ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНIПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТI
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
РIШЕННЯ
05.07.06р.
Справа № 31/187
За позовом
Акціонерного товариства закритого типу "Науково-виробниче
об'єднання Созидатель", м. Дніпропетровськ
до відповідача
Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
Про
Спонукання до внесення змін у договір
Суддя Мороз В.Ф.
Представники:
Від позивача
Кожемякін О.П., дов. від 20.03.06 р.
Від відповідача
не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся з позовом про спонукання відповідача внести
зміни у п. 4.1. глави 4 договору оренди земельної ділянки ВСМ
№295437 від 22.08.2005 р., укладеного з Дніпропетровської міською
радою, виклавши вказаний пункт у наступній редакції: "Річна
орендна плата за земельну ділянку встановлюється в грошовій формі
(гривнях), у розмірір земельного податку, визначеного у
відповідності до ч. 5 ст. 7 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
.
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що за
вказаним договором оренди земельна ділянка була надана у
користування позивачу з метою житлового будівництва, а за цільовим
призначенням земельна ділянка згідно умов договору (п. 5.2.)
відноситься до земель житлової та громадської забудови. А отже при
визначенні платежів за землю повинна прийматись до уваги ч. 5 ст.
7 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
, згідно якої
податок на земельні ділянки, відведені зокрема під житловий фонд,
справляється у розмірі 3% від суми земельного податку,
встановленого у відповідності до ч.1 та 2 даної статті.
Відповідач до судового засідання не з'явився, відзив та
витребувані судом документи не надав. Відповідно до ст. 75 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
справа розглядається за наявними в ній
матеріалами, оскільки відповідач був належним чином повідомлений
про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення
про вручення поштового відправлення.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін,
господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно укладеного між сторонами договору оренди землі від
22.08.2005 р.(надалі також -договір), позивачу передано в оренду
строком на три роки земельну ділянку загальною площею 0, 6972 га
по пр. Героїв в районі будинку №1 -вул.. Набережній Перемоги
(Жовтневий район м. Дніпропетровська). У відповідності до п. 5.1.
Договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва
житлового комплексу, а згідно п. 5.2 за цільовим призначенням є
землями житлової та громадської забудови. Відповідно до п. 4.1.
Договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у
грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1% від нормативної грошової
оцінки та дорівнює розміру земельного податку. Нормативна грошова
оцінка земельної ділянки на час укладення договору становить 1 055
386,22 грн. (п. 2.3.).
Згідно листа від 22.02.2006 р. вих.. № 0275 позивач звернувся
до відповідача з пропозицією про внесення змін у договір оренди
щодо розміру орендної плати, запропонувавши встановити річну
орендну плату за земельну ділянку у розмірі земельного податку
згідно з Законом України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
. Вказана
пропозиція залишена відповідачем без задоволення.
Суд не знаходить достатніх підстав для задоволення позовних
вимог з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про плату за
землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
ставки земельного податку з земель, грошову
оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка
від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених
у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6
цього Закону. У відповідності до ч. 5 вказаної статті податок за
земельні ділянки, зайняті, зокрема, житловим фондом справляється у
розмірі трьох відсотків суми земельного податку, обчисленого
відповідно до частин першої та другої цієї статті.
У відповідності до ст. 21 Закону України "Про оренду землі"
( 161-14 ) (161-14)
розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю
встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Таким чином ч. 5 ст. 7 Закону України поширюється виключно на
визначення розміру податку на землю відповідного цільового
призначення та не встановлює обов'язкового розміру орендної плати,
що визначається сторонами у договорі за взаємною згодою. При цьому
законодавством не встановлюється обов'язковий розмір орендної
плати за земельну ділянку певного призначення.
Оскільки договір оренди укладений на основі вільного
волевиявлення сторін, розмір орендної плати погоджений сторонами,
а законодавство не містить приписів щодо встановлення певного
обов'язкового розміру орендної плати за користування відповідною
земельною ділянкою, у суду відсутні достатні правові підстави для
зміни розміру орендної плати.
Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
слід покласти на позивача, оскільки у задоволенні
позову відмовлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
господарський суд
ВИРIШИВ:
В позові відмовити.
Суддя В.Ф. Мороз