ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МIСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Iменем України
РIШЕННЯ
"04" липня 2006 р.
справа № 20-8/483-2/320
За позовом
суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1)
до відповідача
суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет
спору, на стороні позивача
Ялтинська КЕЧ району (м.Ялта, вул. Кірова, 69)
про
звільнення незаконно зайнятих приміщень
та за зустрічним позовом
суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2
до відповідача
суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
про
визнання договору судоренди НОМЕР_4 недійсним та стягнення
17479 грн. 22 коп.
Суддя Шевчук Н.
За участю представників:
позивача: - ОСОБА_1, свідоцтво НОМЕР_1;
- ОСОБА_3. довіреність НОМЕР_2;
відповідача -ОСОБА_4. довіреність НОМЕР_3.
СУТЬ СПОРУ:
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі - СПД
ОСОБА_1) звернулась з позовом до суб'єкта підприємницької
діяльності ОСОБА_2 (далі -СПД ОСОБА_2) про звільнення незаконно
зайнятих приміщень павільйону кафе "IНФОРМАЦIЯ_1" і
адміністративної будівлі з об'єктами соцкультпобуту, розташованих
за адресою: АДРЕСА_3.
У процесі розгляду спору у передбаченому статтею 22
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
порядку
позивач уточняв, доповняв та змінював позовні вимоги (т. 1 арк. с.
78-80, т. 2 арк. с. 43, 70-72, т. 3 арк. с. 68-70, т. 4 арк. с.
39-40), відповідно з останнім варіантом яких просить стягнути з
відповідача збитки, в тому числі упущену вигоду, у сумі 11177 грн.
70 коп., моральну шкоду у сумі 30000 грн., незаконно отриманий
відповідачем прибуток у сумі 40950 грн. та зобов'язати СПД ОСОБА_2
звільнити незаконно зайнятий павільйон кафе "IНФОРМАЦIЯ_1",
розташований на території військового містечка АДРЕСА_4, як такий,
що перебуває у позивача у суборенді за Договором суборенди НОМЕР_4
(т. 4 арк. с. 51-52).
В обгрунтування позовних вимог СПД ОСОБА_1 посилається на
норми статей 22, 320, 321, 390, частини 1 статті 1166, статті
1167, частини 2 статті 1213, частини 1 статті 1214 Цивільного
кодексу України.
СПД ОСОБА_2 з позовними вимогами не погоджується посилаючись
на те, що приміщення павільйону кафе "IНФОРМАЦIЯ_1" в суборенду
СПД ОСОБА_1 не передавалось, Договір суборенди НОМЕР_4 з не
укладався, підпис на договорі виконаний не СПД ОСОБА_2, а позивач
заволоділа цим приміщенням шляхом обману і використовувала його
для власної підприємницької діяльності безпідставно (т. 1 арк. с.
64-65).
Відповідач звернувся із зустрічним позовом про визнання
недійсним на підставі частини 1 статті 215 та частин 1-3 статті
203 Цивільного кодексу України Договору суборенди НОМЕР_4 між СПД
ОСОБА_2 та СПД ОСОБА_1 і повернення майна, незаконно отриманого
позивачем по недійсному договору суборенди, а також про
відшкодування витрат по оплаті орендної плати і у сумі 648 грн.,
електроенергії у сумі 2221 грн. 22 коп., єдиного податку у сумі
7200 грн., упущеної вигоди у сумі 4410 грн., моральної шкоди у
сумі 3000 грн.. витрат по оплаті судової експертизи у сумі 610
грн. 40 коп. і за послуги адвоката у сумі 2000 грн. з посиланням
на статті 216, 232, 387, 1212, 1214 Цивільного кодексу України,
статті 48, 50 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
(т. 3,
арк. с. 75-77).
Позивач проти зустрічного позову заперечує (т. 4 арк. с.
4-5).
У передбаченому статтею 41 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
порядку ухвалою господарського суду
від 17.03.2005 призначалась судово-почеркознавча експертиза, яка
була проведена Судово-медичною лабораторією ВМС України (т. 2 арк.
с. 15-24).
За клопотанням представника відповідача з урахуванням
пояснень у судовому засіданні 18.10.2005 експерта-криміналіста
Судово-медичної лабораторії ВМС України ОСОБА_5, який проводив
судово-почеркознавчу експертизу по справі, призначену ухвалою від
17.03.2005, господарський суд ухвалою від 08.11.2005 з урахуванням
виправленої ухвалою від 22.03.2005 описки призначив додаткову
судово-почеркознавчу експертизу, оскільки при проведенні першого
експертного дослідження у зв'язку з невизначеністю переліку
документів, які достовірно містять виконані ОСОБА_2 підписи, у
якості таких зразків були взяті документи, підписи на яких за
заявою СПД ОСОБА_2 виконані не нею (т. 2 арк. с. 118-119, т. 3
арк. с. 3, 18-19, 67).
Додаткова судово-почеркознавча експертиза у відповідності з
ухвалою господарського суду була проведена Севастопольським
відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових
експертиз ім. засл.проф. Н.С.Бокаріуса (т. 3 арк. с. 34-50).
За клопотанням позивача судом відповідно зі статтями 66, 67
Цивільного кодексу України були вжиті заходи до забезпечення
позову шляхом накладення арешту на адміністративну будівлю з
об'єктами соцкультпобуту, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, а
також на майно, яке в ній знаходиться (т. 2 арк. с. 55).
16.09.2005 ухвалою в.о. голови господарського суду міста
Севастополя справа була передана із провадження судді Ткаченка
М.I. у провадження судді Шевчук Н.Г., у зв'язку з чим справі
присвоєний № 20-8/483-2/320 (т. 2 арк. с. 99).
Клопотання позивача про накладення у порядку забезпечення
позову арешту на належні відповідачу квартиру і земельну ділянку з
урахуванням норми статті 66 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
судом залишене без задоволення як
необгрунтоване і безпідставне, оскільки вказаний позивачем спосіб
забезпечення позову не пов'язаний з предметом спору (т. 2 арк. с.
142).
Залишені без задоволення як необгрунтовані і клопотання СПД
ОСОБА_1 про накладення в порядку забезпечення позову арешту на
павільйон кафе "IНФОРМАЦIЯ_1" та про призначення повторної
судово-почеркознавчої експертизи (т. 3 арк. с. 2, 62-64).
У передбаченому статтею 27 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
порядку ухвалою суду від 18.10.2005 до
участі у справі була залучена третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Ялтинська
КЕЧ району (т. 3 арк. с. 4).
У передбаченому статтею 77 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
порядку розгляд справи відкладався, у
судових засіданнях оголошувались перерви.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази,
заслухавши пояснення представників сторін суд
ВСТАНОВИВ:
Цивільні права та обов'язки відповідно до статті 11
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
виникають із дій осіб, що
передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб,
що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують
цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема,
є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та
інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій
особі;
4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з
актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства,
цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів
органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим
або органів місцевого самоврядування.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства,
цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або
договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може
бути настання або ненастання певної події.
В підтвердження заявлених позовних вимог про звільнення
відповідачем приміщення павільйону кафе "IНФОРМАЦIЯ_1" СПД ОСОБА_1
посилається на Договір суборенди НОМЕР_4 між СПД ОСОБА_2 і СПД
ОСОБА_1, відповідно до якого вона вважає себе орендарем приміщення
павільйону кафе "IНФОРМАЦIЯ_1", розташованого на території
військового містечка АДРЕСА_4.
Предметом названого Договору є нежитлове приміщення загальною
площею 85,8 м-2 будівлі інв АДРЕСА_4, павільйон, яке відповідно до
акту приймання-передачі передане відповідачем позивачу (т. 1
арк.с. 15-21).
Дійсність вказаного Договору суборенди заперечується
відповідачем, який вважає, що цей договір СПД ОСОБА_2 не
підписувала.
Відповідно до висновків додаткової судово-почеркознавчої
експертизи НОМЕР_5, проведеної Севастопольським відділенням
Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.
засл.проф.. Н.С.Бокаріуса, підпис від імені ОСОБА_2 у Договорі
суборенди НОМЕР_4 та у акті приймання-передачі не житлових
приміщень в суборенду від 13.03.2003 виконаний не ОСОБА_2, а іншою
особою з наслідуванням якого-небудь справжнього підпису ОСОБА_2(т.
3 арк. с. 34-50).
Для порівняльного дослідження по цій експертизі
використовувались документи, виконання підписів на яких особисто
ОСОБА_2 підтверджена нотаріально, або особисто ОСОБА_2, або
виконані нею безпосередньо у судовому засіданні по цій справі у
присутності позивача, відповідача та їх уповноважених
представників, зокрема, паспорт ОСОБА_2, нотаріально посвідчені
договори купівлі-продажу квартири та довіреність.
Що стосується висновків НОМЕР_6 експерта-криміналіста
Судово-медичної лабораторії ВМС України, то вони не можуть бути
прийняті судом як докази по справі, оскільки відповідно до
названого висновку у зв'язку з невизначеністю переліку документів,
достовірність виконання на яких підпису особисто ОСОБА_2 не
викликає сумніву, при експертному дослідженні за зразок підписів
ОСОБА_2 були використані підписи, виконання яких ОСОБА_2
заперечується, зокрема, підписи в асортиментному переліку
продуктів і напоїв по буфету офіцерського клубу "IНФОРМАЦIЯ_1", в
акті приймання-передачі нежитлового приміщення, в розрахунку
комунальних послуг (т. 2 арк. с. 21-24).
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
підставою недійсності правочину є недодержання в момент
вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені
частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього
Кодексу.
Такими вимогами, зокрема, є те, що правочин має вчинятися у
формі, встановленій законом, зміст правочину не може суперечити
цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавствіа, а також
моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника має бути
вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно вимоги частини 2 статті 44 Цивільного кодексу УРСР,
який діяв на момент укладення спірного Договору, письмові угоди
повинні бути підписані особами, які їх укладають.
Та обставина, що Договір суборенди НОМЕР_4 підписаний не
стороною по цьому договору СПД ОСОБА_2, а іншою особою, є
свідченням того, що цей договір вчинений у формі, яка не
відповідає встановленій законом, що відповідно до статті 215 та
частини 4 статті 203 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
є
підставою для визнання його недійсним.
Підписання Договору суборенди НОМЕР_4 особою, яка не є
стороною по цьому договору і повноваження якої на вчинення такої
дії відсутні, є обставиною, яка свідчить про відсутність вільного
волевиявлення СПД ОСОБА_2 як орендодавця на укладення такого
договору, що в силу норм статті 215 та частини 3 статті 203
названого Кодексу також є підставою для визнання цього договору
недійсним.
Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім
тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана
повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на
виконання цього правочину, а в разі неможливості такого
повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні
майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість
того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
За таких обставин зустрічні вимоги СПД ОСОБА_2 про визнання
недійсним Договору суборенди НОМЕР_4 і повернення майна -
павільйону кафе "IНФОРМАЦIЯ_1" є обгрунтованим і підлягають
задоволенню.
З обставин справи вбачається, що Договір суборенди НОМЕР_4
виконувався (позивач володіла і користувалась спірним майном,
сплачувала орендну плату), і повернути сторони у первісне
становище неможливо, а тому спірний договір має бути визнаний
недійсним на майбутнє. Такої ж позиції притримується і судова
практика Вищого господарського суду України.
Вимоги СПД ОСОБА_1 про звільнення відповідачем незаконно
зайнятого павільйон кафе "IНФОРМАЦIЯ_1" слід вважати
безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки
обставини, які свідчили б про наявність у СПД ОСОБА_1 будь-яких
прав на це майно, відсутні.
Не підлягають задоволенню і вимоги СПД ОСОБА_1 про стягнення
з відповідача збитків, в тому числі упущену вигоду, у сумі 11177
грн. 70 коп., моральну шкоду у сумі 30000 грн., незаконно
отриманий відповідачем прибуток у сумі 40950 грн.
У позивача відсутні будь-які права на павільйон кафе
"IНФОРМАЦIЯ_1", відсутні обставини, які підтверджували б, що у
павільйоні кафе "IНФОРМАЦIЯ_1" і в адміністративно-господарській
будівлі з об'єктами соцкультпобуту знаходилось належне позивачу
майно і йому відповідачем СПД ОСОБА_2 була спричинена шкода, як
відсутні і обставини щодо спричинення позивачу відповідачем
збитків неналежним виконанням останнім недійсного Договору
суборенди НОМЕР_4.
Відсутні також підстави і для задоволення зустрічних позовних
вимог про відшкодування витрат по оплаті орендної плати і у сумі
648 грн., електроенергії у сумі 2221 грн. 22 коп., єдиного податку
у сумі 7200 грн., упущеної вигоди у сумі 4410 грн., моральної
шкоди у сумі 3000 грн.
Орендна плата повинна сплачуватись СПД ОСОБА_2 на рахунок
Ялтинської КЕЧ району на підставі Договору НОМЕР_7 оренди не
житлових приміщень, розташованих на території військового містечка
АДРЕСА_4, яким і є спірний павільйон кафе "IНФОРМАЦIЯ_1" (т. 1
арк. с. 8-14).
Відсутні також докази того, що СПД ОСОБА_2 були понесені
витрати по оплаті електроенергії у сумі 2221 грн. 22 коп.,
використаної СПД ОСОБА_1 у своїй підприємницькій діяльності на
спірному об'єкті., а також упущена вигода у сумі 4410 грн.
Єдиний податок у сумі 7200 грн. та штраф у пенсійний фонд
були сплачені ОСОБА_2 як суб'єктом підприємницької діяльності, і
підстави для їх відшкодування, в тому числі і як моральної шкоди,
з позивача відсутні.
Відповідно до норм статей 44, 49 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
за рахунок позивача
відповідачу відшкодовуються витрати по оплаті експертизи у сумі
610 грн. 40 коп., оплаті послуг адвоката у сумі 2000 грн., оплаті
державного мита 85,00 грн., і інформаційно-технічного забезпечення
судового процесу у сумі 118,00 грн.
У передбаченому статтею 68 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
підлягає скасуванню забезпечення
позову, що було вжито ухвалою по справі № 20-8/483 від 01.08.2005.
Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 44, 49, 68,
77, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд
В И Р I Ш И В :
1. В задоволенні первісного позову відмовити.
2. Зустрічний позов задовольнити частково.
3. Визнати недійсним на майбутнє Договір суборенди НОМЕР_4
нежитлових приміщень, розташованих на території військового
містечкаАДРЕСА_4, між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2
і суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1.
4. Зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
повернути суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 нежитлове
приміщення загальною площею 85,8 м-2 будівлі інв АДРЕСА_4,
павільйон.
5. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності
ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_8, відомостей про
розрахункові рахунки не має) на користь суб'єкта підприємницької
діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код
НОМЕР_9,відомостей про розрахункові рахунки не має) витрати по
оплаті судово-почеркознавчої експертизи у сумі 610 грн. 40 коп.
(шістсот десять грн. 40 коп.), витрати по оплаті послуг адвоката у
сумі 2000 грн. (дві тисячі грн. 00 коп.), витрати по оплаті
державного мита у сумі 85,00 грн. (вісімдесят п'ять грн. 00 коп.),
витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового
процесу у сумі 118 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.)
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. В іншій частині зустрічного позову відмовити.
7. Скасувати забезпечення позову у вигляді накладення арешту
на адміністративну будівлю з об'єктами соцкультпобуту, розташовану
за адресою: АДРЕСА_4, а також майно, яке знаходиться в цій
будівлі, вжите ухвалою господарського суду міста Севастополя від
01.08.2005 у справі № 20-8/483.
Суддя Н.Г.Шевчук
Рішення оформлено відповідно
до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
і підписано 06.07.2006.