УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "07" липня 2006 р. Справа № 12/1390
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Сікорської Н.А.
судді
за участю представників сторін
від позивача не з'явився;
від відповідача Маловічко В.Ю. - представник за довіреністю
В судовому засіданні 26.06.2006р. були присутні:
- від позивача: Артемчук В.О. - директор; Климчук А.В. -
представник за довіреністю;
- від відповідача: Маловічко В.Ю.
розглянув справу за позовом Спільного підприємства "Сприяння
інвалідам" (м. Житомир)
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю "Дари ланів" (м. Андрушівка)
про стягнення 110 000 грн.
Відповідно до ч. 3 ст.69 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
спір
вирішено у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
В судових засіданнях здійснювався аудіозапис.
В судовому засіданні від 26.06.2006р. оголошено перерву до
07.07.2006р.
Подано позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю "Дари ланів" про стягнення на користь Спільного
підприємства "Сприяння інвалідам" 110000,00грн. моральної шкоди,
що була завдана Товариству з обмеженою відповідальністю науково -
виробнича фірма "Соха" в результаті незаконного захоплення майна
останнього.
Представники позивача в судових засіданнях від 22.05.2006р.,
від 26.06.2006р. позов підтримали.
Господарський суд відхилив клопотання позивача про залучення
Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничу фірму
"Соха" в якості третьої особи на стороні позивача, оскільки
всупереч ст. 27 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, рішення у справі не
вплине на її права та обов'язки.
Представник відповідача позов заперечив з підстав, викладених
у письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.38)
07.07.2006р. на адресу господарського суду Житомирської
області надійшло клопотання від позивача про відкладення розгляду
справи у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі.
Представник відповідача заперечив проти заявленого клопотання.
Господарський суд відхилив клопотання позивача про
відкладення розгляду справи з підстав його необгрунтованості.
Стаття 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не передбачає наведених
позивачем у клопотанні обставин, як такі що є підставою для
відкладення розгляду справи. До того ж, представники позивача були
ознайомлені з оголошенням перерви в попередньому судовому
засіданні від 26.06.2006р.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення
представників сторін господарський суд
ВСТАНОВИВ:
За поясненнями позивача, підставою звернення в суд з позом до
відповідача стало захоплення відповідачем майна Товариства з
обмеженою відповідальністю науково - виробничої фірми "Соха", а
саме:
- 3 (три) кабелі по 30 м. загальною вартістю 6300,00грн.;
- 5 (п'ять) кабелів по 38 м. загальною вартістю 13300,00грн.;
- 10 (десять) розеток загальною вартістю 55,00грн.;
- 2 (два) запобіжники вартістю 10,00грн.;
- шифер в кількості 430 шт. загальною вартістю 7310,00грн.;
- швелер довжиною 100 м. загальною вартістю 12402,00грн.
На підтвердження обставин захоплення майна позивач
посилається на листи - відповіді РВ УМВС України в Житомирській
області від 29.04.2005р. (а.с.7), №3554 від 29.08.2005р. (а.с.11),
постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від
23.04.2005р. (а.с.8), акт прийому передачі власного майна від
Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничої фірми
"Соха" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю "Дари ланів" від 16.01.2006р. (а.с.14), тощо.
На підтвердження права власності на вищезазначене майно надає
довідку про знаходження такого майна на балансі Товариства з
обмеженою відповідальністю науково - виробничої фірми "Соха" від
01.08.2005р. (а.с.13).
Позивач вважає, що діями відповідача були порушені права
Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничої фірми
"Соха" як власника щодо вільного володіння, користування та
розпорядження майном згідно ст.319 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
.
Позивач зазначає, що у зв'язку з неправомірними діями
відповідача контрагенти Товариства з обмеженою відповідальністю
науково - виробничої фірми "Соха" почали ставитися до останнього,
як до підприємства з нестабільним розвитком, оскільки почали
вважати, що підприємство не може захистити свою власність від
посягань з боку третіх осіб. На підтвердження викладених обставин
надав копію листів від Товариства з обмеженою відповідальністю
"Кентавр" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Iвсат"
(а.с.15,16).
На думку позивача, в результаті приниження ділової репутації
діями відповідача Товариству з обмеженою відповідальністю
науково - виробничій фірмі "Соха" завдано моральної шкоди на суму
110000,00грн.
03.04.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю
науково - виробнича фірма "Соха" та позивач у справі Спільне
підприємство "Сприяння інвалідам" уклали договір цесії про
поступку права на вимогу (а.с.17-18), відповідно до п. 1 якого
Товариство з обмеженою відповідальністю науково - виробнича фірма
"Соха" передає, а Спільне підприємство "Сприяння інвалідам"
приймає на себе право вимоги першого до Сільськогосподарського
товариства з обмеженою відповідальністю "Дари ланів" щодо
стягнення завданої моральної шкоди на суму 110000,00грн., що була
завдана Товариству з обмеженою відповідальністю науково -
виробнича фірма "Соха" в результаті неправомірного захоплення
відповідачем майна.
В позовній заяві позивач просить прийняти позовну заяву та
порушити провадження по справі без судових витрат, оскільки
позивач, як організація інвалідів, згідно з п. 28 ст. 4 Декрету
Кабінету Міністрів України "Про державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
від
21.01.1993р. звільнений від сплати державного мита.
Відповідач позов заперечив. Вважає, що позивач не надав
доказів на підтвердження прав первісного кредитора Товариства з
обмеженою відповідальністю науково - виробнича фірма "Соха" на
звернення з вимогами до Сільськогосподарського товариства з
обмеженою відповідальністю "Дари ланів", оскільки жодних
правовідносин між підприємствами не існувало. Просить суд
припинити провадження у справі відповідно до п.1.1. ст. 80 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
за відсутністю предмета спору між позивачем та
відповідачем (а.с.38).
Господарський суд дійшов висновку, що позов необгрунтований з
наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)
зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну
дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити
гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право
вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11
цього Кодексу. Однією з підстав виникнення зобов'язань відповідно
до п.3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
є
завдання моральної шкоди іншій особі.
За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та інших норм
законодавства, що регулюють ці правовідносини, моральна шкода,
завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями,
діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за
наявності її вини.
Як зазначено у постанові Пленуму Верховного суду України N 6
( v0006700-92 ) (v0006700-92)
від 27.03.1992р. "Про практику розгляду судами
цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", крім
застосування принципу вини шкода підлягає відшкодуванню за умови
безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи,
яка заподіяла шкоду, і самою шкодою. Відсутність хоча б одного з
елементів складу цивільного правопорушення виключає настання
відповідальності, передбаченої статтею 1167 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
.
Під моральною шкодою, заподіяною юридичній особі, слід
розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з
приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове
найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням
комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на
зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Господарський суд, досліджуючи матеріали справи, не встановив
складу цивільного правопорушення зі сторони відповідача. Отже це
виключає настання відповідальності, передбаченої статтею 1167
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
За таких обставин, між Товариством з обмеженою
відповідальністю науково - виробнича фірма "Соха" та
Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю
"Дари ланів" відсутні зобов'язальні правовідносини, що пов'язані з
предметом спору, тобто відсутній обов'язок останнього вчинити на
користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково -
виробнича фірма "Соха" певну дію, а саме: відшкодувати моральну
шкоду, і відповідно, право Товариства з обмеженою відповідальністю
науково - виробнича фірма "Соха" вимагати від відповідача
виконання будь-якого обов'язку щодо такого відшкодування.
Згідно з ст. 510 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Ст. 512 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
визначає
підстави заміни кредитора у зобов'язанні, відповідно до якої
кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок
передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення
права вимоги).
Оскільки господарський суд не встановив прав Товариства з
обмеженою відповідальністю науково - виробничої фірми "Соха", як
кредитора, вимагати від відповідача відшкодування моральної шкоди
в сумі 110000,00грн., то договір цесії про поступку права на
вимогу від 03.04.2006р. не має правових наслідків відступлення
права такої вимоги Спільному підприємству "Сприяння інвалідам".
Відповідно до ст. 517 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому
кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та
інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
За оцінкою господарського суду позивач не надав документів,
які б засвідчували права, що передаються за договір цесії про
поступку права на вимогу від 03.04.2006р.
Відповідно до ст.33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
сторони повинні
довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх
вимог і заперечень.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд
вважає позов необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі ст.ст. 11, 509, 512, 517 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
керуючись ст.ст. 33, 49, 69, 82 - 85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
господарський суд
ВИРIШИВ:
1. У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після
закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Сікорська Н.А.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу