд в порядку
статті 83 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
за власної ініціативи визнає
Договір недійсним згідно статті 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(недійсність угоди, що не відповідає вимогам закону).
Недійсна угода, у тому числі Договір, не тягне за собою
жодних наслідків, окрім тих, що пов'язані з її недійсністю, тому
суд відмовляє у позовних вимогах Товариства, оскільки Договір був
єдиною правовою підставою наявності речових прав Товариства
стосовно Будівель.
Застосування судом наслідків недійсності Договору,
передбачених частиною 2 статті 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(двостороння
реституція), а також залучення до участі у справі Фірми як іншого
відповідача - на момент прийняття судового рішення є неможливим,
оскільки юридична особа Фірма є ліквідованою та виключеною з
Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, про що
свідчить довідка Головного управління статистики в Донецькій
області № 22/1-167 від 24.02.05 року.
Свідоцтво від 05.10.99 року на право власності Заводу на
споруди на промисловому майданчику за адресою місто Єнакієве,
проспект Металургів 9, а також Перелік майна, переданого до
статутного фонду Заводу, затверджений наказом Міністерства
промисловості України від 25.11.93 року № 311 - не беруться судом
до уваги, оскільки визнання права власності Заводу на будівлі не є
предметом поточного спору, окрім того, зі змісту вказаних
документів неможливо вірогідно ідентифікувати та ототожнити
нерухомість, передану у власність Заводу, та спірні Будівлі.
Документи, що свідчать про надання Заводом Фірмі права на
оплатне користування деякими земельними ділянками (договір оренди
земельної площі № 58/9700641 від 04.03.97 року та договір
спільного користування земельною ділянкою № 9900241 від 18.02.99
року), також не беруться судом до уваги, оскільки не мають
відношення до предмету спору, крім того, зі змісту наданих
позивачем копій вказаних угод неможливо встановити
місцезнаходження земельних ділянок та факт перебування на цих
ділянках Будівель.
Відмова позивача від вимог щодо визнання недійсним рішення
Бюро від 29.07.05 року про відмову в реєстрації Договору та про
зобов'язання Бюро здійснити реєстрацію права власності Товариства
на Будівлі - не суперечить законодавству та не порушує прав інших
суб'єктів, через що відмова від позову в цій частині приймається
судом, внаслідок чого провадження у справі № 14/292пн в цій
частині підлягає припиненню.
Визнання відповідачем Бюро позовних вимог - не приймається
судом, оскільки зазначені дії суперечать вимогам статей 105, 225
ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
та низки підзаконних нормативних актів, які
регулюють порядок реєстрації права власності на нерухомість.
Таким чином, причиною відмови у задоволенні позову є доказова
необгрунтованість позову, а також укладення Фірмою та Товариством
протиправної угоди на відчуження Будівель, відносно яких Фірма не
мала права власності на нерухоме майно, тобто, не мала повноважень
на відчуження.
Відповідно до статті 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, державне
мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу покладаються судом на позивача (у тому числі і витрати
Заводу стосовно подання касаційної скарги).
На підставі ст.ст.48, 105, 224-240 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
,
ст.ст.376, 655-697 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, керуючись ст.ст.1, 2, 4,
22, 24, 30, 36, 43, 49, 75, 78, 80, 82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд -
ВИРIШИВ:
Визнати недійсним договір № 28 від 19.12.03 року, укладений
між товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма
"Юрзовнішсервіс" та акціонерним товариством закритого типу
"Реметал".
Припинити провадження у справі за позовом товариства з
обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Юрзовнішсервіс" до
комунального підприємства "Єнакіївське міжміське бюро технічної
інвентаризації" та до відкритого акціонерного товариства
"Єнакіївський металургійний завод" про визнання недійсним рішення
комунального підприємства "Єнакіївське міжміське бюро технічної
інвентаризації" від 29.07.05 року про відмову в реєстрації
договору № 28 від 19.12.03 року та про зобов'язання комунального
підприємства "Єнакіївське міжміське бюро технічної інвентаризації"
здійснити реєстрацію права власності товариства з обмеженою
відповідальністю "Юридична фірма "Юрзовнішсервіс" на нерухоме
майно, розташоване у місті Єнакієве, проспект Металургів 9,
зокрема, будівлю їдальні та адміністративно-побутового комбінату
площею 2'659,8 м2, будівлю навантажувальної станції площею 517,2
м2, гаражі площею 524,2 м2, склад площею 86,9 м2, будівлю
технології площею 1'438,1 м2, заправку площею 35 м2, склад
паливно-мастильних матеріалів площею 74,2 м2 та будівлю гаражу
площею 225,9 м2.
Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою
відповідальністю "Юридична фірма "Юрзовнішсервіс" до комунального
підприємства "Єнакіївське міжміське бюро технічної інвентаризації"
та до відкритого акціонерного товариства "Єнакіївський
металургійний завод" про визнання права власності на нерухоме
майно, розташоване у місті Єнакієве, проспект Металургів 9,
зокрема, будівлю їдальні та адміністративно-побутового комбінату
площею 2'659,8 м2, будівлю навантажувальної станції площею 517,2
м2, гаражі площею 524,2 м2, склад площею 86,9 м2, будівлю
технології площею 1'438,1 м2, заправку площею 35 м2, склад
паливно-мастильних матеріалів площею 74,2 м2 та будівлю гаражу
площею 225,9 м2.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична
фірма "Юрзовнішсервіс" на користь відкритого акціонерного
товариства "Єнакіївський металургійний завод" відшкодування
сплаченого за касаційний перегляд державного мита у розмірі 42,50
грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення
десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької
області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня
прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця
з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий
Суддя Мєзєнцев Є.I.
Суддя I.В.Приходько
Суддя Р.Г.Новікова
Надруковано у 4 примірниках:
1 - Товариству
2 - Заводу
3 - Бюро
4 - господарському суду Донецької області