ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТI
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
                             РIШЕННЯ
 
     "04" липня 2006 р.
 
      Справа № 29-23/46-04-1097
 
     За     позовом     відкритого     акціонерного     товариства
"Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго";
 
     до  відповідача:  товариство  з  обмеженою   відповідальністю
"Одеський ливарний завод"
 
     3-тя  особа  відповідача:  Одеські  магістральні   електричні
мережі Південної електроенергетичної системи;
 
     про стягнення 3453720,19грн.
 
     Суддя Аленін О.Ю.
 
     Представники сторін:
 
     Від  позивача:Паскаль  Т.В.  за   довіреністю   №   152   від
01.03.2006р.
 
     Від відповідача: Нефьодова О.С.  за  довіреністю  №  782  від
07.10.2006р.
 
     Золотарьова В.С. за довіреністю № 538 від 26.04.2006р.
 
     Від третьої особи: Ярмоленок О.В. за довіреністю  №  107  від
10.01.2006р.
 
     Суть спору: ВАТ "ЕК  "Одесаобленерго"  звернувся  до  суду  з
позовом до ТОВ "Одеський ливарний завод" про стягнення  3453720,19
грн.
 
     Рішенням від 28.12.2004р. у  позові  відмовлено  частково.  З
відповідача на користь позивача стягнуто 58617,60  грн.  боргу  за
активну електроенергію.
 
     Постановою Одеського  апеляційного  господарського  суду  від
14.06.2005р. рішення від 28.12.2004р. залишено без змін.
 
     Постановою   Вищого   господарського   суду    України    від
26.10.2005р. постанову Одеського апеляційного господарського  суду
від 14.06.2005р. та рішення  від  28.12.2004р.  скасовано,  справу
передано на новий розгляд.
 
     Ухвалою Верховного суду України від 02.02.2006р. в  прийнятті
касаційної скарги відмовлено.
 
     Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.12.2005р.
справа прийнята до провадження суддею Аленіним О.Ю.
 
     Ухвалою від 06.01.2006р. провадження у справі зупинено.
 
     Ухвалою від 16.03.2006р. провадження у справі поновлено.
 
     Під час розгляду  справи  позивач  надав  уточнення  позовних
вимог (вх.№10408 від 17.05.2006  р.)  і  просить  суд  стягнути  з
відповідача 4302158,95 грн. боргу, який  складається  з  668068,79
грн.  заборгованості  за  активну  електроенергію,  13647,38  грн.
заборгованості за реактивну  електроенергію,  та  3620442,78  грн.
заборгованості  за  перевищення  договірних   величин   споживання
електричної  енергії.  Обгрунтовуючи  вимоги  за  позовом  позивач
виходив з неналежного виконання відповідачем своїх  обов'язків  по
оплаті за спожиту електроенергію та здійсненні інших платежів,  що
передбачені умовами договору.
 
     Відповідач вимоги за позовом визнає частково в сумі  13647,38
грн. боргу за реактивну електроенергію та в сумі 58617,60 грн.  за
спожиту  електроенергію  в  липні  2003  р..  Щодо   решти   вимог
відповідач заперечує з підстав,  викладених  у  відзиві.  Зокрема,
відповідач зазначає, що 15.07.2003 р., 18.07.2003 р. та 22.07.2003
р. на ТОВ "Одеський ливарний завод" було проведено заміну приладів
обліку електроенергії, за якими визначались обсяги  електроенергії
спожитої  відповідачем,  про  що  складені  відповідні  акти   від
15.07.2003  р.,  18.07.2003  р.  та  22.07.2003   р..   На   думку
відповідача, ця заміна  лічильників,  що  була  проведена  ДП  НЕК
"Укренерго""Одеські магістральні мережі", здійснена  з  порушенням
Правил користування електричною  енергією  (п.  4.13).  При  цьому
відповідач виходить з того, що під час заміни приладів обліку,  по
яким визначались обсяги спожитої  ТОВ  "Одеський  ливарний  завод"
електроенергії представники ТОВ "Одеський ливарний завод" не  були
присутні, що не може свідчити про достовірність відображених в цих
актах показників лічильників. Також відповідач  зазначає,  що  під
час  заміни  співробітниками  Одеських  магістральних  електричних
мереж 15.07.2003  р.  та  22.07.2003  р.  за  участю  представника
позивача та 18.07.2003 р. без участі представника  позивача.  Один
із лічильників за № 30316765 зазначений в акті від  18.07.2003  р.
не був в дійсності встановлений, проте був встановлений  лічильник
№ 30316865, який взагалі не вказаний в жодному з актів. Крім того,
акт від 18.07.2003 р. не містить підпису одного з членів  бригади,
яка здійснювала вказану заміну, акт заміни електролічильників  від
22.07.2003 р. не містить підпису як керівника бригади, так і члена
бригади. За твердженням відповідача, наявність вказаних  недоліків
не може свідчити про правомірність  визначення  позивачем  розміру
заборгованості за спожиту активну електроенергію  за  липень  2003
р.. Посилаючись на викладене, а також на положення п. 7.14  Правил
користування електричної енергії, відповідач  самостійно  визначив
обсяг електроенергії  який  за  його  розрахунком  складає  356982
кВт/год в сумі 58944, 87 грн..
 
     Щодо позовних вимог в  частині  стягнення  заборгованості  за
перевищення   договірних   величин    споживання    електроенергії
відповідач зазначив, що  акт,  який  би  свідчив  про  перевищення
величин споживання електроенергії позивачем в супереч вимог ст. 33
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         суду не надано. Також  відповідач  вказує,
що в порушення вимог п. 2.1 договору та п. 11  Порядку  постачання
електроенергії позивачем належним чином та  в  установлені  строки
скориговані договірні величини за червень, липень та листопад 2003
р. не доведені, а тому  у  позивача  відсутнє  право  нараховувати
п'ятикратну вартість за перевищення договірної величини споживання
електроенергії. Крім того, відповідач зазначає,  що  позивачем  не
дотриманий   порядок   коригування   та   доведення   скоригованих
договірних величин і за січень, лютий 2004 р. що  також,  свідчить
про  відсутність  підстав  нараховувати  п'ятикратну  вартість  за
перевищення   договірної   величини   споживання   електроенергії.
Додатково, в обгрунтування своїх заперечень відповідач посилається
на рішення  господарського  суду  Одеської  області  та  постанову
Вищого господарського суду України по справі  №  5/141-05-3478  за
позовом ВАТ "Одесаобленерго"до ТОВ  "Одеський  ливарний  завод"про
стягнення  заборгованості  за  перевищення   договірної   величини
споживання електроенергії.
 
     Позивач, не погоджуючись з доводами  відповідача,  вказує  що
розрахунок  заборгованості,  зроблений   відповідачем,   належними
доказами не доведений, посилання відповідача на положення п. 7.14.
Правил користування електричною енергією є безпідставним, оскільки
порушення роботи приладів обліку не було, а фактично мало місце їх
заміна. Також позивач зазначає, що  розрахунок  заборгованості  за
спожиту  відповідачем  електричну  енергії  в  липні   2003   року
зроблений ним на підставі актів заміни (щодо лічильників, які були
замінені), звіту відповідача (по лічильникам, що не змінювались) і
окремо по лічильникам встановленим після заміни.  Щодо  заперечень
відповідача про необгрунтованість вимог  про  стягнення  боргу  за
перевищення   величини    споживання    електроенергії,    позивач
посилаючись на  положення  договору,  вимоги  Правил  користування
електричною енергією та Порядку постачання електроенергії,  вказує
на підставність та доведеність своїх вимог.
 
     Третя  особа  -  Одеські   магістральні   електричні   мережі
Південної електроенергетичної системи надала пояснення, відповідно
до яких стверджує про відсутність  порушення  нею  п  4.13  Правил
користування електричною енергією при здійсненій  заміні  приладів
обліку,  оскільки  Одеські  магістральні  електричні   мережі   не
знаходяться  в  договірних  відносинах  з  відповідачем  з  питань
електропостачання та обліку спожитої ним електроенергії. Як вказує
третя особа, на підставі  договору  між  позивачем  по  зазначеним
приладам обліку вона передає електроенергію позивачу, який в  свою
чергу на підставі двостороннього  договору  продає  електроенергію
відповідачу.
 
     Ухвалою  від   10.04.2006р.   строк   розгляду   справи   був
продовжений відповідно до ст. 69 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          на  один
місяць.
 
     Ухвалою  від   22.05.2006р.   строк   розгляду   справи   був
продовжений відповідно до ст. 69 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          на  один
місяць.
 
     Ухвалою  від   21.06.2006р.   строк   розгляду   справи   був
продовжений відповідно  до  ст.  69  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          до
04.07.2006 р.
 
     Відповідно до вимог ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         в судовому
засіданні  була  оголошена  перерва  відповідно  21.06.2006р.   до
26.06.2006р. о 16 год. 00 хв. 03.07.2006р. до  04.07.2006р.  о  16
год. 00 хв.
 
     Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи,
заслухавши представників позивача, відповідача та  третьої  особи,
оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:
 
     01.11.2002  р.  між  ВАТ  "Одесаобленерго"та  ТОВ   "Одеський
ливарний завод"був укладений  договір  на  постачання  електричної
енергії № 656,  предметом  якого  є  умови  і  порядок  постачання
електричної  енергії  енергопостачальною  організацією  та  оплата
спожитої електроенергії споживачем.
 
     Згідно преамбули договору сторони домовились, що під час його
виконання, а також з усіх питань, що не обумовлені цим  договором,
сторони зобов'язалися керуватися  чинним  законодавством  України,
діючими нормативними актами та Правилами користування  електричною
енергією.
 
     Відповідно до п. 8.7 договору,  цей  договір  укладається  на
строк до 31.12.2002 р., набирає чинності з дня його підписання  та
вважається щорічно  продовженим,  якщо  за  місяць  до  закінчення
строку не буде заявлено однією із сторін  про  відмову  від  цього
договору або його перегляд.
 
     Згідно  п.   2.1   договору   енергопостачальна   організація
зобов'язується  постачати  електроенергію  як  різновид   товарної
продукції  споживачу  в  межах,  визначених  йому  цим  договором,
умовами та обсягами постачання електроенергії  та  потужності,  що
приймає у максимумі  електросистеми  (додаток  №1)  відповідно  до
режимів споживання, передбачених договором про надання доступу  до
місцевих  (локальних)  електромереж,  за  тарифами  (цінами),  які
розраховуються в порядку,  установленому  НКРЕ.  За  приміткою  до
цього пункту обсяги постачання електроенергії  та  потужності,  що
приймають участь у максимумі енергосистеми, уточнюються договірною
величиною  споживаної  електроенергії  та  потужності,  визначеною
споживачу енергопостачальною організацією, виходячи з установлених
їй граничних величин електропостачання та потужності,  не  пізніше
ніж  за  одну  добу  до  початку   наступного   місяця.   Письмове
повідомлення про договірні величини споживаної  електроенергії  та
потужності, що приймає у максимумі електросистеми (для  споживачів
з приєднаною потужністю 150 кВА  (кВт)  і  більше)  є  невід'ємною
частиною договору.
 
     Пунктом 3.1 Договору передбачено, що споживач  зобов'язується
для визначення обсягів спожитої  електричної  енергії  знімати  та
надавати за встановленою формою (додаток 2а) до енергопостачальної
організації показання приладів обліку.  Терміни  та  періодичність
зняття показань лічильників та подання  їх  до  енергопостачальної
організації визначаються в додатку №2, який є невід'ємною частиною
цього договору
 
     Пунктом 3.5.1 договору передбачено, що розрахунковий період -
щомісячно.  Дата  повного  розрахунку  за   фактично   використану
електроенергію 24-25 число. В зв'язку з щомісячною зміною  тарифів
на   електроенергію   при   розрахунках   за   фактично    спожиту
електроенергію  поняття  "розрахунковий  період"  та  "календарний
період" вважати прирівняними.
 
     Відповідно  до  п.  3.5.2  договору   споживач   зобов'язаний
своєчасно здійснювати всі платежі за даним договором в  наступному
порядку: 30% від суми заявленого місячного  обсягу  електроенергії
за першу декаду розрахункового місяця;  30%  від  суми  заявленого
місячного обсягу електроенергії  за  другу  декаду  розрахункового
місяця; 40 % від суми замовленого місячного обсягу  електроенергії
за третю декаду розрахункового місяця з урахуванням передплати  за
попередні  декади  розрахункового  місяця,  виключно  в  грошовому
вигляді на розподільчий рахунок Енергопостачальної організації.
 
     Відповідно  до  п.  3.5.2.2  договору,  в  разі   перевищення
вартості фактичного споживання понад  оплачену  вартість  кінцевий
розрахунок за електроенергію здійснюється за  показами  лічильнику
згідно  звіту  (у  випадках,  передбачених   цим   договором,   за
контрольними показниками або  розрахунковим  методом)  за  мінусом
оплаченої вартості, виключно в грошовому вигляді  на  розподільчий
рахунок Енергопостачальної організації протягом 5 днів  з  моменту
виставлення рахунку в разі перевищення передплати  понад  вартість
фактично   спожитої   електроенергії,   залишок   сплаченої   суми
зараховується в оплату споживання розрахункового періоду.
 
     Згідно п. 3.5.2.3 договору, інші платежі (відповідальність за
перевищення доведених  граничних  величин,  відшкодування  збитків
згідно з порушенням Правил користування електроенергією,  пеня  та
інші) -на поточний рахунок Енергопостачальної організації протягом
5 днів з моменту виставлення рахунків.
 
     За змістом п.  5.1  договору  споживач  зобов'язаний  вносити
плату за електричну енергію  виключно  коштами  до  уповноваженого
банку на розподільчий рахунок енергопостачальної організації
 
     Згідно п. 5.2 договору у разі споживання  електроенергії,  що
приймає  участь  у  максимумі  навантажень  енергосистеми,   понад
обсяги, обумовлені цим договором га розрахунковий період  споживач
сплачує  енергопостачальній  організації   чотирикратну   вартість
різниці між фактично спожитою і договірною величинами  електричної
енергії на поточний рахунок енергопостачальній організації. Оплата
повинна бути  здійснена  споживачем  протягом  5  днів  з  моменту
отримання рахунку енергопостачальної організації.
 
     Також п. 5.18 договору визначено,  що  споживач  зобов'язаний
проводити оплату за перетоки  реактивної  електроенергії  на  межі
балансової належності електромереж відповідно до додатків  9,  9а,
які є невід'ємною частиною договору.
 
     25.03.2003 р.  між  сторонами  укладена  додаткова  угода  до
договору п.2  якої  визначено,  що  за  підсумками  розрахункового
періоду договірна (гранична)  величина  споживання  електроенергії
коригується постачальником енергії до рівня фактично оплаченої  за
цей розрахунковий період величини спожитої електричної енергії, як
в сторону збільшення так і в сторону зменшення граничних величин..
У випадку перевищення скоригованих договірних  величин  споживання
електричної  енергії  споживач  несе  відповідальність  згідно   з
частинами  п'ятою  і  шостою  статті  26   Закону   України   "Про
електроенергетику"(п.4 ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
         Додаткової угоди).
 
     02.12.2003 р.  між  сторонами  укладена  додаткова  угода  до
договору  згідно  пп..4,5  якої  встановлено,  що  за   підсумками
розрахункового    періоду    договірна     величина     споживання
електроенергії коригується постачальником рівня фактично оплаченої
за цей розрахунковий період величини спожитої електричної енергії,
як в сторону  збільшення  так  і  в  сторону  зменшення  граничних
величин,  і  доводиться  письмовим   повідомленням   споживачу   в
односторонньому порядку на  протязі  місяця  після  вручення  йому
рахунку для сплати за спожиту електричну енергію. Це  повідомлення
є невід'ємною частиною договору і підлягає обов'язковому виконанню
споживачем. У випадку перевищення скоригованих договірних  величин
споживання  електричної  енергії  споживач  несе  відповідальність
згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону  України  "Про
електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
        .
 
     За розрахунком позивача заборгованість відповідача за спожиту
електричну енергію за період з  01.06.2003  р.  по  05.02.2004  р.
складає 668068,79 грн. Також позивачем заявлена до стягнення  сума
заборгованості  за  перевищення  договірних   величин   споживання
електроенергії в червні, липні, листопаді  2003  р.  та  в  січні,
лютому  2004  р.  в  загальному   розмірі   3620442,78   грн.   та
заборгованість за реактивну електроенергію станом на 01.05.2006 р.
в сумі 13647,38 грн. Досліджуючи наданий позивачем розрахунок, суд
дійшов висновку що заявлена до стягнення  сума  боргу  за  спожиту
активну електроенергію є заборгованістю за  липень  2003  р.,  яку
відповідач як і заборгованість за перевищення  договірних  величин
споживання та за реактивну електроенергію, в добровільному порядку
сплачувати відмовляється,  що  і  стало  підставою  для  звернення
позивача до суду з відповідним позовом.
 
     З вимогами позивача суд  погоджується  частково  з  наступних
підстав.
 
     06.08.2003  р.  позивачем  виставлений  відповідачу   рахунок
№06/656 за спожиту  в  липні  2003  року  електроенергію  на  суму
668154,29 грн. Отримуючи цей рахунок, відповідач  не  погодився  з
показаннями електролічильників та  розрахованим  обсягом  спожитої
електроенергії,  про  що  свідчить  наявний  в  матеріалах  справи
рахунок.
 
     Як встановлено розглядом справи,  визначаючи  обсяг  спожитої
відповідачем в липні 2003  року  електроенергії  позивач,  в  тому
числі, виходив з попередніх та наступних показань лічильників  які
були замінені Одеськими магістральними  електричними  мережами  на
нові.   Ці   показання   були   зафіксовані   в    актах    заміни
електролічильників від 15.07.2003 р., 18.07.2003 р. та  22.07.2003
р.. Окремо  позивачем  спожита  електрична  енергія  визначена  за
звітами відповідача по новим лічильникам та по лічильникам  що  не
були замінені. Виходячи з розрахунку позивача відповідачем спожито
4046477  кВт/год,  з   яких:   3984400,0   кВт/год   -   кількість
електроенергії, що визначена позивачем за попередніми та наступним
показаннями   приладів   обліку,   що    були    замінені,    4043
кВт/год  -кількість  електроенергії,  що  визначена  позивачем  на
підставі  звіту  відповідача  за  приладами  обліку,  що  не  були
замінені, 66120 кВт/год - кількість електроенергії, яка  визначена
відповідачем на підставі звіту відповідач по новим приладам обліку
що були встановлені під час заміни старих лічильників.
 
     Між тим, з таким визначенням позивачем спожитої  відповідачем
електроенергії  в  липні  2003  року  а  відтак  і  з  нарахованою
заборгованістю суд погодитись не може.
 
     Згідно    п.    4.1.    Правил    користування    електричною
електроенергією, затверджених Постановою  Національної  комісії  з
питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.96  р.
(у редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 р.), та зареєстрованих в
Міністерстві  юстиції  України  14.11.2002  р.   за   №   903/7191
( z0903-02 ) (z0903-02)
         (далі  -Правила)  електроустановки  споживачів  мають
бути  забезпечені  необхідними  розрахунковими   засобами   обліку
електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію,
технічними засобами контролю і управління споживанням  електричної
енергії та потужності, що встановлюються відповідно до  вимог  ПУЕ
та проектних  рішень,  а  також  за  бажанням  споживача  засобами
вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.
 
     За приписами пп.  4.3.  та  4.7  Правил  для  розрахунків  за
електричну енергію мають  використовуватися  багатотарифні  засоби
обліку та/або однотарифні засоби  обліку,  внесені  до  Державного
реєстру засобів вимірювальної техніки, допущених до застосування в
Україні. Місця та умови встановлення розрахункових засобів  обліку
визначаються згідно з  ПУЕ  та  проектними  рішеннями.  Заміна  та
ремонт   розрахункових   засобів   обліку   електричної    енергії
здійснюється   електропередавальною   організацією    або    іншою
організацією, яка має відповідні дозволи, за рахунок їх власників.
 
     Пунктом  4.13.  Правил  передбачено,  що   будь-які   роботи,
пов'язані з порушенням  або  зміною  схеми  розрахункового  обліку
електричної енергії, заміною  типу  розрахункового  засобу  обліку
електричної    енергії,    проводяться    за     погодженням     з
електропередавальною організацією та споживачем  і  в  присутності
представників  заінтересованих  сторін  оформляються   відповідним
актом. Під час проведення вищезазначених робіт розрахунковий облік
обсягу електричної енергії здійснюється  за  тимчасовими  схемами,
узгодженими  з  постачальником   електричної   енергії.   У   разі
неможливості  створення  тимчасових  схем  розрахункового   обліку
розрахунки за електричну енергію, спожиту протягом часу проведення
вищезазначених  робіт,   здійснюються   відповідно   до   порядку,
погодженого заінтересованими сторонами.
 
     Також Правилами визначено, що розрахункові засоби обліку - це
засоби  обліку,  що  застосовуються  для  здійснення   комерційних
розрахунків    між     постачальником     електричної     енергії,
електропередавальною організацією та споживачем;  а  розрахунковий
(комерційний) облік електричної енергії -це визначення на підставі
вимірів  та  інших  регламентованих  процедур  обсягу  електричної
енергії та рівня потужності для здійснення комерційних розрахунків
між  постачальником  електричної   енергії,   електропередавальною
організацією та споживачем.
 
     Порядок здійснення розрахунків, зняття показів  розрахункових
засобів обліку також визначений Правилами, зокрема пп. 7.1 та  7.8
за  змістом   яких   розрахунки   споживачів   з   постачальниками
електричної  енергії  за  регульованим  тарифом  здійснюються   за
чинними  тарифами,  які  встановлюються  відповідно  до   положень
нормативно-правових  документів  НКРЕ,  згідно  з  договором   про
постачання   електричної   енергії.   Розрахунки   споживачів    з
постачальниками  електричної  енергії  за  нерегульованим  тарифом
здійснюються за  ціною  та  у  порядку,  встановленими  договором.
Обсяги  електричної  енергії,   які   підлягають   оплаті,   мають
визначатися  у  відповідності  до  даних   розрахункового   обліку
електричної  енергії  про  її  фактичне  споживання  за   винятком
випадків, передбачених цими Правилами.  Остаточний  розрахунок  за
електричну енергію здійснюється споживачами відповідно до  показів
розрахункових  засобів   обліку,   які   фіксуються   у   терміни,
передбачені  договором.  Покази   розрахункових   засобів   обліку
знімаються   представником   постачальника   електричної   енергії
(електропередавальної організації) та  підтверджуються  споживачем
відповідно до договору. За домовленістю  сторін  у  договорі  може
бути  передбачений  інший  порядок  зняття  показів  розрахункових
засобів обліку.
 
     Наведені приписи є обов'язковими для сторін в  силу  положень
п.1.1 Правил, згідно яких Правила є обов'язковими для  споживачів,
замовників, а також підприємств, установ і  організацій  незалежно
від  форм  власності,  які  здійснюють  виробництво,  передачу  та
постачання електричної енергії. Дія цих Правил поширюється на всіх
споживачів - юридичних осіб, а також  фізичних  осіб  -  суб'єктів
підприємницької діяльності. До того ж, сторони домовились, що  під
час виконання договору, а також з усіх питань,  що  не  обумовлені
цим   договором,   сторони   зобов'язалися    керуватися    чинним
законодавством України, діючими нормативними актами  та  Правилами
користування електричною енергією.
 
     Згідно умов договору сторони визначили порядок зняття показів
розрахункових засобів обліку, згідно якого споживач зобов'язується
для визначення обсягів спожитої  електричної  енергії  знімати  та
надавати за встановленою формою (додаток 2а) до енергопостачальної
організації показання приладів обліку.  Терміни  та  періодичність
зняття показань лічильників та подання  їх  до  енергопостачальної
організації визначаються в додатку №2, який є невід'ємною частиною
цього договору (п 3.1 Договору).
 
     Отже враховуючи викладені вимоги Правил та положення договору
при розрахунках за спожиту електричну  енергію  мають  братись  до
уваги лише ті покази розрахункових  засобів  порядок  зняття  яких
передбачений умовами договору та приписами Правил.
 
     Втім,  позивач,  приймаючи  до  розрахунків  покази  які   не
засвідчені зі сторони споживача, частково визначив обсяг  спожитої
відповідачем електричної енергії за порядком, який не передбачений
ані умовами договору, ані Правилами.
 
     Як встановлено розглядом справи, та проти чого  не  заперечує
позивач та третя особа, під час заміни  приладів  обліку  в  липні
2003 року відповідач не був присутній, остаточні  покази  приладів
обліку що були замінені зафіксовані  лише  в  актах  за  підписами
співробітників третьої особи та позивача. Споживач  для  участі  в
заміні приладів обліку за якими він звітував  перед  позивачем  за
спожиту електричну  енергію  не  був  запрошений.  Такі  обставини
зумовили відповідача відмовитись від оплати рахунку  що  йому  був
виставлений.
 
     Відповідно до ст.34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         господарський суд
приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини
справи, які відповідно до законодавства повинні бути  підтверджені
певними засобами доказування, не  можуть  підтверджуватись  іншими
засобами доказування.
 
     Суд вважає,  що  належними  доказами  споживання  електричної
енергії виходячи з наведених положень договору та Правил  є  звіти
відповідача,   чи   інші   документи,   що   засвідчують    зняття
постачальником  електричної  енергії  показів,  які  погоджені  зі
споживачем,   або   засвідчують   здійснення   робіт   по   заміні
розрахункового засобу обліку електричної енергії, які в свою чергу
проводяться за погодженням з електропередавальною організацією  та
споживачем і в присутності  представників  заінтересованих  сторін
оформляються відповідним актом. Iнші документи, якими б визначався
обсяг спожитої електричної енергії ані Правилами, ані договором не
передбачені
 
     Позивач належних доказів споживання відповідачем  електричної
енергії в кількості 3984400 кВт/год суду не надав, а докази подані
позивачем в обгрунтування вимог, зокрема акти заміни  складені  та
підписані без  участі  відповідача  та  не  погоджені  ним,  не  є
належними, а тому судом до уваги не приймаються.
 
     За вимогами  ст.33  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          кожна  сторона
повинна довести ті  обставини,  на  які  вона  посилається  як  на
підставу свої вимог і заперечень. Докази  подаються  сторонами  та
іншими учасниками судового процесу.
 
     Не можуть бути прийняті до уваги і доводи відповідача та його
розрахунок електроенергії, оскільки такий  розрахунок  грунтується
на положеннях п. 7.14 Правил,  згідно  якого  у  разі  тимчасового
порушення розрахункового обліку  електричної  енергії  не  з  вини
споживача   розрахунок   за   електричну   енергію    здійснюється
постачальником  електричної  енергії  за  середньодобовим  обсягом
постачання електричної енергії попереднього розрахункового періоду
до  порушення   розрахункового   обліку   або   наступного   після
відновлення   розрахункового   обліку   періоду.   Період,    який
використовується для визначення середньодобового обсягу постачання
електричної  енергії,  визначається  за  згодою  сторін.  Втім  як
встановлено розглядом справи порушення  розрахункового  обліку  не
було, а мало місце заміна приладів обліку.
 
     За таких обставин  вимоги  за  позовом  в  частині  стягнення
заборгованості  за   спожиту   відповідачем   електричну   енергію
підлягають  задоволенню  частково  в  сумі   11585,31   грн.   яка
складається з суми  електричної  енергії  визначеної  на  підставі
звіту відповідача за приладами обліку, що не були  замінені  (4043
кВт/год), та з суми електроенергії, яка визначена відповідачем  на
підставі  звіту  відповідач  по  новим  приладам  обліку  що  були
встановлені під час заміни старих лічильників (66120  кВт/год).  В
решті вимог про стягнення  заборгованості  за  спожиту  електричну
енергію  слід  відмовити  з  огляду   на   їх   недоведеність   та
необгрунтованість.
 
     Також, на думку суду не  підлягають  задоволенню  вимоги  про
стягнення  заборгованості  за   перевищення   договірних   величин
споживання електричної енергії.
 
     Відповідно   до   ч.   5   ст.   26   Закону   України   "Про
електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
         споживачі  у  випадку  споживання
електричної енергії  понад  договірну  величину  за  розрахунковий
період сплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці
фактично спожитої і договірної величини.
 
     Частиною     7     ст.     27     Закону     України     "Про
електроенергетику"визначено ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
        , що санкції  передбачені
частиною  5  ст.  26  застосовуються  в   порядку,   встановленому
Кабінетом Міністрів України.
 
     У відповідності з Порядком  постачання  електричної  енергії,
затвердженим Постановою  Кабінету  Міністрів  України  №  441  від
24.03.1999   ( 441-99-п ) (441-99-п)
           р.   граничні   величини    споживання
електричної енергії та  потужності  доводяться  до  споживачів  як
договірні величини у терміни, обумовлені  договором  між  місцевою
енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці
величини є невід'ємною частиною  договору.  За  підсумками  місяця
гранична величина споживання електричної  енергії  для  споживачів
коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини  її
споживання (п.11 Порядку).
 
     Згідно  п.  13   Порядку   споживачі   у   разі   перевищення
встановлених як договірні граничних величин споживання електричної
енергії та потужності несуть відповідальність згідно  з  частинами
п'ятою і шостою статті 26 Закону України  "Про  електроенергетику"
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
        .
 
     У відповідності з п.2 додаткової угоди  від  01.11.2003р.  до
договору,   за   підсумками   розрахункового   періоду   договірна
(гранична)   величина   споживання   електроенергії    коригується
постачальником електричної енергії до рівня фактично оплаченої  за
цей розрахунковий період величини спожитої  електроенергії,  як  в
сторону збільшення так і в сторону зменшення граничних величин.
 
     Згідно  з  п.  4  додаткової  угоди,  у  випадку  перевищення
договірних  величин  споживання   електроенергії   та   потужності
споживач несе відповідальність згідно з частинами п'ятою та шостою
ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
        .
 
     Пунктом 6.1. Правил передбачено, що  договір  про  постачання
електричної  енергії  є  основним  документом,  який   регламентує
відносини між постачальником електричної енергії  за  регульованим
тарифом, що здійснює свою діяльність на  закріплені  території,  і
споживачем,  та  визначає  зміст  правових   відносин,   прав   та
обов'язків.
 
     Як свідчить наданий суду договір,  дата  (термін)  підведення
підсумків розрахункового періоду  договором  не  визначена.  Також
договором укладеним між сторонами не обумовлені строки та  порядок
доведення    скоригованих    договірних     величин     споживання
електроенергії,  що  на  думку  суду,  не  дає  підстав   позивачу
здійснювати коригування договірної величини споживання та вимагати
від  споживача  оплатити  п'ятикратну  вартість  різниці  фактично
спожитої та скоригованої договірної величини.
 
     I тільки укладаючи угоду від 02.12.2003 р. сторони  обумовили
порядок та строки доведення скоригованих договірних  величин.  Між
тим,  як  свідчать  матеріали  справи,  позивач  довів  до  відома
відповідач   про   скориговану   договірну   величину   споживання
електричної енергії відповідно за січень 2004 р. -15.03.2004 р.  а
за лютий 2004 р. -26.03.2004 р. Тоді як відповідач отримав рахунки
за спожиту електроенергію відповідно за січень 2004 р. -27.01.2004
р. а за лютий 2004 р -25.02.2004 р. Отже позивач довів скориговані
договірні величини споживання  електричної  енергії  після  спливу
встановленого договором місячного строку.
 
     За  приписами   п.   7.26   Правил   перевищення   договірних
(граничних)  величин  визначається  за  оперативними   документами
споживача  і  електропередавальної   організації   та   фіксується
відповідними актом.
 
     Позивач, обгрунтовуючи вимоги за позовом,  доказів  складення
акту про перевищення договірних величин споживання  електроенергії
суду не надав, а також не довів суду й факт складення цього акту.
 
     За таких підстав в задоволенні  позову  в  частині  стягнення
боргу за перевищення договірних величин споживання  електроенергії
слід також відмовити.
 
     Вимоги за позовом в  частині  стягнення  боргу  за  реактивну
електроенергію  є  обгрунтованими,   підтверджуються   матеріалами
справи, а тому підлягають задоволенню в сумі 13647,38 грн.
 
     Керуючись  ст.ст.  44,  49,   ст.ст.   82-85,   ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд,-
 
     ВИРIШИВ:
 
     1. В задоволенні позову відмовити частково
 
     2. Стягнути з ТОВ "Одеський ливарний завод"(м. Одеса, 21  км.
Старокиївської   дороги,   код   31768433)    на    користь    ВАТ
"Одесаобленерго"(м.Одеса, вул. Садова,3,  код  00131713)  11585,31
грн. боргу за  активну  електроенергію,  13647,38  грн.  боргу  за
реактивну електроенергію, 9,97 грн. держмита, та 0,69 грн.  витрат
на IТЗ судового процесу.
 
     3. В решті позову відмовити.
 
     Рішення суду набирає законної  сили  в  порядку  ст.  85  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Рішення підписано 24.07.2006 р.
 
     Суддя Аленін О.Ю.