18/228/06-АП Про скасування податкового повідомлення-рішення за самостійне відчуження активів, які перебувають у податкові заставі - 07.07.2006 Прийняття

Подано позов про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000031330/2 від 13.03.2006р., яким СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя, на підставі п. 17.1.8 ст. 17 закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", нараховано КП "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів", м. Запоріжжя штрафні санкції за самостійне відчуження активів, які перебувають у податкові заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податного органу на таке відчуження у розмірі суми відчуження, визначеної за звичайними цінами, що складає 665191,04 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним :

"В Акті перевірки вказано, що в період дії податкової застави, підприємство проводило залік однорідних грошових вимог шляхом оформлення акту взаємозаліку.

При цьому, при проведенні перевірки, не були предметом вивчення та не найшли свого відображення документи, що підтверджують сам момент відчуження активів. Закон № 2181 (2181-14) не дає визначення поняттю "відчуження". Згідно ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. Таким чином, моментом відчуження майна є момент переходу права власності з усіма ризиками. Моментом переходжу права власності на товар є його передача (відвантаження) товару, що підтверджується товарно-транспортними накладними. При цьому, у момент відвантаження цих активів, їх відчуження відбувалося за кошти, що підтверджується виставленими рахунками, та відповідним відображенням в бухгалтерському обліку. Таким чином, така операція з відчуження активів не потребувала письмового узгодження з податковим органом в зв'язку з тим, що ' вказане в акті взаємозаліку майно є сировиною та матеріалами, що використовуються в звичайній підприємницькій діяльності.

Закон №2181 передбачає відповідальність саме за відчуження активів підприємством без письмового погодження з податковим органом, якщо таке погодження є обов'язковим . Таким чином, при відчуженні активів (факту переходу права власності) активів, письмового погодження на це не потребувалося. Тому і не настає відповідальність.

Щодо відчуження автомобілю ГАЗ - 4301 на суму 6000грн. без узгодження з податковим органом. По-перше, відчуження відбувалося за рішенням власника Наказ №12 від 12.02.2004р. (копія додається), по-друге, за грошові кошти, що виключає наявність порушення, передбаченого п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону №2181.

Щодо векселю на суму 300 356.64грн.

Підпунктом 17.1.8. Закону № 2181 встановлено, що якщо платник податку, активи якого знаходяться в податковій заставі, провів відчуження активів без попереднього погодження з податковим органом, якщо таке погодження є обов'язковим, то він повинен заплатити штраф в розмірі суми такого відчуження.

У відповідності з абз. б) п.п. 8.6.1 Закону №2181 (2181-14) , операції з цінними паперами потребують письмового погодження з податковим органом. За змістом ст. 1 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу"цінні папери можуть бути використані для здійснення розрахунків. Згідно зі ст.. 21 цього Закону вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до п.13 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 29.03.2001р. № 135 (z0368-01) , у здійсненні розрахунків може застосовуватися, зокрема, вексельна форма останніх.

З огляду на викладене, операція з передачі отримувачем векселя за товар не є бартерною операцією, тобто вексель є розрахунковим документом, а не товаром.

Таким чином, Закон №2181 (2181-14) передбачає застосування штрафу тільки за відчуження активів, а не за будь-які операції з цінними паперами. Це також підтверджується й Листом ДПАУ від 22.04.2004р. № 7265/7/24-1117 (v7265225-04) , в якому вказано, що узгодженню підлягають операції з купівлі та продажу векселя.

Таким чином, вважаємо безпідставним кваліфікування як порушення отримання векселя за фотодіоди на суму 300 356,64грн.

Виходячи з вищенаведеного, вважаємо безпідставним застосування штрафних санкцій до КП "ЕЛУАШ"за відчуження активів, що знаходяться в податковій заставі без попереднього узгодження з податковим органом в зв'язку з недоведеністю правопорушення та не вірним застосуванням норм матеріального права".

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи наступне :

- В ході планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства КП "ЕЛУАШ" за період з 01.0.2002р. по 30.06.2005р., встановлено, що підприємством КП "ЕЛУАШ" порушено п.п. 8.6.1 "а", "б", "в" п. 8.6 ст. 8 Закону 2181 зі змінами та доповненнями, в якому визначено : "Платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом:

- купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні;

- використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів;

- ліквідації об'єктів нерухомого або рухомого майна, за винятком їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин) або відповідно до рішень органів державного управління."

Перебуваючи в податковій заставі, без узгодження з податковим органом, підприємством здійснено операції з активами на загальну суму 2675263,09 грн., у т.ч. відчуження активів на суму 665191,4 грн.

Відповідно до п.п. 17.1.8 п. 17.1 ст.17 Закону 2181, у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.

Податковий борг у КП "ЕЛУАШ" виник 15.01.2002 року у сумі 12727,17 грн. внаслідок несплати суми податкового зобов'язання по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, самостійно визначеної платником податків у розрахунку, і як наслідок у підприємства виникло право податкової застави. Про виникнення права податкової застави СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі повідомило (у письмовій формі) підприємство КП "ЕЛУАШ" податковою вимогою форми "Ю1" від 25.01.02 р. № 1/40.

Відповідно до п. 8.3 Закону № 2181-III (2181-14) податкова застава рухомого майна та майнових прав підприємства КП "ЕЛУАШ" зареєстрована в Запорізькій філії Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції (витяг наданий реєстратором Інформаційним центром міністерства юстиції м. Запоріжжя про внесення запису до державного реєстру застав рухомого майна № 135-3484 від 08.05.02р.), 22.05.2003 було внесено зміни до запису у Державному реєстрі застав рухомого майна за № 34-10100, замінено все рухоме майно та майнові права на все рухоме, нерухоме майно та майнові права за № 34-10100.

За перевірений період господарської діяльності підприємства КП "ЕЛУАШ" з 01.07.2002р. по 30.06.2005р. активи підприємства відповідно до п. 8.2 ст.8 Закону знаходились у податковій заставі з 01.07.02р. по 28.11.03р., з 06.07.04р. по 26.11.04р.

У засіданні позивачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із необхідністю додаткового часу для надання платіжних документів на оплату відчужених активів.

Відповідач проти клопотання заперечує, зазначає, що за наявності таких документів, вони були б надані підприємством під час перевірки або адміністративного оскарження. Однак, підприємство з жовтня 2005р. жодного разу про них не згадувало.

Клопотання позивача відхилено судом, оскільки розгляд справи здійснюється з квітня 2006р. і підприємство за цей час мало змогу надати необхідні докази або заявити клопотання щодо витребування доказів від третіх осіб.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд

Комунальне підприємство "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів", м. Запоріжжя є юридичною особою, суб'єктом підприємницької діяльності.

Як свідчать статутні документи позивача та довідка органу статистики, господарської діяльності у сфері торгівлі автотранспортом, паливно0мастильними та будівельними матеріалами підприємство не здійснює.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі була проведена планова комплексна документальна перевірка правильності дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.02р. по 30.06.05р. КП "ЕЛУАШ".

За наслідками перевірки був складений акт за № 32/08-08/225/03345018 від 19.10.2005р.

У процесі перевірки було виявлено порушення платником податків податкового законодавства, зокрема у акті зазначено, що підприємство порушило пп. 8.6.1 "а", "б", "в" п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за період знаходження майна у податковій заставі здійснено операції з активами без попередньої згоди податкового органу на загальну суму 2 675 263,09 грн., в тому числі відчуження активів на суму 665 191,04 грн.

На підставі викладеного в акті перевірки СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя, крім інших було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.11.2005 р. № 0000031330/0 про застосування штрафних санкцій за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі у розмірі 665191,04 грн.

При розгляді обставин, зазначених у акті, встановлено наступне :

Відповідно до п. 8.3 Закону № 2181 (2181-14) податкова застава рухомого майна та майнових прав підприємства КП "ЕЛУАШ" зареєстрована в Запорізькій філії Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції (витяг наданий реєстратором Інформаційним центром міністерства юстиції м. Запоріжжя про внесення запису до державного реєстру застав рухомого майна № 135-3484 від 08.05.02р.), 22.05.2003 було внесено зміни до запису у Державному реєстрі застав рухомого майна за № 34-10100, замінено все рухоме майно та майнові права на все рухоме, нерухоме майно та майнові права за № 34-10100.

За перевірений період господарської діяльності підприємства КП "ЕЛУАШ" з 01.07.2002 р. по 30.06.2005 р. активи підприємства відповідно до п. 8.2 ст.8 Закону знаходились у податковій заставі з 01.07.02 по 28.11.03, з 06.07.04 по 26.11.04 р.

З 06.07.04 р. право податкової застави виникло за несплату у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 62 293,66 грн.

Пунктом 1.3 ст.1. Закону встановлено, що "податковий борг (недоїмка)- податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також: пеня, нарахована на суму такого податкового зобов 'язання ".

Згідно з п. 8.1. ст.8 Закону України від 21.12.200р. № 2181 (2181-14) "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", активи платника податків, який має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення .

Відповідно до пп. 8.2.1 п. 8.2. статті 8 Закону, "право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомлені".

Згідно з пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону № 2181, у редакції, що діяла до березня 2005р., "право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також: на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкового боргу ".

Так, перевіркою було встановлено, що КП "ЕЛУАШ" у період знаходження майна у податковій заставі було здійснено відчуження активів на суму 665 191,04 грн., у тому числі:

- 28.09.2004р. згідно протоколу аукціону № 13-1/1892/2 здійснено відчуження автомобілю ГАЗ- 4301 д. н. № 2868 ЗПТ на суму 6000,00 грн., видаткова накладна №486 від 28.09.04, податкова накладна №4325 від 28.09.04 (Медведєв В.І.);

- здійснення відчуження майна не за кошти, а шляхом взаємозаліку на суму 659 191,04 грн.

Не погоджуючись із застосованими штрафними санкціями за відчуження автомобіля без погодження із податковим органом, позивач зазначає, що відчуження відбувалось за рішенням власника, а також за грошові кошти, що на думку позивача виключає наявність порушення, передбаченого пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону № 2181-ІП.

При цьому позивач не враховує вимоги Закону № 2181 (2181-14) , а саме абз. а) пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8, яким передбачено: "платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом :

а) купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовуються у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні".

Тобто Закон № 2181-ІП (2181-14) передбачає можливість відчуження без погодження із податковим органом тільки готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг, до яких не відноситься автомобіль, що є основним засобом підприємства, що підтверджується наказом, на який посилається сам позивач, а саме наказ № 12 від 12.02.2004р.

Посилання позивача на ту обставину, що автомобіль відчужено за рішенням власника, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки наявність такого рішення не звільняє платника податків від обов'язку узгодження з податковим органом операцій по відчуженню основних засобів.

Як свідчать акт перевірки та надані сторонами акти взаємозаліку, у період перебування активів у податковій заставі КП "ЕЛУАШ" за накладними, зазначеними у названих актах, передавало іншим суб'єктам підприємницької діяльності паливно-мастильні матеріали, акумулятори, бордюри, плити гранітні, лотки для відводу води, пісок, скраплений газ, кисень балонний, лист металевий, труби, брущатку, кулі гранітні, підставки, плитку тротуарну, будівельні матеріали та фотодіоди ФД 263-01.

Загальна вартість активів, що відчужені, склала 659191,04 грн.

Пояснення сторін свідчать, що операції з активами здійснені без узгодження з податковим органом та не за кошти.

Відповідно до підпункту 8.6.1. п.8.6. ст. 8 Закону (стаття 8 набрала чинності з 01.10.2001), "платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом:

а) купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, Що використовуються у підприємницькій діяльності платника податків ( інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні".

Тобто зазначена норма Закону висуває таку вимогу, при виконанні якої платник податків має право на відчуження без погодження із податковим органом як відчуження за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до видів діяльності позивача відчужені активи не можуть бути віднесені до готової продукції позивача а також товарів та товарних запасів, торгівельну діяльність щодо яких здійснює підприємство.

Посилання позивача на ту обставину, що у момент відвантаження товару їх відчуження відбувалось за кошти не можуть \бути прийняті до уваги, виходячи з наступного :

- будь-яких доказів щодо наявності угод про продаж майна, зазначеного у акті перевірки (стор. 64-69), за грошові кошти позивач не надав, ні під час перевірки, ні під час адміністративного та судового оскарження.

- навіть за наявності таких угод, слід визнати, що позивач порушив п. 8.6.1 ст. 8 Закону 2181, оскільки реалізоване майно не є готовою продукцією позивача або товарними запасами, реалізація яких є видом його підприємницької діяльності.

Крім того . у законі 2181 (2181-14) не йдеться про угоди між сторонами.

Названий закон визнає такими, що не підлягають узгодженню з податковим органом саме операції з майном, за якими отримано грошові кошти. Якщо таких операцій щодо спірного майна у позивача не відбулося внаслідок зміни умов розрахунків, слід визнати, що позивач фактично не забезпечив виконання вимог п.п 8.6.1 ст. 8 закону 2181.

Посилання позивача на те, що відчуження фотодіодів ФД 263-01 на суму 300356,64 грн. відповідає вимогам п. 8.6.1 ст. 8 Закону 2181, оскільки розрахунки за них здійснені ТОВ "Стіл -Сервіс" шляхом передачі векселя, який є розрахунковим документом, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, хоча вексель є цінним папером та розрахунковим документом, розрахунки з його застосуванням не можна віднести до розрахунків коштами.

На підставі викладеного вище, слід зазначити, що висновки акту перевірки, а отже, і спірне податкове повідомлення-рішення є правомірними, і підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №0000031330/2 від 13.03.2006р. відсутні.

У задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати віднести на позивача.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суддя

У задоволенні позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України (2747-15) , набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законн ої сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.